Розділ 3

Іннервація м’язів пальців грудної кінцівки:

М’ЯЗИ ТАЗОВИХ КІНЦІВОК

Характеризуючи тазову кінцівку, слід зазначити, що рухів тазового поясу навколо крижової кістки немає. Величина розмаху під час поступального руху залежить виключно від рухливості вільної кінцівки.

Міцність зв’язку таза з хребтом і значна сила м’язів, що спрямовуються від таза в бік основного підтримувального стовпа вільних кінцівок, є доказом того, що тазові кінцівки ссавців відіграють значну роль у проштовхуванні тулуба вперед.

Найбільш досконалі, тобто хапальні, рухи цих кінцівок властиві не всім стопохідним, а переважно тим, що добре лазять по деревах, однак і в них тазові кінцівки значно поступаються спритністю перед грудними. При огля- ді тазової кінцівки збоку помітно, що м’язиста маса має форму лійки, основа якої розміщена в ділянці крупа й стегна, і що ця основа більша за об’ємом, ніж у грудної кінцівки. Верхівка лійки досягає у стопо- і пальцехідних заплеснового суглоба, а у копитних — копита.

М’ЯЗИ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА

Кульшовий суглоб багатовісний, тому серед м’язів, що діють на цей суг- лоб, розрізняють екстенсори, флексори, абдуктори, аддуктори та ротатори — супінатори й пронатори.

Поверхневий сідничний м’яз — m. glutéus superficiális. У жуйних і свиней його краніальна частина зростається з напружувачем широкої фасції, а каудальна — з двоголовим м’язом стегна в сіднично-двоголовий м’яз — m. gluteobíceps.

У коней м’яз відділений від двоголового м’яза стегна, але зростається з каудальним кінцевим зубцем напружувача широкої фасції. Він починається на сідничній фасції і лежить на середньому сідничному м’язі вздовж перед- нього краю хребтової голівки двоголового м’яза стегна у вигляді м’язової пластинки. Закінчується на третьому вертлюзі стегнової кістки та фасції стегна. Кінцевий сухожилок у ділянці вертлюга часто має під собою сумку — búrsa trochantérica m. glutéi superficiális.

202

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Усобак це самостійний м’яз. Починається на сідничній фасції, дорсаль- ній ості клубової кістки, а також на хвостовій фасції, бічній частині крижової кістки, поперечному відростку першого хвостового хребця та на верхній по- ловині крижово-горбової зв’язки. Закінчується нижче від більшого вертлюга стегнової кістки та на її латеральній губі. Між сухожилком і більшим верт-

люгом знаходиться búrsa trochantérica m. glutéi superficiális.

Розгинає кульшовий суглоб і тягне кінцівку назад у собак; у решти тва- рин переважно згинає кульшовий суглоб, тягне вперед і приводить кінцівку.

Середній сідничний м’яз — m. glutéus médius (рис. 3.54, 1; рис. 3.55, 12)

—наймасивніший із сідничних м’язів, зовні вкритий сідничною фасцією і частково поверхневим сідничним м’язом.

Ужуйних м’яз відносно слабкіший, ніж у решти свійських тварин, менше випинається, що не сприяє опуклості крупа. Крім того, поперекові зубці, що відходять від найдовшого м’яза, короткі й тонкі, тому клубовий гребінь помі- тний під шкірою. М’яз починається здебільшого на крилі клубової кістки. Глибша частина м’яза відділяється як додатковий сідничний м’яз. Середній сідничний м’яз закінчується частково м’язисто, частково сухожилково на пе- редньому й нижньому краї більшого вертлюга, додатковий сідничний м’яз, прикритий латеральною голівкою чотириголового м’яза стегна, закріплюєть- ся сильним сухожилком нижче й медіально від переднього краю більшого вертлюга. Під обома кінцевими сухожилками є підсухожилкові сумки — bb. trochantéricae m. glutéi médii.

Уконей середній сідничний м’яз найтовщий

з усіх м’язів тіла. Він вкритий зовні поверхне- вим сідничним м’язом, сідничною та грудопопе- рековою фасціями, починається міцним трику- тної форми поперековим зубцем, верхівка якого досягає першого поперекового хребця, а також на сідничній фасції крила клубової кістки, куті клубової кістки, крижовій кістці, крижово-клу- бовій дорсальній зв’язці та нижній частині сід- ничної поверхні крила клубової кістки. Його головні м’язові зубці закінчуються частково м’язисто, частково сухожилково на каудальній частині більшого вертлюга. Від поверхневої, си- льнішої частини м’яза не повністю відділяється глибше розміщений m. glutéus accessórius, що закріплюється міцними сухожилками на línea glutéa і збоку від неї на крилі клубової кістки, а

Рис. 3.54. М’язи правої тазової кінцівки собаки з видале-

ними m. ténsor fásciae látae, m. glutéus supf., m. bíceps fémoris (латеральна поверхня):

1 — m. glutéus médius, 1′ — m. glutéus prof., 1′′ — m. pirifórmis; 2 —

краніальне і 2′ — каудальне черевця m. sartórius; 3 — mm. gemélli;

4 — m. obturatórius int.; 5 — m. obturatórius ext.; 6 — m. quadrátus fémoris; 7 — m. réctus fémoris, 7′ — m. vástus later.; 8 — m. semitendinósus; 9 — краніальне і 9′ — каудальне черевця m. semimembranósus; 10 — m. addúctor mágnus; 11 — m. iliopsóas; 12 — cáput later. m. gastrocnémius, 12′ — téndo calcánei; 13 — m. fléxor digit. supf.; 14 — m. tibiális cran., 14′ — його сухожилок; 15 — m. exténsor digit. lóngus, 15′ — його сухожилок; 16 — m. exténsor digit. later., 16′ — його сухожилок; 17 — m. fibuláris lóngus,

17′ — його сухожилок; 18 — m. fibuláris brévis, 18′ — його сухожи-

лок; 19 — m. fléxor hallúcis lóngus, 19′ — його сухожилок; 20 — m. exténsor digit. brévis; 21 — m. interósseus

203

Розділ 3

закінчується широким міцним сухожилком на міжвертлюжному гребені, пе- рекидаючись через більший вертлюг. Між кінцевими сухожилками і біль- шим вертлюгом є вертлюжна сумка.

Усвиней, на відміну від коней, каудодорсально м’яз тісно зростається з m. pirifórmis.

