Розділ 13

чутливим центром екстрапірамідних шляхів є латеральні ядра зорових гор- бів. За допомогою екстрапірамідних шляхів підтримується м’язовий тонус і здійснюється рефлекторна діяльність м’язової системи. Через пірамідні шляхи кора виявляє свій стимулювальний і гальмівний вплив, що надає рухам більшої точності.

3. Автономні (вегетативні) провідні шляхи йдуть від кори і підкіркових ядер (substántia grísea centrális thálami) у спинний мозок. Наявність їх ви-

значається функціонально, але точних морфологічних доказів їх існування поки що не встановлено.

ВЕНОЗНІ ПАЗУХИ

Відтікання венозної крові від головного мозку відбувається через венозні пазухи. Розрізняють дорсальну і вентральну системи пазух. Дорсальна сис- тема складається з непарних стрілової і прямої пазух і парних поперечних, потиличних і дорсальних кам’янистих. У ці пазухи впадають вени мозку.

Стрілова пазуха — sínus sagittális — розміщена в серпі мозку. Вона бере початок від оболонкових вен, а у коня також з решітчастих і мозкових вен. У пазуху впадають: дорсальні вени мозку — vv. cérebri dorsális, вени твердої мозкової оболонки, кісткові вени — vv. diplóicae — і пряма пазуха — sínus réctus. Остання утворюється злиттям вени мозолистого тіла з великою веною мозку. Велика вена мозку — véna cérebri mágna — парна, в неї впадають глибокі вени мозку — vv. cérebri profúndi, які виносять кров із бічних і тре- тього шлуночка мозку. Каудально від місця впадання прямої пазухи стріло-

ва пазуха поділяється на праву й ліву поперечні пазухи — sínus transvérsus,

кожна з яких прямує у висковий канал і переходить у дорсальну мозкову вену — v. cérebri dorsális, яка впадає у вискову поверхневу вену. В поперечну пазуху вливається також кам’яниста пазуха — sínus petrósus, яка виносить кров із базальних частин мозку. Між поперечними пазухами розміщена з’єднувальна пазуха — sínus commúnicans, яка лежить знизу мозочкового намету. В цю пазуху впадають потиличні пазухи — sínus occipitális, які роз- міщені в борознах по обидва боки черв’яка мозочка.

Відтікання крові з дорсальної системи пазух крім мозкових дорсальних вен відбувається і через випускні вени (емісарії) — vv. emissáriae — у виско- ві глибокі вени. Емісарії — це непостійні відвідні канали, що проникають у стінку черепної порожнини.

Вентральна, або базилярна, система пазух складається з циркулярної і базилярної пазух. Циркулярна пазуха — sínus circuláris — оточує гіпофіз. Вона утворюється правою і лівою порожнистими пазухами, які з’єднуються міжпорожнистими пазухами — sínus cavernósus et іntercavernósus. Порож-

ниста пазуха рострально переходить в очну вену мозку, а каудально — в ба- зилярну пазуху. Очна вена мозку — v. cérebri orbitális — впадає крізь очну щілину в глибоку лицеву вену.

Базилярна пазуха — sínus basiláris — вливається у вентральну хребетну пазуху. В ділянці рваного отвору від неї відходить вентральна мозкова вена, яка впадає в потиличну вену.

488

НЕРВОВА СИСТЕМА

На рівні атланто-потиличного суглоба базилярні пазухи сполучаються між собою, утворюючи вентральну потиличну пазуху — sínus occipitális ventrális. У базилярну систему пазух впадають вентральні вени мозку.

АРТЕРІЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Головний мозок живиться від внутрішньої сонної і потиличної артерій

(рис. 13.21).

Внутрішня сонна артерія — a. carótis intérna — проходить у черепну по-

рожнину крізь сонний отвір (у собак) або рваний отвір (у коней) і поділяєть-

ся на ростральну і каудальну сполучні гілки. З однойменними гілками про-

тилежного боку вони утворюють навколо гіпофіза артеріальне кільце — círculus arteriósus cérebri. У ростральному напрямі з цього кільця виходить ро- стральна мозкова артерія — a. cérebri rostrális, яка прямує до мозолистого тіла і живить передні відділи півкуль. Від ростральної сполучної гілки від- галужуються 4 судини, призначені для живлення різних частин головного мозку: ростральна артерія мозкової оболонки — a. meníngea rostrális; серед- ня мозкова артерія — a. cérebri média — прямує на бічну поверхню мозку; ростральна артерія судинного сплетення — a. chorioídea rostrális — по зоро- вому каналу прямує в судинне сплетення бічного шлуночка; внутрішня очна

Рис. 13.21. Артерії головного мозку корови:

А — базальна поверхня головного мозку; Б — судини дна черепної порожнини; 1 — a. cérebri rostrális;

2 — a. opthálmica intérna; 3 — a. carótis intérna; 4 — a. commúnicans rostrális; 5 — a. cérebri média; 6 — a. commúnicans caudális; 7 — a. cérebri caudális; 8 — a. cérebri rostrális; 9 — a. meníngea caudális et a. cerebélli caudális; 10 — a. basiláris; 11 — a. spinális ventrális; 12, 13 — réte mirábile epidurále rostrále; 14 — rámus et réte mirábile epidurále rostrále; 15 — réte mirábile epidurále caudále; 16 — a. vertebrális; 17 — a. condyláris; a

— положення гіпофіза

489