МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Рис. 3.41. Схематичне зображення піхви прямого м’яза живота:

А — коня; Б — собаки; В — співвідношення перед пупком; Г — позаду пупка; 1 — m. transvérsus abdóminis; 1′ — його апоневроз; 2 — m. oblíquus int. abdóminis; 2′ — його апоневроз; 2′′ — відщеплення апоневрозу, що стає внутрішнім і 2′′′ — зовнішнім листками піхви прямого м’яза живота; 3 — m. оblíquus ext. abdóminis; 3′ — його апоневроз; 4 — внутрішній листок піхви; 5 — зовнішній листок піхви; 6 — m. réctus abdóminis; 7 — línea álba; 8 — довгі м’язи спини; 9 — вентральні м’язи попереку; 10 — fáscia transversális; 11 — peritonéum; 12 — поперечний розпил поперекового хребця; 13 — fáscia trúnci prof.; 14 — fáscia thoracolumbális

М’язи живота беруть участь у формуванні стінки живота. Їх скорочення зумовлює стиснення нутрощів та їх вмісту, згинання хребта, а також фізіо- логічні відправлення — сечовипускання, дефекацію, пологи та акт видиху.

М’ЯЗИ ГРУДНИХ КІНЦІВОК

Біомеханічним дослідженням доведено, що значний вплив на формуван- ня кінцівок наземних тварин, а також на особливості їх будови у тварин з різними типами опори та різноманітним зовнішнім середовищем має сила гравітації. Особливо значний вплив сила гравітації має на кістково-м’язову систему, яку вважають антигравітаційною. Тому формування локомоторного апарату і його м’язової системи відбувалось не лише в напрямі вдоскона- лення переміщення тіла в просторі, а й протидії силі гравітації — статиці (С. Ф. Манзій, В. Ф. Мороз, 1978).

М’язи кінцівок у процесі розвитку зазнавали складних філогенетичних перетворень. У примітивних хордових у шкірно-м’язовій складці було тільки дві групи м’язів — дорсальні й вентральні, а з розвитком плавникоподібних кінцівок з цих м’язів виділились і такі, що забезпечували приведення, від- ведення та обертальні рухи — супінацію й пронацію.

179

Розділ 3

Відомо, що риби, які перебувають у воді в стані спокою, витрачають дуже мало енергії на підтримання власного тіла. З виходом на сушу перших хре- бетних різко зросли гравітація й енергетичні затрати організму не тільки на переміщення, а й на підтримання власного тіла, оскільки щільність повітря майже у 800 разів менша за густину води. Повітряне середовище для таких тварин стало гіпергравітаційним, що потребувало зміцнення їхніх кінцівок. З перетворенням плавникоподібних кінцівок на короткі ногоподібні відбу- лось не лише їх розчленування на ланки, а й подальша диференціація м’язів залежно від топографії та виконуваної ними функції. З первинних дорсальних м’язів виділились розгиначі, супінатори й аддуктори, з вентра- льних — згиначі, пронатори й абдуктори, що виконують складні рухи кінці- вок.

Поряд з диференціацією м’язів вільної кінцівки, що розвиваються з мезен- хімної закладки, посилюється з’єднання кінцівки з тулубом за рахунок м’язів поясу.

Подальша диференціація й ускладнення будови м’язів пов’язані з функ- цією кінцівки, що перетворилась на складну систему важелів. Ці зміни спричинили утворення дво- і багатосуглобових м’язів, посилення їхніх ста- тодинамічних і статичних властивостей, що пов’язано з втратою багато- функціональності та становленням вузької спеціалізації кінцівок і перехо- дом від стопо- до пальце- й фалангоходіння. Це супроводжувалось збіль- шенням сили одних м’язів (розгиначів і згиначів) та редукцією інших (пронаторів і супінаторів), а також об’єднанням окремих м’язів у м’язові комплекси з одночасним посиленням їх взаємозв’язків з м’язами сусідніх ланок.

На кінцівках, особливо в їх нижніх відділах, поверхнева фасція щільно зростається з шкірою, глибока ж має більш чітку вираженість, охоплюючи окремі м’язи чи їх групи, відмежовуючи їх один від одного і закріплюючись на скелеті, тим самим фіксуючи м’яз у певному місці, що не дає йому мож- ливості під час скорочення чи розтягнення значно зміщуватись. Разом з кіст- ковими структурами фасції створюють єдиний кістково-фіброзний скелет апарату руху.

М’язи грудної кінцівки — músculi mémbri thorácici — можна розподіли- ти на такі функціональні групи: а) м’язи плечового суглоба; б) м’язи лік- тьового суглоба; в) м’язи зап’ясткового суглоба; г) м’язи суглобів пальців. Усі м’язи розміщені щільно на окремих кісткових елементах, при цьому більш сильні м’язові черевця концентруються на проксимальних ділянках кінцівки, охоплюючи з усіх боків лопатку й плечову кістку, тоді як диста- льно тягнуться більш сухожилкові елементи, і частини скелета в цих міс- цях розміщені безпосередньо під шкірою. Дво- і багатосуглобові м’язи крім своєї основної дії на відповідний суглоб впливають і на інші суглоби. У свійських тварин усі м’язи грудної кінцівки за своїм характером є або зги- начами, або розгиначами, але залежно від початку, закінчення і розмі- щення часто незначною мірою можуть впливати також на обертальні рухи або й аддукцію.

180

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

М’ЯЗИ ПЛЕЧОВОГО СУГЛОБА

Із спеціалізацією грудної кінцівки як органа руху значно обмежується свобода рухів у плечовому (кулястому) суглобі, а у коней зводиться практич- но до одновісного блокоподібного суглоба. На це обмеження рухів впливають певною мірою і його м’язи. Так, сильно пронизані сухожилками підлопатко- вий і надостний м’язи діють як бічні зв’язки. Всі м’язи плечового суглоба по- чинаються на лопатці, охоплюючи її з медіального й латерального боків, і закінчуються на внутрішній і зовнішній поверхнях проксимальної половини плечової кістки. Їх поділяють на латеральні м’язи лопатки — m. supraspinátus, m. infraspinátus, m. téres mínor, m. deltoídeus — і медіальні м’язи лопатки — m. téres májor, m. subscapuláris, m. articuláris húmeri, m. coracobrachiális.

ЛАТЕРАЛЬНІ М’ЯЗИ ЛОПАТКИ

Надостний (передостний) м’яз — m. supraspinátus (рис. 3.42,2) — почина- ється в надостній ямці лопатки, заповнюючи її, виступає за її межами крані- ально і закінчується на вільному краї більшого горбка плечової кістки або на більшому й меншому горбках плечової кістки.

У жуйних м’яз зовні повністю вкритий трапецієподібним, лопатково- поперечним і плечоголовним м’язами. Закінчується двома сухожилковими ніжками, сильнішою — на вільному краї і медіально на передній поверхні

Рис. 3.42. М’язи ділянки лопатки й плеча з латеральної поверхні:

А — собаки; Б — коня; 1 — m. brachiocephálicus; 2 — m. supraspinátus; 3 — m. infraspinátus; 4 — m. téres májor; 5 — pars scapuláris; 5′ — pars acromiális m. deltoídeus; 6 — cáput lóngum; 6′ — cáput laterále m. tríceps bráchii; 7 — m. ancóneus; 8 — m. exténsor cárpi radiális; 9 — m. brachiális; 10 — m. bíceps bráchii; 10′ — lacértus fibrósus; 11 — m. pectorális profúndus

181

Розділ 3

більшого горбка, а слабкою — спереду на меншому горбку плечової кістки. Між ніжками по міжгорбковому жолобу проходить початковий сухожилок двоголового м’яза плеча.