Усобак м’яз каудально вкритий поверхневим сідничним м’язом і, крім того, сідничною фасцією. Починається на латеральній поверхні крила клу-

бової кістки між клубовим гребенем і línea glutéa. Закінчується на віль- ному кінці більшого вертлюга. По задньому краю м’яза відщеплюється глибока частка, але вона не відпо-

відає m. glutéus accessórius інших тварин. Вона починається на попе- речних відростках останнього кри- жового і першого хвостового хреб-

ців, а також на ligaméntum sacrotuberále і закінчується на головному сухожилку м’яза.

Розгинає кульшовий суглоб, тягне назад і обертає назовні всю кінцівку.

Глибокий сідничний м’яз — m. glutéus profúndus (див. рис. 3.54, 1′)

— розміщений під середнім сіднич- ним м’язом, безпосередньо на кульшовому суглобі. Починається на spína ischiádica і тілі клубової кістки і закінчується на більшому вертлюзі стегнової кістки, маючи під собою búrsa trochantérica m. glutéi profúndi.

Абдуктор кінцівки, допомагає се- редньому сідничному м’язу.

Грушоподібний м’яз — m. pirifórmis (див. рис. 3.54, 1′′). Як само-

стійний м’яз виражений у м’ясоїд- них. У інших свійських тварин зро-

Рис. 3.55. М’язи правої тазової кінцівки со- баки з медіальної поверхні:

1 — m. psóas mínor; 2 — m. psóas májor; 3 — крані-

альне і 3′ — каудальне черевця m. sartórius; 4 — m. réctus fémoris, 4′ — m. vástus mediális; 5 — m. iliácus; 6 — m. pectíneus; 7 — m. addúctor mágnus; 8 — m. grácilis; 9 — m. semimembranósus, 9′ — його краніальна і 9′′ — каудальна кінцеві гілки; 10 — m. semitendinósus, 10′ — його п’ятковий сухожи- лок; 11 — m. obturatórius int.; 12 — m. glutéus médius; 13 — cáput mediále m. gastrocnémius, 13′ — п’ятковий сухожилок; 14 — m. fléxor digit. supf., 14′ — його сухожилок; 15 — m. fléxor hallúcis long., 15′ — його сухожилок; 16 — m. fléxor digit. long., 16′

— його сухожилок, 16′′ — сухожилок m. fléxor digit. prof.; 17 — сухожилок m. tibiális caudális; 18 — m. poplíteus; 19 — m. tibiális cran., 19′ — його сухожилок; 20 — сухожилок m. exténsor digit. long.; 21 — m. exténsor digit. brévis; 22 — m. interósseus

204

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

стається із середнім сідничним м’язом. Він починається позаду нього на ни- жній поверхні та бічному краї крижової кістки, а закінчується на задньому краї більшого вертлюга стегнової кістки.

Розгинає кульшовий суглоб, супінатор кінцівки.

Напружувач широкої фасції — m. ténsor fásciae látae (рис. 3.56, 3) — си- льний віялоподібний м’яз, розміщений під шкірою в трикутнику між макла- ком, кульшовим і колінним суглобами.

Ум’ясоїдних він формує передній контур стегна. М’яз починається на ма- клаку, його волокна в дистальному напрямі розходяться і переходять у ши- рокий апоневроз на бічну поверхню стегна, вливаючись у широку фасцію.

Ужуйних, коней і свиней каудальний кінцевий зубець м’яза з’єднується з краніовентральним краєм поверхневого сідничного м’яза.

Згинає кульшовий суглоб, напружує широку фасцію, розгинаючи при цьому колінний суглоб.

Двоголовий м’яз стегна — m. bíceps fémoris (рис. 3.57, 2; див. рис. 3.60, 11)

—один з найсильніших м’язів тіла, розміщений під шкірою і фасцією на за- дній поверхні таза й стегна. М’яз починається двома голівками: хребтовою — на останніх крижових хребцях і задньому краї широкої тазової зв’язки, а також дорсолате- рально на горбі сідничної кіст- ки; тазовою — на сідничному горбі та вентральній поверхні сідничної кістки поблизу затуль- ного отвору.

Обидві голівки м’яза зрос- таються між собою, опускають- ся вниз, розширюючись, і пере- ходять у широкий апоневроз, що закінчується на надколінку, латеральній та середній його зв’язках, гребені великогоміл- кової кістки та фасції гомілки і п’ятковому горбі. Між м’язом і більшим вертлюгом стегнової кістки є сумка — búrsa trochantérica m. bicípitis fémoris, у ді-

лянці колінного суглоба між

Рис. 3.56. Внутрішні поперекові й ме- діальні м’язи стегна корови:

1 — m. psóas mínor; 2 — m. iliopsóas; 3 — m. ténsor fásciae látae; 4 — m. réctus fémoris, 4′ — m. vástus mediális; 5 — m. sartórius; 6 — m. grácilis 6′ — його кінцевий апоневроз, що переходить у fáscia crúris (далі видалено),

6′′ — téndo symphysiális; 7 — m. pectíneus; 8 — pars intrapelvína m. obturatótius int.; 9 — m. semimembranósus; 10 — m. semitendinósus, 10′ — його кінцевий сухожилок; 11 — п’ятковий сухожилок; 12 — сухожилок поверхневого згинача пальців; 13 — m. tibiális caud., 13′ — m. fléxor hallúcis long., 13′′ —

їх спільний сухожилок; 14 — m. fléxor digit. long., 14′ — його сухожилок; 15 — m. fibuláris tértius, 15′ — його сухожилок; 16 — сухожи-

лок m. tibiális cran.; 17 — m. coccýgeus; 18 — m. sacrococcýgeus ventr.

205

Розділ 3

м’язом і латеральним виростком стегнової кістки є ще одна підсухожилкова сумка — búrsa subtendínea m. bicípitis fémoris distális.

У жуйних і свиней хребтова голівка зростається з поверхневим сідничним м’язом у сіднично-двоголовий м’яз — m. gluteobíceps.

Розгинає кульшовий, колінний і заплесновий суглоби кінцівки, що спи- рається (штовхає тулуб вперед), абдуктор кінцівки, задня частина м’яза зги- нає колінний суглоб.

Квадратний м’яз стегна — m. quadrátus fémoris (див. рис. 3.54, 6) — по-

чинається на вентральній поверхні тіла сідничної кістки, спрямовується вниз і вперед до вертлюжної ямки, нижче від якої закінчується.

