54. Предмет та завдання вікової та педагогічної психології. Структура вікової та педагогічної психології.

Вікова психологія є галуззю психологічної науки про індивідуальний розвиток людської психіки в онтогенезі. Вона вивчає психічний

розвиток людини на різних вікових стадіях, тобто предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку

людини на різних етапах її онтогенезу, на основі зміни типів провідної діяльності.

Предметом вікової психології як галузі психологічної науки є вікова динаміка психіки людини, закономірності та факти розвитку психічних процесів і психічних властивостей на різних етапах її індивідуального життя.

Предметом педагогічної психології є психологічні закономірності навчання і виховання дітей, підлітків, юнаків і дорослих людей.

Завдання вікової та педагогічної психології можна розділити на 3 групи:

1. Методологічні завдання. Методологія - це система принципів і способів організації та побудови теоретичної й практичної діяльності. Відповідно, під загальними методологічними завданнямирозуміють формулювання загального філософського підходу, способу пізнання, який застосовується дослідником.

Спеціальні методологічні завдання - формулювання методологічних принципів і визначення конкретних методичних прийомів дослідження. Так, наприклад, до основних проблем спеціальної методології наукового пізнання в межах вікової психології відносять:

1) проблему рушійних сил психічного розвитку людини; 2) проблему співвідношення навчання і розвитку; 3) проблему вікової періодизації.

2. Теоретико-пізнавальні завдання. Основна ціль теоретичних досліджень - збільшення знань про загальні закономірності та механізми розвитку психіки дитини; розробка понятійного апарату.

До основних теоретичних проблем вікової та педагогічної психології на сучасному етапі відносимо: 1) визначення еталонів зрілості особистості; 2) виявлення актуальних і потенціальних можливостей людини в різні періоди її життя; 3) побудова концептуальної моделі материнства; 4) співвідношення інтелектуальних і особистісних змін у загальному психічному розвитку дитини; 5) наукове прогнозування в розвитку психічних ресурсів дитини.

3. Практичні завдання. Вирішення теоретичних задач розширяє можливості практичного застосування надбань вікової та педагогічної психології. Практична психологія спрямована на вирішення конкретних проблем певної людини. Актуальними практичними завданнями вікової та педагогічної психології є:

1) організація оптимальних форм дитячої діяльності та спілкування;

2) проблема психологічної допомоги в періоди різних вікових криз;

3) проблема гуманізації навчально-виховного процесу;

4) проблема важких дітей.

Структура:

Розділи вікової психології:

1.Дитяча психологія: -ранній вік; -дошкільний вік; -молодший шкільний вік. 2.Психологія підлітків 3.Психологія юнацтва 4.Психологія дорослих

Розділи педагогічної психології: 1.Психологія навчання 2.Психологія виховання

3.Психологія вчителя

55. Основні суперечності, що виступають рушійними силами розвитку психіки дитини.

Рушійними силами психічного розвитку є внутрішні суперечності.

Суперечності між зовнішніми та внутрішніми умовами відображаються психікою людини як внутрішні суперечності й виступають рушійними силами психічного розвитку.

Рушійні сили - внутрішні суперечності, що спонукають людину до активності, спрямованої на їх подолання. Наприклад, Г. С. Костюк вирізнив низку таких важливих внутрішніх суперечностей.

1. Між новими потребами, цілями, прагненнями та досягнутим людиною рівнем оволодіння засобами, необхідними для їх задоволення. Наприклад, внаслідок появи комунікативної потреби дитина оволодіває мовленням як засобом спілкування з оточуючими.

2. Між інертністю, стабільністю, стійкістю й мінливістю, гнучкістю. Розв'язання цієї суперечності веде до появи "гнучкої стабільності". Зокрема, узагальнення особистістю різних мінливих мотивів, способів поведінки призводить до її стійкості в різноманітних життєвих обставинах.

3. Між досягнутим рівнем психічного розвитку індивіда й образом його життя.

4. Між перспективними й близькими цілями.

Подолання одних суперечностей призводить до появи інших, які, у свою чергу, ведуть до нових дій, до подальшого вдосконалення діяльності особистості, що й становить процес її розвитку. Таким чином, особистість виступає суб'єктом власного розвитку, що відбувається тільки через її активність.

ВИСНОВКИ про передумови, умови й рушійні сили психічного розвитку дитини:

- передумовою психічного розвитку дитини є її природна основа, зумовлена генотипом;

- джерелом і зовнішньою умовою психічного розвитку дитини є соціальне середовище;

- внутрішньою умовою психічного розвитку дитини є її психічні особливості;

- суперечності між зовнішніми та внутрішніми умовами розвитку психіки дитини виступають рушійними силами її психічного розвитку.