- •2. Психіка як форма відображення
- •4.Будова психологічної науки.
- •6. Методи дослідження в психології. Експеримент і спостереження.
- •10.Формування навичок. Структура і взаємодія навичок.
- •11.Поняття спілкування. Функції спілкування.
- •12.Структура спілкування. Загальна характеристика сторін спілкування.
- •13. Види і засоби спілкування.
- •14. Поняття про особистість в психології. Структура особистості.
- •16. Самооцінка та її роль у розвитку особистості. Рівень домагань.
- •17. Поняття про соціальні групи, їх класифікація
- •15. Спрямованість як центральний компонент структури особистості. Мотиви ,їх класифікації.
- •18. Рівні розвитку соціальних груп. Соціально-психологічні ознаки колективу.
- •19.Поняття соціально-психологічного клімату колективу.
- •20.Диференціація в групах. Поняття про лідерство, особистість лідера.
- •21. Інтеграція в групах. Колективістська ідентифікація. Ціннісно-орієнтаційна єдність, покладання відповідальності за результати спільної діяльності.
- •22. Поняття про увагу. Теорії уваги. Фізіологічні основи уваги.
- •23. Функції уваги. Види уваги.
- •24. Властивості уваги.
- •25.Поняття про відчуття і сприймання. Класифікація відчуттів, їх властивості.
- •26. Властивості сприймання. Аперцепція.
- •27. Поняття про пам'ять.Теорії пам'яті.Фізіологічні основи пам'яті.
- •28. Запамятовування, фактори мимовільного і довільного запам’ятовування.
- •29. Відтворення та його види
- •30. Забування, його причини, темпи та попередження.
- •31. Види памяті та їх особливості. Індивідуальні особливості пам'яті у людей.
- •32. Поняття про мислення. Функції мислення. Мислення як діяльність.
- •33.Основні процеси мислення.
- •34. Форми мислення.
- •35. Мислення як розв’язання задач. Проблемна ситуація.
- •36. Типи мислення.
- •37. Мовлення як діяльність і як поведінка.
- •38. Мовлення як інструмент мислення. Мовлення і пізнавальна діяльність.
- •39. Поняття про уяву. Функції уяви. Роль уяви в діяльності.
- •40. Аналітико-синтетичний характер уяви. Уява і мислення в проблемни
- •41. Види уяви. Образи уяви та способи їх утворення
- •42. Поняття про почуття та емоції. Функції та властивості почуттів
- •43. Класифікація емоцій та почуттів.
- •44. Форми переживання почуттів.
- •45. Поняття про волю. Характер вольової дії
- •46. Вольові якості особистості. Слабка воля , причини та шляхи подолання.
- •47. Поняття про темперамент. Властивості темпераменту.
- •48. Типи темпераменту та їх характеристика
- •49. Шляхи узгодження темпераменту та діяльності. Індивідуальний стиль
- •50.Поняття про характер. Структура характеру. Симптоми комплексу.
- •51. Поняття про здібності. Структура здібностей.
- •52. Задатки і здібності. Фактори розвитку здібностей. Критерії здібностей.
- •54. Предмет та завдання вікової та педагогічної психології. Структура вікової та педагогічної психології.
- •55. Основні суперечності, що виступають рушійними силами розвитку психіки дитини.
- •56. Біологічні та соціальні фактори психічного розвитку.
- •57. Закономірності динаміки психічного розвитку.
- •58. Проблеми співвідношення психічного розвитку і навчання.
- •59. Поняття психологічного віку. Його критерії.
- •60. Вікова періодизація психічного розвитку в психології.
- •61.Психологічна характеристика кризи психічного розвитку
- •62. Психічний розвиток дитини першого року життя
- •63. Особливості розвитку психічних пізнавальних процесів у ранньому дитинстві
- •64. Формування особистості дитини раннього віку
- •65.Сюжетно-рольова гра,як провідна діяльність. Її розвиок та значення для розвитку дошкільника.
- •66. Розвиток особистості дитини дошкільного віку
- •67. Особливості розвитку пізнавальної сфери дошкільника.
- •68. Психологічна готовність до навчання у школі.
- •69. Учбова діяльність як провідна діяльність. Структура учбової діяльності учня молодших класів.
- •70. Мотиви учіння молодших школярів і їх формування.
- •71. Розвиток пізнавальних процесів та емоційно-вольової сфери у молодшому шкільному віці.
- •72. Формування особистості дитини молодшого шкільного віку.
- •73. Спілкування з однолітками як провідна діяльність підліткового віку.
- •74. Особистий розвиток підлітка.
- •75. Особливості навчальної діяльності підлітка. Розвиток когнітивної та
- •76.Навчально-професійна діяльність, формування наукового світогляду і си-ми цінностей у юнацькому віці.