Розгинає кульшовий суглоб.

Каудальний абдуктор гомілки — m. abdúctor crúris caudális — є лише у собак. Це тонка, вузька м’язова стрічка, що починається на нижньому кінці крижово-горбової зв’язки, прилягає до внутрішньої поверхні двоголового м’яза стегна. У верхній третині гомілки він виходить з-під заднього краю двоголового м’яза стегна на латеральну поверхню литкового м’яза, зроста- ється з каудальним краєм двоголового м’яза стегна і вливається у фасцію гомілки.

Допомагає каудальній гілці двоголового м’яза стегна як абдуктор.

Напівсухожилковий м’яз — m. semitendinósus (див. рис. 3.54, 8; рис. 3.56,

10; рис. 3.57, 1′; рис. 3.60, 5) — у свійських тварин майже м’язистий, формує значною мірою задній край стегна. Починається на горбі сідничної кістки, а у свиней і коней, крім того, хребтовою го- лівкою на поперечних і остистих відрост- ках перших хвостових хребців. На рівні колінного суглоба м’яз переходить у су- хожилок, який разом з кінцевими сухо- жилками стрункого і кравецького м’язів закріплюється медіально на краніально- му краї великогомілкової кістки, а також віддає п’ятковий сухожилок до горба

п’яткової кістки.

При кінцівці, що спирається, розгинає кульшовий, колінний і заплесновий сугло- би, проштовхує тулуб уперед; при висячій кінцівці згинає колінний суглоб, обертає кінцівку досередини і тягне її назад.

Рис. 3.57. М’язи гомілки і стопи свійського бика з латеральної поверхні:

1 — m. réctus fémoris, 1′ — m. vástus later., 1′′ — m. semitendinósus, 1′′′ — m. semimembranósus: 2 — m. gluteobíceps; 3 — cáput lat. m. gastrocnémius; 3′ — п’ятковий сухожилок; 4 — m. sóleus; 5 — поверхневий згинач паль-

ців; 6 — m. fléxor hallúcis lóngus, 6′ — m. tibiális caud., 6′′ —

сухожилок глибокого згинача пальців; 7 — m. interósseus médius, 7′ — його підкріплювальна гілка до сухожилка поверхневого згинача, 7′′ — його підкріплювальна гілка до сухожилка бічного розгинача; 8 — m. tibiális cran.; 9 — m. fibuláris tértius, 9′ — його початковий сухожилок разом з m. exténsor digit. long.; 10 — поверхневе черевце m. exténsor digit. long., 10′ — його спільний сухожилок для ІІІ

і IV пальців; 11 — глибоке черевце m. exténsor digit. long.; 12 — m. exténsor digit. lat., 12′ — його сухожилок для IV пальця; 13 — m. exténsor digit. brévis; 14 — m. fibuláris lóngus, 14′ — його сухожилок

206

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Напівперетинчастий м’яз — m. semimembranósus (див. рис. 3.54, 9–9′; рис. 3.56, 9; рис. 3.57, 1′′′; рис. 3.60, 6) — у свійських тварин м’язистий, роз- міщений на медіальній поверхні, позаду стегна. Починається на вентраль- ній поверхні сідничного горба, а у коней і на перших хвостових хребцях, опускається вниз; м’язове черевце, а у коней сухожилок, поділяється на дві гілки, що закінчуються на медіальних виростках стегнової й великогомілко- вої кісток.

При кінцівці, що спирається, розгинає куль- шовий і колінний суглоби, проштовхує тулуб впе- ред; при висячій кінцівці — тягне кінцівку назад і досередини і є пронатором.

Кравецький м’яз — m. sartórius (див. рис. 3.54, 2, 2′; рис. 3.55, 3, 3′; рис. 3.56, 5; рис. 3.58, 2) — тон-

кий стрічкоподібний м’яз, лежить поверхнево на медіальній поверхні стегна. Починається двома голівками: однією — на клубовій фасції та кін- цевому сухожилку m. psóas mínor, другою — на клубово-лобковому підвищенні. У собак м’яз має дві частини: pars craniális, що починається на ма- клаку, і pars caudális, що починається так само, як у решти свійських тварин кравецький м’яз. За- кінчується разом із струнким м’язом на надколін- ку, медіальній його зв’язці, фасції гомілки. У собак краніальна частина закінчується на надколінку, а каудальна — на великогомілковій кістці.

Згинає кульшовий і розгинає колінний сугло- би, аддуктор кінцівки.

Гребінчастий м’яз — m. pectíneus (див. рис. 3.55, 6; 3.56, 7) — невеликий, але міцний м’яз ве- ретеноподібної форми, починається на клубово- лобковому підвищенні таза і закінчується на ме- діальній губі стегнової кістки. Медіально прикри- тий струнким, а спереду кравецьким м’язами.

Згинає кульшовий суглоб, аддуктор і супінатор кінцівки.

Клубово-поперековий м’яз — m. iliopsóas (див. рис. 3.56, 2) — поділяється на клубовий і попере- ковий більший м’язи.

Клубовий м’яз — m. iliácus (див. рис. 3.55, 5) —

має дві частини: медіальну — починається на тілі клубової кістки і латеральну — на крилі клубової

Рис. 3.58. М’язи і сухожилки в ділянках правої гомілки й стопи свійського бика спереду:

1 — m. quádriceps fémoris; 2 — m. sartórius; 3 — m. tibiális craniális,

3′ — його сухожилок; 4 — m. fibuláris tértius, 4′ — його сухожилок; 5 — поверхневе черевце m. exténsor digit. long., 5′ — його сухожилок; 6

— глибоке черевце m. exténsor digit. long., 6′ — його сухожилок; 7 — m. exténsor digit. lat., 7′ — його сухожилок; 8 — m. fibuláris long., 8′ — його сухожилок; 9 — m. exténsor digit. brévis; 10 — підкріплювальна гілка m. interósseus médius до сухожилка розгинача

207

Розділ 3

кістки. Закінчується м’яз на меншому вертлюзі стегнової кістки, зростаю- чись із кінцевим сухожилком поперекового більшого м’яза.

Поперековий більший м’яз — m. psóas májor (див. рис. 3.55, 2) — почина-

ється на вентральній поверхні тіл останніх двох грудних і поперекових хре- бців, основах поперечних відростків поперекових хребців і вентральному апоневрозі квадратного м’яза попереку, спрямовується каудально, з’єднуєть- ся з кінцевим сухожилком клубового м’яза і закінчується разом з ним на мен- шому вертлюзі стегнової кістки.

