84. Інженерно-психологічні принципи створення систем „людина-машина".Особливості проектування й моделювання діяльності оператора.

Як технічна наука інженерна психологія вивчає принципи побудови складних систем, пости та пульти керування, кабіни машин, технологічні процеси для з'ясування вимог, що пред'являються до психологічних, психофізіологічним та інших властивостей людини-оператора.

В інженерній психології розроблено ряд методологічних принципів. Виконання їх на практиці сприяє підвищенню результативності інженерно-психологічних досліджень і розробок. Основними з цих принципів є наступні. Принцип гуманізації праці. При вирішенні найважливіших практичних питань, в тому числі і таких, як підвищення продуктивності, якості та ефективності праці, вітчизняна інженерна психологія виходить насамперед з вимог, що пред'являються людиною до техніки і організації праці, з його можливостей і особливостей діяльності. Принцип гуманізації підкреслює також провідну, творчу роль людини в процесі праці. Протилежним йому є принцип сімпфлікаціі (спрощення), широко поширений у закордонній інженерної психології. При реалізації цього принципу прагнуть до максимального спрощення діяльності людини, з неї вихолощуються всі творчі елементи, а сама людина зводиться до придатка машини, залишаючись виконавцем лише механічних дій і рухів. Принцип активного оператора. У загальному випадку активність людини визначено його людською природою, тим, що людина в процесі роботи обов'язково має на увазі кінцеву мету своїх взаємодій з машиною; тим, що він не просто переробляє інформацію, приймає рішення, маніпулює органами управління, але обов'язково діє, має своє особисте ставлення до виконуваних дій, активно прагне до мети. Тому згідно з принципом активного оператора при визначенні ролі людини в СЧМ дуже важливо, щоб він не був просто придатком машини, а здійснював активні функції. Це викликано тим, що за пасивної позиції оператора його перехід до активних дій вимагає значної витрати сил, проте ефективність його роботи при цьому може бути невисокою. При активній ж позиції оператора ефективність його діяльності досягає більш високого значення, а його психофізіологічні витрати виявляються меншими. Необхідно вже на стадії проектування СЧМ визначити характер майбутньої діяльності, її психологічну структуру, функції і рівень активності оператора. З цього випливає наступний принцип, який може бути визначений як принцип проектування діяльності. Принцип проектування діяльності. Питання про проектування діяльності був поставлений в 1967 р. Проект діяльності повинен виступати як основа вирішення всіх інших завдань побудови СЧМ. Точно так само, як при розробці СЧМ проектуються технічні пристрої, необхідно спроектувати діяльність людини, який буде користуватися цими пристроями. Більш того, самі ці пристрої, що використовуються в СЧМ (системи відображення інформації, комунікації, введення інформації в машину і т.п.), повинні розроблятися на основі і з урахуванням проекту майбутньої діяльності людини-оператора. Їх не можна розглядати самі по собі, безвідносно до людини. До технічних пристроїв потрібно підходити як до засобів свідомої діяльності людини.

Принцип послідовності. Згідно з ним виконання інженерно-психологічних вимог не має представляти собою одноразовий захід зі створення проекту діяльності оператора, а має бути забезпечено на всіх етапах існування СЧМ: проектування, виробництва і експлуатації. Іншими словами, проект діяльності оператора повинен з'явитися не тільки основою побудови СЧМ, але й основою для її правильного застосування за призначенням, включаючи такі питання, як навчання і тренування операторів, організація їхньої праці, контроль і оцінка результатів їх діяльності і т.п. Реалізація на практиці принципу послідовності дозволяє розробити та впровадити єдину систему інженерно-психологічного забезпечення СЧМ на всіх етапах її існування. Принцип комплексності. Реалізація цього принципу означає необхідність розвитку міждисциплінарних зв'язків інженерної психології, взаємодії її з іншими науками про людину і техніці. Цей принцип спирається на ідеї Б.Г. Ананьєва, В.М. Бехтєрєва і інших про комплексне вивчення людини і людського фактора. Підкреслюючи провідне, першорядне значення психологічної проблематики, необхідно мати на увазі, що тільки нею не вичерпуються всі "людські" проблеми, що виникають при аналізі, вивченні та оптимізації СЧМ. У зв'язку з цим виникає потреба ретельного вивчення не тільки інформаційної взаємодії, але й інших аспектів функціонування систем "людина - машина", зокрема антропометричних, гігієнічних, фізіологічних і т.п. Основою для практичної реалізації розглянутих принципів є застосування системного підходу. Сутність такого підходу для аналізу різних явищ у природі і суспільстві розкрита в роботі В.П. Кузьміна. Реалізація розглянутих принципів дозволяє вирішити основне завдання інженерної психології, спрямовану на гуманізацію праці та оптимізацію діяльності людини-оператора. Проте вирішення цієї задачі не є самоціллю, воно має сприяти вирішенню основного народногосподарського завдання - підвищенню ефективності суспільного виробництва.

