- •1.Предмет, метод та методологія науки"ідпзк"
- •2.Східна деспотія (головні риси та особливості).3 головних відомства управління
- •3.Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі, їх структура.
- •4.Суспільний лад Давнього Вавілону за часів Хаммурапі.
- •5.Правове становище вільних людей за законами царя Хаммурапі.
- •6.Договір купівлі-продажу за Законами царя Хаммурапі, порівняти із Законами хіі таблиць Давнього Риму.
- •7.Підвалини розлучення за Занонами царя Хаммурапі.
- •8.Злочин та покарання за Законами царя Хаммурапі
- •15.Сімейне право за законами Ману в Давній Індії.
- •17.Період військової демократії в Афінах
- •20.Реформи Клісфена в Афінах
- •22.Публічні органи влади в Афінах
- •27.Періодизація історії держави та права Риму
- •28.Періодизація історії Римського права
- •29.Правове становище особи Давнього Риму ( три статуса)
- •31.Перша сецесія в Римі та її наслідки згідно розповіді Тита Лівія.
- •33.Джерела Римського права давнього періоду
- •34.Право приватної власності за Законами хіі таблиць
- •35.Манципація-засіб придбання (відчуження) речей за Законами хіі таблиць.
- •37.Делікти за Законами хіі таблиць
- •38.Сільсіки сервітути за Законами хіі таблиць
- •41.Закон Петелія у Римі в порівняння із реформою Солона в Афінах.
- •44.Джерело римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана, Дигести, Кодекс)
- •45.Загальна характеристика та джерела права Візантії
- •46.Кодифікація Юстиніана у Візантії
- •48.Дигести-основна частина кодифікації Юстиніана у Візантії
- •49.Епанагога у Візантії
- •51.Родоський морський закон
- •53.Реформи Карла Мартелла у Франській державі.
- •54.Виникнення Салічної правди та її загальна характеристика
- •55.Злочин проти особи за Салічною правдою ( Кровна помста)
- •56.Судовий процес у Франській державі
- •57. Ордалії
- •58.Верденський договір 843 р.
- •59.Утворення станово-представницької монархії в Англії
- •60.Ассізи Генриха іі
- •61.Прийняття Великої Хартії вольностей 1215 р. В Англії та її основні положення.
- •62.Правове становище різних верств населення Англії за Великою Хартією вольностей 1215 р
- •63.Вассально-сюзеренні відносини у Франції ( Імедиатизація)
- •66.Генеральні штати у Франці
- •67.Кутюми та їх кодифікація на півночі Франції
- •68.Партикуляризація феодального права у Франції
- •69.Інквизиційний процес за Кароліною. 1532 р.
- •70. Виникнення та основні етапи розвитку феодальної держави в Німеччині
- •71. Злочин та покарання за "Кароліною"
- •72. Загальна характеристика права середньовічної Німеччини
- •73.Виникнення феодальної держави у Болгарії
- •74.Закон судний людям
- •75.Виникнення Сербської держави (задруга)
- •76.Законник Стефана Душана
- •77.Джерела права феодального Китаю.
- •78.Особливості розвитку феодального суспільства та держави в Японії
- •79.Виникнення Арабського халіфату
- •80.Особливості становлення та розвитку мусульманського права. П*ять нормативних приписів шаріату.
- •81.Джерела мусульманського права. Коран, Сунна, Іджма, Фетва, Кияс, Фірмани
- •82.Злочин та покарання за мусульманським правом
- •83.Суспільний лад Англії напередодні буржуазної революції хуіі ст
- •84.Передумови буржуазної революції в Англії. "Петиція про права" 1628 р.
- •85.Соціальні передумови Англійської буржуазної революції
- •86.Економічні передумови Англійської буржуазної революції
- •87.Особливості Англійсько буржуазної революції
- •90.Протекторат Кромвеля." Знаряддя управління" 1653 р в Англії
- •91.Торі і Вігі у Англії. Прийняття Закону "Хабеас корпус акт" 1679 р.
- •92.Утворення політичних партій в Англії
- •93.Білль про права 1689 р., Акт про престолонаслідування 1701 р. В Англії
- •94.Сімейне та спадкове право в Англії 16-17ст (Майорат)
- •96.Буржуазна революція 1789-1794 рр. У Франції та її основні етапи
- •97.Закон Ле-Шапельє ( 1791р.) у Франції
- •98.Якобинська диктатура 1793 р. У Франції
- •99. Якобинська конституція 1793 р. У Франції
- •100.Державний заколот 1799 р. Наполеона Бонапарта. Консульство та імперія у Франці
- •101.Розробка та прийняття французького кодексу 1804 р.
- •102.Фізичні особи в Кодексі Наполеона 1804 р. ( правоздатність та дієздатність)
- •103.Шлюбно-сімейне та спадкове право в Кодексі Наполеона 1804 р.
- •104.Статті Конфедерації 1781 р.-перша конституція сша
- •105.Конституція сша 1787 р.