Уконей вкритий блискучим апоневрозом. Починається на лопатковому хрящі і в надостній ямці, на краніальному краї лопатки й ості лопатки, на- віть переходячи через неї, і над tubérculum supraglenoidále поділяється на дві міцні, поверхнево м’язисті ніжки, що охоплюють початковий сухожилок двоголового м’яза плеча з обох боків і закінчуються на латеральному й меді- альному горбках плечової кістки. Обидві ніжки сполучаються з капсулою суглоба і з глибоким грудним м’язом.

Усвиней м’яз зростається з підлопатковим м’язом вздовж переднього краю лопатки. Його кінцевий сухожилок поділяється нечітко надвоє і закін- чується на більшому й меншому горбках плечової кістки із слизовою сумкою під сухожилком.

Усобак він м’язистий, більша частина його вкрита трапецієподібним і лопатково-поперечним м’язами. Кінцевий сухожилок проходить по розгина- льній поверхні плечового суглоба і закінчується на більшому горбку плечо- вої кістки.

Фіксує і розгинає плечовий суглоб.

Підостний (заостний) м’яз — m. infraspinátus (див. 3.42, 3) — виповнює підостну ямку лопатки, починаючись у ній і на ості лопатки, закінчується сухожилком і частково м’язисто на більшому горбку плечової кістки.

Ужуйних м’яз зовні вкритий сухожилком і закінчується двома гілками. Глибока м’язиста гілка закріплюється на вільному краї і внизу на медіаль- ній поверхні більшого горбка, а поверхнева, сухожилкова, має під собою búrsa subtendínea m. infraspináti — на верхньому краї більшого горбка та на його латеральній поверхні (fácies m. infraspináti).

Уконей м’яз сильніший, ніж у жуйних, вкритий сильним сухожилком, від якого бере початок апоневроз дельтоподібного м’яза. Починається на ло- патковому хрящі в підостній ямці і на ості лопатки. Закінчується як у жуй- них.

Усвиней м’яз у дистальному відділі лопатки зростається з надостним м’язом і розміщеним під ним круглим більшим м’язом. Закінчується як у жуйних.

Усобак м’яз починається від дорсального краю лопатки і в підостній ям- ці, на ості лопатки і на задньому краї лопатки, а також на поверхні початко- вого сухожилка дельтоподібного м’яза, який вкриває дистально. Закінчуєть- ся сухожилком на каудальній частині більшого горбка плечової кістки. Між сухожилком і горбком знаходиться підсухожилкова сумка — búrsa subtendínea m. infraspináti.

Виконує роль бічної зв’язки, обмежує відведення й обертання дозовні плеча (у собак), може згинати суглоб.

Дельтоподібний м’яз — m. deltoídeus (див. рис. 3.42, 5, 5′) — починається на ості лопатки, акроміоні й ключиці. Ключична частина у свійських тварин зростається як m. cleidobrachiális та m. cleidocephálicus з m. brachiocephálicus.

Утварин з акроміоном (жуйні, собаки) розрізняють дві частини — pars

182

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

acromiális і pars scapuláris, в яких перша починається на акроміоні, друга — на ості лопатки і задньому краї лопатки. У тварин, в яких немає акроміона, обидві частини м’яза зростаються.

У всіх тварин м’яз плоский, розміщений під шкірою або шкірним лопат- ковим м’язом між остю лопатки і дельтоподібною горбистістю плечової кіст- ки. Між сухожилком м’яза й горбистістю є підсухожилкова сумка.

Згинає плечовий суглоб, бере участь у відведенні кінцівки.

Менший круглий м’яз — m. téres mínor — невеликий, у собак має округлу форму, розміщений каудолатерально від плечового суглоба під дельтоподіб- ним м’язом. Починається на каудальному краї нижньої третини лопатки і закінчується на верхній половині дельтоподібної горбистості плечової кістки на tuberósitas téres mínor.

Згинає плечовий суглоб.

МЕДІАЛЬНІ М’ЯЗИ ЛОПАТКИ

Більший круглий м’яз — m. téres májor (рис. 3.43, 9) — довгий, плоский, м’язистий. Починається від каудального кута і краю лопатки і зростається з m. subscapuláris, проходить по згинальній поверхні плечового суглоба до горбистості круглого більшого м’яза — tuberósitatis téretis májoris — плечо- вої кістки, заходячи на crísta tubérculi minóris, з’єднуючись з кінцевим сухо-

жилком m. latíssimus dórsi.

Згинає плечовий суглоб і незначною мірою бере участь у приведенні кін- цівки.

Суглобовий м’яз плеча — m. articuláris húmeri — є у коней, іноді й у сви- ней. Невеликий округлий чи плоский м’яз, розміщений на згинальній пове- рхні безпосередньо на капсулі плечового суглоба. Починається на кау- домедіальному краї лопатки і закінчується на шийці плечової кістки.

Напружує капсулу суглоба.

Підлопатковий м’яз — m. subscapuláris (див. рис. 3.43, 10) — у всіх свій- ських тварин більше чи менше пронизаний сухожилками, має перисту будо- ву. Починається від усієї підлопаткової ямки і закінчується на меншому горб- ку плечової кістки. Під кінцевим сухожилком розміщена búrsa subtendínea m. subscapuláris.

Виконує роль медіальної зв’язки плечового суглоба, переважно розгинач плечового суглоба, на зігнутий суглоб може діяти як згинач.

Дзьобо-плечовий м’яз — m. coracobrachiális (див. рис. 3.43, 2) — почина-

ється вузьким, плоским сухожилком на дзьобоподібному відростку надсуг- лобового горба лопатки, проходить косо по медіальній поверхні плечового суглоба, віялоподібно простягається, закінчуючись на краніомедіальній по- верхні плечової кістки. Початковий сухожилок має під собою сумку — búrsa subtendínea m. coracobrachiális, а у собак оточений синовіальною піхвою — vagína synoviális m. coracobrachiális.

У жуйних м’яз закінчується двома частинами: слабшою — проксималь- но — і сильнішою — дистально від tuberósitas téres májor. Вони можуть чітко відмежовуватись у сухожилковій частині і волокна сильнішої частини за- кріплюються на дистальному кінці діафіза плечової кістки.

183

184

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Іннервація м’язів плечового суглоба:

М’ЯЗИ ЛІКТЬОВОГО СУГЛОБА

М’язи, що діють на ліктьовий суглоб, лежать здебільшого в ділянці плеча і починаються частково на плечовій кістці, частково на лопатці. Серед них розрізняють одно- і двосуглобові м’язи. Загалом це дуже сильні м’язи, що охоплюють плече з усіх боків і закінчуються на променевій чи ліктьовій кістці, діють на ліктьовий суглоб як згиначі або розгиначі. У стані спокою фіксують ліктьовий і плечовий суглоби. Тому більшість з них, а у коней усі м’язи, си- льно пронизані сухожилками і багатоперисті. До м’язів ліктьового суглоба належать: m. brachiális, m. bíceps bráchii, m. tríceps bráchii, m. anconéus, m. ténsor fásciae anterbráchii.

Плечовий м’яз — m. brachiális (див. рис. 3.42, 9; рис. 3.44, 6) — односугло-

бовий, м’язистий, починається каудально на шийці плечової кістки, спрямо- вується в борозну плечового м’яза — súlcus m. brachiális, що проходить спі- рально на бічній і передній поверхнях плечової кістки, і закінчується медіа- льно на променевій кістці в ділянці її горбистості, а також на ліктьовій кіст- ці. Під кінцевим сухожилком розміщена підсухожилкова сумка — búrsa subtendínea m. brachiális.

