- •1.Предмет, метод та методологія науки"ідпзк"
- •2.Східна деспотія (головні риси та особливості).3 головних відомства управління
- •3.Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі, їх структура.
- •4.Суспільний лад Давнього Вавілону за часів Хаммурапі.
- •5.Правове становище вільних людей за законами царя Хаммурапі.
- •6.Договір купівлі-продажу за Законами царя Хаммурапі, порівняти із Законами хіі таблиць Давнього Риму.
- •7.Підвалини розлучення за Занонами царя Хаммурапі.
- •8.Злочин та покарання за Законами царя Хаммурапі
- •15.Сімейне право за законами Ману в Давній Індії.
- •17.Період військової демократії в Афінах
- •20.Реформи Клісфена в Афінах
- •22.Публічні органи влади в Афінах
- •27.Періодизація історії держави та права Риму
- •28.Періодизація історії Римського права
- •29.Правове становище особи Давнього Риму ( три статуса)
- •31.Перша сецесія в Римі та її наслідки згідно розповіді Тита Лівія.
- •33.Джерела Римського права давнього періоду
- •34.Право приватної власності за Законами хіі таблиць
- •35.Манципація-засіб придбання (відчуження) речей за Законами хіі таблиць.
- •37.Делікти за Законами хіі таблиць
- •38.Сільсіки сервітути за Законами хіі таблиць
- •41.Закон Петелія у Римі в порівняння із реформою Солона в Афінах.
- •44.Джерело римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана, Дигести, Кодекс)
- •45.Загальна характеристика та джерела права Візантії
- •46.Кодифікація Юстиніана у Візантії
- •48.Дигести-основна частина кодифікації Юстиніана у Візантії
- •49.Епанагога у Візантії
- •51.Родоський морський закон
- •53.Реформи Карла Мартелла у Франській державі.
- •54.Виникнення Салічної правди та її загальна характеристика
- •55.Злочин проти особи за Салічною правдою ( Кровна помста)
- •56.Судовий процес у Франській державі
- •57. Ордалії
- •58.Верденський договір 843 р.
- •59.Утворення станово-представницької монархії в Англії
- •60.Ассізи Генриха іі
- •61.Прийняття Великої Хартії вольностей 1215 р. В Англії та її основні положення.
- •62.Правове становище різних верств населення Англії за Великою Хартією вольностей 1215 р
- •63.Вассально-сюзеренні відносини у Франції ( Імедиатизація)
- •66.Генеральні штати у Франці
- •67.Кутюми та їх кодифікація на півночі Франції
- •68.Партикуляризація феодального права у Франції
- •69.Інквизиційний процес за Кароліною. 1532 р.
- •70. Виникнення та основні етапи розвитку феодальної держави в Німеччині
- •71. Злочин та покарання за "Кароліною"
- •72. Загальна характеристика права середньовічної Німеччини
- •73.Виникнення феодальної держави у Болгарії
- •74.Закон судний людям
- •75.Виникнення Сербської держави (задруга)
- •76.Законник Стефана Душана
- •77.Джерела права феодального Китаю.
- •78.Особливості розвитку феодального суспільства та держави в Японії
- •79.Виникнення Арабського халіфату
- •80.Особливості становлення та розвитку мусульманського права. П*ять нормативних приписів шаріату.
- •81.Джерела мусульманського права. Коран, Сунна, Іджма, Фетва, Кияс, Фірмани
- •82.Злочин та покарання за мусульманським правом
- •83.Суспільний лад Англії напередодні буржуазної революції хуіі ст
- •84.Передумови буржуазної революції в Англії. "Петиція про права" 1628 р.
- •85.Соціальні передумови Англійської буржуазної революції
- •86.Економічні передумови Англійської буржуазної революції
- •87.Особливості Англійсько буржуазної революції
- •90.Протекторат Кромвеля." Знаряддя управління" 1653 р в Англії
- •91.Торі і Вігі у Англії. Прийняття Закону "Хабеас корпус акт" 1679 р.
- •92.Утворення політичних партій в Англії
- •93.Білль про права 1689 р., Акт про престолонаслідування 1701 р. В Англії
- •94.Сімейне та спадкове право в Англії 16-17ст (Майорат)
- •96.Буржуазна революція 1789-1794 рр. У Франції та її основні етапи
- •97.Закон Ле-Шапельє ( 1791р.) у Франції
- •98.Якобинська диктатура 1793 р. У Франції
- •99. Якобинська конституція 1793 р. У Франції
- •100.Державний заколот 1799 р. Наполеона Бонапарта. Консульство та імперія у Франці
- •101.Розробка та прийняття французького кодексу 1804 р.
- •102.Фізичні особи в Кодексі Наполеона 1804 р. ( правоздатність та дієздатність)
- •103.Шлюбно-сімейне та спадкове право в Кодексі Наполеона 1804 р.
