- •1.Гемоторакс: етіопатогенез ,класифікація,клініка:
- •III. За тривалістю кровотечі:
- •V. За наявністю інфікованих ускладнень:
- •2. Гемоторакс. Діагностика
- •3. Лікування гемотораксу
- •4. Хілоторакс: етіопатогенез, класифікація, клініка
- •5.Пневмоторакс етіопатогенез ,класифікація,клініка:
- •6.Пневмоторакс діагностика
- •7.Пневмоторакс. Лікування
- •10. Емфізема середостіння -
- •11. Підшкірна емфізема (emphisema subcutaneum).
- •12. Гострий абсцес легень. Етіоатогенез. Клініка
- •13. Гострий абсцес легень. Діагностика. Лікування
- •14. Хронічний абсцес легень. Етіопатогенез. Класифікація. Клініка
- •15. Хрон. Абсцес легень. Діагностика. Лікування
- •16.Гангрена легень. Етіопатогенез.Клініка
- •17.Гангрена легень.Діагностика. Лікування
- •18. Бронхоектатична хвороба. Етіопатогенез. Класифікація. Клініка
- •18. Бронхоектатична хвороба. Діагностика Лікування
- •20.Гостра емпієма плеври. Етіопатогенез. Класифікація. Клініка
- •21.Гостра емпієма плеври. Діагностика. Лікування
- •22.Хронічна емпієма плеври. Етіопатогенез. Класифікація. Клініка.
- •23. Хронічна емпієма плеври. Діагностика. Лікування
- •24.Піопневмоторакс. Етіопатогенез. Класифікація. Клініка
- •25. Піопневмоторакс. Діагностика. Лікування
- •27.Мітральний стеноз
- •28. Мітральний стеноз
- •29. Відкрита артеріальна протока. Класифікація. Клініка
- •30. Відкрита артеріальна протока. Діагностика. Лікування
- •31. Ішемічна хвороба серця: причина, патогенез, клініка, діагностика, хірургічне лікування.
- •32. Ахалазія стравоходу: етіопатогенез, класифікація, клініка.
- •33. Ахалазія стравоходу: лабораторна та інструментальна діагностика, лікування.
- •34.Халазія кардії: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •35. Післяопікова стриктура стравоходу: етіопатогенез, класифікація, клініка, лабораторна та інструментальна діагностика, перша допомога та стаціонарне лікування.
- •36.Грижа стравохідного отвору діафрагми: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •37.Дивертикул стравоходу: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •38.Діафрагмальні грижі: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •39.Грижі стравохідного отвору діафрагми: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •40.Релаксація діафрагми: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •41.Передній медіастініт: етіопатогенез, класифікація, клініка, лабораторна та інструментальна діагностика, лікування.
- •42.Задній медіастініт: етіопатогенез, класифікація, клініка, лабораторна та інструментальна діагностика, лікування.
- •43.Проникаючі поранення серця: етіопатогенез, класифікація, клініка, лабораторна та інструментальна діагностика.
- •44.Проникаючі поранення серця: перша допомога, способи пункції перикарда, хірургічне лікування.
- •45. Вади розвитку молочних залоз
- •46.Мастити: етіологія, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •47.Дисгормональні захворювання молочної та грудної залози: етіологія, гормональні зв`язки, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •48.Доброякісні утворення молочної та грудної залози: етіопатогенез, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •49.Злоякісні пухлини молочної та грудної залози: етіопатогенез, класифікація, клініка.
- •50.Злоякісні пухлини молочної та грудної залози: діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •51. Закриті та відкриті пошкодження селезінки: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •52. Закриті та відкриті пошкодження печінки: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •53. Закриті та відкриті пошкодження підшлункової залози: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •54. Закриті та відкриті пошкодження шлунка та внутрішньоочеревинного відділу дпк: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •55. Закриті та відкриті пошкодження заочеревинного відділу дпк: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •56.Закриті та відкриті пошкодження тонкої та товстої кишки: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •57.Закриті та відкриті пошкодження прямої кишки: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •58.Політравма: механізм, патогенез, класифікація, об`єктивні критерії оцінки ступеню тяжкості травми.
