- •4. Генетичні корені психіки та поведінки. Проблема генетичного та середовищного, біологічного та соціального в детермінації психічного та поведінкового розвитку людини.
- •6. Феноменологія відчуттів: інтроцептивні, екстероцептивні, пропріоцептивні відчуття. Субсенсорні відчуття. Загальні закономірності відчуттів. Синестезія і сенсибілізація органів відчуттів.
- •12. Природа людської свідомості. Виникнення та розвиток свідомості. Культурно-історична та діяльнісна теорії (л.С.Виготський, о.М.Леонтьєв). Змінені стани свідомості.
- •13. Несвідомі психічні процеси: їх фізіологічний та психологічний аналіз.
- •15. Увага, об'єктивація і установка людини. Психологічні теорії уваги: т.Рібо, д.У.Узнадзе. Функції та види уваги. Розвиток уваги (концепція л.С.Виготського).
- •19. Визначення та види уяви. Функції уяви, її розвиток. Уява та типи творчого мислення. Уява та органічні процеси.
- •22. Темперамент. Еволюція уявлень про темперамент (школа і.П.Павлова). Типи темпераментів і властивості. Місце темпераменту у структурі індивідуальних властивостей людини.
- •23. Характер та його місце у структурі особистості. Типологія характерів за е.Кречмером, у.Шелдоном, е.Фромом. Типи акцентуацій характерів за к.Леонгардом, а.Лічко. Формування характеру.
- •24. Здібності та задатки як індивідуально-типологічні відмінності людини (б.Теплов, а.Анастазі, в.Небиліцин) та їх психофізіологічна основа. Розвиток здібностей.
- •26. Психофізіологічні аспекти адаптації організму. Прийоми саморегуляції функціональних станів.
- •27. Фізіологічні механізми та біологічне значення стресу; вегетативні показники стресу. Характеристика стадій стресу; гормони стресу та адаптації; стрес та дистрес.
- •30. Тестування як метод психології. Історія виникнення і використання методу. Види тестів. Процедурні аспекти тестування.
- •31. Спостереження як метод психологічного дослідження. Види спостережень. Вимоги до наукового спостереження.
- •32. Соціальні та етичні аспекти психодіагностики. Основні принципи професійної етики психолога.
- •33. Психодіагностика свідомості і самосвідомості людини. Метод репертуарних решіток
- •34. Характеристика проективних методів вивчення особистості і можливості їх використання.
- •35. Загальна характеристика особистісних опитувальників. Типи тверджень опитувальника. Мономірні та багатофакторні опитувальники.
- •36. Метод аналізу продуктів діяльності. Контент-аналіз як метод вивчення документів.
- •37. Метод семантичного диференціалу: теоретичні засади і сфери застосування.
- •38. Діагностика соціально-психологічної дезадаптації особистості.
- •39. Проблема діагностики комунікативної діяльності
- •40. Методики діагностики міжособистісних стосунків.
- •41. Теоретичні та методичні аспекти вивчення структури інтелекту.
- •42. Психологічна діагностика уваги і пізнавальних процесів.
- •43. Аналіз методик діагностики креативності. Методика Торренса. Психофізіологічні аспекти творчості.
- •44. Проблема вимірювання здібностей, їх кількісної характеристики. Тести як метод діагностики рівня здібностей. Методика Векслера, тест інтелекту Айзенка, методика Равена - можливості їх використання.
- •45. Вимоги до розробників та користувачів психодіагностичних методик.
- •46. Характеристика психодіагностичних підходів (об'єктивний, суб'єктивний, проективний).
- •47. Особливості психодіагностичного обстеження людей різного віку.
- •48. Значення методів статистичного аналізу при плануванні і реалізації психологічних досліджень.
- •49. Завдання описової статистики і статистики висновку.
- •50. Шкали вимірювання і їх значення.
- •51. Поняття про статистичні гіпотези. Види статистичних гіпотез.
- •52. Сексуальні проблеми у світлі клінічної психології.
