
- •1.Гемоторакс: етіопатогенез ,класифікація,клініка:
- •III. За тривалістю кровотечі:
- •V. За наявністю інфікованих ускладнень:
- •2. Гемоторакс. Діагностика
- •3. Лікування гемотораксу
- •4. Хілоторакс: етіопатогенез, класифікація, клініка
- •5.Пневмоторакс етіопатогенез ,класифікація,клініка:
- •6.Пневмоторакс діагностика
- •7.Пневмоторакс. Лікування
- •10. Емфізема середостіння -
- •11. Підшкірна емфізема (emphisema subcutaneum).
- •12. Гострий абсцес легень. Етіоатогенез. Клініка
- •13. Гострий абсцес легень. Діагностика. Лікування
- •14. Хронічний абсцес легень. Етіопатогенез. Класифікація. Клініка
- •15. Хрон. Абсцес легень. Діагностика. Лікування
- •16.Гангрена легень. Етіопатогенез.Клініка
- •17.Гангрена легень.Діагностика. Лікування
- •18. Бронхоектатична хвороба. Етіопатогенез. Класифікація. Клініка
- •18. Бронхоектатична хвороба. Діагностика Лікування
- •20.Гостра емпієма плеври. Етіопатогенез. Класифікація. Клініка
- •21.Гостра емпієма плеври. Діагностика. Лікування
- •22.Хронічна емпієма плеври. Етіопатогенез. Класифікація. Клініка.
- •23. Хронічна емпієма плеври. Діагностика. Лікування
- •24.Піопневмоторакс. Етіопатогенез. Класифікація. Клініка
- •25. Піопневмоторакс. Діагностика. Лікування
- •27.Мітральний стеноз
- •28. Мітральний стеноз
- •29. Відкрита артеріальна протока. Класифікація. Клініка
- •30. Відкрита артеріальна протока. Діагностика. Лікування
- •31. Ішемічна хвороба серця: причина, патогенез, клініка, діагностика, хірургічне лікування.
- •32. Ахалазія стравоходу: етіопатогенез, класифікація, клініка.
- •33. Ахалазія стравоходу: лабораторна та інструментальна діагностика, лікування.
- •34.Халазія кардії: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •35. Післяопікова стриктура стравоходу: етіопатогенез, класифікація, клініка, лабораторна та інструментальна діагностика, перша допомога та стаціонарне лікування.
- •36.Грижа стравохідного отвору діафрагми: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •37.Дивертикул стравоходу: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •38.Діафрагмальні грижі: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •39.Грижі стравохідного отвору діафрагми: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •40.Релаксація діафрагми: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •41.Передній медіастініт: етіопатогенез, класифікація, клініка, лабораторна та інструментальна діагностика, лікування.
- •42.Задній медіастініт: етіопатогенез, класифікація, клініка, лабораторна та інструментальна діагностика, лікування.
- •43.Проникаючі поранення серця: етіопатогенез, класифікація, клініка, лабораторна та інструментальна діагностика.
- •44.Проникаючі поранення серця: перша допомога, способи пункції перикарда, хірургічне лікування.
- •45. Вади розвитку молочних залоз
- •46.Мастити: етіологія, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •47.Дисгормональні захворювання молочної та грудної залози: етіологія, гормональні зв`язки, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •48.Доброякісні утворення молочної та грудної залози: етіопатогенез, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •49.Злоякісні пухлини молочної та грудної залози: етіопатогенез, класифікація, клініка.
- •50.Злоякісні пухлини молочної та грудної залози: діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •51. Закриті та відкриті пошкодження селезінки: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •52. Закриті та відкриті пошкодження печінки: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •53. Закриті та відкриті пошкодження підшлункової залози: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •54. Закриті та відкриті пошкодження шлунка та внутрішньоочеревинного відділу дпк: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •55. Закриті та відкриті пошкодження заочеревинного відділу дпк: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •56.Закриті та відкриті пошкодження тонкої та товстої кишки: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •57.Закриті та відкриті пошкодження прямої кишки: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •58.Політравма: механізм, патогенез, класифікація, об`єктивні критерії оцінки ступеню тяжкості травми.
- •59.Політравма: особливість клінічних проявів в залежності від комбінації пошкоджень, діагностична програма, дії лікаря на етапах евакуації, лікувальна тактика.
- •60.Гіповолемічний шок: етіопатогенез, клініка, невідкладна допомога, лікування.
- •61. Гострий респіраторний дистрес-синдром: стандарти діагностики та інтенсивного лікування
- •62.Синдром поліорганної недостатності: причини, патогенез, клінічні прояви.
