ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТІЛА СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ
У птахів, як правило, чотири пальці: перший палець задній, висячий, складається з двох фаланг, решта — відповідно з трьох, чотирьох і п’яти. У різних птахів кількість пальців і фаланг різна. Кістки у птахів з’єднані між собою зв’язками, хрящами та кістковою тканиною.
М’ЯЗОВА СИСТЕМА
Будова м’язової системи птахів має свої особливості. У бігаючих птахів м’язи блідо-рожеві, у сухожилках є скостенілі ділянки, а в літаючих птахів м’язи темно-червоного кольору.
Шкірні м’язи добре розвинуті і закінчуються на пір’яних піхвах, допома- гаючи розправляти пір’я, особливо махове і рульове. Ці м’язи зумовлюють натяг літальної перетинки крила. На голові вони розміщені в потиличній і лобовій ділянках. Лицевих м’язів у птахів немає. Жувальні м’язи численні і більш диференційовані, ніж у ссавців. Крім жувальних, вискових, крилопо- дібних, двочеревцевих м’язів у птахів є ще квадратнощелепні, клиноподіб- нощелепні м’язи та підіймач квадратної кістки. Язик окремих власних м’язів не має, а ті м’язи, що діють на під’язиковий скелет, приводять у рух і язик. Якщо в грудному й попереково-крижовому відділах хребетного стовпа м’язи слабко розвинуті, то в шийному й хвостовому відділах хребта вони доб- ре диференційовані і краще розвинуті (рис. 15.6).
М’язи грудної клітки — зовнішній і внутрішній міжреберні, підіймачі ре- бер, поперечний грудний і драбинчастий — впливають на рух грудної клітки.
У птахів замість діафрагми є слабко- розвинута сухожилкова складка, яка спрямовується на вентральну поверхню легень. Черевні м’язи утворюють черев- ну стінку і називаються так само, як і у ссавців. Вони дуже тонкі й слабкі. Більш розвинуті у птахів м’язи крила, які разом з грудними м’язами станов- лять понад 45 % маси всіх м’язів (рис. 15.7). Особливістю м’язів грудної кінців- ки є те, що під час розгинання або зги- нання ліктьового й зап’ясткового сугло- бів вони діють одночасно. М’язи тазових
Рис. 15.7. М’язи крила курки (латеральна пове-
рхня):
1 — найширший м’яз спини; 2 — трапецієподібний м’яз; 3 — ромбоподібний м’яз; 4 — передлопатковий м’яз; 5 — великий дельтоподібний м’яз; 6, 6′ — ліктьові м’язи; 7
— малий дельтоподібний м’яз; 8 — двоголовий м’яз плеча; 9 — середній дельтоподібний м’яз; 10 — малий грудний м’яз; 11, 12 — м’язи крилової складки; 12′ — крилова складка; 13 — малий ліктьовий м’яз; 14, 14′ — довгий і короткий променеві розгиначі зап’ястка; 15 — супінатор; 16, 16′ — короткий і довгий розгиначі пальців; 17 — ліктьовий розгинач зап’ястка; 18 — глибокий згинач передпліччя; 19 — короткий згинач зап’ястка
551
Розділ 15
Рис. 15.8. Глибокі м’язи тазової кінцівки курки
(медіальна поверхня):
1, 2, 3 — сідничні м’язи; 4 — внутрішній клубовий м’яз; 5 — напружувач широкої фасції стегна; 6 — прямий м’яз стегна; 7 — стрункий м’яз; 8 — медіальний широ- кий м’яз; 9 — квадратний м’яз стегна; 10 — подвійний м’яз; 11 — довгий аддуктор; 12 — дво- головий м’яз стегна; 13 — напівсухожилковий м’яз; 14
— литковий м’яз; 15 — напівперетинчастий м’яз; 16 — кравецький м’яз; 17 — краніальний великогоміл- ковий м’яз; 18 — довгий розгинач пальців; 19 — кау- дальний великогомілковий м’яз; 20 — згиначі пальців
кінцівок у птахів добре розвинуті і біль- шість з них відповідають таким у ссав- ців. На особливу увагу заслуговує спе- ціальне пристосування, яке дає змогу птахам без затрати м’язової сили міцно триматися під час сну на сідалі або гі- лці. Це спеціальний сухожилковий апарат (рис. 15.8), який характеризу- ється наявністю окремої гілки сухожил- ка, що йде від стрункого м’яза, прохо- дить через верхівку колінного суглоба й наколінка, а потім через латераль- ний бік колінного суглоба переходить на каудальну поверхню гомілки і зли- вається з поверхневим пальцевим зги-
начем. При згинанні колінного суглоба сухожилок натягується, тягне сухо- жилок пальцевого згинача, що зумовлює згинання пальців.
