12. Гострий абсцес легень. Етіоатогенез. Клініка

Це гнійний або гнильний розпад некротичних ділянок легеневої тканини, частіше в межах одного сегмента з формуванням однієї або декількох порожнин, заповнених гноєм,відмежованих від оточуючої паренхіми піогенною капсулою та з вираженою перифокальною інфільтрацією легеневої тканини.

Гострі абсцеси найчастіше викликаються стафілококом(гемолітичний і золотистий стафілокок), грамнегативної мікробною флорою Klebsiella, E. Coli, Proteus, Pseudomonas aerugenosa. і анаеробні неклостридіальні мікроорганізми ;

у всіх випадках виникнення захворювання визначається поєднанням і взаємодією трьох чинників:

1. Гострим інфекційним запальним процесом в легеневій паренхімі;

2. Порушеннями кровопостачання і некрозом легеневої тканини;

3. Порушеннями прохідності бронхів у зоні запалення та некрозу.

Реалізація цих факторів відбувається в умовах зміненої реактивності організму.

Основним механізмом розвитку патологічного процесу в більшості випадків гострих абсцесів і гангрени легень є аспірацій ний.

Сприятливий фоном, на якому значно частіше розвиваються гострі абсцеси і гангрена, є хронічні захворювання органів дихання (бронхіт, емфізема, пневмосклероз, бронхіальна астма, хронічна пневмонія), системні захворювання (вади серця, хвороби крові, цукровий діабет), а також літній вік.

За патогенезом:

— постпневмонічні;— аспіраційні;— обтураційні;— посттравматичні;— гематогенно-септичні;— лімфогенні;

— тром бое мбол ічні.

За характером гнійного процесу:

— поодинокі гнійні абсцеси;— множинні гнійні абсцеси;

— двобічні гнійні абсцеси;— гангренозні абсцеси (поодинокі, множинні, одно— та двобічні);— обмежена гангрена;

— поширена гангрена.

За локалізацією (із зазначенням ураженого сегмента чи частки).

За стадіями:

I стадія — некротичної пневмонії;

II стадія — розпаду та відторгнення некротичних мас;

III стадія —- очищення та рубцювання.

За терміном існування:

—- гострі;— хронічні. Ускладнення;— легенева кровотеча;— піопневмоторакс;— емпієма плеври;— сепсис;

Клінічна картина.

На першій стадії гострого абсцесу хворі відчувають загальну слабість, головний біль, нездужання, зниження апетиту, помір¬ний біль у грудях, задишку. Температура тіла субфебрильна.

На другій стада! стан хворих погіршується. Гарячка досягає 39-40 "С і набуває гектичного перебігу. Водночас посилюється біль у грудній клітці, виникають надсадний кашель, задишка. Стан хво¬рих погіршується. Наростає інтоксикація. Відчутний неприємний запах із рота при капілі. Кількість харкотиння невелика, з іржа¬вим відтінком. Із початком дренування порожнин деструкції через бронх добова кількість харкотиння сягає 500 мл і більше. У цей час можливе кровохаркання. Харкотинню властивий дуже неприє¬мний запах При відстоюванні воно розділяється на три шари:

— нижній — у вигляді сірої маси із детритом і клаптями легеневої тканини,

— середній — гнійний, каламутний, рідкий;

— верхній — слизовий пінистий шар.

У подальшому в сприятливих випадках відбувається значне покращання самопочуття хворих. Знижується температура тіла, зменшуються ознаки інтоксикації та з'являється апетит.

Захворювання переходить у третю стадію, якій властивий регрес клінічних проявів аж до повного їх зникнення.