- •2. Психіка як форма відображення
- •4.Будова психологічної науки.
- •6. Методи дослідження в психології. Експеримент і спостереження.
- •10.Формування навичок. Структура і взаємодія навичок.
- •11.Поняття спілкування. Функції спілкування.
- •12.Структура спілкування. Загальна характеристика сторін спілкування.
- •13. Види і засоби спілкування.
- •14. Поняття про особистість в психології. Структура особистості.
- •16. Самооцінка та її роль у розвитку особистості. Рівень домагань.
- •17. Поняття про соціальні групи, їх класифікація
- •15. Спрямованість як центральний компонент структури особистості. Мотиви ,їх класифікації.
- •18. Рівні розвитку соціальних груп. Соціально-психологічні ознаки колективу.
- •19.Поняття соціально-психологічного клімату колективу.
- •20.Диференціація в групах. Поняття про лідерство, особистість лідера.
- •21. Інтеграція в групах. Колективістська ідентифікація. Ціннісно-орієнтаційна єдність, покладання відповідальності за результати спільної діяльності.
- •22. Поняття про увагу. Теорії уваги. Фізіологічні основи уваги.
- •23. Функції уваги. Види уваги.
- •24. Властивості уваги.
- •25.Поняття про відчуття і сприймання. Класифікація відчуттів, їх властивості.
- •26. Властивості сприймання. Аперцепція.
- •27. Поняття про пам'ять.Теорії пам'яті.Фізіологічні основи пам'яті.
- •28. Запамятовування, фактори мимовільного і довільного запам’ятовування.
- •29. Відтворення та його види
- •30. Забування, його причини, темпи та попередження.
- •31. Види памяті та їх особливості. Індивідуальні особливості пам'яті у людей.
- •32. Поняття про мислення. Функції мислення. Мислення як діяльність.
- •33.Основні процеси мислення.
- •34. Форми мислення.
- •35. Мислення як розв’язання задач. Проблемна ситуація.
- •36. Типи мислення.
- •37. Мовлення як діяльність і як поведінка.
- •38. Мовлення як інструмент мислення. Мовлення і пізнавальна діяльність.
- •39. Поняття про уяву. Функції уяви. Роль уяви в діяльності.
- •40. Аналітико-синтетичний характер уяви. Уява і мислення в проблемни
- •41. Види уяви. Образи уяви та способи їх утворення
- •42. Поняття про почуття та емоції. Функції та властивості почуттів
- •43. Класифікація емоцій та почуттів.
- •44. Форми переживання почуттів.
- •45. Поняття про волю. Характер вольової дії
- •46. Вольові якості особистості. Слабка воля , причини та шляхи подолання.
- •47. Поняття про темперамент. Властивості темпераменту.
- •48. Типи темпераменту та їх характеристика
- •49. Шляхи узгодження темпераменту та діяльності. Індивідуальний стиль
- •50.Поняття про характер. Структура характеру. Симптоми комплексу.
- •51. Поняття про здібності. Структура здібностей.
- •52. Задатки і здібності. Фактори розвитку здібностей. Критерії здібностей.
- •54. Предмет та завдання вікової та педагогічної психології. Структура вікової та педагогічної психології.
- •55. Основні суперечності, що виступають рушійними силами розвитку психіки дитини.
- •56. Біологічні та соціальні фактори психічного розвитку.
- •57. Закономірності динаміки психічного розвитку.
- •58. Проблеми співвідношення психічного розвитку і навчання.
- •59. Поняття психологічного віку. Його критерії.
- •60. Вікова періодизація психічного розвитку в психології.
- •61.Психологічна характеристика кризи психічного розвитку
- •62. Психічний розвиток дитини першого року життя
- •63. Особливості розвитку психічних пізнавальних процесів у ранньому дитинстві
- •64. Формування особистості дитини раннього віку
- •65.Сюжетно-рольова гра,як провідна діяльність. Її розвиок та значення для розвитку дошкільника.
- •66. Розвиток особистості дитини дошкільного віку
- •67. Особливості розвитку пізнавальної сфери дошкільника.
- •68. Психологічна готовність до навчання у школі.
- •69. Учбова діяльність як провідна діяльність. Структура учбової діяльності учня молодших класів.
- •70. Мотиви учіння молодших школярів і їх формування.
- •71. Розвиток пізнавальних процесів та емоційно-вольової сфери у молодшому шкільному віці.
- •72. Формування особистості дитини молодшого шкільного віку.
- •73. Спілкування з однолітками як провідна діяльність підліткового віку.
- •74. Особистий розвиток підлітка.
- •75. Особливості навчальної діяльності підлітка. Розвиток когнітивної та
- •76.Навчально-професійна діяльність, формування наукового світогляду і си-ми цінностей у юнацькому віці.
- •77. Готовність до життєвого самовизначення. Особистісне і професійне самовизначення як провідна проблема юнацького віку.
- •78 .Особливості пізнавальних і емоційно-вольових процесів у ранній юності.
- •79.Педагогічне спілкування в системі «вчитель-учні» як фактор становлення і розвитку особистості.
- •81. Самовиховання. Саморозвиток. Самовдосконалення
- •82.Психологічна структура навчальної діяльності. Загальна характеристика
- •83.Характеристика типів навчання
- •84.Види навчання. Фактори ефективності навчання.
