- •2. Психіка як форма відображення
- •4.Будова психологічної науки.
- •6. Методи дослідження в психології. Експеримент і спостереження.
- •10.Формування навичок. Структура і взаємодія навичок.
- •11.Поняття спілкування. Функції спілкування.
- •12.Структура спілкування. Загальна характеристика сторін спілкування.
- •13. Види і засоби спілкування.
- •14. Поняття про особистість в психології. Структура особистості.
- •15. Спрямованість як центральний компонент структури особистості. Мотиви ,їх класифікації.
- •16. Самооцінка та її роль у розвитку особистості. Рівень домагань.
- •17. Поняття про соціальні групи, їх класифікація
- •18. Рівні розвитку соціальних груп. Соціально-психологічні ознаки колективу.
- •19.Поняття соціально-психологічного клімату колективу.
- •20.Диференціація в групах. Поняття про лідерство, особистість лідера.
- •21. Інтеграція в групах. Колективістська ідентифікація. Ціннісно-орієнтаційна єдність, покладання відповідальності за результати спільної діяльності.
- •22. Поняття про увагу. Теорії уваги. Фізіологічні основи уваги.
- •23. Функції уваги. Види уваги.
- •24. Властивості уваги.
- •25.Поняття про відчуття і сприймання. Класифікація відчуттів, їх властивості.
- •26. Властивості сприймання. Аперцепція.
- •27. Поняття про пам'ять.Теорії пам'яті.Фізіологічні основи пам'яті.
- •28. Запамятовування, фактори мимовільного і довільного запам’ятовування.
- •29. Відтворення та його види
- •30. Забування, його причини, темпи та попередження.
- •31. Види памяті та їх особливості. Індивідуальні особливості пам'яті у людей.
- •32. Поняття про мислення. Функції мислення. Мислення як діяльність.
- •33.Основні процеси мислення.
- •34. Форми мислення.
- •35. Мислення як розв’язання задач. Проблемна ситуація.
- •36. Типи мислення.
- •37. Мовлення як діяльність і як поведінка.
- •38. Мовлення як інструмент мислення. Мовлення і пізнавальна діяльність.
- •39. Поняття про уяву. Функції уяви. Роль уяви в діяльності.
- •40. Аналітико-синтетичний характер уяви. Уява і мислення в проблемни
- •41. Види уяви. Образи уяви та способи їх утворення
- •42. Поняття про почуття та емоції. Функції та властивості почуттів
- •43. Класифікація емоцій та почуттів.
- •44. Форми переживання почуттів.
- •45. Поняття про волю. Характер вольової дії
- •46. Вольові якості особистості. Слабка воля , причини та шляхи подолання.
- •47. Поняття про темперамент. Властивості темпераменту.
- •48. Типи темпераменту та їх характеристика
- •49. Шляхи узгодження темпераменту та діяльності. Індивідуальний стиль
- •50.Поняття про характер. Структура характеру. Симптоми комплексу.
- •51. Поняття про здібності. Структура здібностей.
- •52. Задатки і здібності. Фактори розвитку здібностей. Критерії здібностей.
- •54. Предмет та завдання вікової та педагогічної психології. Структура вікової та педагогічної психології.
- •55. Основні суперечності, що виступають рушійними силами розвитку психіки дитини.
- •56. Біологічні та соціальні фактори психічного розвитку.
- •57. Закономірності динаміки психічного розвитку.
- •58. Проблеми співвідношення психічного розвитку і навчання.
- •59. Поняття психологічного віку. Його критерії.
- •60. Вікова періодизація психічного розвитку в психології.
- •61.Психологічна характеристика кризи психічного розвитку
- •62. Психічний розвиток дитини першого року життя
- •63. Особливості розвитку психічних пізнавальних процесів у ранньому дитинстві
- •64. Формування особистості дитини раннього віку
- •65.Сюжетно-рольова гра,як провідна діяльність. Її розвиок та значення для розвитку дошкільника.
- •66. Розвиток особистості дитини дошкільного віку
- •67. Особливості розвитку пізнавальної сфери дошкільника.
- •68. Психологічна готовність до навчання у школі.
- •69. Учбова діяльність як провідна діяльність. Структура учбової діяльності учня молодших класів.
- •70. Мотиви учіння молодших школярів і їх формування.
- •71. Розвиток пізнавальних процесів та емоційно-вольової сфери у молодшому шкільному віці.
- •72. Формування особистості дитини молодшого шкільного віку.
- •73. Спілкування з однолітками як провідна діяльність підліткового віку.
- •74. Особистий розвиток підлітка.
- •75. Особливості навчальної діяльності підлітка. Розвиток когнітивної та
- •76.Навчально-професійна діяльність, формування наукового світогляду і си-ми цінностей у юнацькому віці.
- •77. Готовність до життєвого самовизначення. Особистісне і професійне самовизначення як провідна проблема юнацького віку.
- •78 .Особливості пізнавальних і емоційно-вольових процесів у ранній юності.