- •104.Статті Конфедерації 1781 р.-перша конституція сша
- •105.Конституція сша 1787 р.
- •106.Перші 10 поправок, внесені до Конституції сша ( Біль про права)
- •107.Громадянська війна Півночі та Півдня сша. Другий цикл поправок до Конституції (13,14,15 поправки)
- •108."Реконструкція півдня". Виникнення ку-клус-клана в сша
- •109.Конгрес сша в кінці 19 - на початку 20 ст (16,17 поправки до Конституції)
- •110.Об*єднання Німеччини за "бісмарківським шляхом"
- •111.Германський союз 1815 р.
- •112.Конституція Пруссії 1850 р
- •114.Акт про парламент 1911р. В Англії
- •116.Конституція Японії 1889р.
- •117.Встановлення режиму фашистської диктатури в Німеччині
- •118.Встановлення фашистської диктатури в Італії
- •119.Франція за часів іі світової війни. Режим Віши
- •120.Право сша після і світовох війни (3 цикл поправок до Конституції:18,19,20,21)
- •121.Закон Тафта-Хартлі 1947 р. В сша.
- •122.Закон Маккарена-Вуда ( офіційна назва " Закон 1950 р, про внутрішню безпеку") в сша
- •123." Новий курс" Президента сша Рузвельта
- •Перші сто днів
- •Порятунок банків[
- •Оздоровлення реального сектору економіки
110.Об*єднання Німеччини за "бісмарківським шляхом"
Об'єднання Німеччини (1871) - створення в 1871 році навколо королівства Пруссія федеративної держави Німецька імперія з декількох десятків незалежних держав з німецьким населеніем.Об'едіненіе Німеччині традиційно розглядають як політичний процес протягом 1864-1870 років, під час якого Пруссія провела ряд військових кампаній проти Данії , Австрії та Франції. Датою об'єднання Німеччини вважається 18 січні 1871 року, коли після проголошення Німецької імперії прусський король Вільгельм I прийняв присягу в якості німецького імператора. У 1830-ті роки в Німеччині почалася індустріалізація, що породила бурхливе економічне зростання і загостриться конфлікт інтересів буржуазії з феодальним устроєм суспільства. У 1834 році утворився Німецький митний союз, куди увійшли 12 німецьких держав і до 1860 року приєдналися ще 5. [3] Союз економічно об'єднував практично всі великі німецькі держави за винятком Австрії, усуваючи митні бар'єри між членами союзу і накладаючи підвищений єдиний тариф на товари з інших країн. У березні 1848 року по Німеччині, як і у Франції та Австрії, прокотилася хвиля виступів, у тому числі з вуличними боями в Берліні, з вимогою політичних свобод і єдиної Німеччини. 18 травня 1848 у Франкфурті-на-Майні за ініціативою ліберальної інтелігенції зібралося Національне всегерманской збори, яке увійшло в історію як Франкфуртський парламент. 28 березня 1849 Франкфуртський парламент прийняв імперську конституцію, за якою прусський король Фрідріх Вільгельм IV повинен був стати конституційним монархом Німецької імперії. Конституцію визнали 29 німецьких держав, але не найбільші члени Німецького союзу (Пруссія, Австрія, Баварія, Ганновер, Саксонія). Фрідріх Вільгельм IV відмовився прийняти імператорську корону з рук революційного Франкфуртського парламенту, Австрія і Пруссія відкликали звідти делегатів. Втративши політичної підтримки верхів на тлі згасання революції, парламент розпався. Частина делегатів добровільно покинула його, інша вкрай ліва частина була розігнана Вюртемберзькі військами в Штутгарті в червні 1849 року. Заворушення, які спалахнули в деяких державах, були придушені пруськими військами
111.Германський союз 1815 р.
Кінець епохи наполеонівських воєн у Європі відзначився створенням нового об'єднання німецьких держав, правовою основою якого став Союзний акт 1815 р., прийнятий на Віденському конгресі державами-переможницями. Вони боялися виникнення в серці Європи єдиної сильної німецької держави, але були заінтересовані в створенні деякого конфедеративного форпосту біля кордонів неспокійної Франції.
У Німецький союз крім Австрії і Пруссії ввійшли ще 35 суверенних монархій (згодом — 32) — королівств, князівств, герцогств і 4 вільних міста, між якими не існувало ні міцних економічних зв'язків, ні єдиного законодавства, ні загальних фінансів чи дипломатичних служб.
У новому об'єднанні були відсутні і центральні органи влади, крім єдиного — Союзного сейму, який складався з представників урядів держав, що увійшли до Німецького союзу1. Рішення Сейму вимагали одностайної згоди всіх його членів, що паралізовувало його діяльність.
Союзний акт 1815 р. передбачав не тільки форму відносин між німецькими державами, а й майбутній внутрішній устрій цих держав на основі станово-представницьких конституцій.