Клубово-поперековий м’яз виносить кінцівку вперед, згинаючи при цьому кульшовий суглоб, і обертає кінцівку назовні. При фіксованій кінцівці фік- сує хребет або згинає його.

Поперековий менший м’яз — m. psóas mínor (див. рис. 3.55, 1; рис. 3.56, 1)

— починається на тілах останніх двох-трьох грудних і перших чотирьох- п’яти поперекових хребців, у свиней лише від поперекових хребців і закінчу- ється міцним сухожилком на горбку — tubérculum m. psoátis minóris — або на línea arcuáta клубової кістки.

При фіксованому тазі згинає поперековий відділ хребта; при фіксованому хребті зумовлює більш вертикальну позицію таза.

Стрункий м’яз — m. grácilis (див. рис. 3.55, 8; рис. 3.56, 6) — розміщений поверхнево на медіальній поверхні стегна. Починається разом з таким са- мим м’язом протилежного боку від тазового зрощення спільним сухожилком téndo symphysiális. Плоске, широке м’язове черевце в ділянці коліна перехо- дить у пластинчастий сухожилок, що закінчується на надколінку та його зв’язці, а також на гребені великогомілкової кістки і фасції гомілки.

Аддуктор; при фіксованій кінцівці тягне тулуб убік; через колінну й гомі- лкову фасції розгинає колінний суглоб.

Привідний м’яз — m. addúctor (див. рис. 3.55, 7). У людей розрізняють m. addúctor lóngus, brévis, mágnus i mínimus. У свійських тварин усі м’язи зрос-

таються один з одним або один із них з m. pectíneus. У м’ясоїдних і коней mm. adductóres mágnus i brévis залишаються розділеними, у парнокопитних

вони зростаються в m. addúctor mágnus et brévis. Вся група м’язів починаєть- ся вентрально на лобковій і сідничній кістках таза та початковому апонев- розі стрункого м’яза — téndo symphysiális — і тягнеться на шорстку поверх- ню стегнової кістки, де й закінчується. Медіально м’яз вкритий струнким м’язом. Аддуктор кінцівки.

Внутрішній затульний м’яз — m. obturatórius intérnus (див. рис. 3.54, 4;

рис. 3.55, 11) — утворює тонку м’язову пластинку, є тільки у м’ясоїдних і ко- ней. Він починається навколо затульного отвору на внутрішній поверхні кіс- ток таза, а у коней також на тілі клубової кістки, переходить своїм тонким сухожилком через меншу сідничну вирізку, де під м’язом є сумка, і закінчу- ється у вертлюжній ямці.

Супінатор стегна, допомагає розгиначам кульшового суглоба.

Зовнішній затульний м’яз — m. obturatórius extérnus (див. рис. 3.54, 5) —

прикритий гребінчастим, аддуктором і напівперетинчастим м’язами, почи- нається на нижній поверхні кісток таза навколо затульного отвору і тягнеть- ся до вертлюжної ямки, в якій і закінчується. У свиней і жуйних м’яз бере початок на внутрішній поверхні дна таза, а у свиней і на тілі клубової та

208

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

крижової кісток. Це внутрішньотазова частина м’яза — pars intrapelvína. Її не слід вважати частиною m. obturatórius intérnus, оскільки вона іннерву- ється не сідничним, а затульним нервом і його сухожилок проходить не че- рез меншу сідничну вирізку, а через затульний отвір.

Супінатор стегна, аддуктор кінцівки, перетягує тулуб на бік кінцівки, що спирається.

Подвійні м’язи — mm. gemélli (див. рис. 3.54, 3). У людини це два м’язи, у тварин, як правило, зростаються в один, який починається на сідничній ості й тілі сідничної кістки і закінчується між затульними м’язами у вертлюжній ямці.

Супінатор стегна, допомагає розгиначам кульшового суглоба. Суглобовий м’яз кульшового суглоба — m. articuláris cóxae — є у коней і

собак. Незначний тонкий м’яз, розміщений краніолатерально на капсулі кульшового суглоба.

Напружує капсулу суглоба.

Іннервація м’язів:

209

Розділ 3

М’ЯЗИ КОЛІННОГО СУГЛОБА

Колінний суглоб одновісний і в ньому виражені м’язи згиначі і розгиначі.

Чотириголовий м’яз стегна — m. quadríceps fémoris (див. рис. 3.54–3.58)

— один із найсильніших м’язів тазової кінцівки, розміщений на передній поверхні стегна, прикритий напружувачем широкої фасції, широкою фасці- єю, кравецьким м’язом. Він складається з чотирьох голівок, які дещо зрос- лись між собою. Три з них починаються і лежать безпосередньо на стегновій кістці. Краніомедіально на тілі стегнової кістки знаходиться m. vástus mediális, краніолатерально — m. vástus laterális, а між ними спереду на кіс- тці — m. vástus intermédius, що зростається з однією з цих голівок. Четверта голівка — m. réctus fémoris — починається на тілі клубової кістки над куль- шовою западиною, лежить краніально на перших трьох голівках. Усі чотири голівки зростаються і разом закінчуються на горбистості великогомілкової кістки та її передньому краї. Кінцевий сухожилок м’яза продовжується як середня пряма зв’язка надколінка. Надколінок вважають сезамоподібною кісткою кінцевого сухожилка.

Рис. 3.59. Сухожилкові піхви і слизові сумки в ділянці лівого заплеснового суглоба свійського бика:

1 — m. tibiális cran., 1′ — його сухожилок; 2 — m. fibuláris tértius, 2′ — його сухожилок; 3 — m. exténsor digit. long., 3′ i 3′′ — його сухожилок; 4 — m. exténsor digit. later., 4′ — його сухожилок; 5 — m. fibuláris long., 5′ — його сухожилок; 6 — m. gastrocnémius, 6′ — п’ятковий сухожилок; 7 — m. fléxor digit. supf., 7′ — його сухожилок; 8 — m. fléxor hallúcis long.; 9 — m. tibiális caud.; 10 — m. fléxor digit. long.; 11 — сухо- жилок глибокого згинача; 12 — m. interósseus médius; 13 — m. poplíteus; a — vagína téndinis m. fibuláris tértii; b — vagína téndinum m. extensóris digit. long.; c — vagína téndinis m. extensóris digit. lat. pédis; d — vagína téndinis m. fibuláris long.; e — búrsa calcánea m. flexóris digit. superficiális; f — búrsa téndinis calcánei; g

— vagína téndinis m. flexóris hallúcis long. i m. tibiális caud.; h — vagína téndinis m. flexóris digit. long.; i — vagína téndinis m. tibiális cran.; k — búrsa subtendínea m. tibiális cran.

