110.Об*єднання Німеччини за "бісмарківським шляхом"

Об'єднання Німеччини (1871) - створення в 1871 році навколо королівства Пруссія федеративної держави Німецька імперія з декількох десятків незалежних держав з німецьким населеніем.Об'едіненіе Німеччині традиційно розглядають як політичний процес протягом 1864-1870 років, під час якого Пруссія провела ряд військових кампаній проти Данії , Австрії та Франції. Датою об'єднання Німеччини вважається 18 січні 1871 року, коли після проголошення Німецької імперії прусський король Вільгельм I прийняв присягу в якості німецького імператора. У 1830-ті роки в Німеччині почалася індустріалізація, що породила бурхливе економічне зростання і загостриться конфлікт інтересів буржуазії з феодальним устроєм суспільства. У 1834 році утворився Німецький митний союз, куди увійшли 12 німецьких держав і до 1860 року приєдналися ще 5. [3] Союз економічно об'єднував практично всі великі німецькі держави за винятком Австрії, усуваючи митні бар'єри між членами союзу і накладаючи підвищений єдиний тариф на товари з інших країн. У березні 1848 року по Німеччині, як і у Франції та Австрії, прокотилася хвиля виступів, у тому числі з вуличними боями в Берліні, з вимогою політичних свобод і єдиної Німеччини. 18 травня 1848 у Франкфурті-на-Майні за ініціативою ліберальної інтелігенції зібралося Національне всегерманской збори, яке увійшло в історію як Франкфуртський парламент. 28 березня 1849 Франкфуртський парламент прийняв імперську конституцію, за якою прусський король Фрідріх Вільгельм IV повинен був стати конституційним монархом Німецької імперії. Конституцію визнали 29 німецьких держав, але не найбільші члени Німецького союзу (Пруссія, Австрія, Баварія, Ганновер, Саксонія). Фрідріх Вільгельм IV відмовився прийняти імператорську корону з рук революційного Франкфуртського парламенту, Австрія і Пруссія відкликали звідти делегатів. Втративши політичної підтримки верхів на тлі згасання революції, парламент розпався. Частина делегатів добровільно покинула його, інша вкрай ліва частина була розігнана Вюртемберзькі військами в Штутгарті в червні 1849 року. Заворушення, які спалахнули в деяких державах, були придушені пруськими військами

111.Германський союз 1815 р.

Кінець епохи наполеонівських воєн у Європі відзначився створенням нового об'єднання німецьких держав, правовою основою якого став Союзний акт 1815 р., прийнятий на Віденському конгресі державами-переможницями. Вони боялися виникнення в серці Європи єдиної сильної німецької держави, але були заінтересовані в створенні деякого конфедеративного форпосту біля кордонів неспокійної Франції.

У Німецький союз крім Австрії і Пруссії ввійшли ще 35 суверенних монархій (згодом — 32) — королівств, князівств, герцогств і 4 вільних міста, між якими не існувало ні міцних економічних зв'язків, ні єдиного законодавства, ні загальних фінансів чи дипломатичних служб.

У новому об'єднанні були відсутні і центральні органи влади, крім єдиного — Союзного сейму, який складався з представників урядів держав, що увійшли до Німецького союзу¹. Рішення Сейму вимагали одностайної згоди всіх його членів, що паралізовувало його діяльність.

Союзний акт 1815 р. передбачав не тільки форму відносин між німецькими державами, а й майбутній внутрішній устрій цих держав на основі станово-представницьких конституцій.