Згинає ліктьовий суглоб.

Двоголовий м’яз плеча — m. bíceps bráchii (див. рис. 3.43, 4; рис. 3.44, 3) —

двосуглобовий, проходить через верхівку плечового і всередині кута ліктьо- вого суглобів. У людини м’яз починається двома голівками на дзьобоподіб- ному відростку та надсуглобовому горбку лопатки (звідси й назва). У тварин м’яз починається лише на надсуглобовому горбку лопатки. Здебільшого м’яз прикритий плечоголовним і плечовим м’язами. Проходить через верхівку плечового суглоба по краніомедіальній поверхні плеча через згинальну по- верхню ліктьового суглоба, закінчуючись проксимально на горбистості про- меневої й ліктьової кісток. У копитних м’язове черевце пронизане міцними внутрішньом’язовими сухожилковими стрічками, які в дистальній третині м’яза відділяються від нього, утворюючи сухожилковий тяж — lacértus fibrósus, що продовжується на краніомедіальну поверхню променевого роз- гинача зап’ястка, зливаючись з його дистальним сухожилком. Під початко- вим сухожилком двоголового м’яза знаходиться міжгорбкова сумка — búrsa intertuberculáris, а у копитних — міжгорбкова піхва — vagína synoviális intertuberculáris.

185

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

яка лежить на медіальній поверхні триголового м’яза плеча. М’яз почина- ється: у жуйних — апоневрозом на задньому краї лопатки і найширшо- му м’язі спини, у коней, крім того, з’єднується своїм початком із шкір- ним м’язом живота і з триголовим м’язом плеча; у свиней — на задньо- му краї лопатки; у собак — слабко розвинутий м’яз, у вигляді тонкої

м’язової стрічки бере початок на латеральній поверхні найширшого м’яза спини. Закінчується м’яз сухожилково на ліктьовому відростку і фасції передпліччя.

Розгинає ліктьовий і згинає плечовий суглоби, напружує фасцію перед- пліччя.

Іннервація м’язів ліктьового суглоба:

М’ЯЗИ ПРОМЕНЕЛІКТЬОВОГО СУГЛОБА

Оскільки цей суглоб є у хижаків, то в них є й м’язи, що забезпечують рухи в цьому суглобі, хоча значною мірою рудиментовані. Це група м’язів, що обертають передпліччя. Поділяються на м’язи, що обертають дозовні, — су- пінатори — і м’язи, що обертають досередини, — пронатори. В цьому суглобі розрізняють супінатори — m. brachioradiális, m.

supinátor; пронатори — m. pronátor téres, m. pronátor quadrátus.

Плечопроменевий м’яз — m. brachioradiális —

вузька довга м’язова стрічка, починається на гре- бені латерального надвиростка плечової кістки, проходить поверхнево через згинальну поверхню ліктьового суглоба і променевий розгинач зап’яст- ка на медіальну поверхню променевої кістки, на дистальному кінці якої закріплюється. Є у кішок, іноді у собак. У собак, якщо він є, слабко розвине- ний і розміщений між поверхневою та глибокою фасціями передпліччя, з поверхневим листком якої з’єднується.

Супінатор передпліччя і кисті, згинає ліктьовий суглоб.

Супінатор — m. supinátor (рис. 3.45, 2) — ко-

роткий м’язистий м’яз, відносно сильний у м’ясо- їдних і слабкий у свиней. У собак — це широкий,

Рис. 3.45. М’язи — пронатори і супінатори передпліччя собаки:

1 — húmerus; 2 — m. supinátor; 3 — rádius; 4 — úlna; 5 — m. prоnátor téres; 6 — m. pronátor quadrátus

187

Розділ 3

пластинчастий м’яз, прикритий променевим розгиначем зап’ястка і розги- начами пальців. Розміщений на згинальній поверхні ліктьового суглоба, безпосередньо на його капсулі, і на променевій кістці. Починається корот- ким міцним сухожилком на латеральній зв’язці ліктьового суглоба, на лате- ральному надвиростку плечової кістки та кільцеподібній променевій зв’язці. Закінчується на дорсальній поверхні і медіальному краї верхньої чверті променевої кістки. Супінатор передпліччя й кисті.

Круглий пронатор — m. pronátos téres (див. рис. 3.45, 5) — є у м’ясоїдних,

свиней, жуйних, а у коней має вигляд зв’язки. Тягнеться між медіальним надвиростком плечової кістки і краніомедіальною поверхнею променевої кістки.

Пронатор передпліччя й кисті, згинає ліктьовий суглоб.

Квадратний пронатор — m. pronátor quadrátus (див. рис. 3.45, 6) — є у

м’ясоїдних. Його волокна проходять упоперек поздовжньої осі передпліччя між ліктьовою й променевою кістками, перекриваючи міжкістковий промі- жок передпліччя з медіального боку.

Пронатор передпліччя і кисті.

Іннервація м’язів променеліктьового суглоба:

М’ЯЗИ ЗАП’ЯСТКОВОГО СУГЛОБА

Зап’ястковий суглоб складний, одновісний, у ньому можливі рухи зги- нання й розгинання, а у м’ясоїдних також незначні бічні рухи. М’язи зап’ясткового суглоба мають переважно веретеноподібну форму, почи- наються на плечовій кістці, лежать під фасцією передпліччя краніально і каудально на передпліччі. Закінчуються сухожилками або на окремих кіст- ках зап’ястка, або на кістках п’ястка.

До них відносять: m. exténsor cárpi radiális, m. exténsor cárpi ulnáris, m. fléxor cárpi radiális, m. fléxor cárpi ulnáris.

Променевий розгинач зап’ястка — m. exténsor cárpi radiális (див. рис. 3.19—3.22, кольорову вклейку, рис. ІІІ) — найсильніший розгинач у ділянці передпліччя, що формує його передній контур. М’яз починається на лате- ральному (розгинальному) надвиростку плечової кістки, зростаючись з кап- сулою ліктьового суглоба, у нижній третині передпліччя переходить у міц- ний сухожилок, що закінчується на шорсткості ІІІ п’ясткової кістки. В діля- нці зап’ястка сухожилок оточений піхвою — vagína tendínis m. extensóris cárpi radiális (рис. 3.46, 1–1′′′), а в місці закінчення має підсухожилкову сум-

ку — búrsa subtendínea m. extensóris cárpi radiális.

У собак і свиней м’яз нечітко поділяється на m. exténsor cárpi radiális і m. exténsor cárpi radiális brévis.

188

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Розгинає і фіксує зап’ястковий суглоб.

Ліктьовий розгинач зап’ястка — m. exténsor cárpi ulnáris (див. рис. 3.19– 3.21; кольорову вклейку, рис. ІІІ) — розміщений на каудолатеральній пове- рхні передпліччя, формує контур цієї ділянки. Починається ззаду на лате- ральному надвиростку плечової кістки і закінчується: у жуйних і коней ос- новна гілка кінцевого сухожилка м’яза — на додатковій кістці зап’ястка, а додаткова гілка у жуйних — на V, у коней — на IV п’ясткових кістках, у свиней так само, як і у жуйних, у собак — крім кінцевого сухожилка, на V п’ястковій кістці, тонка гілка проходить через додаткову кістку зап’ястка до утримувача згиначів.

