Пролог до поеми “Мойсей”

Народе мій, замучений, розбитий,

Мов паралітик той на роздорожжу,

Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

Твоїм будущим душу я тривожу,

Від сорому яких нащадків пізних

Палитиме, заснути я не можу.

Невже тобі на таблицях залізних

Записано в сусідів бути гноєм,

Тяглом у поїздах їх бистроїзних?

Невже повік уділом буде твоїм

Укрита злість, облудлива покірність

Усякому, хто зрадою й розбоєм

Тебе скував і заприсяг на вірність?

Невже тобі лиш не судилось діло,

Щоб виявило твоїх сил безмірність?

Невже задарма стільки серць горіло

До тебе найсвятішою любов’ю,

Тобі офіруючи душу й тіло?

Задарма край твій весь политий кров’ю

Твоїх борців? Йому вже не пишаться

У красоті, свободі і здоров’ю?

Задарма в слові твойому іскряться

І сила, й м’якість, дотеп і потуга,

І все, чим може вгору дух підняться?

Задарма в пісні твоїй ллється туга,

І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,

Надій і втіхи світляная смуга?

О ні! Не самі сльози і зітхання

Тобі судились! Вірю в силу духа

І в день воскресний твойого повстання.

О, якби хвилю вдать, що слова слуха,

І слово вдать, що в хвилю ту блаженну

Вздоровлює й огнем живущим буха!

О, якби пісню вдать палку, вітхненну,

Що міліони порива з собою,

Окрилює, веде на путь спасенну!

Якби!.. Та нам, знесиленим журбою,

Роздертим сумнівами, битим стидом, –

Не нам тебе провадити до бою!

Та прийде час, і ти огнистим видом

Засяєш у народів вольних колі,

Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі

І глянеш, як хазяїн домовитий,

По своїй хаті і по своїм полі.

Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,

Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,

Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,

Твойому генію мій скромний дар весільний.

20 липня 1905.

 10.2. План-конспект

1. Епіграф

“Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея…”

Павло Тичина

2. Історія написання поеми. Перебуваючи 1904 року в Італії, Франко мав можливість побачити на власні очі шедеври образотворчого мистецтва і скульптури найгеніальніших митців. Особливо він був вражений могутньою скульптурою Мойсея, створеною на початку XVI ст. Мікеланджело Буонаротті. Італійський митець в образі Мойсея передав цільність характеру народного вождя, його гнів, викликаний відступництвом народу від закону. Впадає в око могутня сила волі пророка. Іван Франко використав у поемі біблійну легенду про пророка Мойсея, який сорок років, переборюючи нелюдські муки і страждання, вів єврейський народ до обітованої землі. Поема присвячена українському народові, долею якого Франко все життя тривожився. Твір був написаний протягом січня-липня 1905 року. Поему двічі було видано окремою книгою (1905-1913 роках).

3. Історія написання прологу. Пролог був написаний тоді, коли поему зверстали. Управитель друкарні Беднарський показав авторові, що на початку книги залишилося кілька незадрукованих сторінок і порадив написати передмову. На другий день Франко приніс знаменитий пролог. У 1916 році поема “Мойсей” вийшла без прологу у київському видавництві “Криниця”. Вступ категорично заборонила військова цензура. Внучка Каменяра З. Франко підкреслювала: “Пролог” являє собою апострофу^ (звертання) високого громадянського звучання з усіма формальними ознаками монологічної розмови, де автор ототожнюється із співцем, трибуном свого народу і веде розмову з … народом”.

Пролог написано терцинами^, які вперше застосував Данте в “Божественній комедії”. Вони звучать урочисто, піднесено, патетично^.

4. Композиція. 20 пісень (розділів) і пролог, який називають “поетичним заповітом українському народові”. (О. Білецький)

5. Біблійний Мойсей. Пророк Мойсей – біблійний герой, який взяв на себе тяжку місію – привести ізраїльський народ до волі, до землі обітованої.

6. Тема. “Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, непризнаного своїм народом. Ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основна на біблійнім оповіданні”.

І. Франко

У поемі “Мойсей” прозвучала тема народу, його минулого й майбутнього, історичного призначення і місця серед інших народів, а також відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі.

7. Ідея. У творі підноситься ідея боротьби людей за соціальне й національне визволення, причому особливий акцент зроблено на взаємовідносинах вождя і народу

“Вірю в силу духа

І в день воскресний твойого повстання”.

І. Франко, “Мойсей”

8. Жанр твору. Ліро-епічна філософська поема на біблійну тему з жанровими ознаками притчі-алегорії.

9. Два настрої поеми. І в поемі, і в пролозі окреслюються два основні настрої:

а) пекучий біль через рабство свого народу;

б) палка віра в його майбутню свободу.

10. Образ Мойсея в поемі. Мойсей – проповідник, просвітитель і борець за свободу єврейського народу, охоронець народних традицій, без яких не можна зберегти високу духовність нації.

11. Проблематика поеми. І. Франко думав не про єврейський народ, а про народ український, а тому в поемі “Мойсей” він порушує важливі проблеми, якими жило українське громадянство в часи революційного піднесення, а саме:

1. Піднесення національної гідності, зростання свідомості мас.

2. Народ як головна рушійна сила історії.

3. Взаємини вождя і народу.

4. Суспільна роль слова.

5. Відтворення історичної долі України.

6. Духовна єдність народу як основа національного і державного відродження нації.

7. Віддане служіння народові.

8. Мобілізуюче значення смерті героя.

9. Поступ народу.

10. Відображення долі самого Франка, що не раз у своєму житті зазнавав важких ударів від своїх співвітчизників.

З’ясуємо, як проблеми, поставлені у творі, пов’язані із сучасним життям.

№ з/п	Проблематика	Зв’язок із сьогоденням
1. 2. 3. 4.	Піднесення національної гідності, зростання свідомості мас Народ як головна рушійна сила історії Взаємини вождя і народу Суспільна роль слова	Нація, яка прагне волі, здобуде її, не потрібно боятися будь-яких труднощів Ніщо не в силі спинити переможний рух народу, бо народ є творцем історії Справжній проводир той, хто усвідомлює інтереси й прагнення народу Слово, духовність нації – найважливіша зброя у змаганнях за гідне людини життя

12. Актуальність твору. І. Франко зосередив нашу увагу на вірі у відродження української нації, на вірі, що труди пророків-патріотів не пропадуть марно.

 10.3. Чи знаєте ви?