210

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Найсильніший розгинач колінного суглоба. Його прямий м’яз згинає кульшовий суглоб, фіксує колінний суглоб.

Підколінний м’яз — m. poplíteus (рис. 3.59, 13) — розміщений у підколін- ній ямці на капсулі колінного суглоба. Він починається в ямці підколінного м’яза на латеральному виростку стегнової кістки, віялоподібно розширюєть- ся до медіального боку великогомілкової кістки, у верхній третині якої за- кріплюється на задній поверхні та медіальному краї.

Згинає колінний суглоб, пронатор гомілки.

Іннервація м’язів:

М’ЯЗИ ЗАПЛЕСНОВОГО СУГЛОБА

У цьому складному, блокоподібному чи гвинтоподібному (у коней) суглобі можливі рухи згинання й розгинання. Ці рухи забезпечують дві групи м’язів

—згиначі і розгиначі.

На каудальній поверхні гомілки розміщені розгиначі заплеснового сугло-

ба. Їх мало, але вони значно сильніші, ніж згиначі. Вони простягаються між дистальним епіфізом стегнової кістки та проксимальним епіфізом гомілки і горбом п’яткової кістки.

Триголовий м’яз гомілки — m. tríceps súrae — поділяється на два м’язи

—литковий і підошовний.

Литковий м’яз — m. gastrocnémius

(див. рис. 3.54, 12; рис. 3.55, 13; рис. 3.57, 3; рис. 3.59, 6; рис. 3.60, 12) — по-

чинається двома голівками — cáput laterále i cáput mediále — на каудальній поверхні стегнової кістки з обох боків від надвиросткової ямки (у копитних) чи горбистості (у м’ясоїдних), що зрос- таються між собою і в нижній третині гомілки переходять у спільний сухожи- лок, який з’єднується із сухожилком по- верхневого згинача пальців, а також

Рис. 3.60. М’язи кульшового, колінного та запле- снового суглобів коня (напружувач широкої фас- ції, поверхневий сідничний і двоголовий м’язи стегна видалені):

1 — m. glutéus médius, 1′ — його поверхнева частина; 2 — m. glutéus accessórius; 3 — m. addúctor; 4 — зріз хребто- вої голівки m. bíceps fémoris; 5 — m. semitendinósus; 6 — m. semimembranósus; 7 — mm. gémelli; 8 — сухожилок m. obturatórius int., 8′ — m. quadrátus fémoris; 9 — m. ilíacus; 10 — m. réctus fémoris, 10′ — m. vástus later.; 11– 11′ — залишок m. bíceps fémoris; 12 — m. gastrocnémius, 12′ — téndo calcánei; 13 — сухожилок m. fléxor digit. supf.; 14 — m. exténsor digit. long., 14′ — його сухожи- лок; 15 — m. exténsor digit. lat., 15′ — його сухожилок; 16 — m. fléxor hallúcis long., 16′ — сухожилок m. fléxor digit. prof.; 17 — m. exténsor digit. brévis

211

Розділ 3

сухожилками двоголового м’яза стегна, напівсухожилкового та напівперети- нчастого м’язів, утворюючи загальний п’ятковий сухожилок — téndo calcáneus commúnis, що закріплюється на горбі п’яткової кістки.

Підошовний м’яз — m. sóleus (див. рис. 3.57, 4) — невеликий, стрічкопо- дібний м’яз, починається у жуйних на латеральному виростку великогоміл- кової кістки і рудименті малої гомілкової кістки, у коней — на голівці малої гомілкової кістки, у свиней м’яз відносно товстий і широкий, починається на латеральному виростку стегнової кістки, латерально на надколінку і пря- мій зв’язці надколінка. У жуйних зростається з пе- реднім краєм литкового м’яза в нижній третині гомілки, у коней сухожилок м’яза пронизує фасцію гомілки і вище від горба п’яткової кістки вливаєть- ся в п’ятковий сухожилок; у свиней частково м’язиста частина зростається з латеральною голів- кою литкового м’яза, частково утворює стрункий сухожилок, що переходить у п’ятковий сухожилок.

У собак підошовного м’яза немає.

Розгинає заплесновий і згинає колінний суглоби. Великогомілковий каудальний м’яз — m. tibiális caudális (див. рис. 3.56, 13; рис. 3.59, 9; рис. 3.62, 4) — розміщений на задній поверхні гомілки.

Ум’ясоїдних — самостійний м’яз, у копитних —

одна з голівок глибокого згинача пальців стопи. Починається на верхньому кінці малої гомілкової кістки, прикритий зверху довгим згиначем паль- ців. Незначне м’язове черевце переходить у тонкий сухожилок, що спускається по медіальній поверхні великогомілкової кістки і закінчується у собак на ТС, ТІ та медіальній зв’язці заплеснового суглоба.

Укопитних м’яз розміщується поверх довгого зги- нача великого пальця, зростаючись з ним, а їхні сухожилки зростаються в загальний сухожилок над заплесновим суглобом, де він обгорнутий су-

хожилковою піхвою vagína tendínis m. flexóris dígiti I (hállucis) lóngi.

Розгинає заплесновий суглоб, а у копитних зги- нає суглоби пальців.

Краніолатерально на гомілці розміщені згиначі заплеснового суглоба.

Рис. 3.61. М’язи в ділянках гомілки і стопи коня з дорсолате- ральної поверхні:

1 — верхня, 1′ — нижня частини m. exténsor digit. lond. (середня ділянка м’яза видалена); 1′′ — його сухожилок; 2 — m. exténsor digit. lat., 2′ —

його сухожилок; 3 — загальний сухожилок розгиначів; 4 — m. tibiális cran., 4′ — його кінцевий сухожилок; 5 —m. fibuláris tértius, 5′ — його кінцевий сухожилок; 6 — cáput lat. m. gastrocnémius, 6′ — téndo calcánei; 7 — m. sóleus; 8, 8′ — сухожилок m. fléxor digit. supf.; 9 — m. fléxor hallúcis long., 9′ — сухожилок m. fléxor digit. prof.; 10 — m. interósseus médius, 10′ — його підкріплювальна гілка до загального сухожилка роз-

гиначів; 11 — m. exténsor digit. brévis

212

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Великогомілковий краніальний м’яз — m. tibiális craniális (див. рис. 3.54,

14; рис. 3.55, 19; рис. 3.57, 8; рис. 3.58, 3; рис. 3.61, 4) — починається на ла-

теральному виростку великогомілкової кістки, краніальному краї кістки у верхній її частині, а також на малогомілковій кістці чи її рудименті і закін- чується на кістках заплесна й плесна.