Рис. 3.46. Сухожилкові піхви і слизові сумки в ділянці лівого зап’ястка свійського бика:

1 —m. exténsor cárpi radiális, 1′ — його сухожилок, 1′′ — охоплююча і 1′′′ — проста його слизові сумки; 2 — m. abdúctor póllicis lóngus, 2′ — його сухожилок, 2′′ — його сухожилкова піхва, 2′′′ — його слизова сумка; 3 — медіальний, 4 — латеральний сухожилки m. exténsor digit. commúnis; 3′ — їх загальна сухожилкова піхва; 5 — m. exténsor digit. later. 5′ — його сухожилок; 5′′ — його сухожилкова піхва; 6 — m. exténsor cárpi ulnáris; 6′ — його ніжка до п’ястка, 6′′ — його кінцева ніжка до os cárpi accessórium, 6′′′ — слизова сумка під п’ястковою ніжкою; 7 — m. fléxor cárpi ulnáris; 8 — поверхневе черевце m. fléxor digit. supf., 8′ — його сухо-

жилок, 8′′ — охоплююча сухожилок слизова сумка; 9 — глибоке черевце m. fléxor digit. supf., 9′ — його сухо- жилок, 9′′ — охоплююча сухожилок слизова сумка, розміщена між ним і сухожилком глибокого згинача; 10 — m. fléxor digit. prof., 10′ — його сухожилок, 10′′ — охоплююча сухожилок слизова сумка; 11 — m. fléxor cárpi radiális, 11′ — його сухожилок, 11′′ — його сухожилкова піхва

189

Розділ 3

Рис. 3.47. Поверхневі м’язи зап’ясткового і пальцевих суглобів корови з медіальної поверхні:

1 — cáput lóngum m. tríceps bráchii; 1′ — m. ténsor fásciae anterbráchii; 2 — m. bíceps bráchii; 2′ — m. coracobrachiális; 3 — m. brachiális; 4 — m. exténsor cárpi radiális, 4′ — його су- хожилок; 5 — m. fléxor cárpi ulnáris, 5′ — його cáput ulnáre, 5′′

— його кінцевий сухожилок; 6 — m. fléxor cárpi radiális,

6′ — його сухожилок; 7 — m. pronátor téres; 8 — сухожилок m. abdúctor póllicis long.; 9–9V — m. fléxor digitális superficiális; 10–10′′ — m. fléxor digit. prof.; 11 — m. interósseus médius, 11′

— його сполучна пластинка до поверхневого згинача пальців, 11′′ — його підкріплювальна гілка до сухожилка загального розгинача пальців; 12 — сухожилок m. exténsor digit. commúnis до ІІІ пальця

У собак розгинає зап’ястковий суглоб і є абдуктором, у решти свійських тварин — згинає його. За даними С. Ф. Манзія і В. Ф. Мороза (1978), м’яз у всіх тварин є фіксато- ром суглоба при статиці.

Променевий згинач зап’ястка — m. fléxor cárpi radiális (рис. 3.47, 6) — розміщується поверхнево на каудомедіальній поверхні променевої кістки. Починається на медіаль- ному надвиростку променевої кістки і за- кінчується сухожилково на пальмарній по- верхні проксимального епіфіза кісток п’яст-

ка: у жуйних і свиней — на ІІІ, у коней — на ІІ, у собак — на ІІ і ІІІ.

Згинає зап’ястковий суглоб, фіксує його при статиці.

Ліктьовий згинач зап’ястка — m. fléxor cárpi ulnáris (див. 3.47, 5; кольорову вклейку,

рис. ІІІ, поз. 3) — розміщений на каудоме- діальній поверхні передпліччя, часто прикритий згиначем пальців. Почина- ється м’яз сильнішою плечовою голівкою — cáput humerále — позаду проме- невого згинача на медіальному надвиростку плечової кістки і слабкішою лі- ктьовою голівкою — cápur ulnáre — на ліктьовому відростку. Голівки злива- ються і утворюють кінцевий сухожилок, який закінчується на додатковій кістці зап’ястка.

У жуйних ліктьова голівка м’яза слабко розвинута, може бути повністю сухожилкова, у свиней її може не бути, у коней під плечовою голівкою в ді-

лянці ліктьового суглоба є сумка — búrsa subtendínea m. flexóris cárpi ulnáris.

У собак — це два самостійні черевця, під плечовою голівкою так само, як і у коней, є сумка.

Згинає зап’ястковий суглоб, фіксує його і ліктьовий суглоб при статиці.

Іннервація м’язів зап’ясткового суглоба:

190

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

М’ЯЗИ СУГЛОБІВ ПАЛЬЦІВ

М’язи, що забезпечують рухи пальців грудної кінцівки у свійських тва- рин, мають простіші співвідношення, ніж у тварин, кисть яких пристосована до хапальних рухів, чи людини з її п’ятипалою, в усі боки рухливою рукою, в якій чотири пальці протиставлені великому. У свійських тварин кисть за- знає поступової перебудови і спеціалізації до опори й руху. Суглоби пальців грудної кінцівки стають одновісними, тобто інші рухи, крім згинання й роз- гинання, в цих суглобах або не виражені, або неможливі, а в зв’язку з цим розвиваються м’язи, що забезпечують такі рухи.

Серед цих м’язів розрізнять довгі й короткі. Довгі м’язи суглобів паль- ців — багатосуглобові. Їхні м’язові черевця розміщені в ділянці передпліччя, а уже в ділянці кисті проходять їх сухожилки. Короткі м’язи виражені у свійських тварин неоднаково, що зумовлено і типом опори, і кількістю паль- ців, і ступенем їх розвитку.

ДОВГІ РОЗГИНАЧІ ПАЛЬЦІВ

М’язиста частина довгих розгиначів пальців розміщена між променевим і ліктьовим розгиначами зап’ястка на краніолатеральній поверхні перед- пліччя. М’язи починаються частково на плечовій кістці, частково на кістках передпліччя і закінчуються на пальцях, розчленовуючись сухожилками від- повідно до кількості пальців. До цих м’язів належать: m. exténsor digitórum commúnis, m. exténsor digitórum laterális, m. exténsor póllicis lóngus, m. abdúctor póllicis lóngus.

Загальний розгинач пальців — m. exténsor digitórum commúnis (див. рис. 3.19–3.21, кольорову вклейку, рис. ІІІ) — розміщений латерально, безпосе- редньо біля променевого розгинача зап’ястка, має витягнуте вздовж верете- ноподібне м’язове черевце, яке поділяється на чітко розмежовані частини: у жуйних — на дві, у свиней — на три, у собак — на чотири, у коней воно не поділене. М’яз починається на латеральному надвиростку плечової кістки, часто також на латеральній зв’язці ліктьового суглоба і латеральному зв’язковому горбку променевої кістки. У нижній третині передпліччя м’язове черевце переходить у довгий сухожилок, що закінчується в усіх тварин на розгинальних відростках дистальних фаланг усіх пальців, крім першого. Кінцевий сухожилок поділяється на відповідну кількість ніжок, тільки у ко- ней залишається не розділеним. На нижньому кінці передпліччя і в ділянці зап’ясткового суглоба сухожилки м’яза розміщені в сухожилковій піхві.

У жуйних м’яз починається поверхневим, слабшим, латеральним черев- цем на розгинальному надвиростку плечової кістки і частиною, що відпові- дає m. exténsor dígiti, на ліктьовій кістці. Обидва черевця об’єднуються на середині передпліччя в єдиний м’яз, що тягнеться далі струнким сухожил- ком разом з медіальним черевцем через дорсовентральну поверхню зап’яст- кового суглоба і на рівні путового суглоба поділяється на дві ніжки, що закін- чуються на розгинальних відростках дистальних фаланг основних пальців.

