- •2. Психіка як форма відображення
- •4.Будова психологічної науки.
- •6. Методи дослідження в психології. Експеримент і спостереження.
- •10.Формування навичок. Структура і взаємодія навичок.
- •11.Поняття спілкування. Функції спілкування.
- •12.Структура спілкування. Загальна характеристика сторін спілкування.
- •13. Види і засоби спілкування.
- •14. Поняття про особистість в психології. Структура особистості.
- •16. Самооцінка та її роль у розвитку особистості. Рівень домагань.
- •17. Поняття про соціальні групи, їх класифікація
- •15. Спрямованість як центральний компонент структури особистості. Мотиви ,їх класифікації.
- •18. Рівні розвитку соціальних груп. Соціально-психологічні ознаки колективу.
- •19.Поняття соціально-психологічного клімату колективу.
- •20.Диференціація в групах. Поняття про лідерство, особистість лідера.
- •21. Інтеграція в групах. Колективістська ідентифікація. Ціннісно-орієнтаційна єдність, покладання відповідальності за результати спільної діяльності.
- •22. Поняття про увагу. Теорії уваги. Фізіологічні основи уваги.
- •23. Функції уваги. Види уваги.
- •24. Властивості уваги.
- •25.Поняття про відчуття і сприймання. Класифікація відчуттів, їх властивості.
- •26. Властивості сприймання. Аперцепція.
- •27. Поняття про пам'ять.Теорії пам'яті.Фізіологічні основи пам'яті.
- •28. Запамятовування, фактори мимовільного і довільного запам’ятовування.
- •29. Відтворення та його види
- •30. Забування, його причини, темпи та попередження.
- •31. Види памяті та їх особливості. Індивідуальні особливості пам'яті у людей.
- •32. Поняття про мислення. Функції мислення. Мислення як діяльність.
- •33.Основні процеси мислення.
- •34. Форми мислення.
- •35. Мислення як розв’язання задач. Проблемна ситуація.
- •36. Типи мислення.
- •37. Мовлення як діяльність і як поведінка.
- •38. Мовлення як інструмент мислення. Мовлення і пізнавальна діяльність.
- •39. Поняття про уяву. Функції уяви. Роль уяви в діяльності.
- •40. Аналітико-синтетичний характер уяви. Уява і мислення в проблемни
- •41. Види уяви. Образи уяви та способи їх утворення
- •42. Поняття про почуття та емоції. Функції та властивості почуттів
- •43. Класифікація емоцій та почуттів.
- •44. Форми переживання почуттів.
- •45. Поняття про волю. Характер вольової дії
- •46. Вольові якості особистості. Слабка воля , причини та шляхи подолання.
- •47. Поняття про темперамент. Властивості темпераменту.
- •48. Типи темпераменту та їх характеристика
- •49. Шляхи узгодження темпераменту та діяльності. Індивідуальний стиль
- •50.Поняття про характер. Структура характеру. Симптоми комплексу.
- •51. Поняття про здібності. Структура здібностей.
- •52. Задатки і здібності. Фактори розвитку здібностей. Критерії здібностей.
- •54. Предмет та завдання вікової та педагогічної психології. Структура вікової та педагогічної психології.
- •55. Основні суперечності, що виступають рушійними силами розвитку психіки дитини.
- •56. Біологічні та соціальні фактори психічного розвитку.
- •57. Закономірності динаміки психічного розвитку.
- •58. Проблеми співвідношення психічного розвитку і навчання.
- •59. Поняття психологічного віку. Його критерії.
- •60. Вікова періодизація психічного розвитку в психології.
- •61.Психологічна характеристика кризи психічного розвитку
- •62. Психічний розвиток дитини першого року життя
- •63. Особливості розвитку психічних пізнавальних процесів у ранньому дитинстві
- •64. Формування особистості дитини раннього віку
- •65.Сюжетно-рольова гра,як провідна діяльність. Її розвиок та значення для розвитку дошкільника.
- •66. Розвиток особистості дитини дошкільного віку
- •67. Особливості розвитку пізнавальної сфери дошкільника.
- •68. Психологічна готовність до навчання у школі.
- •69. Учбова діяльність як провідна діяльність. Структура учбової діяльності учня молодших класів.
- •70. Мотиви учіння молодших школярів і їх формування.
- •71. Розвиток пізнавальних процесів та емоційно-вольової сфери у молодшому шкільному віці.
- •72. Формування особистості дитини молодшого шкільного віку.
- •73. Спілкування з однолітками як провідна діяльність підліткового віку.
- •74. Особистий розвиток підлітка.
- •75. Особливості навчальної діяльності підлітка. Розвиток когнітивної та
- •76.Навчально-професійна діяльність, формування наукового світогляду і си-ми цінностей у юнацькому віці.
