23. Характер та його місце у структурі особистості. Типологія характерів за е.Кречмером, у.Шелдоном, е.Фромом. Типи акцентуацій характерів за к.Леонгардом, а.Лічко. Формування характеру.

Характер – це особливі прикмети, риси, котрих людина набуває в суспільстві. Характером пояснюють також вчинки і проступки, життєві досягнення і невдачі. Характер утворюється із сукупності стійких індивідуальних особливостей особистості, які складаються і виявляються у спілкуванні та спільній діяльності людей. На відміну від темпераменту та здібностей характер є продуктом діяльності. Типологія К.Леонгарда: гіпертимний (пос­тійно піднесений настрій, зрідка змінюється спалахами агресії), циклоїдний (періодичне коливання настрою і життєвого тонусу), лабільний (мінливість настрою, який залежить від зовнішньої ситуації), астено-невротичний (з домінуванням хворобливого самопочуття, подразливості, підвищеної втомлюваності), сенситивний (вразливі, боязливі, у них різко виражене почуття власної неповно­цінності), тривожно-педантичний (є нерішучими, схильними до роздумів, самоаналізу, три­вожної підозрілості), інтровертований (властиві замкненість, утруднення в спілкуванні та налагодженні контактів з оточуючими), збудливий (часто мають поганий настрій, вони здебільшого є похмурими, роздра­тованими, озлобленими, навіть агресивними), демонстративний (властиві егоцентризм, потреба в постійній увазі до себе, співчутті), нестійкий (патологічна слабкість волі, легко підпадають під чужий вплив, виявляють схильність до навіюваності) типи. Е.Кречмер ви­ділив два основних типи конституції – астенічний та пік­нічний. Астенічному типу конституції тіла властиві довга і вузька грудна клітка, довгі кінцівки, видовжене обличчя, слабкі м'язи. Цьому типу конституції відповідає шизоїдний (шизотемічний) темперамент, якому притаманні індивідуальні особливості – від надмірної афективності та подразливості до безчуттєвої холодності й тупої байдужості, а також замк­неність, вихід у внутрішній світ, невідповідність реакцій зовнішнім стимулам, контрасти між конвульсійною рвучкістю та скутістю дій. Для пікнічного типу конституції тіла характерні широка грудина, кремезна фігура, кругла голова, випнутий живіт. Цьому типу відповідає циклоїдний (циклотемічний) темпе­рамент з індивідуальними особливостями від постійно підвищеного, веселого настрою у маніакальних суб'єктів до постійно зни­женого, сумного, похмурого стану у депресивних індивідів. Акцентуація характеру – надмірне вираження окремих рис характеру та їх поєднань, яке є крайнім варіантом норми і межує із психопатією.Типології ак­центуацій характеру ґрунтуються на клінічному (психі­атричному) і психологічному підходах. Клінічний підхід передбачає гіпертимний, циклоїдний, лабільний, астено-невротичний, сенситивний, психастенічний, шизоїдний, епілептоїдний, істероїдний, нестійкий типи акцентуацій характеру (типологія А. Личка); психологічний – гіпер­тимний, циклоїдний, лабільний, астено-невротичний, сенситивний, тривожно-педантичний, інтровертований, збудливий, демонстративний, нестійкий типи (типоло­гія К. Леонгарда). Характер може стати предметом самовиховання, що найчастіше буває в підлітковому та юнацькому віці. Це не означає, що особистість і характер пов'язують прості відношення, що індивід «виховує» свій характер свідомістю. Характер, радше, виховується перебігом його життя. Звідси випливає принципове положення:не характер пояснює життя індивіда,а життя є ключем до розуміння та аналізу характеру.