191

Розділ 3

Рис. 3.48. Сухожилкові піхви і слизові сумки лівої грудної кін- цівки корови (ділянки п’ястка і пальців спереду):

1 — латеральний сухожилок m. exténsor digit. commúnis, 1′ — його кін- цевий сухожилок до ІІІ пальця, 1′′ — сухожилкова піхва цього сухожи- лка, 1′′′ — кінцевий сухожилок до IV пальця, 1IV — сухожилкова піхва цього сухожилка; 2 — медіальний сухожилок m. exténsor digit. commúnis, 2′ — його слизова сумка; 3 — сухожилок m. exténsor digit. later., 3′ — його слизова сумка; 4 — латеральна, 4′ — медіальна підкрі- плювальні бічні гілки m. interósseus médius; 5 — латеральна і 5′ — медіальна підкріплювальні гілки міжпальцевої ніжки m. interósseus médius до розгиначів IV і ІІІ пальців

Сильніше, медіальне черевце починається на розгинальному надвиростку плечової кістки і спрямовується сильним сухожилком до ІІІ пальця (рис. 3.48). Отримує в ділянці путового суглоба під- тримувальні пучки від m. interósseus médius і за- кріплюється на середній фаланзі ІІІ пальця, а та- кож тонкими сухожилковими пластинками і на ра- тичній кістці.

У коней м’яз починається на латеральному над- виростку плечової кістки, латеральній зв’язці лік- тьового суглоба і латеральному зв’язковому горбку променевої кістки, між середньою й нижньою тре- тинами передпліччя переходить у міцний сухожи- лок, який через латеральний жолоб дистального кінця променевої кістки проходить на зап’ясток, де прикріплюється утримувачем розгиначів — retináculum extensórum. Далі м’яз проходить косо через дорсолатеральну поверхню зап’ястка на дорсальну поверхню пальця, закінчуючись на розгинальному

відростку ІІІ фаланги пальця. Дорсально на путовій кістці м’яз отримує під- силювальні сухожилки від m. interósseus médius. У ділянці зап’ясткового суглоба сухожилок м’яза охоплений сухожилковою піхвою, а в ділянці путо- вого — має підсухожилкову сумку.

Усвиней загальний розгинач пальців має чітко розмежовані м’язові че- ревця, що починаються на латеральному надвиростку плечової кістки і ла- теральній зв’язці ліктьового суглоба. Медіальне черевце найбільше, і його сухожилок закінчується на ІІІ пальці. Від нього відходить (не завжди) не- значна гілка до ІІ пальця. Середнє черевце також значне, його сухожилок на рівні суглоба першої фаланги поділяється і закінчується на ІІІ і IV паль- цях і, крім того, від нього відщеплюється ніжка до ІІ пальця, що з’єднується

зтонким сухожилком розгинача ІІ пальця. Латеральне черевце найменше в м’язі, частково з’єднується з бічним розгиначем пальців. Слабкий сухожилок латерального черевця переходить у сухожилок середнього черевця, а також відщеплює ніжку до V пальця.

Усобак м’яз починається на латеральному надвиростку плечової кістки і на латеральній зв’язці ліктьового суглоба зростається з променевим розги- начем зап’ястка. Нижче м’яз поділяється на чотири тонкі черевця, які роз- міщені поряд і на межі середньої й нижньої третини передпліччя перехо- дять у сухожилки, що в ділянці зап’ястка знаходяться у сухожилковій піхві. Кінцеві сухожилки закріплюються на ІІІ фалангах ІІ–V пальців.

Розгинає зап’ястковий суглоб і суглоби пальців, згинає ліктьовий суглоб.

192

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Бічний розгинач пальців — m. exténsor digitórum laterális (див. рис. 3.19– 3.22, кольорову вклейку, рис. ІІІ, поз. 5) — знаходиться на бічній поверхні пе- редпліччя між загальним розгиначем пальців спереду і ліктьовим розгина- чем зап’ястка ззаду. Починається на бічній зв’язці ліктьового суглоба та ла- теральному зв’язковому горбку променевої кістки, а також на зовнішньому краї ліктьової кістки і поділяється у собак на два черевця, у жуйних і коней має одне черевце, у свиней — два нечітко відмежованих м’язи. В ділянці передпліччя м’язові черевця переходять у сухожилки, що закінчуються у жуйних — на вінцевій кістці IV пальця; у коней — на путовій кістці; у сви- ней — на IV–V пальцях; у собак — на III–V пальцях разом із загальним роз- гиначем. У жуйних і коней у ділянці зап’ястка м’яз обгорнутий сухожилко- вою піхвою, а в ділянці путового суглоба є підсухожилкові сумки.

Розгинає зап’ястковий суглоб і відповідні суглоби пальців: у жуйних — путовий і вінцевий суглоби IV пальця; у коней — путовий суглоб ІІІ пальця;

усвиней — перші два суглоби IV i V пальців; у собак — усі суглоби III–V па- льців.

Розгинач І (великого) і ІІ пальців — m. exténsor dígiti I (póllicis) et II (див.

кольорову вклейку, рис. ІІІ, 6) — виражений у хижаків. У жуйних і свиней розгинач ІІ пальця є складовою частиною загального розгинача пальців як ліктьова його голівка. У собак м’яз починається збоку від довгого абдуктора великого пальця на середній третині краніолатерального краю ліктьової кі- стки. Його сухожилок перехрещує сухожилок загального розгинача пальців,

уділянці зап’ястка знаходиться ще медіально від нього, проходить разом у сухожилковій піхві на передню поверхню зап’ястка. На ІІІ п’ястковій кістці м’яз поділяється на дві ніжки, медіальна — перехрещує ІІ п’ясткову кістку і закріплюється на нижньому кінці І п’ясткової кістки. Латеральна гілка, при- значена для ІІ пальця, зростається з сухожилком загального розгинача па- льців і водночас віддає слабку гілку до ІІІ пальця.

Розгинає І і ІІ пальці і у собак відводить І палець.

Довгий абдуктор І (великого) пальця — m. abdúctor dígiti I (póllicis) lóngus (див. рис. 3.19–3.22, кольорову вклейку, рис. ІІІ, 7) — у свійських тварин відносять до косих розгиначів п’ястка, а функціонально — до м’язів за- п’ясткового суглоба. Порівняльно-анатомічно він є довгим розгиначем паль- ців. М’яз у вигляді трикутної м’язової пластинки лежить безпосередньо на скелеті передпліччя краніолатерально і тягнеться своїм сухожилком косо через кінцевий сухожилок променевого розгинача зап’ястка медіально на зап’ясток, закінчуючись на проксимальному кінці у собак І, свиней і ко- ней — ІІ, жуйних — ІІІ п’ясткової кістки.

Розгинає і відводить І палець у собак, розгинає і незначною мірою відво- дить зап’ястковий суглоб у решти тварин.

ДОВГІ ЗГИНАЧІ ПАЛЬЦІВ

М’язові черевця довгих згиначів пальців розміщені в ділянці перед- пліччя тільки ззаду, між згиначами зап’ясткового суглоба. Їх міцні сухожи- лки проходять медіально від додаткової кістки зап’ястка по долонній (паль- марній) поверхні зап’ясткового суглоба, п’ястка і пальців. Відповідно до їх кількості закінчуються на середній або дистальній фаланзі.

193

Розділ 3

До цих м’язів належать: m. fléxor digitórum superficiális, m. fléxor digitórum profúndus, mm. interflexórii.

Поверхневий згинач пальців — m. fléxor digitórum superficiális (див. рис. 3.19, 43; рис. 3.20, 38; рис. 3.47, 9) — менший з двох довгих згиначів, розмі- щений поверхнево, у жуйних і коней пронизаний міцним сухожилком, має у собак і коней одне, а у жуйних і свиней — два м’язових черевця, що перехо- дять у верхній половині зап’ястка в сухожилки, які закінчуються на другій фаланзі пальця.