- •77. Готовність до життєвого самовизначення. Особистісне і професійне самовизначення як провідна проблема юнацького віку.
- •78 .Особливості пізнавальних і емоційно-вольових процесів у ранній юності.
- •79.Педагогічне спілкування в системі «вчитель-учні» як фактор становлення і розвитку особистості.
- •81. Самовиховання. Саморозвиток. Самовдосконалення
- •82.Психологічна структура навчальної діяльності. Загальна характеристика
- •83.Характеристика типів навчання
- •84.Види навчання. Фактори ефективності навчання.
- •86. Фактори мотивації учня (за Розенфельдом).
- •87.Вікова динаміка мотивації навчальної діяльності учня.
- •88.Формування мотивів навчальної діяльності.
- •89.Поняття про психологію педагогічної діяльності. Структурні компонентипедагогічної діяльності.
- •90. Сутність педагогічного спілкування. Засоби педагогічного спілкування.
- •91. Стилі педагогічного спілкування, їх характеристика.
- •92.Індивідуальний стиль педагогічної діяльності. Види стилів.
- •93.Поняття педагогічних здібностей. Структура пед. Здібностей(Кузьміна)
- •94. Ефективність діяльності вчителя
- •95. Самоосвіта і самовиховання як умова успішної діяльності вчителя.
- •104. Загальна характеристика групових процесів
23. Функції уваги. Види уваги.
Функції уваги: 1. Активізація потрібних і гальмування непотрібних на даний момент психічних і фізіологічних процесів. 2. Сприяння організованому та цілеспрямованому відбору інформації, яка надходить до організму відповідно до його потреб. 4. Забезпечення вибірковості та тривалої зосередженості психічної активності на одному й тому ж обєкті або діяльності.
Види уваги (за характером походження і способом здійснення): - мимовільна увага – незалежна від свідомих намірів і цілей людини; - довільна увага – свідомо спрямоване і регульоване зосередження; - післядовільна увага – пов’язана з метою діяльності, але не потребує активного зосередження.
Умови виникнення мимовільної уваги: - якість подразника, - новизна для суб’єкта, - поява відсутніх показників, - зміна сили подразника, - відсутність знайомих подразників, - рух подразників, - незвичність подразника, - відповідність потребам індивіда, - безпосередній інтерес, - загальна спрямованість особистості.
Умовами виникнення довільної уваги є: - постановка задачі діяльності та складання програми діяльності, - необхідне вольове зусилля (подолання перешкод, входження у роботу, послаблення інтересу). Увага – особлива форма психічної діяльності, яка виражається в спрямованості і зосередженості свідомості на вагомих для особистості об’єктах.
24. Властивості уваги.
1. Обсяг уваги – властивість уваги, яка визначається кількістю об’єктів, на яких одночасно зосереджується індивід. Середній обсяг уваги дорослого – 4-6 одиниць, дитини – 2-3 обєкти.
2. Стійкість уваги – це властивість, яка визначається часом, впродовж якого об’єкт є предметом діяльності і внутр. і зовн. Стійкість уваги залежить від: - особливостей об’єкта, - активності особистості, - одноманітності - різноманітності діяльності, - інтересу до діяльності, - властивостей НС індивіда, - значимість діяльності. 3. Коливання уваги (флуктації) – періодичні короткочасні мимовільні зміни ступеня інтенсивності уваги. Флуктації уваги: - незалежать від діяльності, обумовлені фізично, але не втомою, - в цілому не помічаються і не впливають на діяльність людини.
4. Концентрація (інтенсивність) – це глибина зосередження на об’єкті. Чим менший об’єм уваги, ти більша її концентрація. Здається, що чим зосередженіше людина виконує роботу, тим кращі її результати, має позитивний ефект. 5. Розподіл уваги – властивість уваги, що пов’язана з можливістю одночасно виконувати дії з різнорідними об’єктами. Розподіл уваги залежить від: - ступеня складності видів діяльності, - рівня оволодіння діями, - характеру діяльності. 6. Переключення – властивість уваги, яка виявляється в довільному переході індивіда від одної дії до іншої. Воно є характеристикою гнучкості уваги. Показниками переключення уваги є: - час переключення, - повнота переключення, - продуктивність роботи. Переключення уваги залежить від:- цікавості видів діяльності, - завершеності-незавершеності діяльності, - значимості діяльності (ускладнюється при переході від значущої до незначущої), - складності діяльності ( при переході від нескладної до складної). Переключення уваги, що має мимовільний характер це відволікання уваги. Прикладом відволікання є неуважність. Неуважність може бути викликана і високим рівнем концентрації уваги.