32. Поняття про мислення. Функції мислення. Мислення як діяльність.

Мислення - це вища форма психічного відображення,яка базується на встановленні суттєвих зв’язків і відносин.

Мислення - це соціально зумовлений, пов'язаний з мовленням психічний процес самостійного відображення істотно нового, тобто процес узагальненого та опосередкованого відображення дійсності в ході її аналізу і синтезу, що виникає на основі практичної діяльності, з чуттєвого пізнання і здатний виходити далеко за його межі.

На основі специфічних рис мислення можна вирізнити його основні функції:

1) Розуміння

2) Розв’язання проблем

3) Постановка мети

4) Рефлексія-здатність розуміння своїх дій

Мислення розглядають як особливий вид діяльності. Мисленнєвий процес завжди формується в діяльності, у взаємодії суб'єкта з навколишнім світом. Мислення актуалізується під впливом мети, в умовах виникнення проблеми. Мета формує мислення як діяльність. Розгортаючись у часі, будучи безперервним, воно виявляє себе як процес, оскільки мислить не саме мислення, а суб'єкт, потреби, інтереси, почуття якого виконують спонукальну роль. Це означає, що мислення має особистісний аспект. О.В. Брушлінський наголошує, що суб'єктом мислення є особистість, і саме це визначає зміст терміна "діяльність".

Отже, усі три компоненти мислення (змістовий, функціонально-операційний та цілемотиваційний) виявляються в мисленнєвій діяльності особистості. Ця діяльність виникає і формується як процес за умов проблемної ситуації і задачі.

Проблемна ситуація- це психічний стан який змушує пізнавати нас те що ми не знаєм або не вмієм.

Вона включає в себе невідоме, пізнавальну потребу,здібності індивіда,досвід індивіда.

Задача- це проблемна ситуація прийнята індивідом і повинна бути вирішена.

33.Основні процеси мислення.

У процесі розв'язання якогось складного завдання звичайно доводиться розв'язувати ряд окремих завдань. У залежності від цього розрізняють ряд мислительних процесів. Основними з них є аналіз і синтез навколишньої дійсності.

Аналіз - це мислене розщеплення на окремі елементи, щоб з’ясувати взаємозв’язок між ними.

Синтез - це практичне або теоретичне об’єднання, виділених у процесі аналізу, частинки у нове ціле.

Основний механізм мислення «аналіз через синтез». Взаємозв’язок аналізу і синтезу « аналіз уже і є синтез».

Порівняння полягає в мисленому співставленні об'єктів і у встановленні схожості і відмінності між ними.

Абстракція являє собою виділення якоїсь властивості або ознаки предмета, які уявляються відокремлено від самого предмета, від інших його ознак. Таким шляхом виділяються форма, колір, величина та інші властивості продуктів.

Узагальнення є мисленим об'єднанням предметів і явищ дійсності, які мають ті чи інші загальні властивості.

Процеси абстракції і узагальнення необхідні для утворення понять. Так, для того щоб у людини утворилось поняття про рослину, тварину, мінерал, необхідно абстрагувати характерні ознаки, властиві всім рослинам, всім тваринам, всім мінералам, а потім узагальнити ряд сприйнятих раніше предметів на основі існуючої між ними схожості.

У процесі мислення людина користується не окремими поняттями, а цілими системами понять, які знаходяться в певному зв'язку одне з одним. Зв'язки між поняттями, які виникають у голові людини і відображують дійсні відношення між реальними предметами і явищами, називаються судженнями. Приклади суджень: «цукор розчиняється у воді», «білка — тварина», «камінь твердий».

У процесі мислення окремі судження в свою чергу об'єднуються одне з одним. На основі одного або кількох суджень виводиться нове судження,— робиться певний висновок, умовивід.

Такий зв'язок суджень, який виникає в голові людини і відображує взаємовідношення предметів і явищ навколишньої дійсності, називається умовиводом.

Так, на основі одного судження «дерево горить» і другого — «кубик дерев'яний» дитина робить умовивід: «отже, дерев'яний кубик буде горіти».

Всі мислительні процеси: аналіз, синтез, абстракція, узагальнення, а також судження і умовивід,— здійснюються у людини за допомогою мови, за допомогою зовнішнього або внутрішнього мовлення.

Порівняння- це операція що дає змогу встановлювати подібні та відмінні ознаки.

Класифікація- це мисленнева операція на вставленні подібних і другорядних ознак об’єднувати їх у певні групи.

Узагальнення- полягає у застосуванні узагальненого знання до конкретного часткового випадку.

Абстрагування- полягає у відволіканні суб’єкта від певних виділених ознак.