СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

СЕРЦЕ

Осердя. Серце міститься в осерді. Воно прикріплюється до хребта суди- нами серця, а до грудної кістки й діафрагми — зв’язками.

Осердя складається із зовнішнього і внутрішнього серозних листків, між якими знаходиться ще фіброзний листок (рис. 9.9). Зовнішній серозний лис- ток утворений правим і лівим середостінними листками плеври, яка нази- вається перикардіальною плеврою — pléura pericardíaca 6. Перикардіальна плевра в ділянці груднини переходить у реберну плевру і таким чином утворює зв’язки осердя — ligg. sternopericardíacae 14.

Фіброзний листок осердя походить від внутрішньогрудної фасції — fáscia endothorácica 9, яка переходить з груднини в осердя і також бере участь в утворенні зв’язки осердя.

Внутрішній листок осердя є пристінним листком особливої серозної обо- лонки — перикарда — pericárdium. Пристінний листок перикарда в основі серця переходить у вісцеральний і утворює серозну оболонку серця — epicárdium 3. Між цими листками міститься перикардіальна порожнина — cávum pericárdii 13, заповнена невеликою кількістю прозорої серозної ріди- ни — líquor pericárdii, що має жовтувате забарвлення.

Рис. 9.10. Серце корови (А — вигляд зліва, Б — справа):

1 — aórta; 2 — плечоголовний стовбур; 3 — trúncus pulmonális; 4 — lig. árteriosum; 5 — vv. pulmonáles; 6 — átrium sinístrum; 6′— átrium déxtrum; 7 — v. ázygos sinístra; 8 — aurícula déxtra; 9 — aurícula sinístra; 10 — ventrículus déxter; 11 — ventrículus siníster; 12 — субепікардіальний жир; 13 — біляконусна міжшлуночко- ва борозна; 13′ — підпазушна міжшлуночкова борозна; 14 — середня міжшлуночкова борозна; 15 — лінія прикріплення осердя; 16 — v. cáva caudális; 17 — v. cáva craniális; 18 — ápex córdis

353

Розділ 9

Будова серця. Серце — cor — центральний і головний орган, який забез- печує течію крові й лімфи судинами. Воно побудоване з посмугованої серце- вої м’язової тканини.

Серце має вигляд порожнистого конусоподібного м’яза (рис. 9.10). На сер- ці розрізняють основу серця — básis córdis, спрямовану дорсально, і верхівку — ápex córdis 18, спрямовану вентрально. Серце поділене перегородкою на праву й ліву половини. Кожна половина поділена на передсердя — átrium 6

— і шлуночок — ventrículus 10, 11. Кожний шлуночок сполучається зі своїм передсердям передсердно-шлуночковим (атріовентрикулярним) отвором —

óstium atrioventriculáre.

Передсердя розміщені на основі серця: зовні вони відділені від шлуночків поперечною вінцевою борозною — súlcus coronárius. Кожне передсердя утво- рює мішкоподібний випин — серцеве вушко — aurícula córdis déxtra et sinístra 9. Серцеві вушка спрямовані краніально і розміщені праворуч і лі- воруч від стовбура легеневих артерій та аорти. Вони збільшують об’єм пе- редсердь.

Шлуночки становлять більшу частину серця. На обох поверхнях серця зовні вони відділені один від одного міжшлуночковими підпазушною і біля-

конусною борознами — súlcus interventriculáris subsinuósus et paraconális 13, 13′. Ці борозни з’єднуються на краніальній поверхні серця, не доходячи до його верхівки, і відділяють правий шлуночок від лівого. Верхівка серця в усіх тварин належить лівому шлуночку, який розміщений зліва і позаду, а

Рис. 9.11. Клапани серця:

А — правий, Б — лівий шлуночки (розріз): 1 — aórta; 2 — válvulae semilunáres aórtae; 3 — trúncus pulmonális; 4 — válva tricuspidális; 5 — chórdae tendinéae; 6 — átrium sinístrum; 6′ — séptum atriórum; 7 — положення серцевих хрящів; 8 — mm. papilláres ventrículus déxter; 9 — mm. papilláres ventrículus sinístrum; 12 — séptum ventrículorum; 13 — trabéculae cárneae; 14 — устя вінцевих артерій; 15 — válva bicuspidális; 16

— v. cáva caudális; 17 — v. cáva craniális

354

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

правий шлуночок лежить спереду і справа. Відповідно розміщені й між- шлуночкові борозни: підпазушна більше ззаду, а біляконусна більше спере- ду. У міжшлуночкових борознах серця проходять кровоносні судини.

