- •1.Предмет, метод та методологія науки"ідпзк"
- •2.Східна деспотія (головні риси та особливості).3 головних відомства управління
- •3.Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі, їх структура.
- •4.Суспільний лад Давнього Вавілону за часів Хаммурапі.
- •5.Правове становище вільних людей за законами царя Хаммурапі.
- •6.Договір купівлі-продажу за Законами царя Хаммурапі, порівняти із Законами хіі таблиць Давнього Риму.
- •7.Підвалини розлучення за Занонами царя Хаммурапі.
- •8.Злочин та покарання за Законами царя Хаммурапі
- •15.Сімейне право за законами Ману в Давній Індії.
- •17.Період військової демократії в Афінах
- •20.Реформи Клісфена в Афінах
- •22.Публічні органи влади в Афінах
- •27.Періодизація історії держави та права Риму
- •28.Періодизація історії Римського права
- •29.Правове становище особи Давнього Риму ( три статуса)
- •31.Перша сецесія в Римі та її наслідки згідно розповіді Тита Лівія.
- •33.Джерела Римського права давнього періоду
- •34.Право приватної власності за Законами хіі таблиць
- •35.Манципація-засіб придбання (відчуження) речей за Законами хіі таблиць.
- •37.Делікти за Законами хіі таблиць
- •38.Сільсіки сервітути за Законами хіі таблиць
- •41.Закон Петелія у Римі в порівняння із реформою Солона в Афінах.
- •44.Джерело римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана, Дигести, Кодекс)
- •45.Загальна характеристика та джерела права Візантії
- •46.Кодифікація Юстиніана у Візантії
- •48.Дигести-основна частина кодифікації Юстиніана у Візантії
- •49.Епанагога у Візантії
- •51.Родоський морський закон
- •53.Реформи Карла Мартелла у Франській державі.
- •54.Виникнення Салічної правди та її загальна характеристика
- •55.Злочин проти особи за Салічною правдою ( Кровна помста)
- •56.Судовий процес у Франській державі
- •57. Ордалії
- •58.Верденський договір 843 р.
- •59.Утворення станово-представницької монархії в Англії
- •60.Ассізи Генриха іі
- •61.Прийняття Великої Хартії вольностей 1215 р. В Англії та її основні положення.
- •62.Правове становище різних верств населення Англії за Великою Хартією вольностей 1215 р
- •63.Вассально-сюзеренні відносини у Франції ( Імедиатизація)
- •66.Генеральні штати у Франці
- •67.Кутюми та їх кодифікація на півночі Франції
- •68.Партикуляризація феодального права у Франції
- •69.Інквизиційний процес за Кароліною. 1532 р.
- •70. Виникнення та основні етапи розвитку феодальної держави в Німеччині
- •71. Злочин та покарання за "Кароліною"
- •72. Загальна характеристика права середньовічної Німеччини
- •73.Виникнення феодальної держави у Болгарії
- •74.Закон судний людям
- •75.Виникнення Сербської держави (задруга)
- •76.Законник Стефана Душана
- •77.Джерела права феодального Китаю.
- •78.Особливості розвитку феодального суспільства та держави в Японії
- •79.Виникнення Арабського халіфату
- •80.Особливості становлення та розвитку мусульманського права. П*ять нормативних приписів шаріату.
- •81.Джерела мусульманського права. Коран, Сунна, Іджма, Фетва, Кияс, Фірмани
- •82.Злочин та покарання за мусульманським правом
- •83.Суспільний лад Англії напередодні буржуазної революції хуіі ст
- •84.Передумови буржуазної революції в Англії. "Петиція про права" 1628 р.
- •85.Соціальні передумови Англійської буржуазної революції
- •86.Економічні передумови Англійської буржуазної революції
- •87.Особливості Англійсько буржуазної революції
- •90.Протекторат Кромвеля." Знаряддя управління" 1653 р в Англії
- •91.Торі і Вігі у Англії. Прийняття Закону "Хабеас корпус акт" 1679 р.
- •92.Утворення політичних партій в Англії
- •93.Білль про права 1689 р., Акт про престолонаслідування 1701 р. В Англії
- •94.Сімейне та спадкове право в Англії 16-17ст (Майорат)
- •96.Буржуазна революція 1789-1794 рр. У Франції та її основні етапи
- •97.Закон Ле-Шапельє ( 1791р.) у Франції
- •98.Якобинська диктатура 1793 р. У Франції
- •99. Якобинська конституція 1793 р. У Франції
- •100.Державний заколот 1799 р. Наполеона Бонапарта. Консульство та імперія у Франці
- •101.Розробка та прийняття французького кодексу 1804 р.
- •102.Фізичні особи в Кодексі Наполеона 1804 р. ( правоздатність та дієздатність)
- •103.Шлюбно-сімейне та спадкове право в Кодексі Наполеона 1804 р.
- •104.Статті Конфедерації 1781 р.-перша конституція сша
- •105.Конституція сша 1787 р.