ШКІРНИЙ ПОКРИВ
Одна з характерних особливостей шкіри птахів — відсутність залоз. Ви- няток становить лише куприкова залоза — gl. urоpígii, яка розміщена над останніми крижовими хребцями. Вона складається з двох різних за розміром часток, що функціонують подібно до сальних залоз. Від залози відходить один або два ходи, які відкриваються поряд на підвищенні шкіри. У водоплавної птиці куприкова залоза краще розвинута. У курей частки за- лози розміром з горошину, в качок — як лісовий горіх. Жировим секретом цієї залози птахи змащують пір’я.
Похідними шкірного покриву у птахів є пір’я, дзьоб, луска тазових кінці- вок, а також шпори, гребінці, борідки, сережки на голові у півня, корали в індиків. У шкірі птаха мало судин. Значна їх кількість є лише в гребінці та борідці.
Усе тіло птахів вкрите пір’ям, що сприяє підтриманню сталої температу- ри тіла і допомагає під час польоту (рис. 15.9). На пері розрізняють стри- жень — scáрus — і віяло — vexíllum (або борідку — bárba). На стрижні розрі- зняють пеньок (очин) — calámus (частина пера, занурена в перову сумку шкіри) — і стебло — ráchis, розміщене у віялі.
Розрізняють пера покривні, або контурні, — pénnae, пухові — plúmae, ма- хові — remíges — на крилах (вони довгі з широким віялом) — і рульові —
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТІЛА СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ
rectríces — на хвості. Покривні пера ростуть не на всій поверхні шкіри, а лише на певних її ділянках — pterýlae, проміжки між якими — apterílae — залишаються без пір’я. У ділянці крила від тулуба до плеча і передпліччя розміщена велика шкірна крилова складка — plíca aláris. Між її листками знаходяться еластична мембрана і м’язи — напружувачі перетинки — mm. plícaе aláris. Після розправляння крила мембрана, скорочуючись, притягує крило до грудної стінки.
АПАРАТ ТРАВЛЕННЯ
Ротоглотка у птахів не поділяється м’яким піднебінням на ротову порож- нину і глотку. Вхід у ротоглотку обмежений дзьобом. Форма дзьоба, його розмір, твердість і колір залежать від особливостей корму та способу харчу- вання. У курей дзьоб твердий, конусоподібний, у качок і гусей він сплюсну- тий дорсовентрально, більш м’який і вкритий восковицею — ceróma (рис. 15.10, 15.11), в якій міститься багато дотикових тілець. У самців цесарок вос-
Рис. 15.9. Шкірний покрив птахів:
А — схема будови віяла пера; Б — крило; В — розподіл покривного пір’я на шкірі (а — з вентральної, б — з дорсальної поверхні); 1 — стебло; 2 — гілки; 3 — промені; 4 — сумка пера; 5 — очин; 6 — сосочок пера; 7 — гачки; 8, 9, 10 — контурні пера; 11 — махові пера; 12 — крильце; 13 — перові ділянки; 14 — безперові ділянки
553
Розділ 15
ковиця опукла, велика і надає ха- рактерного горбоносого окреслення профілю цих птахів. Уздовж країв ротової порожнини у качок і гусей багато поперечних пластинок з нер- вовими закінченнями. За допомогою цих пластинок під час проціджу- вання води в ротовій порожнині за- тримуються і подрібнюються тверді часточки корму.
Тверде піднебіння — palátum dúrum — у курей по серединній лі-
Рис. 15.10. Залози ротової порожнини курки: нії має вузьку піднебінну щілину,
1 — залози кута рота; 2, 3 — піднижньощелепні впоперек нього розміщено п’ять ря- залози; 4 — зовнішній слуховий хід
дів сосочків. Задній ряд сосочків є умовною межею між ротовою поро- жниною і глоткою. На твердому піднебінні та по його боках розміщені отво-
ри слинних залоз: у передньому куті — слинної піднижньощелепної залози, між поперечними сосочками — медіальних піднебінних, а по боках уздовж твердого піднебіння — латеральних піднебінних слинних залоз.