У жуйних м’яз має поверхневе й глибоке черевця, що значною мірою прикриті ліктьовим згиначем зап’ястка. Починаються вони на медіальному надвиростку плечової кістки, в ділянці верхньої третини передпліччя розді- ляються і в ділянці нижнього кінця передпліччя переходять у сухожилки. Сухожилок поверхневого черевця проходить над утримувачем згиначів — retináculum flexórum, пронизуючи фасцію п’ястка, а сухожилок глибокого черевця знаходиться в жолобі глибокого згинача пальців під утримувачем згиначів, і на середині п’ястка сухожилки об’єднуються в загальний сухожи-

лок поверхневого згинача. Загальний сухожилок невдовзі знову розділяється на медіальну й лате- ральну гілки, які отримують підсилювальні спо- лучні пластинки від міжкісткового середнього м’яза, разом з яким у ділянці путового суглоба утворюють згинальний рукав — mánica flexória — для глибокого згинача пальців. Закінчуються су- хожилки поверхневого згинача на вінцевих кіст- ках ІІІ і IV пальців.

На згинальній поверхні зап’ястка сухожилки поверхневого й глибокого черевця м’яза мають під собою підсухожилкову сумку — búrsa subtendínea m. flexóris digitórum superficiális, а в ділян-

ці путового суглоба — сухожилкову піхву. Сухо- жилки глибокого черевця поверхневого згинача пальців і плечової голівки глибокого згинача па- льців у ділянці нижньої третини передпліччя з’єднані між собою сухожилковим проксималь- ним міжзгинальним м’язом — m. interflexórius proximális, а в ділянці згинальної поверхні за- п’ястка — дистальним міжзгинальним м’язом —

Рис. 3.49. Сухожилкові піхви і синовіальні сумки правої грудної кінцівки коня збоку:

1 — m. exténsor cárpi radiális, 1′ — його сухожилкова піхва; 2 — m. exténsor digit. commúnis, 2′ — його сухожилок, 2′′ — його сухожилко-

ва піхва; 3 — m. exténsor digit. later., 3′ — його сухожилок, 3′′ — його сухожилкова піхва; 4 — m. exténsor cárpi ulnáris, 4′ — його сухожилок до os cárpi accessórium, 4′′ — його сухожилок до голівки латеральної грифельної кістки, 4′′′ — сухожилкова піхва цього сухожилка; 5 — m. abdúctor póllicis lóngus; 6 — m. fléxor digit. prof., 6′ — його сухожилок;

7 — сухожилок поверхневого згинача пальців; 8 — проксимальний, 8′ — дистальний кінці проксимальної сухожилкової піхви, спільної для сухожилків поверхневого й глибокого згиначів пальця; 9–9′′′ — дистальна сухожилкова піхва, спільна для сухожилків поверхневого й глибокого згиначів пальця; 10 — m. interósseus médius, 10′ — його підкріплювальна гілка до загального розгинача; 11 — слизова сумка під загальним і бічним розгиначами пальця

194

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

m.interflexórius distális, що являє собою невелику м’язову стрічку.

Уконей м’яз майже повністю прикритий ліктьовим згиначем зап’ястка, пронизаний міцними сухожилковими волокнами, починається на медіаль- ному надвиростку плечової кістки і в ділянці зап’ястка переходить у сухо- жилок, у цьому місці має підсилювальну сухожилкову зв’язку — m. interflexórius — і на згинальній поверхні зап’ястка разом із сухожилком глибокого згинача пальця обгорнутий спільною піхвою для згиначів — vagína synoviális commúnis flexórum (рис. 3.49). Сухожилок м’яза проходить донизу під утримувачем згиначів і в нижній чверті п’ястка над ковзкою поверхнею се- замоподібних кісток охоплює сухожилок глибокого згинача у вигляді жоло- боподібної манжети на протязі 30–40 мм. У ділянці путового суглоба сухо- жилки обох згиначів утримуються кільцеподібною зв’язкою, що сполучає се- замоподібні кістки між собою. На долонній (пальмарній) поверхні путової кістки сухожилок стає широким, у вигляді трубки обхоплює сухожилок гли- бокого згинача, пропускаючи його крізь себе назовні, розщеплюється на дві міцні гілки, що закінчуються на зв’язкових горбках вінцевої кістки і слабкі- шим кінцем — на нижньому кінці путової кістки.

Усвиней м’яз лежить поверхнево на медіальній поверхні передпліччя між ліктьовим і променевим згиначами зап’ястка. Він має менше, поверх- неве, і більше, глибоке, черевця, що починаються разом на медіальному надвиростку плечової кістки і в ділянці зап’ястка переходять у міцний су- хожилок. Сухожилок поверхневого черевця проходить над утримувачем згиначів і в ділянці путового суглоба утворює трубкоподібної форми манжет- ку для сухожилка глибокого згинача пальців. У ділянці проксимальної фа- ланги IV пальця сухожилок глибокого згинача проходить крізь щілиноподі- бний отвір у поверхневому згиначі, який закінчується двома ніжками на се- редній фаланзі IV пальця. Сухожилок глибокого черевця проходить під утримувачем згиначів і закінчується на середній фаланзі ІІІ пальця, при цьому утворює такі структури для глибокого згинача пальців, як і на IV па- льці. Сухожилки поверхневого й глибокого згиначів з’єднуються двічі між-

згинальними м’язами — mm. interflexóri proximáles та m. interflexórius distális.

Усобак м’яз розміщений поверхнево на медіокаудальній поверхні перед- пліччя, прикриваючи зовні плечову голівку ліктьового згинача зап’ястка і глибокий згинач пальців. М’яз починається коротким міцним сухожилком на медіальному надвиростку плечової кістки. Під цим сухожилком має під- сухожилкову сумку. У верхній частині зап’ястка м’яз переходить у сухожи- лок, не має тут сухожилкової піхви, проходить під утримувачем згиначів. У верхній третині п’ястка сухожилок м’яза поділяється на чотири ніжки, що спрямовуються до ІІ–V пальців, закінчуючись на їх середніх фалангах.

Згинає суглоби — зап’ястковий, п’ястково-фаланговий і вінцевий, допо- магає розгиначам ліктьового суглоба.

Глибокий згинач пальців — m. fléxor digitórum profúndus (див. рис. 3.19,

44; рис. 3.29, 39; рис. 3.47, 10; рис. 3.52, 7–7′′′) — сильніший з двох довгих згиначів пальців, розміщений під ліктьовим згиначем зап’ястка і поверхне- вим згиначем пальців на задній поверхні передпліччя. М’яз має в усіх тва- рин три голівки. Плечова голівка — cáput humerále — починається на меді-

195

Розділ 3

альному надвиростку плечової кістки і може поділятись на три черевця; в середній третині передпліччя від променевої кістки відходить променева голівка — cáput radiále — і на ліктьовій кістці починається ліктьова голівка

— cáput ulnáre. У ділянці нижнього кінця передпліччя всі м’язові черевця переходять у єдиний сухожилок глибокого згинача пальців, який разом з поверхневим згиначем пальців тягнеться медіально від додаткової кістки зап’ястка вниз на п’ясток і поділяється на гілки відповідно до кількості паль- ців, закінчуючись на їх дистальних фалангах.

