Розділ 10
ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ ТАЗОВОЇ КІНЦІВКИ
Ці лімфовузли об’єднані в підколінний лімфоцентр — lc. poplíteum, який включає поверхневі й глибокі підколінні лімфовузли (див. рис. 10.12).
Поверхневі підколінні лімфовузли — lnn. poplítei superficiáles — є тільки
усвині. Вони розміщені на латерокаудальній поверхні стегна, в ділянці входження латеральної вени сафена в простір між двоголовим м’язом стегна і напівсухожилковим. Корені: ділянки гомілки і стопи. Відтік лімфи — в клу- бово-стегнові лімфовузли.
Глибокі підколінні лімфовузли — lnn. poplítei profúndi 6 — лежать на латеральній поверхні литкового м’яза, зовні прикриті двоголовим м’язом стегна. У великої рогатої худоби один лімфовузол завдовжки 3–4,5 см, у коня
— 3–12 лімфовузлів завдовжки 0,3–2,5 см, у свині — 1–2 завдовжки 0,5–1 см,
усобаки — 1 лімфовузол завдовжки до 5 см. Корені: ділянки гомілки й сто- пи. Відтік лімфи — у клубово-стегнові лімфовузли.
ОСНОВНІ ЛІМФАТИЧНІ СТОВБУРИ І ПРОТОКИ
До основних лімфатичних стовбурів і проток належать трахейні, попере- кові, печінковий, шлунковий і кишковий стовбури, поперекова цистерна, грудна і права лімфатична протоки (рис. 10.13).
Рис. 10.13. Схема головних лімфатичних стовбурів і проток (за В. Т. Хомичем, 1999):
А — великої рогатої худоби, свині і собаки; Б — коня; І — правий трахейний стовбур; ІІ — лівий трахейний стовбур; ІІІ — права лімфатична протока; IV — грудна протока; V — поперекова цистерна; VI — правий поперековий; VII — лівий поперековий; VIII — вісцеральний; ІХ — черевний; Х — печінковий; ХІ — шлу- нковий; ХІІ — кишковий; ХІІІ — порожньокишковий; XIV — ободовий стовбури; 1 — медіальні заглоткові лімфовузли (у великої рогатої худоби латеральні заглоткові; у коня краніальні глибокі шийні); 2 — праві поверхневі шийні лімфовузли; 3 — медіальні клубові лімфовузли; 4 — черевні лімфовузли; 5 — ободові лімфовузли; 6 — лімфовузли порожньої кишки; 7 — печінкові лімфовузли; 8 — шлункові лімфовузли; 9 — краніальна порожниста вена. Стрілками показаний напрям течії лімфи
440
ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМА
Правий і лівий трахейні стовбури — trúnci tracheáles déxter et siníster І,
ІІ — відводять лімфу від голови й шиї. У великої рогатої худоби їх початок формується виносними лімфатичними судинами латеральних заглоткових лімфовузлів, у коня — краніальних глибоких шийних, у свині й собаки — медіальних заглоткових лімфовузлів. Стовбури розміщені на дорсальній по- верхні трахеї, спрямовані каудально. По їх ходу в них впадають виносні лім- фатичні судини глибоких шийних лімфовузлів, за винятком правих кауда- льних, і виносні судини правих власних пахвових лімфовузлів. У лівий тра- хейний стовбур впадають також виносні лімфатичні судини поверхневих шийних лімфовузлів і лівого реберно-шийного лімфовузла. Лівий трахей- ний стовбур впадає в грудну протоку, правий — у праву лімфатичну прото- ку.
Правий і лівий поперекові стовбури — trúnci lumbáles déxter et siníster
VI–VII — виносять лімфу з тазових кінцівок, стінок і органів тазової порож- нини, сечостатевих органів, молочної залози та стінок черевної порожнини. Їх початок формують виносні лімфатичні судини медіальних клубових лім- фовузлів. Стовбури розміщені на вентролатеральній поверхні черевної аорти. Вони спрямовані краніально і впадають у поперекову цистерну. По їх ходу в них впадають виносні лімфатичні судини власних поперекових, попереко- вих аортальних та ниркових лімфовузлів.
Кишковий стовбур — trúncus intestinális ХІІ — відводить лімфу від ки- шок, за винятком дванадцятипалої, дистального кінця ободової і прямої кишок. Кишковий стовбур формується двома стовбурами — ободовим — trúncus cólicus XIV — і порожньокишковим — trúncus jejunális ХІІІ. Початок їм дають відповідно виносні судини ободових вузлів та лімфовузлів порож- ньої кишки. Кишковий стовбур розміщений разом з краніальною брижовою артерією і спрямований дорсально. У коня кишковий стовбур впадає в попе- рекову цистерну.
Печінковий стовбур — trúncus hepáticus Х — відводить лімфу з печінки, підшлункової залози та дванадцятипалої кишки. Його формують виносні лімфатичні судини печінкових лімфовузлів. По печінковій артерії він пря- мує до місця галуження черевної артерії. У коня його немає.