З правого шлуночка виходить стовбур легеневих артерій — trúnсus pulmonális (див. рис. 9.10, 3). Він проходить по основі серця спереду, між ву- шками передсердь. Позаду від нього розміщена аорта — aórta, що виходить з лівого шлуночка і спрямовується, як і стовбур легеневих артерій, кау- дально.

Управе передсердя входять порожнисті вени — краніальна й каудаль-

на — véna cáva craniális et caudális (див. рис. 9.10, 16, 17). Устя краніальної порожнистої вени називається венозним синусом — sínus venósus. Зовні во- но відділяється від вушка й передсердя пограничною борозною.

Уліве передсердя входять легеневі вени — vv. pulmonáles, кількість яких

урізних тварин неоднакова (5–7).

Клапанний апарат серця забезпечує течію крові в одному напрямку: з передсердь у шлуночки, а з шлуночків в аорту або стовбур легеневих ар- терій (рис. 9.11). Він складається з передсердно-шлуночкових, або стулко-

вих, і півмісяцевих клапанів. Передсердно-шлуночкові клапани — válvae

аtrioventriculáres — представлені стулками — cúspis, що являють собою дублікатуру ендокарда і мають трикутну форму. Своїми розширеними ос- новами стулки закріплюються по краю фіброзного передсердно- шлуночкового кільця, що обмежує відповідний отвір, а їх верхівки спря- мовані в порожнину камери шлуночка. До вільних країв стулок прикріп- люються сухожилки. Сухожилкові струни — chórdae tendíneae 5 — фіксу- ються до сосочкових м’язів — mm. papilláres 8, 9, які розміщені на стінках шлуночків та їх перегородці.

У правому (передсердно-шлуночковому) отворі знаходиться тристулковий клапан — válva tricuspidális 4. З трьох стулок клапана одна розміщена на перегородці, а дві інші (краніальна і каудальна) — на бічній стінці. Сухо- жилкові струни (6–10) йдуть від кожної стулки до сосочкових м’язів. М’язів, як і стулок, три. Два з них, краніальний і каудальний, знаходяться на пере- городці, а один — на бічній стінці. У лівому (передсердно-шлуночковому) отворі розміщений двостулковий клапан — válva bicuspidális 15. З двох сту- лок клапана краніальна міститься на перегородці, а каудальна — на бічній стінці; обидва сосочкових м’язи знаходяться на бічній стінці шлуночка.

В отворах аорти і стовбура легеневих артерій розміщені відповідні кла-

пани — válva aórtae et válva trúnci pulmonális 2, які раніше називали півмі-

сяцевими. Кожний з них утворений трьома стулками, що мають вигляд пів- місяцевих кишеньок. В клапані легеневого стовбура права і ліва стулки розміщені краніально, а проміжна — каудально, в клапані аорти — права стулка знаходиться краніально, а ліва і перегородкова — каудально. У центрі вільного краю стулок клапанів розміщені аранцієві вузлики — nóduli valvulárum semilunárium (у собаки в 30 % випадків, у свині — 20 %, у великої рогатої худоби — 50 %, у коня — 40 %, у вівці — у 70 % випадків).

На внутрішній поверхні передсердь помітні гребінчасті м’язи — mm. pectináti, які у вушках мають більші розміри, а в шлуночках знаходяться по- дібні їм м’язові перекладки — trabéculae cárneae, які забезпечують повне

355

Розділ 9

Рис. 9.12. Праве передсердя коня (вигляд

справа):

1 — tubérculum intervenósum; 2 — fóssa ovális; 3 — aurícula déxtra; 4 — válva tricuspidális; 5 — v. ázygos déxtra; 6 — séptum; 7 — sínus venósus; 8 — sínus coronárius; 9 — súlcus coronárius; 10 — ventrículus déxter; 11 — ventrículus siníster; 12 — v. córdis média; 13 — v. córdis mágna; 14 — pericárdium; 15 — v. cáva caudális; 16 — v. cáva craniális