Позаду твердого піднебіння є щілина — хоани (див. рис. 15.11). На дні ротоглотки розміщений язик. У курей він короткий і гострий, у качок і гусей — довший і рухливіший. Спинка язика в курей вкрита товстим роговим шаром, а в качок і гусей вона м’якша і має поздовжній жолоб. Ниткоподібні сосочки розміщені у курей упоперек язика, а в качок і гусей — по боках язика вздовж поперечних пластинок. Смакових сосочків у птахів немає. Функції органа смаку виконують окремі тільця на твердому піднебінні та кінчику язика. Невеликі слинні залози розміщені по боках від задньої і середньої частин язика та на дорсальній поверхні основи язика. У гусей слинних за- лоз немає. У птахів є ще залози кута рота і передні та задні піднижньоще- лепні залози.
Ділянка, яку можна назвати глоткою птаха, відповідає травній частині глотки ссавців. Її слизова оболонка вкрита багатошаровим плоским епіте- лієм. По серединній лінії на дні глотки відкривається вхід у гортань. Він оточений отворами кільцеподібно-черпакуватих залоз — gll. cricoarytenoídeae. Верхня частина глотки відокремлюється від стравоходу рядами гло- ткових сосочків. Входи в слухові труби розміщені позаду хоан. Тут розміщені глотковий мигдалик і глоткові залози, які відкриваються у верхній частині глотки та отворах слухових труб. Коли щелепи у птаха зімкнуті, хоани щільно притискуються до входу в гортань.
ПЕРЕДНІЙ ВІДДІЛ КИШКОВОЇ ТРУБКИ
Особливістю цього відділу є наявність вола на стравоході та двокамерного шлунка (рис. 15.12). Стравохід тонкостінний. Слизова оболонка його утворе- на багатошаровим плоским епітелієм і зібрана в поздовжні складки. Перед входом у грудну порожнину на стравоході у курей випинається воло —
554
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТІЛА СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ
Рис. 15.11. Ротоглотка птахів:
А — курки; Б — гуски; а — органи дна, б — даху ротоглотки; 1 — верхівка язика; 2 — сосочки тіла язика; 3
— корінь язика; 4 — кільцеподібно-черпакуваті залози; 5 — стравохід; 6 — піднижньощелепні залози; 7 — вхід у гортань; 8 — гортанні сосочки; 9 — розріз під’язикового скелета; 10 — частина піднебінної щілини; 11 — піднебінні сосочки; 12 — хоани; 13 — вхід у слухові труби; 14 — отвори щелепних залоз; 15 — латера- льні піднебінні залози; 16 — медіальні піднебінні залози; 17 — нижня частина дзьоба з пластинками; 18 — язик з ниткоподібними й конусоподібними сосочками; 19 — корінь язика з конусоподібними сосочками; 20
— надгортанна складка; 21 — глоткові сосочки; 22 — щелеповий суглоб; 23 — під’язиковий скелет; 24 — верхня частина дзьоба з пластинками й зарубками; 25 — піднебіння з конусоподібними сосочками; 26 — вузь- ка, 27 — широка частини хоан з лемешем; 28 — квадратна кістка
555
Розділ 15
inglúvies. У гусей і качок у цьому місці стравохід веретеноподібно розширю- ється. У слизовій оболонці вола розміщені залози, їх немає тільки на його вентральній стінці. У курей у волі накопичується і мацерується корм. У слизовій оболонці грудочеревної частини стравоходу знаходяться лімфоїд- ні вузлики, що утворюють стравохідний мигдалик — tonsílla eosophágea. Тут же розміщені слизові залози.
Шлунок у птиці складається з двох частин — залозистої й м’язової (рис. 15.13). Веретеноподібна залозиста частина лежить між частками печінки і має потовщені стінки. При переході в м’язову частину вона звужується, утворюючи проміжну зону — zóna іntermédia. М’язова оболонка цієї части- ни шлунка складається із зовнішнього тонкого шару з поздовжніх м’язових волокон і більш розвинутого внутрішнього циркулярного шару.