Діяльність людини, здійснювана за допомогою сигналів про об'єкти, одержала назву "діяльність з інформаційною моделлю реального об'єкта".

Інформаційна модель — це організоване за визначеними правилами безліч сигналів про стан керованого об'єкта, робітничого середовища і способів впливу на них, необхідне для виконання операторських задач.

Інформаційна модель є тим засобом, що заміщає в представленнях людини-оператора реальні процеси в керованому об'єкті. Матеріальною основою інформаційної моделі є індикатори, сигналізатори, табло, дисплеї й інші засоби відображення інформації (ЗВІ). З інформаційною моделлю тісно зв'язана вся керуюча діяльність людини-оператора: із зоровою опорою на індикатори здійснюється декодування сигналів, виявлення їхнього інформаційного змісту, аналіз і синтез сигналів, контроль результатів реалізації прийнятих рішень (Котик М. А.)

Робота людини-оператора з інформаційною моделлю характеризується наступними основними особливостями:

1) співвіднесення зведень, отриманих із ЗВІ, з реальними параметрами, що відображають ці засоби, і інтеграція цих зведень у єдиний образ, що відбиває стан і характер функціонування керованого об'єкта;

2) декодування отриманої приладової інформації в процесі співвіднесення показань приладу з реальним параметром стану об'єкта;

3) реконструкція латентної (схованої) інформації про керований об'єкт, що не одержала відображення в цій моделі, виробляється на основі знань і суджень про характер динамічного взаємозв'язку між його параметрами;

4) передбачення змін стану керованого об'єкта і відповідних змін в інформаційній моделі на основі знання характеру динамічного взаємозв'язку між параметрами об'єкта і по поточним даним моделі;

5) екстраполювання можливих змін параметрів керованого об'єкта в умовах виникнення перешкод при відображенні інформації на основі аналізу характеру взаємозв'язку і взаємозалежності між окремими параметрами і повідомленнями.

На основі оцінки інформації, сприйнятої з інформаційної моделі, знань, досвіду і здатності передбачати хід подій у людини-оператора виникає комплекс взаємозалежних зведень, формується цілісне представлення про зміст і процеси виконуваної діяльності, стані керованого об'єкта і робітничого середовища, чи концептуальна модель.

Концептуальна модель - цілісне представлення людини-оператора про зміст і процеси виконуваної діяльності, стані керованого об'єкта і робітничого середовища.

Якщо інформаційна модель виступає як об'єктивне і нейтральне відображення поточного стану системи, то концептуальна модель виявляється суб'єктивним відображенням цього стану в індивідуальній свідомості людини-оператора. У концептуальну модель входять образи існуючої ситуації, представлення про неї з минулого досвіду, образи прогнозованої ситуації, а також програми перетворення дійсної ситуації в прогнозовану.

Концептуальна модель дає людині-оператору можливість передбачати розвиток обстановки, заздалегідь вибрати потрібну програму дій, розподілити в часі свої психофізіологічні ресурси, тобто працювати осмислено, раціонально й ефективно. Завдяки сформованій концептуальній моделі людина-оператор здатна критично відноситися до зведень, одержуваним від інформаційної моделі, і, зокрема, виявляти помилкові показання приладів у випадку їхньої несправності. Свідомість концептуальної моделі дозволяє використовувати її як засіб контролю за вірогідністю зведень, одержуваних від інформаційної моделі.

Компонентний склад системи психічної регуляції операторської діяльності (мал. 1) являє собою сукупність функціональних ланок, динамічно і послідовно зв'язаних між собою (А.А.Обознов).