Ужуйних м’яз зовні вкритий малогомілковим третім м’язом і довгим роз- гиначем пальців, розміщується на передній поверхні кістки, починається двома голівками, переходить в округлий сухожилок, що пронизує кінцевий сухожилок малогомілкового третього м’яза і закінчується на ТІ і Mt3.

Уконей м’яз розміщений так само, як і в жуйних. На середині гомілки з’єднується з малогомілковим третім м’язом і вище заплесна переходить у міцний сухожилок, який проходить між середньою та медіальною гілками сухожилка малогомілкового третього м’яза й поділяється на дві ніжки. Ла- теральна пряма ніжка разом із середньою ніжкою малогомілкового м’яза закріплюється проксимально на третій плесновій кістці, а медіальна, силь- ніша ніжка проходить косо над медіальною гілкою малогомілкового м’яза в напрямі до заплеснових першої й другої кісток, де частково закінчується і продовжується вниз до голівки другої плеснової кістки (Mt2).

Усвиней м’яз у верхній частині розміщується поверхнево, а далі лежить медіально і частково під малогомілковим третім м’язом. У ділянці нижнього кінця великогомілкової кістки переходить у сухожилок, що закінчується на другій заплесновій і проксимально на другій плесновій кістках.

Усобак м’яз лежить поверхнево краніолатерально на гомілці, безпосере- дньо під фасцією гомілки й шкірою. У нижній третині гомілки переходить у плоский сухожилок, що тягнеться косо по згинальній поверхні заплесна і закінчується на рудименті першої плеснової кістки, а якщо його немає, то на заплесновій першій, а також проксимально на другій плесновій кістках.

Унижній третині гомілки в ділянці заплесна кінцевий сухожилок м’яза оточений піхвою — vagína tendínis m. tibiális craniális — і фіксується до ске-

лета утримувачами розгиначів — retinácula extensória. Згинає заплесновий сугорб.

Малогомілковий третій м’яз — m. peronéus (fibuláris) tértius (див. рис. 3.56, 15; рис. 3.57, 9; рис. 3.58, 4; рис. 3.61, 5). У м’ясоїдних його немає, у

жуйних і свиней він м’язистий, у коней — повністю сухожилковий. У всіх тварин м’яз починається, зростаючись із довгим розгиначем пальців, у роз- гинальній ямці стегнової кістки, у жуйних і свиней лежить поверхнево, а у коней — між довгим згиначем пальців і великогомілковим краніальним м’язом. У нижній третині м’яз переходить у сухожилок, який пронизує вели- когомілковий краніальний м’яз.

Ужуйних м’яз закінчується на другій і третій заплеснових та третій і че- твертій плеснових кістках, у свиней — на першій, другій заплеснових і дру- гій плесновій кістках, у коней сухожилок поділяється на три гілки: латера- льна закінчується на заплеснових першій і третій та плесновій третій кіст- ках, середня й медіальна — на заплесновій центральній і третій плесновій кістках. У жуйних і свиней у ділянці заплесна сухожилок м’яза має сухожил-

кову піхву — vagína tendínis m. peronéus (fibuláris) tértius.

Ужуйних і свиней згинає заплесновий і розгинає колінний суглоби, у ко- ней виконує статичну функцію.

213

Розділ 3

Малогомілковий довгий м’яз — m. peronéus (fibuláris) lóngus (див. рис. 3.54, 17; рис. 3.57, 14; рис. 3.58, 8). У коней його немає. Розміщений на бічній поверхні гомілки, починається на малій гомілковій кістці, латеральному ви- ростку великої гомілкової кістки та латеральній зв’язці колінного суглоба, у свиней — тільки на латеральному виростку великої гомілкової кістки. Су- хожилок м’яза проходить у жолобі між четвертими заплесновою й плесновою кістками впоперек над сухожилком бічного розгинача пальців, переходить з плантарної на медіальну поверхню заплеснового суглоба. У жуйних і свиней закінчується на заплесновій першій, у собак — на проксимальних кінцях усіх плеснових кісток та рудименті І пальця. В ділянці заплесна сухожилок обгорнутий піхвою — vagína tendínis m. peronéus (fibuláris) lóngi laterális.

Згинає заплесновий суглоб.

Малогомілковий короткий м’яз — m. peronéus (fibuláris) brévis (див. рис. 3.54, 18) — починається на малій гомілковій кістці, прикритий малогоміл- ковим довгим м’язом. М’яз спрямовується вниз через заплесно під латера- льною зв’язкою заплеснового суглоба і сухожилком малогомілкового довгого м’яза до плеснової п’ятої кістки. Його сухожилок у ділянці заплесна має за- гальну сухожилкову піхву разом з бічним розгиначем пальців — vagína tendínis m. extensóris digitális laterális pédis, а під кінцем сухожилка — під- сухожилкову сумку — búrsa subtendínea m. peronéus brévis.

Згинає заплесновий суглоб.

Іннервація м’язів:

М’ЯЗИ СУГЛОБІВ ПАЛЬЦІВ

Описуючи м’язи пальців грудної кінцівки, враховують їх розміщення й спосіб дії, а також зміни конструкції автоподія як органа руху. Такий самий принцип прийнято і для м’язів пальців тазової кінцівки.

М’язи пальців тазової кінцівки поділяють на довгі й короткі.

ДОВГІ М’ЯЗИ ПАЛЬЦІВ

Довгі м’язи пальців — багатосуглобові і розміщуються своїми м’язистими черевцями в ділянці гомілки, а їхні довгі сухожилки тягнуться через заплес- новий суглоб на стопу до окремих пальців. У ділянці заплесна сухожилки проходять під поперечними зв’язками і в сухожилкових жолобах, де вони оточені сухожилковими піхвами або під ними є підсухожилкові сумки. М’язи поділяються на розгиначі й згиначі, при цьому розгиначі розміщені краніо- латерально, а згиначі — каудально на гомілці. На медіальній поверхні го- мілки м’язів немає, чим можна пояснити її часті травми від ударів.