- •77. Готовність до життєвого самовизначення. Особистісне і професійне самовизначення як провідна проблема юнацького віку.
- •78 .Особливості пізнавальних і емоційно-вольових процесів у ранній юності.
- •79.Педагогічне спілкування в системі «вчитель-учні» як фактор становлення і розвитку особистості.
- •81. Самовиховання. Саморозвиток. Самовдосконалення
- •82.Психологічна структура навчальної діяльності. Загальна характеристика
- •83.Характеристика типів навчання
- •84.Види навчання. Фактори ефективності навчання.
- •86. Фактори мотивації учня (за Розенфельдом).
- •87.Вікова динаміка мотивації навчальної діяльності учня.
- •88.Формування мотивів навчальної діяльності.
- •89.Поняття про психологію педагогічної діяльності. Структурні компонентипедагогічної діяльності.
- •90. Сутність педагогічного спілкування. Засоби педагогічного спілкування.
- •91. Стилі педагогічного спілкування, їх характеристика.
- •92.Індивідуальний стиль педагогічної діяльності. Види стилів.
- •93.Поняття педагогічних здібностей. Структура пед. Здібностей(Кузьміна)
- •94. Ефективність діяльності вчителя
- •95. Самоосвіта і самовиховання як умова успішної діяльності вчителя.
- •104. Загальна характеристика групових процесів
59. Поняття психологічного віку. Його критерії.
Вік – якісно особливий етап психічного розвитку, який характеризується значною кількістю змін, які утворюють у сукупності своєрідність структури особистості на даному етапі її розвитку. Існує 3 підходи до проблеми вікової періодизації:
Вибудовує вікову періодизацію на основі зовнішнього непов’язаного з самим процесом розвитку критерієм (періодизація Штерна, Зазо, Блонського)
Характеризується визначенням критеріїв вікової періодизації внутрішніх сторін розвитку (періодизація З. Фройда)
Періоди розвитку психіки виділяються відповідно до істотних особливостей цього розвитку.
Вигодський і Ельконінвиділили три критерії вікової періодизації:
Соціальна ситуація розвитку
Провідна діяльність
Центральне вікове новоутворення
Соціальна ситуація розвитку – це своєрідні специфічні для даного віку неповторні умови (внутрішні та зовнішні) розвитку взаємини дитини та дорослого, дитини та навколишнього.
Центральне вікове новоутворення – це певна психічна властивість чи процес, які вперше виникають на певному віковому ступені і які визначають весь хід розвитку дитини в цей період життя. З’являються на кінець стабільного періоду розвитку.
60. Вікова періодизація психічного розвитку в психології.
Д.Б. Ельконін запропонував розглядати кожен психологічний вік на підставі
таких основних критеріїв, як соціальна ситуація розвитку, провідний тип
діяльності, основні новоутворення розвитку та кризи.
За Д.Б. Ельконіним дитинство ділиться на 7 періодів:
вік немовляти — до 1 року;
раннє дитинство — 1—3 роки;
молодший і середній дошкільний вік — 3—5 років;
старший дошкільний вік — 5—7 років;
молодший шкільний вік — 6 (7) – 10(11) років;
підлітковий вік — 10(11) – 13 (14) років;
ранній юнацький вік — 13(14)—16 (17) років.
Кожен з етапів складається з двох періодів, які відкриваються
міжособистісним спілкуванням як провідним типом активності, яка
спрямована на розвиток особистості дитини, і завершується предметною
діяльністю, пов'язаною з інтелектуальним розвитком, формуванням знань,
умінь і навичок та реалізацією операційно-технічних можливостей дитини.
Перехід від одного етапу до іншого супроводжується кризами, тобто
невідповідністю між рівнем досягнутого особистісного розвитку і
операційно-технічними можливостями дитини. З роки і 11 років — це кризи
відносин, за ними виникає орієнтація в людських відносинах. 1 рік і 7 років
знаменуються кризами світогляду, які відкривають орієнтацію в світі речей.
Види провідної діяльності:
Період немовляти – безпосередня емоційне спілкування з дорослим
Ранній вік – предметно-маніпулятивна діяльність
Дошкільний вік – ігрова діяльність
Молодший шкільний вік – учіння
Підлітковий вік – інтимно особистісне спілкування з ровесниками
Юнацький вік – навчально-професійна діяльність
Кожна дитина у своєму розвитку проходить період підвищеної чутливості до тих чи інших впливів, до засвоєння того чи іншого виду діяльності. Так, раннє дитинство – найбільш сприятливий вік для розвитку мовлення, в 5-8 років дитина найбільш готова до оволодіння читанням,розвитку навичок письма,молодший шкільний вік є синсетивним для розвитку навчальних навичок і умінь, підлітковий – абстрактного мислення, ранній юнацький – світогляду.