видалення крові з порожнин серця в момент його скорочення. Це залиш- ки ембріональної м’язової сітки. На внутрішній поверхні правого перед- сердя між устями обох порожнистих вен виступає міжвенний горбок — tubérculum intervenósum, який запо-

бігає зіткненню зустрічних струменів крові названих вен. Особливе значен- ня має міжвенний горбок в ембріональний період. Він спрямовує течію крові з каудальної порожнистої вени крізь овальний отвір — for. ovále — у перего- родці передсердь — séptum atriórum (див. рис. 9.11, 6′) прямо в ліве передсе- рдя. У новонароджених цей отвір заростає і замість нього каудальніше від горбка залишається овальна ямка — fóssa ovális (рис. 9.12). Овальний отвір у 20 % поголів’я великої рогатої худоби залишається відкритим упродовж усього життя. Дещо вентральніше від овальної ямки знаходиться вінцевий синус — sínus coronárius 8, який відповідає устю великої серцевої вени.

Міжшлуночкова перегородка — séptum intervenriculárae (див. рис. 9.11, 12) — виступає в правий шлуночок таким чином, що на фронтальному роз- різі лівий шлуночок має округлу, а правий — півмісяцеву форму. М’яз ліво- го шлуночка товстіший, ніж правого, тому після смерті його порожнина зда- ється меншою від порожнини правого шлуночка, проте за життя ці дві по- рожнини мають однаковий об’єм.

Серцевий м’яз — myocárdium — побудований з посмугованої серцевої м’язової тканини. На передсердях більш-менш чітко виділяються два

Рис. 9.13. Схема систоли та діастоли серця:

А — систола передсердь та діастола шлуночків серця; Б — діастола передсердь та систола шлуночків сер- ця; В — систола шлуночків серця (поперечний розріз); 1 — вени; 2 — передсердя; 3 — стулкові клапани; 4

— шлуночок; 5 — аорта, або легеневий стовбур; 6 — півмісяцеві клапани; 7 — лівий, 8 — правий шлуноч- ки

356

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

м’язових шари — зовнішній і глибокий. Зовнішній шар є загальним для обох передсердь. М’язові волокна йдуть у поперечному напрямі від одного вушка до іншого. Глибокий шар у кожному передсерді має поздовжній на- прямок. У ділянці венозних отворів формуються колові пучки волокон. Сті- нки передсердь значно тонші за стінки шлуночків, що відповідає їх функції.

У стінках шлуночків пучки волокон розміщені в п’ять шарів: зовнішній і внутрішній з косопоздовжнім напрямом; з ними межують зовнішній і внут- рішній глибші шари з напрямом волокон, що нагадує вісімку, і, нарешті, — найглибший шар з напрямом волокон, також подібним до вісімки. Наяв- ність спільних м’язових шарів у передсердях і шлуночках забезпечує їх од- ночасне скорочення — систолу обох передсердь або шлуночків і розслаблен- ня — діастолу обох передсердь або шлуночків (рис. 9.13). Всередині порож- нини серця вистелені тоненькою оболонкою — ендокардом — endocárdium.

Фіброзний скелет серця. М’язи передсердь і шлуночків розділяє фіброз- ний скелет серця, утворений передсердно-шлуночковими і артеріальними кільцями — ánulus fibrósus atrioventriculáris déxter et siníster; ánulus fibrósus

Рис. 9.14. Фіброзний скелет і клапани серця корови (розріз на межі передсердь і шлуночків):

А — розріз серця; Б — серцеві кістки; 1 — ánulus aórtae; 2 — válvulae semilunáres aórtae; 3 — ánulus fibrósus trúnci pulmonális; 4 — válva tricuspidális; 5 — os córdis sinístrum; 6 — os córdis déxtrum; 7 — válvulae semilunáres trúnci pulmonális; 8 — a. coronária sinísra; 9 — a. coronáris déxtra; 10 — ánulus fibrósus atrioventriculáris déxter; 11 — ánulus fibrósus atrioventriculáris siníster; 12 — rámus cirumfléxus; 13 — v. córdis mágna; 14 — válva bicuspidális

357