- •106.Перші 10 поправок, внесені до Конституції сша ( Біль про права)
- •107.Громадянська війна Півночі та Півдня сша. Другий цикл поправок до Конституції (13,14,15 поправки)
- •108."Реконструкція півдня". Виникнення ку-клус-клана в сша
- •109.Конгрес сша в кінці 19 - на початку 20 ст (16,17 поправки до Конституції)
- •110.Об*єднання Німеччини за "бісмарківським шляхом"
- •111.Германський союз 1815 р.
- •112.Конституція Пруссії 1850 р
- •114.Акт про парламент 1911р. В Англії
- •116.Конституція Японії 1889р.
- •117.Встановлення режиму фашистської диктатури в Німеччині
- •118.Встановлення фашистської диктатури в Італії
- •119.Франція за часів іі світової війни. Режим Віши
- •120.Право сша після і світовох війни (3 цикл поправок до Конституції:18,19,20,21)
- •121.Закон Тафта-Хартлі 1947 р. В сша.
- •122.Закон Маккарена-Вуда ( офіційна назва " Закон 1950 р, про внутрішню безпеку") в сша
- •123." Новий курс" Президента сша Рузвельта
- •Перші сто днів
- •Порятунок банків[
- •Оздоровлення реального сектору економіки
33.Джерела Римського права давнього періоду
Джерела права найдавнішого періоду. Найдавнішим джерелом права в Римі були правові звичаї (mores majorum). Римська історична традиція, що піддається, однак, сумніву, згадує про законодавство римських царів (рексів). Оскільки ці джерела права, тісно пов'язані з традицією і релігією римського народу (квіритів), виступали спочатку як патриціанські, в літературі висловлюється припущення про існування особливої системи правових звичаїв у плебеїв. Рух плебеїв за рівноправність, природно, відбився й на правовій сфері, оскільки патриціанські магістрати і жерці (понтифіки) довільно тлумачили неписані звичаї, ігноруючи інтереси плебеїв. З боротьбою плебеїв і патриціїв пов'язується прийняття (близько 450 р. до н. е.) перших писаних римських законів — Законів XII таблиць. Відповідно до традиційної версії для їхнього складання була створена спочатку комісія з 10 патриціїв (децемвірів), що підготувала закони на 10 таблицях, текст яких не задовольнив плебейське населення Риму. В результаті гострого політичного конфлікту була створена нова комісія децемвірів, яка складалася як з патриціїв, так і з плебеїв. Ця комісія доповнила первісний текст ще двома таблицями.
Традиційна версія походження Законів XII таблиць на сьогодні часто ставиться під сумнів. У самому тексті Законів немає положень, що свідчать безпосередньо про зрівняння в правах патриціїв і плебеїв. Але, очевидно, що Закони стали основою загального для патриціїв і плебеїв єдиного квіритського, або цивільного, права (jus civile), при призначеного винятково для римських громадян. Хоча в Законах XII таблиць передбачалося використання клятв, здійснення інших ритуальних дій, право вже було відокремлене від релігійних норм і набуло світського характеру.
Закони XII таблиць були виставлені на форумі для загального огляду, що свідчить про їх особливу значущість і авторитет. Справжній їхній текст не зберігся, і вони були реконструйовані за пізнішими джерелами, в основному за творами римських письменників і юристів. З погляду юридичної техніки вони були ще порівняно примітивними, фрагментарними, не містили в собі всього правового матеріалу, не скасовували дії правових звичаїв. Вони були складені у вигляді коротких висловів з різних питань права і містили норми стосовно процесу, сім'ї, власності, договорів, злочинів.
Іншим важливим джерелом квіритського (цивільного) права були закони. Закони XII таблиць завершувалися вказівкою на те, що надалі будь-яке рішення народних зборів повинне мати силу закону (lex). З пропозицією про прийняття нового закону на зборах зазвичай виступали посадові особи (магістрати), потім законопроект обговорювався в сенаті і за три тижні до голосування підлягав оприлюдненню. У прийнятому законі виокремлювалися, як правило, три частини. У першій вказувався ініціатор прийняття закону, друга містила саму норму, тобто правові приписи, а в третій встановлювалася санкція. Прийнятий народними зборами закон негайно набирав чинності, якщо не передбачалася спеціальна відстрочка, і його текст у разі особливої важливості виставлявся на форумі. У найдавніший період правову силу мали також рішення сенату (сенатус-консульти), а у виняткових випадках — і постанови магістратів. Так, на підставі рішення надзвичайної комісії децемвірів були видані, наприклад, Закони XII таблиць.
Тлумачення законів, як і цивільного права взагалі, аж до кінця IV ст. залишалося привілеєм понтифіків. Остаточному звільненню права від релігійної оболонки сприяло оприлюднення в 302 р. до н. е. К. Флавієм формул позовів і записів тлумачень законів і звичаїв, що раніше в строгій секретності зберігалися в архівах понтифіків.