Ужуйних найбільша плечова голівка глибокого згинача пальців прони- зана сухожилками і деякою мірою поділяється на три частини. Починається на медіальному надвиростку плечової кістки, де початковий сухожилок вкритий капсулою суглоба. Над зап’ястком м’яз переходить у міцний сухо- жилок. Слабкіша ліктьова голівка відходить від каудомедіальної поверхні ліктьового відростка і вже на рівні ліктьового суглоба переходить у вузький сухожилок, який прилягає збоку до заднього краю плечової голівки і у верх- ній половині зап’ястка зростається з її сухожилком. Пластинчасте м’язове черевце променевої голівки починається на каудальній поверхні верхньої третини променевої кістки і її сухожилок вище від зап’ястка зливається з основним сухожилком. У ділянці зап’ястка під загальним сухожилком гли- бокого згинача пальців знаходиться підсухожилкова сумка, яка відмежовує його також і від глибокої ніжки поверхневого згинача пальців. Сухожилок м’яза проходить під радіальною зв’язкою зап’ястка і в ділянці нижнього кін- ця п’ястка поділяється на дві гілки для ІІІ і IV пальців. Вище від путового суглоба проходить у сухожилковій манжетці, утвореній поверхневим згина- чем пальців, а потім і пронизує його. В ділянці путового суглоба і перших двох фаланг пальців сухожилки обох згиначів пальців обхоплені спільними сухожилковими піхвами. Закінчуються сухожилки глибокого згинача паль- ців на розгинальних горбках дистальних фаланг III i IV пальців.

Уконей плечова голівка має також три черевця, але з більшою кількістю сухожилкових волокон, що над зап’ястком об’єднуються в плоский міцний сухожилок. Ліктьова голівка лежить між ліктьовим розгиначем зап’ястка і поверхневим згиначем пальця, над зап’ястком її сухожилок зливається з су- хожилком плечової голівки. Променева голівка починається на середній третині заднього краю променевої кістки, переходить у сухожилок, який в ділянці зап’ястка зливається з основним сухожилком. Спільний сухожилок стає округлим, проходить по пальмарній поверхні зап’ястка і п’ястка. В се- редній третині п’ястка підсилюється додатковою зв’язкою — ligaméntum accessórium, що відходить від пальмарної зв’язки зап’ястка. В ділянці путово- го суглоба він оточений сухожилком поверхневого згинача, стає плоским, далі проходить між кінцевими його ніжками і закінчується на згинальній поверхні — fácies flexória — копитової кістки. Під кінцевим сухожилком має підсухожилкову сумку.

Поверхневий і глибокий згиначі пальців у коней мають дві спільні сухо- жилкові піхви — vagína flexórum commúnis. Одна з них розміщена в ділянці зап’ястка, починається вище від суглоба на 8–10 см, а закінчується нижче

196

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

від суглоба на 5–6 см; друга починається вище від путового суглоба і закін- чується на рівні середини вінцевої кістки.

Усвиней плечова голівка має два черевця: значно сильніше — поверхне- ве латеральне і слабкіше — глибше розміщене медіальне. Їхні сухожилки зростаються між собою в нижньому кінці передпліччя, а в ділянці зап’ястка отримують підсилювальну додаткову зв’язку — ligaméntum accessórium. Лік- тьова голівка починається на каудомедіальній поверхні ліктьового відрост- ка, переходить у сухожилок, який в ділянці зап’ястка зростається із сухожи- лком плечової голівки. Найслабкіша променева голівка починається у верх- ній третині каудомедіального краю променевої кістки, зростаючись тут з круглим пронатором, в ділянці зап’ястка її сухожилок зростається з голов- ним сухожилком, утворюючи сухожилок глибокого згинача пальців. Сухо- жилок глибокого згинача пальців нижче зап’ястка віддає дві бічні слабкі ніжки для висячих ІІ і V пальців, а дві сильніші ніжки в ділянці суглоба першої фаланги обхоплені манжетками поверхневого згинача пальців, про- ходять до ІІІ і IV пальців, на ратичних кістках яких і закінчуються. В діля- нці п’ястка і проксимальної фаланги пальців, як опорних, так і висячих, су- хожилки глибокого згинача фіксуються перев’язками сухожилків — víncula tendínum. У ділянці зап’ястка і пальців сухожилки обхоплені сухожилковою піхвою та підсухожилковою сумкою.

Усобак м’яз також має три голівки. Плечова голівка починається на ме- діальному надвиростку плечової кістки спільним сухожилком для трьох м’язових черевець, ліктьова — на ліктьовій, променева — на променевій кістках. У ділянці зап’ястка сухожилки всіх голівок зростаються, утворюють загальний сухожилок згинача пальців. У цьому місці він оточений сухожил- ковою піхвою під утримувачем згиначів. На п’ястку, у верхньому його кінці, медіально від сухожилка відщеплюється ніжка до І пальця, а дещо нижче поділяється на чотири округлі ніжки до II–V пальців. У ділянці п’ястково- фалангових суглобів ці ніжки обхоплені трубкоподібними манжетками по- верхневого згинача, в ділянці другої фаланги пронизують сухожилки ос- таннього і закінчуються на згинальних горбках кігтьових кісток. Сухожилки згиначів у ділянці путового й вінцевого суглобів та в ділянці І фаланги паль- ців фіксуються перев’язками сухожилків — víncula tendínum.

Глибокий згинач пальців згинає суглоби пальців і зап’ястковий суглоб, допомагає розгинати ліктьовий суглоб.

Міжзгинальні м’язи — mm. interflexórii — це маленькі м’язи або сухожи- лкові тяжі між поверхневим і глибоким згиначами пальців. Є у всіх свійсь- ких тварин, крім коней. Розрізняють проксимальні і дистальні міжзги- нальні м’язи.

Допомагають згиначам пальців, підсилюючи їх дію.

КОРОТКІ М’ЯЗИ ПАЛЬЦІВ

Короткі м’язи пальців розміщені в ділянці п’ястка і пальців, забезпечу- ють рухливість окремих пальців. У свійських тварин найбільш повно і бага- то диференційовані м’язи кисті у м’ясоїдних, а вже у свиней спостерігається значне їх спрощення. У жуйних і коней триває подальше спрощення або ці м’язи стають рудиментарними чи подібними до зв’язок, тобто залишається лише їх сполучнотканинна частина і вони є пасивною конструкцією. За дією

197

Розділ 3

на окремі промені грудної кінцівки розрізняють загальні й спеціальні короткі м’язи пальців.

Загальні короткі м’язи пальців

Міжкісткові м’язи — mm. interóssei (див. кольорову вклейку, рис. ІІІ, поз.

10–10′′′; рис. 3.47, 11; рис. 3.50, 8–8′′; рис. 3.51, 9–9′; рис. 3.52, 8–8′) — знахо-

дяться на пальмарній поверхні п’ястка, від верхнього кінця якого й почина- ються, а закінчуються на проксимальних сезамоподібних кістках. За допо- могою своїх підсилювальних гілок вони з’єднуються із загальним розгина- чем на кожному пальці. У м’ясоїдних і свиней вони м’язисті, у дорослих жуйних і коней — подібні до зв’язок.

У молодих жуйних тварин міжкістковий м’яз майже повністю м’язистий, але з віком набуває характеру зв’язки. Він починається на основі п’ясткових кісток і радіальній зв’язці зап’ястка, а в нижній третині п’ястка поділяється на три ніжки: сильнішу — середню й слабкіші — бічні. Бічні ніжки закріп- люються на неосьових проксимальних се- замоподібних кістках. Середня поділяєть- ся ще на три гілки, дві з яких — бічні — закріплюються на осьових проксимальних сезамоподібних кістках, а третя — міжпа- льцева — тягнеться через міжблокову ви- різку кісток п’ястка на передню поверхню, після чого вона ще раз роздвоюється і з’єднується з медіальним сухожилком за- гального й бічного розгиначів пальців. До сухожилків бічного розгинача пальців відходять підкріплювальні ніжки також від бічних ніжок міжкісткового м’яза. В середині п’ястка від міжкісткового м’яза до поверхневого згинача пальців підхо- дить сполучна пластинка, яка розщеплю- ється на дві частини і в ділянці путового суглоба разом з поверхневим згиначем утворює манжетки для сухожилків глибо- кого згинача пальців. Крім того, міжкіст- ковий м’яз на пальмарній поверхні міцно

зростається з фасцією п’ястка.