- •106.Перші 10 поправок, внесені до Конституції сша ( Біль про права)
- •107.Громадянська війна Півночі та Півдня сша. Другий цикл поправок до Конституції (13,14,15 поправки)
- •108."Реконструкція півдня". Виникнення ку-клус-клана в сша
- •109.Конгрес сша в кінці 19 - на початку 20 ст (16,17 поправки до Конституції)
- •110.Об*єднання Німеччини за "бісмарківським шляхом"
- •111.Германський союз 1815 р.
- •112.Конституція Пруссії 1850 р
- •114.Акт про парламент 1911р. В Англії
- •116.Конституція Японії 1889р.
- •117.Встановлення режиму фашистської диктатури в Німеччині
- •118.Встановлення фашистської диктатури в Італії
- •119.Франція за часів іі світової війни. Режим Віши
- •120.Право сша після і світовох війни (3 цикл поправок до Конституції:18,19,20,21)
- •121.Закон Тафта-Хартлі 1947 р. В сша.
- •122.Закон Маккарена-Вуда ( офіційна назва " Закон 1950 р, про внутрішню безпеку") в сша
- •123." Новий курс" Президента сша Рузвельта
- •Перші сто днів
- •Порятунок банків[
- •Оздоровлення реального сектору економіки
92.Утворення політичних партій в Англії
Після реформи 1832 р. почався процес утворення політичних партій (в сучасному розумінні цього слова). Старі методи прямого підкупу вже не могли принести безпосереднього результату, як раніше. Тепер успіх справи стала вирішувати робота серед населення, уміння змусити виборців голосувати в бажаному для партії напрямі, майстерність у боротьбі із суперниками за голоси виборців. Цю необхідність консолідації сил і організаційної перебудови зрозуміли і віги, що стали іменуватися лібералами, і торі, які назвали себе консерваторами.Ще в 1831 р. консерватори заснували спеціальний Карлтон-клуб, що потім став відігравати роль координатора діяльності цієї партії в національному масштабі. У 1836 р. подібний орган з'явився й у лібералів.Великий внесок у розробку методів ідеологічного впливу зробили Дж. Чемберлен, Ф. Шендхерст. Вони першими створили так званий «кокус» — постійну виборчу організацію, яка ставила своїм завданням перемогу на виборах, що дозволило лібералам спочатку заволодіти органами місцевого самоврядування Бірмінгема, а потім, у 1868 р. також перемогти і на виборах до парламенту.Це змусило консерваторів утворити Національний союз консервативнх і конституційних асоціацій. У 1877 р. їхні конкуренти заснували Національну ліберальну асоціацію.Головною опорою ліберальної партії були підприємці текстильної, суднобудівної й інших галузей промисловості, заінтересовані в «вільній торгівлі». За ними йшла частина промислового пролетаріату, дрібної буржуазії, більшість англійської інтелігенції, деякі священнослужителі. Лібералів підтримували також представники банківського капіталу. Багато голосів на парламентських виборах вони одержували в Ірландії, спекулюючи на питанні про гомруль (самоврядування).Поворот до реакції, націоналізму, великодержавного шовінізму зробив для більшої частини правлячих кіл неприйнятною програму лібералів. Монополістична буржуазія вимагала встановлення протекціоністських зборів, що убезпечували б її від конкуренції молодих промислових країн. Прихильники колоніальної експансії всіляко перешкоджали наданню Ірландії самоврядування. Під прапором консерватизму згуртувалися аристократи, військові і цивільні чиновники, служителі англіканської церкви і представники важкої промисловості. Навколо консервативної партії об'єдналася і частина робітників, особливо дрібних підприємств.На той час робітничий клас країни почав «просинатися» після сплячки, у якій він перебував через монопольне становище Англії на світовому ринку. У 1881 р. група радикальних інтелігентів створила Демократичну федерацію. її програма передбачала демократизацію політичного устрою Великобританії. Через три роки організація була перетворена на Соціал-демократичну федерацію (СДФ). Однак її діяльність мала сектантський характер. У 1893 р. засновується Незалежна робоча партія, яка базувалася на більш широкій соціальній основі. У 1900 р. був створений спеціальний Комітет робочого представництва (КРП). Чеез свої профспілкові організації до нього приєдналися організовані робітники. Незважаючи на те, що соціальну базу КРП становили тред-юніони, він не ставив своєю метою боротьбу за соціалізм. Офіційно політичні партії не були закріплені у законодавстві, але саме вони управляли всім життям парламенту, керували кожним кроком його депутатів. У руках партійної машини були важелі впливу на виборців, які голосували не за кандидата як такого, а за партію, яку він представляв. Члену парламенту, який насмілювався стати в опозицію до лідерів, загрожувала небезпека дострокового закінчення політичної кар'єри. Часто депутат не міг виконувати свої обов'язки без фінансової допомоги з боку партії. Лідер партії, яка перемагала, ставав прем'єр-міністром. Наявність у палаті громад підпорядкованої суворій партійній дисципліні організованої більшості прихильників дозволяла прем'єр-міністру і його Кабінету вийти з-під контролю парламенту. Формально Кабінет не був відомий англійському конституційному праву. Цей термін уперше з'явився на сторінках парламентських звітів лише в 1900 р. Юридично цей орган був суто неофіційною установою. Його діяльність будувалася на прецедентах, вона не мала правових форм: засідання проходили негласно, протоколи не велися. Це забезпечувало правлячим колам повну свободу дій.