- •63.Вогнепальні поранення: патогенез, ранева хвороба, періоди, клінічні прояви.
34.Халазія кардії: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
Халазія стравоходу - це недостатність кардії. Патологія обумовлена недорозвиненням симпатичних гангліїв, неповноцінністю нервовом’язової регуляції. Дослідження Strawczynski довели, що в усіх дітей двотижневого віку є фізіологічне змінення тонусу кардії (незрілість). Якщо зниження тонусу кардії виявляється у більш пізні терміни, які Е. А. Степанов і співавтори розширюють до 10-12 міс, то халазію слід вважати самостійним захворюванням. За умов недостатності кардії підвищення внутрішньочеревинного тиску призводить до шлунковостравохідного рефлюксу з подальшим розвитком пептичного езофату, що визначає клінічну картину.
Блювання при халазії відмічається з перших днів життя дитини, інколи виникає під час годування або після нього у положенні лежачи, при лементуванні. Блювотні маси звичайно містять сирнисте молоко, але якщо блювання виникає під час годування або незабаром після нього, молоко може бути незміненим. У деяких випадках у блювотних масах трапляються прожилки крові, що пов’язано з розвитком пептичного езофагіту. В подальшому тенденції до зменшення блювання не спостерігається. У дитини відмічаються відставання маси тіла, гіпохромна анемія. Внаслідок можливої аспірації нерідко виникають бронхіти та пневмонії.
Діагностика
Діагностика базується на вивченні анамнезу, клінічного огляду дитини, даних фіброезофагогастроскопії, рентгенологічного дослідження, рН-метрії, езофагометрії. При проведенні ендоскопічного обстеження виявляється закид шлункового вмісту в стравохід, неспроможність кардії, симптоми рефлюкс-езофагіту; при проведенні езофагометрії – зниження тонусу кардії; при проведенні рН-метрії – «закислення» середовища у кардіальній частині стравоходу внаслідок закидання кислого шлункового вмісту.Контрастне рентгенологічне дослідження дозволяє виявити зворотну течію барієвої суміші у стравохід із шлунка при натисканні на живіт в епігастральній ділянці або на вдосі.
Диференціальна діагностика Диференціальний діагноз необхідно проводити із захворюваннями, при яких блювотні маси не містять жовчі: • інші вроджені вади верхніх відділів ШКТ, • пілороспазм, • перинатальне ураження ЦНС, • деякі хвороби, які протікають із порушенням обміну речовин (хвороба Дебре-Фібігера – форма адреногенітального синдрому, що протікає із втратою солей, вроджена лактазна недостатність, мальабсорбція глюкози, галактоземія), • спадкові захворювання амінокислотного обміну, • інфекційні захворювання, • аерофагія, перегодування.
Лікування
Особливості вигодовування та догляду за дитиною При неважкій формі захворювання частота та об’єм годувань відповідає віку. При важкій формі для зменшення інтенсивності блювання призначають роздрібнене годування (8-10 разів на добу), відповідно зменшуючи разовий об’єм.
При грудному вигодовуванні використовують згущувач грудного молока (суміш «Біо-рисовий відвар», ХіПП). Дітям віком від 2 місяців можна давати 1 чайну ложку безмолочної рисової каші перед годування груддю. При штучному вигодовуванні застосовують антирефлюксні молочні суміші із згущувачами, які містять камідь («Нутрилон АР», «Фрісовом», «Хумана АR», «Нутрилак АР») або рисовий крохмаль («Енфаміл АР», «Семпер Лемолак»).
Основу лікування халазії кардії складає постуральна терапія (лікування положенням) – мати годує дитину, утримуючи її у напіввертикальному положенні (під кутом 45-600), після годування протягом 20-30 хвилин продовжує утримувати малюка в такому положенні або вертикально. Положення дитини в ліжку також повинно бути постійно із піднятим на 300 узголів’ям. Постуральна терапія повинна проводитись цілодобово.Важливим є також створення психоемоційного комфорту в сім’ї.
Консервативне лікування для профілактики ускладнень: • антацидні та обволікаючі засоби (фосфалюгель по 1/4-1/2 пакета 4-6 разів на добу), • прокінетики: домперидон (мотіліум, мотилак) – 1-2 мг/кг/добу в 3 прийоми через 30-40 хвилин після їжі або метоклопрамід (церукал) – 1 мг/кг/добу в 3 прийоми за 30 хвилин до їжі. Антациди та прокінетики зазвичай призначають курсами по 3-4 тижні. Кратність курсів медикаментозної терапії визначається тяжкістю перебігу захворювання. При тяжкій формі халазії проводиться оперативне лікування.