- •59.Політравма: особливість клінічних проявів в залежності від комбінації пошкоджень, діагностична програма, дії лікаря на етапах евакуації, лікувальна тактика.
- •60.Гіповолемічний шок: етіопатогенез, клініка, невідкладна допомога, лікування.
- •61. Гострий респіраторний дистрес-синдром: стандарти діагностики та інтенсивного лікування
- •62.Синдром поліорганної недостатності: причини, патогенез, клінічні прояви.
- •63.Вогнепальні поранення: патогенез, ранева хвороба, періоди, клінічні прояви.
12. Гострий абсцес легень. Етіоатогенез. Клініка
Це гнійний або гнильний розпад некротичних ділянок легеневої тканини, частіше в межах одного сегмента з формуванням однієї або декількох порожнин, заповнених гноєм,відмежованих від оточуючої паренхіми піогенною капсулою та з вираженою перифокальною інфільтрацією легеневої тканини.
Гострі абсцеси найчастіше викликаються стафілококом(гемолітичний і золотистий стафілокок), грамнегативної мікробною флорою Klebsiella, E. Coli, Proteus, Pseudomonas aerugenosa. і анаеробні неклостридіальні мікроорганізми ;
у всіх випадках виникнення захворювання визначається поєднанням і взаємодією трьох чинників:
1. Гострим інфекційним запальним процесом в легеневій паренхімі;
2. Порушеннями кровопостачання і некрозом легеневої тканини;
3. Порушеннями прохідності бронхів у зоні запалення та некрозу.
Реалізація цих факторів відбувається в умовах зміненої реактивності організму.
Основним механізмом розвитку патологічного процесу в більшості випадків гострих абсцесів і гангрени легень є аспірацій ний.
Сприятливий фоном, на якому значно частіше розвиваються гострі абсцеси і гангрена, є хронічні захворювання органів дихання (бронхіт, емфізема, пневмосклероз, бронхіальна астма, хронічна пневмонія), системні захворювання (вади серця, хвороби крові, цукровий діабет), а також літній вік.
За патогенезом:
— постпневмонічні;— аспіраційні;— обтураційні;— посттравматичні;— гематогенно-септичні;— лімфогенні;
— тром бое мбол ічні.
За характером гнійного процесу:
— поодинокі гнійні абсцеси;— множинні гнійні абсцеси;
— двобічні гнійні абсцеси;— гангренозні абсцеси (поодинокі, множинні, одно— та двобічні);— обмежена гангрена;
— поширена гангрена.
За локалізацією (із зазначенням ураженого сегмента чи частки).
За стадіями:
I стадія — некротичної пневмонії;
II стадія — розпаду та відторгнення некротичних мас;
III стадія —- очищення та рубцювання.
За терміном існування:
—- гострі;— хронічні. Ускладнення;— легенева кровотеча;— піопневмоторакс;— емпієма плеври;— сепсис;
Клінічна картина.
На першій стадії гострого абсцесу хворі відчувають загальну слабість, головний біль, нездужання, зниження апетиту, помір¬ний біль у грудях, задишку. Температура тіла субфебрильна.
На другій стада! стан хворих погіршується. Гарячка досягає 39-40 "С і набуває гектичного перебігу. Водночас посилюється біль у грудній клітці, виникають надсадний кашель, задишка. Стан хво¬рих погіршується. Наростає інтоксикація. Відчутний неприємний запах із рота при капілі. Кількість харкотиння невелика, з іржа¬вим відтінком. Із початком дренування порожнин деструкції через бронх добова кількість харкотиння сягає 500 мл і більше. У цей час можливе кровохаркання. Харкотинню властивий дуже неприє¬мний запах При відстоюванні воно розділяється на три шари:
— нижній — у вигляді сірої маси із детритом і клаптями легеневої тканини,
— середній — гнійний, каламутний, рідкий;
— верхній — слизовий пінистий шар.
У подальшому в сприятливих випадках відбувається значне покращання самопочуття хворих. Знижується температура тіла, зменшуються ознаки інтоксикації та з'являється апетит.
Захворювання переходить у третю стадію, якій властивий регрес клінічних проявів аж до повного їх зникнення.