198

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

У коней є три міжкісткові м’язи, два з яких — m. interósseus mediális i laterális — рудиментарні, а середній — m. interósseus médius — подібний до зв’язки. У лошат він має окремі м’язові волокна. Починається здебільшого

199

Розділ 3

на радіальній зв’язці зап’ястка, а також на ІІІ п’ястковій кістці і спрямову- ється як суцільна сухожилкова пластинка між ІІ і IV п’ястковими (грифель- ними) кістками вниз, де в дистальній третині п’ястка роздвоюється, закріп- люючись на проксимальних сезамоподібних кістках, і віддає косо вниз на передню поверхню підкріплювальні гілки до загального розгинача пальців. Нижче від путового суглоба міжкістковий м’яз підсилюється косими й пря- мою зв’язками сезамоподібних кісток — зв’язковим апаратом путового суг- лоба.

Усвиней розрізняють два м’язисті міжкісткові м’язи, які починаються на

ІІІі IV п’ясткових кістках і закінчуються кожний двома сухожилками на се- замоподібних кістках, а також віддають підкріплювальні ніжки до відповід- ного сухожилка розгинача пальців.

Усобак є чотири добре розвинутих м’язистих міжкісткових м’язи, розмі- щених під глибоким згиначем пальців на пальмарній поверхні ІІ–V п’ястко- вих кісток, де вони починаються на їх верхніх кінцях (рис. 3.53, 4). У бік паль- ця сухожилок кожного черевця поділяється на дві гілки, що закінчуються на сезамоподібних проксимальних кістках. У ділянці проксимальної фаланги відщеплюються підсилювальні ніжки на дорсальну поверхню, де вони зрос- таються із сухожилками загального розгинача пальців.

Згинають п’ястково-фалангові суглоби у собак та свиней, у копитних ви- конують статичну функцію — не допускають перерозгинання цих суглобів.

Червоподібні м’язи — mm. lumbricáles — розміщені під сухожилками глибокого згинача пальців у місці поділу загального сухожилка на ніжки.

Пластинчасті волокнисті стрічки вище від п’ястково-фалангового суглоба переходять у тон- кі сухожилки, що закінчуються під сухожилка- ми глибокого згинача на пальмарній зв’язці відповідного пальця на першій фаланзі.

Усобак таких м’язів три (до ІІІ–V пальців), у свиней — один (до ІІ пальця). У жуйних їх не- має, у коней — рудиментарні, два маленькмх світло-червоних м’язи лежать з боків від сухо- жилка глибокого згинача пальця.

Усобак і свиней згинають путовий суглоб.

Спеціальні короткі м’язи пальців

Спеціальні короткі м’язи пальців забезпечу- ють рухи окремих пальців і є у тварин, в яких більш-менш виражена самостійність сусідніх променів і суглобів до незалежних рухів. Із свій- ських тварин це властиве м’ясоїдним, у кисті яких відносно добре розчленовані спеціальні

Рис. 3.53. Короткі м’язи пальців собаки на пальмарній поверхні:

1 — abdúctor póllicis brévis; 2 — m. fléxor póllicis brévis; 3 — addúctor póllicis; 4 — mm. interóssei; 5 — m. addúctor dígiti II; 6 — m. addúctor dígiti V; 7 — m. fléxor dígiti V; 8 — m. abdúctor dígiti V; 9 — залишки кінцевих ніжок глибокого згинача; 10 — манжетки кінцевих ніжок поверхневого згинача для відповідних гілок глибокого згинача пальців; I–V — відповідні пальці

200

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

м’язи пальців, тоді як у свиней вони значною мірою редуковані, у жуйних мають ще більш змінену форму у вигляді окремих зв’язок і зовсім їх немає у

коней.

Короткий згинач І (великого) пальця — m. fléxor dígiti I (póllicis) brévis (див. рис. 3.53, 2) — розміщений у собак між абдуктором і аддуктором І па- льця. Починається на радіальній зв’язці зап’ястка і проходить з косо спря- мованими латеродистально волокнами на медіальну сезамоподібну кістку або на проксимальну фалангу І пальця, де й закінчується.

Короткий абдуктор І (великого) пальця — m. abdúctor dígiti І (póllicis) brévis (див. рис. 3.53, 1) — є у собак, незначний, тонкий м’яз, що починається на зв’язках зап’ястка медіально від попереднього м’яза і закінчується на зв’язках п’ястково-фалангового суглоба та медіально на проксимальній фа- ланзі І пальця.

Аддуктор І (великого) пальця — m. addúctor dígiti I (póllicis) (див. рис. 3.53, 3) — у собак починається на радіальній зв’язці зап’ястка між коротким згиначем І пальця і міжкістковим м’язом ІІ пальця і закінчується на лате- ральній поверхні проксимальної фаланги І пальця.

Абдуктор ІІ пальця — m. abdúctor dígiti ІІ — у свиней починається на па- льмарній поверхні ІІ п’ясткової кістки і закінчується медіально на капсулі п’ястково-фалангового суглоба та проксимальній фаланзі ІІ пальця. У собак немає.

Аддуктор ІІ пальця — m. addúctor dígiti II (див. рис. 3.53, 5) — у собак по-

чинається на радіальній зв’язці зап’ястка між міжкістковим м’язом ІІ пальця і абдуктором V пальця, закінчується на латеральній поверхні проксимальної фаланги ІІ пальця.

У свиней м’яз вкритий сухожилками згиначів пальців і міжкістковим м’язом ІІІ пальця. Починається разом з аддуктором V пальця в нижній по- ловині на зв’язках зап’ястка й на ІІІ та IV п’ясткових кістках і закінчується тонким сухожилком на осьовій поверхні капсули суглоба та міжпальцевій зв’язці п’ястково-фалангового суглоба і на проксимальній фаланзі ІІ пальця.

Згинач ІІ пальця — m. fléxor dígiti II — є у свиней. Починається у вигляді тонкого м’язового тяжа майже на середині п’ястка на сухожилку глибокого згинача і тягнеться медіодистально до ІІ пальця. Його сухожилок перехо- дить з пальмарної на медіальну поверхню, де закріплюється на проксима- льній фаланзі ІІ пальця та на зв’язках цього пальця.

Згинач V пальця — m. fléxor dígiti V (див. рис. 3.53, 7) — починається на зв’язці додаткової кістки зап’ястка, що сполучає її з IV п’ястковою кісткою, і закінчується у свиней на задньо-бічній поверхні проксимальної фаланги та фасції V пальця, а у собак з’єднується з сухожилком абдуктора V пальця.

Аддуктор V пальця — m. addúctor dígiti V (див. рис. 3.53, 6) — є у свиней і собак. Починається на радіальній зв’язці зап’ястка, а у свиней також на ос- новах ІІІ й IV п’ясткових кісток і закінчується на осьовій поверхні п’ястково- фалангового суглоба та проксимальної фаланги.

Абдуктор V пальця — m. abdúctor dígiti V (див. рис. 3.53, 8) — починаєть- ся у свиней на основі V п’ясткової кістки та її фасції, у собак — на додатковій кістці зап’ястка і закінчується збоку на капсулі п’ястково-фалангового суг- лоба та на проксимальній фаланзі V пальця.

201