У слизовій оболонці шлунка є залози, подібні до фундальних залоз шлунка ссавців. У курей ці залози відкриваються великими отворами на спеціаль- них підвищеннях. У проміжній зоні розміщені лише поверхневі залози. Через залозисту частину шлунка корм проходить транзитом, лише зволо- жуючись секретом залоз.
М’язова частина шлунка відповідає видозміненій пілоричній частині шлунка ссавців. Вважають, що вона компенсує відсутність у птахів зубів. М’язова частина шлунка добре розвинута в зерноїдних птахів і гірше — у хижих. Складчаста слизова оболонка також містить залози. Крім того, епі- телій м’язової частини шлунка утворює щільну кутикулу, яка є результатом життєдіяльності залоз і клітин епітелію і захищає його від травмування тве- рдими предметами (скло, камінці), що потрібні для перетирання твердого корму. Межа між залозистою і м’язовою частинами шлунка найкраще помі- тна у зерноїдних птахів. У пілоричній частині шлунка курей, качок є ворси- нки; тут розміщені зони справжніх пілоричних залоз.
Рис. 15.12. Схема будови стравоходу і
шлунка:
А — курки; Б — качки; 1 — стравохід; 2 — воло; 2′ — веретеноподібне розширення стравоходу; 3— залозиста, 4 — м’язова частини шлунка; 5 — дванадцятипала кишка
Рис. 15.13. Шлунок курки:
А — нерозрізаний; Б — розрізаний; 1, 2 — латера- льні м’язи; 3, 4 — краніальний і каудальний про- міжні м’язи; 5 — дванадцятипала кишка; 6 — залозиста частина шлунка; 7 — стравохід; 8 — залози залозистої частини шлунка; а, b — слизова оболонка; с — отвір дванадцятипалої кишки; d — сухожилкове дзеркало
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТІЛА СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ
ТОНКА КИШКА
Тонка кишка у птахів, так само як і у ссавців, складається з дванадцяти- палої, порожньої та клубової кишок. Вона довша у зерноїдних птахів і коро- тша у хижих. Її довжина залежить від віку і досягає максимуму в 7–8-місячному віці.
Дванадцятипала кишка утворює довгу петлю, в якій розміщується під- шлункова залоза. У курей вона відкривається трьома, а в гусей і качок — двома протоками в кінці дванадцятипалої кишки. Тут же відкриваються протоки печінки (печінкова і жовчна).
Печінка птахів утворена двома частками. На правій частці лежить жовч- ний міхур, з якого виходить жовчна протока. З лівої частки печінкова про- тока прямує в кінець дванадцятипалої кишки (рис. 15.14, 15.15). У деяких птахів жовчного міхура немає.
Порожня кишка утримується на довгій брижі і розміщена між повітроносними мішками. Клубовакишкавідноснокороткаірозміщенаміжсліпимикишками.
ТОВСТА КИШКА
Складається з двох сліпих і прямої кишок. Сліпі кишки своїми верхівка- ми спрямовані вперед. Пряма кишка коротка і відкривається в клоаку, від якої відокремлена сфінктером, що складається з непосмугованих і посму- гованих м’язів. У слизовій оболонці мі- стяться лімфоїдні елементи.
Клоака являє собою розширення і є кінцевим відділом кишкової трубки. Двома кільцеподібними складками во-
Рис. 15.14. Шлунок і кишки курки:
1 — залозиста частина шлунка; 2, 2′ — петля двана- дцятипалої кишки; 3 — підшлункова залоза; 4, 4′ — порожня кишка; 5, 7 — сліпі кишки; 6 — клубова ки- шка; 8 — м’язова частина шлунка; 9 — пряма кишка; 10 — протоки підшлункової залози й печінки; а — брижі і зв’язки кишок; б — селезінка
Рис. 15.15. Внутрішні органи курки з вентральної поверхні:
1 — стравохід; 2 — трахея; 3 — воло; 4, 4′ — ліва і права щитоподібні залози; 5, 5′ — ліва і права плечоголовні артерії; 6, 6′ — ліва і права краніальні порожнисті вени; 7, 7′ — ліве і пра- ве передсердя; 8 — шлуночок серця; 9, 9′ — ліва і права частки печінки; 10 — м’язова частина шлунка; 11— підшлункова залоза; 12 — двана- дцятипала кишка; 13 — порожня кишка; 14 — розріз черевної стінки; 15 — отвір клоаки