214

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Довгі розгиначі пальців

Довгий розгинач пальців — m. exténsor digitórum lóngus (див. рис. 3.54,

15; рис. 3.57, 10; рис. 3.58, 5; рис. 3.61, 1) — починається в розгинальній ямці стегнової кістки разом з малогомілковим третім м’язом, зростаючись з ним.

Ужуйних м’яз вкритий зовні малогомілковим третім м’язом, має два че- ревця. Глибше розміщена медіальна частина закінчується на другій фалан- зі ІІІ пальця, а поверхнева частина на рівні путового суглоба поділяється на дві ніжки, кожна з яких тягнеться до відповідного пальця і має самостійну сухожилкову піхву.

Уконей м’яз розміщений поверхнево, переходить у сухожилок розгинача

ізакінчується на розгинальному відростку копитової кістки. Нижче заплес- нового суглоба зливається із сухожилком бічного розгинача пальця.

Усвиней довгий розгинач пальців прикритий малогомілковим третім м’язом. Він має три черевця. Середнє переходить у довгий сухожилок і по- близу плесно-фалангового суглоба поділяється на дві ніжки, кожна з яких закінчується на ратичній кістці відповідного основного пальця. Від медіа- льного черевця сухожилок тягнеться до ІІІ пальця, а від латерального — до ІІ–V пальців.

Усобак м’яз розміщений поверхнево, його кінцевий сухожилок поділяєть- ся на чотири ніжки, які лежать у загальній сухожилковій піхві. Кожна ніж- ка закінчується на кігтьовій кістці відповідно ІІ–V пальців. Усі кінцеві су- хожилки довгого розгинача пальців отримують з кожного боку підсилюва- льні тяжі від міжкісткового середнього м’яза.

Розгинає суглоби пальців, тягне вперед кінцівку, допомагає згинати за- плесновий суглоб.

Бічний розгинач пальців — m. exténsor digitórum laterális (див. рис. 3.54, 16; рис. 3.57, 12; рис. 3.58, 7; рис. 3.61, 2; рис. 3.63, 2) — розміщений у собак

на латеральній поверхні гомілки під малогомілковим довгим м’язом, у жуй- них і свиней — позаду нього, а у коней — позаду довгого розгинача пальців. Починається на малій гомілковій кістці, часто також на латеральній зв’язці колінного суглоба. Переходить у сухожилок, що опускається вниз по жолобу латеральної щиколотки на заплесно і далі до зовнішнього пальця.

Ужуйних сухожилок м’яза закінчується на вінцевій кістці IV пальця, в ділянці заплесна має сухожилкову піхву — vagína tengínis m. extensóris digitális laterális pédis, а в ділянці, де закінчується, — підсилювальний тяж від міжкісткового середнього м’яза.

Уконей сухожилок м’яза нижче заплесна зливається із сухожилком дов- гого розгинача пальців. У ділянці заплесна сухожилок оточений сухожилко- вою піхвою, що починається на 2–3 см вище від щиколотки і закінчується за 3–4 см до злиття з довгим згиначем.

Усвиней м’яз має два черевця. Сухожилок медіального черевця закінчу- ється на IV, латерального — на V пальці.

Усобак м’яз закінчується на кігтьовій кістці V пальця. В ділянці заплес- на має спільну з малогомілковим коротким м’язом сухожилкову піхву.

Розгинає відповідні пальці.

215

Розділ 3

Довгий розгинач І (великого) пальця — m. extensór dígiti I (hállucis) lóngus — є у свиней і м’ясоїдних, у жуйних і коней зростається з великогомі- лковим краніальним м’язом. Починається на малій гомілковій кістці біля великогомілкового краніального м’яза чи під ним у верхній третині гомілки. Його сухожилок разом із сухожилком великогомілкового м’яза спрямовуєть- ся через заплесновий суглоб і закінчується на проксимальній фаланзі ІІ па- льця, на Mt2 або на рудименті І пальця.

Розгинає ІІ (І) палець.

Довгі згиначі пальців

Поверхневий згинач пальців — m. fléxor digitórum superficiális (див. рис. 3.54–3.57; рис. 3.36, 13; рис. 3.62, 2) — починається в надвиростковій ямці чи на горбистості стегнової кістки між голівками литкового м’яза, частково зро- стаючись із ними. На середині гомілки переходить у сухожилок, що об’єднується з сухожилками литкового м’яза, двоголового м’яза стегна, на- півсухожилкового м’яза в загальний п’ятковий сухожилок. Має проміжну точку фіксації на горбі п’яткової кістки, а під собою — підсухожилкову сум-

ку — búrsa calcánea m. flexóris digitális superficiális. Сухожилок опускається по підошовній поверхні стопи вниз і закінчується на другій фаланзі пальців: у жуйних і свиней — ІІІ і IV, у коней — ІІІ, у собак — ІІ–V. Перед закінчен- ням сухожилок розщеплюється на дві ніжки, між якими проходить сухожи- лок глибокого згинача пальців. У жуйних знач- ною мірою, а у коней повністю м’яз втратив

м’язове черевце.

Згинає суглоби пальців, розгинає заплесновий суглоб, допомагає згиначам колінного суглоба.

Глибокий згинач пальців — m. fléxor digitórum profúndus (див. рис. 3.54–3.56; рис. 3.63, 6′) —

складається з трьох голівок, як і на грудній кін- цівці, але більш відокремлених і тому більш са- мостійних. До них відносять: довгий згинач І (великого) пальця, довгий згинач пальців, у ко- питних — великогомілковий каудальний м’яз.