Шлунковий стовбур — trúncus gástricus ХІ — відводить лімфу від шлун- ка і селезінки. Утворений виносними лімфатичними судинами шлункових і селезінкових лімфовузлів. У коня його немає.
Черевний стовбур — trúncus celíacus ІХ — утворюється з’єднанням печін- кового й шлункового стовбурів. Він спрямований дорсально по черевній ар- терії. В ділянці відгалуження черевної і краніальної брижової артерій від черевної аорти черевний і кишковий стовбури зливаються і утворюють віс- церальний стовбур — trúncus viscerális VIII, який впадає в поперекову цис- терну. У коня черевний стовбур формується виносними лімфатичними су- динами черевних лімфовузлів і самостійно впадає в поперекову цистерну.
Поперекова цистерна — cistérna chýli V — колектор, який збирає лімфу від стінок і органів черевної й тазової порожнин, тазових кінцівок, зовнішніх статевих органів і молочної залози. Вона має видовжено-овальну форму і роз- міщена між ніжками діафрагми, вентрально від тіл останніх двох грудних і перших поперекових хребців, справа й дорсально від аорти. У коня попере- кова цистерна має довжину 12–20 см і ширину 1,5–3 см.
441
Розділ 10
Грудна протока — dúctus thorácicus IV — відводить лімфу з поперекової цистерни в краніальну порожнисту вену. Крізь аортальний отвір діафрагми вона проникає в грудну порожнину, в якій розміщується справа на дорсола- теральній поверхні грудної аорти. У місці переходу дуги аорти в грудну аор- ту грудна протока переходить на лівий бік і лежить у прекардіальному се- редостінні. В ділянці входу в грудну порожнину вона впадає в краніальну порожнисту вену. Грудна протока також може впадати в ліві зовнішню яре- мну чи підключичну вени або в загальний стовбур яремних вен. У грудній порожнині в грудну протоку впадають виносні судини грудних, середостін- ного й бронхіального лімфоцентрів.
Права лімфатична протока — dúctus lympháticus déxter ІІІ — формується виносними лімфатичними судинами правих поверхневих шийних лімфову- злів. Вона відводить лімфу з правої половини голови та шиї, правої кінців- ки, шкіри правої грудної стінки і частково від органів грудної порожнини. Протока коротка і біля першого ребра впадає в краніальну порожнисту вену.
У лімфатичних судинах і синусах лімфовузлів знаходиться лімфа. Вона є різновидом сполучної тканини і вивчається в курсі «Гістологія, цитологія і ембріологія».
442
ОРГАНИ КРОВОТВОРЕННЯ ТА ІМУННОГО ЗАХИСТУ
|
|
|
ОРГАНИ КРОВОТВОРЕННЯ |
|
Р о з д і л |
|
|
|
11 |
|
ТА ІМУННОГО ЗАХИСТУ |
|
|
|
|
|
|
|
|
ТИМУС
СЕЛЕЗІНКА
Оту виконують кровотворну функцію і забезпечують імунітет — захист організ- му від генетично чужого матеріалу. Во-ргани кровотворення та імунного захис-
ни поділяються на центральні й периферичні. До центральних органів належать червоний кістковий мозок, тимус і клоакальна (фабрицієва) сумка, яка є тільки у птахів. У червоному кістковому мозку утворюються еритроцити, моноцити, гранулоцити (нейтрофільні, базофільні, еозинофільні), В-лім- фоцити (у ссавців)* і попередники Т-лімфоцитів. Останні з течією крові потрапляють у тимус, де диференціюються в Т-лімфоцити. В клоакальній сумці птахів утворюються В-лімфоцити.
Периферичні органи кровотворення та імунного захисту становлять селезінка, лімфатичні вузли, гемолімфатичні вузли та лімфоїдні утвори слизової оболонки глотки, шлунка, кишок, апарату дихан- ня, сечостатевого апарату й шкіри. В ці органи з течією крові заносяться з центральних органів Т- і В-лімфоцити. Під впливом антигенів вони дифе- ренціюються в ефекторні клітини, які формують імунітет. Ефекторними клітинами Т-лімфоцитів є кілери, хелпери, супресори й клітини пам’яті, В-лімфоцитів — плазматичні клітини (плазмоци- ти) і клітини пам’яті. У периферичних органах здійснюється також елімінація (знищення) клітин крові, які завершили свій життєвий цикл.
Структуру й окремі питання фізіології органів кровотворення та імунного захисту вивчають у курсі «Гістологія, цитологія і ембріологія». Будову лім- фатичних вузлів (див. розд. 10 «Лімфатична систе- ма»), тимуса й селезінки розглядають також у дано- му курсі.
* У спеціальній літературі є дані, що у ссавців В-лімфоцити утворюються в поодиноких і групових лімфоїдних вузликах слизової оболонки органів травлення.
443