- •79.Педагогічне спілкування в системі «вчитель-учні» як фактор становлення і розвитку особистості.
- •81. Самовиховання. Саморозвиток. Самовдосконалення
- •82.Психологічна структура навчальної діяльності. Загальна характеристика
- •83.Характеристика типів навчання
- •84.Види навчання. Фактори ефективності навчання.
- •86. Фактори мотивації учня (за Розенфельдом).
- •87.Вікова динаміка мотивації навчальної діяльності учня.
- •88.Формування мотивів навчальної діяльності.
- •89.Поняття про психологію педагогічної діяльності. Структурні компонентипедагогічної діяльності.
- •90. Сутність педагогічного спілкування. Засоби педагогічного спілкування.
- •91. Стилі педагогічного спілкування, їх характеристика.
- •92.Індивідуальний стиль педагогічної діяльності. Види стилів.
- •93.Поняття педагогічних здібностей. Структура пед. Здібностей(Кузьміна)
- •94. Ефективність діяльності вчителя
- •95. Самоосвіта і самовиховання як умова успішної діяльності вчителя.
- •104. Загальна характеристика групових процесів
12.Структура спілкування. Загальна характеристика сторін спілкування.
Спілкування - складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, породжуваний потребами у спільній діяльності і передбачає обмін інформацією, взаємодію, встановлення взаєморозуміння між учасниками
Спілкування -складний процес, в якому виділяють три взаємопов’язані аспекти- комунікативний, інтерактивний і перцептивний
- Комунікативний аспект спілкування — це обмін між його учасниками різною інформацією: знаннями, думками, почуттями тощо. Головним засобом спілкування у цьому разі є мовлення - використання мови.
- Інтерактивний аспект спілкування характеризує організацію взаємодії між його суб’єктами. Спілкування в цьому разі може бути кооперацією або ж конкуренцією. Конкуренцію часто супроводжують конфлікти.
- Перцептивний аспект спілкування характеризує особливості сприймання і взаєморозуміння партнерами один одного. Спілкуючись, кожен будує образ партнера, послуговуючись такими засобами, як ідентифікація (уподібнення себе іншому, спроба поставити себе на місце іншого) і рефлексія(здатність усвідомити те, як нас сприймає партнер)
Механізми соціальної перцепції:
- ідентифікація
- емпатія - здатність проникати у внутрішній світ людини шляхом співпереживання
- рефлексія
- каузальна атрибуція - механізм причинного пояснення вчинків інших через приписування їм думок, почуттів і здійснюється неусвідомлювано
- стереотипізація – привнесення в образ людини тих рис, якими зазвичай наділяються представники певних професійних груп
- ефект оріолу \ німбу – сприймання партнера спілкування через призму позитивної інформації про нього.
13. Види і засоби спілкування.
Спілкування - складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, породжуваний потребами у спільній діяльності і передбачає обмін інформацією, взаємодію, встановлення взаєморозуміння між учасниками.
Види:
- за орієнтацією(особистісне ,соціальне(інтернет) )
- за сферою перебігу (у сфері знань, умінь та навичок ; сп. у реально-виконуваній діяльності ; у сфері мотивів і потреб)
- за засобами ( матеріальне (обмін,подарунок) , знакове )
- за ступенем опосередкування (безпосереднє (контакт очима, жести..), опосередковане (розмова по тел..) )
Засоби спілкування:
- вербальні – мова(У комунікативній функції мови, яка є основною, вирізняють три сторони: інформаційну, яка виявляється в передачі знань; виразну, що допомагає передавати почуття і ставлення, та впливову, в якій проявляються вольові, сугестивні якості особистості, спрямовані на підкорення слухача, переконання його в чомусь.)
- невербальні – жести, міміка .. (Невербальна комунікація доповнює, підсилює мовленнєве висловлювання, допомагає розкрити змістовий бік інформації. воно проявляється, зазвичай, несвідомо)
14. Поняття про особистість в психології. Структура особистості.
Людина – це поняття , ке позначає живу істоту, яка наділена свідомістю, володіє мово та мовленням, здатна створювати знаряддя праці, користуватись ними і у спільній діяльності.
Індивід – означає належність до роду людини
Особистість – певна якість індивіда, завжди залежить від соціуму, є цілеспрямованою і само організованою системою, формується в онтогенезі відносно пізно
Індивідуальність – поєднання тих властивостей людини, що складає її своєрідність і відмінність від інших людей.
Структура: (за Платоновим)
підструктура спрямованості (всі ставлення і моральні риси особистості)
форм відображення (індивідуальні особливості пізнавальних процесів)
соціального досвіду (включає знання, уміння, навички, звички )
біологічно-зумовлена підструктура (статеві ознаки, типологічні ознаки, паталогічні зміни)
(за Петровським)- «системна організація індивідуальності» :
- внутрішньо-індивідуальна підсистема особистості \ інтраіндивідна (сукупність всіх психічних процесів, станів людини)
- інтеріндивідна (виявляється в системі соціальних зв’язків)
- метаіндивідна (внески особистості в інших людей.