Довгий згинач І (великого) пальця — m. fléxor dígiti I (hállucis) lóngus (див. рис. 3.55, 15; рис. 3.57, 6; рис. 3.62, 3; рис. 3.63, 6) — лежить безпо-

Рис. 3.62. М’язи і сухожилки в ділянках правої гомілки й стопи коня з медіальної поверхні:

1— cáput lat., 1′ — cáput med. m. gastrocnémius, 1′′ — téndo calcáneus;

2— m. fléxor digit. supf., 2′ — його сухожилок; 3 — m. fléxor hallúcis long., 3′ — його сухожилок; 4 — m. tibiális caud., 4′ — його сухожилок;

5— m. fléxor digit. long., 5′ — його сухожилок; 6 — сухожилок глибо- кого згинача пальця, 6′ — його підкріплювальна зв’язка; 7 — m. interósseus médius, 7′ — його підкріплювальна гілка до загального сухожилка розгиначів; 8 — m. poplíteus; 9 — m. exténsor digit. long.,

9′ — загальний сухожилок розгиначів; 10 — m. fibuláris tértius, 10′ — його медіальна кінцева ніжка; 11 — m. tibiális cran., 11′ — його су- хожилок, 11′′ — його латеральна і 11′′′ — медіальна кінцеві гілки

216

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

середньо на великій гомілковій кістці і починається на латеральному вирос- тку та її задній поверхні і малій гомілковій кістці. В ділянці нижнього кінця гомілки переходить у міцний округлий сухожилок, який над заплесновим суглобом зливається із сухожилком великогомілкового каудального м’яза і по ковзкій поверхні сухожилка на підпорі надп’яткової кістки спускається вниз на плесно, на середині якого зливається із сухожилком довгого згинача пальців у загальний сухожилок.

Довгий згинач пальців — m. fléxor digitórum lóngus (див. рис. 3.55, 16;

рис. 3.56, 14; рис. 3.62, 5; рис. 3.63, 11) — починається на латеральному ви- ростку великої гомілкової кістки, медіально від попереднього м’яза. На се- редині гомілки м’язове черевце переходить у сухожилок, який у ділянці го- мілки і заплесна розміщений у спеціальному жолобі, у сухожилковій піхві — vagína tendínis m. flexóris digitális lóngi, спрямовується на задню поверхню плесна, де з’єднується з сухожилком довгого згинача І пальця.

Рис. 3.63. Сухожилкові піхви, слизові сумки й капсула в ділянці заплеснового суглоба коня:

1 — m. exténsor digit. long., 1′ — його сухожилок; 2 — m. exténsor digit. lat., 2′ — його сухожилок; 3 — за- гальний сухожилок розгиначів; 4 — m. gastrocnémius, 4′ — téndo calcánei; 5, 5′ — сухожилок m. fléxor digit. supf.; 6 — m. fléxor hallúcis long., 6′ — сухожилок m. fléxor digit. prof.; 7 — m. interósseus médius; 8 — m. tibiális cran., 8′ — його сухожилок, 8′′ — його медіальна і 8′′′ — латеральна ніжки; 9 — m. fibuláris tértius,

9′ — його медіальна ніжка; 10 — m. tibiális caud.; 11 — m. fléxor digit. long.; a — латеродорсальний, а′ —

латероплантарний, а′′ — медіоплантарний, а′′′ — медіодорсальний випини капсули гомілково-над-

п’яткового суглоба; b — vagína téndinis m. extensóris digit. long.; c — vagína téndinis m. extensóris digit. lat.; d

— vagína téndinis m. flexóris hallúcis long.; e — búrsa calcánea subtendínea; f — vagína téndinis m. flexóris digit. long.; g — vagína téndinis m. tibiális cran.; h — búrsa subtendínea m. tibiális cran.; i — retináculum extensórum

217

Розділ 3

Уділянці плесна загальний сухожилок глибокого згинача пальців поді- ляється на гілки до пальців: у собак і свиней — до ІІ–V, у жуйних — до ІІІ і IV. У коней не поділяється.

Уконей сухожилок глибокого згинача пальців має додаткову зв’язку — ligaméntum accessórium — від міжкісткового середнього м’яза. В ділянці паль- ців згиначі мають таку саму будову, як і згиначі грудної кінцівки.

Згинає суглоби пальців, допомагає розгинати заплесновий суглоб.

КОРОТКІ ЗГИНАЧІ ПАЛЬЦІВ

Короткий згинач пальців — m. fléxor digitórum brévis — є у собак. Почи- нається дистально на кістках заплесна і зливається із сухожилком поверх- невого згинача пальців.

Згинає суглоби пальців.

Міжзгинальні м’язи — mm. interflexórii — є у м’ясоїдних. У собак — два плоских волокнистих тяжі, що починаються в місці поділу сухожилка глибо- кого згинача пальців і тягнуться окремими ніжками до внутрішньої поверхні поверхневого згинача пальців.

Допомагає згиначам суглобів пальців.

Червоподібні м’язи — mm. lumbricáles — є у собак і коней. Більш вира- жені, ніж на грудних кінцівках. У жуйних і свиней їх немає.

Згинають путовий суглоб.

Міжкісткові м’язи — mm. interóssei — у всіх тварин такі самі, як і на гру- дних кінцівках.

Квадратний м’яз підошви — m. quadrátus plántae — є у собак. Починаєть- ся м’язисто на латеральному зв’язковому горбку п’яткової кістки, а також на латеральній зв’язці заплеснового суглоба і тягнеться медіодистально до су- хожилка глибокого згинача пальців, на якому й закінчується.

Напружує сухожилок глибокого згинача пальців.

Іннервація м’язів:

218

СИСТЕМА ОРГАНІВ ШКІРНОГО ПОКРИВУ

Розділ 4

Шкірний покрив тісно пов’язаний з внутрішніми органами, гіпофізом, наднирковими та іншими залозами. Настої з шкіри можуть діяти як стиму- лювальні, судинозвужувальні та протимікробні речовини. У шкірі міститься близько 70 ферментів.

Шкірі властива видільна функція. За допомогою потовиділення виділя- ється до 27 % води, велика кількість вуглекислого газу (вугільної кислоти,

до 10 г).

Шкіра є своєрідним депо крові, води, солей. Вона виконує також імунобі-

ологічну (вакцини білкової природи), теплорегулювальну, дихальну (1–8 %) та інші функції.

Розвиток і функції шкірного покриву залежать від функціонування ін- ших органів тіла. Наприклад, у період статевого дозрівання під дією стате- вих гормонів з’являються деякі нові статеві ознаки, що виявляються у від- мінностях у волосяному покриві та розміщенні підшкірної жирової тканини (особливо помітні у людини).

Рис. 4.1. Шкірний покрив коня:

1 — círrus cápitis; 2 — júba; 3 — círrus cáudae; 4 — tórus társeus; 5 — tórus metacárpeus et metatárseus; 5′ — círrus metacárpeus et metatárseus;6 — tórus cárpeus; 7 — úngula

220