- •86. Фактори мотивації учня (за Розенфельдом).
- •87.Вікова динаміка мотивації навчальної діяльності учня.
- •88.Формування мотивів навчальної діяльності.
- •89.Поняття про психологію педагогічної діяльності. Структурні компонентипедагогічної діяльності.
- •90. Сутність педагогічного спілкування. Засоби педагогічного спілкування.
- •91. Стилі педагогічного спілкування, їх характеристика.
- •92.Індивідуальний стиль педагогічної діяльності. Види стилів.
- •93.Поняття педагогічних здібностей. Структура пед. Здібностей(Кузьміна)
- •94. Ефективність діяльності вчителя
- •95. Самоосвіта і самовиховання як умова успішної діяльності вчителя.
- •104. Загальна характеристика групових процесів
65.Сюжетно-рольова гра,як провідна діяльність. Її розвиок та значення для розвитку дошкільника.
Провідною діяльністю цього періоду є гра. На думку Д. Б. Ельконіна, гра є діяльність, у якій дитина спочатку емоційно, а потім інтелектуально освоює всю систему людських відносин.
Гра - це особлива форма освоєння дійсності шляхом її відтворення, моделювання. Як показали дослідження Д. Б. Ельконіна, гра виникає тільки на певних етапах розвитку суспільства, коли дитина не може взяти безпосередню участь у системі суспільної праці, коли треба почекати, щоб дитина підросла. Центром гри є роль, яку бере на себе дитина. Взявши на себе роль дорослої людини, дитина відтворює його діяльність дуже узагальнено, у символічному вигляді. Д.Б. Ельконін писав, що символіка гри дає можливість змоделювати систему відносин між людьми, у грі відбувається народження смислів людських дій. Не можна не згадати значення спільної гри - гри з однолітками чи дорослими, під час спільної гри, моделюючи різні ситуації, дитина поступово навчається тонкої рефлексії на іншу людину, яка в свою чергу має сильний вплив на психічний розвиток дитини.
66. Розвиток особистості дитини дошкільного віку
У дошкільному віці формуються психологічні якості і механізми особистості, налагоджуються зв'язки, відносини, які становлять ядро особистості. У цей період формується стійкий внутрішній світ, форми поведінки, які дають підстави вважати дитину особистістю.
Умови розвитку дошкільника суттєво відрізняються від умов попереднього вікового етапу. Значно підвищуються вимоги дорослих до його поведінки. Центральною вимогою є дотримання обов'язкових для всіх правил поведінки, норм суспільної моралі. Нові можливості пізнання світу сприяють засвоєнню форм взаємин, які існують між дорослими. Дитина включається у спільну діяльність з однолітками, вчиться узгоджувати з ними свої дії, рахуватися з їхніми інтересами і думками. Весь час змінюється й ускладнюється її діяльність, що висуває нові вимоги до сприймання, мислення, пам'яті, вміння організовувати свою поведінку. Усе це поступово формує особистість дитини, а кожне особистісне надбання змінює, розширює можливості для виховання. Умови розвитку і сам розвиток особистості взаємопов'язані.
У молодшому дошкільному віці діти засвоюють правила, що стосуються культурно-гігієнічних навичок, дотримання режиму, поводження з іграшками. Підкоряючись вимогам дорослих, вони й самі намагаються оволодіти цими правилами. Нерідко в дошкільному закладі діти звертаються до вихователя з приводу порушення правил поведінки їхніми однолітками. Ці заяви найчастіше є своєрідним проханням підтвердити правило і його обов'язковість для всіх. Іноді вони є спробою відкрити нове, невідоме правило. У такій ситуації діти запитують, чи можна так робити.
У середньому й особливо старшому дошкільному віці надто важливим є засвоєння правил взаємин з іншими дітьми, оскільки ускладнення діяльності дітей породжує необхідність врахування прав, інтересів товаришів. Дітям нелегко опановувати такі правила, вони часто застосовують їх формально, не розуміючи суті й особливостей конкретного випадку. Оволодіння ними відбувається на основі досвіду.
Важливу роль у формуванні особистості дитини має потреба у спілкуванні з однолітками, в оточенні яких він знаходиться з перших днів життя. Між дітьми можуть виникати найрізноманітніші форми взаємин. Тому дуже важливо, щоб дитина з самого початку перебування в дошкільному закладі, здобувала позитивний досвід співробітництва, взаємодопомоги.
На третьому році життя взаємини між дітьми виникають, в основному, на основі дій з предметами, іграшками. Ці дії набувають сумісний, взаємозалежний характер. Діти старшого дошкільного віку в сумісній діяльності вже засвоюють такі форми співробітництва: чергують і узгоджують дії; сумісно виконують одну операцію; контролюють дії партнера, виправляють його помилки; допомагають партнеру, виконують частину його роботи; приймають зауваження партнера, виправляють свої помилки.
Впродовж дошкільного віку у дитини змінюється характер І наслідування. Якщо молодший дошкільник наслідував окремі форми поведінки дорослих і однолітків, то старший дошкільник не сліпо наслідує, а свідомо засвоює зразки норм поведінки.
