42. Психологічна діагностика уваги і пізнавальних процесів.

Увага проявляється в спрямованості та в зосередженості психічної діяльності людини. Завдяки увазі можлива вибіркова активність психічних процесів.

Основні функції уваги – регулююча і контролююча. Залежно від рівнів психічної регуляції, які відзначаються параметрами діючих стимулів, наявністю чи ненаявністю мети та вольових зусиль, вона може бути довільною, мимовільною і післядовільною.

Увага людей відрізняється силою, широтою і динамічністю. До важливих її характеристик належать: вибірковість, стійкість, концентрація, розподіл і переключення.

Діагностика уваги. Як основний методичний, стимульний матеріал для оцінювання стійкості, розподілу і переключення уваги застосовуються кільця Ландольта,

і це зроблено тому, що вони є універсальним засобом, який можна застосовувати для вивчення уваги дітей різного віку, від молодшого до старшого шкільного, а також дорослих людей.

Методика П'єрона-Рузера дає уявлення про темп і якість формування простої навички, засвоєння нового способу дій (заданої програми), допомагає отримати інформацію про обсяг і стійкість довільної уваги, працездатність.

Дослідження переключення уваги – модифікована Ф.Д.Горбовим цифрова таблиця Шульте. На таблиці в 49 квадратах розміщено числа чорного і червоного кольорів у випадкових комбінаціях, які виключають можливість запам'ятовування. Розміри квадратів клітин із цифрами – 5x5 см, а розташовані вони рядами: 7 по горизонталі та 7 по вертикалі. Лінії, які поділяють аркуш на клітини, тонкі, чорного кольору.

Дослід складається із трьох серій, які йдуть одна за одною. У першій серії досліджуваному пропонують одночасно назвати і вказати чорні цифри в зростаючому порядку, в другій – червоні цифри в порядку спадання, а в третій серії він називає і показує червоні та чорні цифри поперемінно, причому чорні, як і в першій серії, називаються в порядку зростання, а червоні – в порядку спадання.

Досліджуваному пропонують сісти зручно за стіл і дають невелику указку.

Під час обробки результатів необхідно: 1. Побудувати графік часу, затраченого досліджуваним на виконання трьох серій досліду. 2. Встановити час переключення уваги. Час переключення уваги вираховується як різниця часу між третьою серією і сумою першої та другої серій.

Оскільки швидкість виконання завдань першої та другої серій суттєво впливає на кінцевий показник переключення уваги, то, якщо досліджуваний виконував завдання в першій чи в другій серіях менше, ніж за 33 с, кінцевий показник слід збільшити, піднявши ранг на одиницю чи на дві. Коли ж у першій чи в другій серіях досліджуваний на пошук цифр витрачав більше 60 с, то ранговий знак збільшується на 1 чи на 2, тобто рівень переключення визначається як більш низький.

Аналізуючи результати, важливо простежити специфіку пошуку досліджуваним чисел, особливості виходу із складних ситуацій, коли число з певних причин одразу знайти не вдається. Одні люди відчувають затруднення, якщо шукане число стоїть поряд із тільки-но знайденим, а інші – якщо воно стоїть далеко від нього.

На основі аналізу кількісних показників, графіка часу виконання трьох серій, кількості зроблених помилок, словесного звіту досліджуваного, спостережень експериментатора і протоколіста можна описати характер переключення уваги, враховуючи особливості концентрації.

Серед пізнавальних процесів, окрім уваги, виділяють відчуття і сприймання, пам'ять, мислення і уяву.

Пізнавальну сферу діагностують з використанням тестів (ме­тодик):

– «Впізнавання фігур» (діагностування особливостей сприймання і впізнавання у дітей і дорослих);

– «Визначення короткочасної пам'яті» (встановлення обсягу короткочасної зорової пам'яті);

– «Оперативна пам'ять» (дослідження короткочасної пам'яті);

– «Заучування 10 слів» А. Лурії (з'ясування стану пам'яті, уваги, стомлюваності);

– «Відтворення розповіді» (ви­вчення рівня, обсягу смислової пам'яті, здібності до за­пам'ятовування текстів);

– «Опосередковане запам'ятовування» (визначення особливостей опосередкованого запам'ятовування, ми­слення). Методику запропоновали Л. Виготський і А. Лурія, розробив А. Леонтьєв;

– «Піктограма» (дослідження особливостей опосередко­ваного запам'ятовування і його продуктивності, характеру розумової діяльності, рівня формування понятійного ми­слення). Розрахована на осіб, не молодших 14 років;

– «Тлумачення приказок» (дослідження рівня ми­слення, уміння розуміти і оперувати переносним значен­ням тексту, диференційованості та цілеспрямованості ду­мок, ступеня їх глибини, рівня розвитку мовних процесів). Застосовують при дослідженні підлітків і дорослих;

– «Складні аналогії» (діагностування мислення). Послуговуються цією методикою для з'ясування розуміння складних логічних відношень і виділення абстрактних зв'язків. Призначена вона для підліткового віку і дорослих;

– «Виділення суттєвих ознак» (виявлення особливо­стей мислення). Використовується для дослідження здатно­сті відрізняти суттєві ознаки предметів або явищ від несут­тєвих, другорядних. За характером ознак можна судити про переважання конкретного або абстрактного стилю мислен­ня. Тест придатний для обстеження дітей і дорослих.

Діагностування спеціальних здібностей, а також інте­лекту у зрілому віці здійснюють з метою самопізнання та з'ясування відповідності вимогам до певної професії. За­гальновідомими і поширеними є тести і методики, що діа­гностують мислительну діяльність та рівень IQ:

– тест зростаючої складності Равена (оцінювання ло­гічності мислення і невербального інтелекту);

– методика виділення істотних ознак (оцінювання ло­гічного мислення);

– методика виключення понять (дослідження здатно­сті до класифікації й аналізу);

– методика «Прості аналогії» (виявлення характеру логічних зв'язків і відношень між поняттями). Застосову­ють для обстеження осіб віком від 10 років і старших;

– методика «Складні аналогії» (виявлення того, на­скільки досліджуваному доступне розуміння складних ло­гічних відношень і виділення абстрактних зв'язків). При­значена для дослідження підлітків і дорослих;

– методика «Впізнавання фігур» (дослідження проце­сів сприйняття і пізнання дітей і дорослих).