- •53. Симптомокомплексний підхід у патопсихологічному дослідженні.
- •54. Поняття про психічну патологію та її ознаки.
- •55. Специфічні розлади здібностей дитини до навчання: дислексія, дисграфія, дискалькулія.
- •56. Проблеми та перспективи організації спеціальних форм навчання і виховання дітей із відхиленнями у розвитку та поведінці.
- •57. Клінічні аспекти залежностей.
- •58. Порушення поведінки особистості та основні напрямки корекційної роботи з їх усунення.
- •59. Інтерактивна сторона спілкування. Різновиди взаємодії. Форми поведінки особистості у міжособистісній взаємодії. Взаємодія і міжособистісний вплив. Поняття маніпуляції.
- •60. Поняття соціальної перцепції. Механізми та ефекти міжособистісного сприйняття.
- •61. Комунікативна сторона спілкування. Специфіка міжособистісної комунікації. Комунікативні бар'єри.
- •62. Проблема конфлікту в соціальній психології. Класифікація конфліктів. Деструктивна та конструктивна функції конфліктів Структурні компоненти, стратегії реагування та вирішення конфліктів.
- •63. Основні види, форми та функції спілкування.
- •64. Сутнісні ознаки малої групи. Основні підходи та напрями вивчення малої групи (групова динаміка, соціометрія, психоаналіз, інтеракціоналізм).
- •65.Поняття групової динаміки. Концепції і моделі розвитку малої групи. Психологічні умови і фактори виникнення групи та її функціонування.
- •66. Сутність комунікативної потреби, аналіз її ієрархічної структури та критеріальних показників.
- •67. Проблема групової згуртованості. Лідерство і керівництво в малих групах. Теорії походження лідерства і керівництва. Стилі лідерства і керівництва.
- •68. Сутність міжособистісних стосунків, механізми та рівні їх вияву.Типи міжособистісної сумісності.
- •70. Упередженя як соціально-психологічний феномен. Соціальні, емоційні та когнітивні джерела упереджень. Боротьба з упередженнями.
- •71. Поняття та основні теорії агресії. Ситуативні та диспозиційні детермінанти агресії. Масова культура та агресія.
- •72. Соціально-психологічна сутність натовпу. Підходи до класифікації натовпу. Психологічна характеристика масових способів впливу: зараження, паніка, мода, навіювання, наслідування, мода, чутки.
- •74. Особистість як об'єкт соціальної психології. Поняття соціально- психологічного типу.
- •75. Загальна характеристика процесу соціалізації. Етапи та види соціалізації.
- •76. Статус як соціально-психологічна характеристика особистості . Його детермінація та діагностика.
- •77. Роль як соціально-психологічна характеристика особистості. Рольові моделі та рольова поведінка.
- •78. Предмет та завдання інженерної психології. Основні напрямки наукових досліджень у цій галузі.
- •79. Особливості та класифікація систем „людина-машина". Характеристика показників якості слм.
- •80. Психологічна характеристика діяльності людини-оператора її психофізіологічні основи. Порівняння функціональних характеристик людини й машини.
- •81. Психологічні аспекти проблеми ухвалення рішення в діяльності оператора. Його плануючі та виконавчі дії.
- •82. Інженерно-психологічні основи проектування системи „людина-машина". Загальні інженерно-психологічні вимоги до засобів відображення інформації їх класифікація.
- •83. Організація робочих місць, їх класифікація та планування. Фактори, що впливають на організацію праці. Побудова пультів і пунктів керування. Режим роботи оператора.
- •84. Інженерно-психологічні принципи створення систем „людина-машина".Особливості проектування й моделювання діяльності оператора.
- •85. Інженерно-психологічна оцінка та експлуатація системи „людина-машина". Облік інженерно-психологічних вимог у процесі виробництва.
- •87. Професія як система соціальних відношень. Класифікація професій Трудовий пост і робоче місце.
- •88. Психологічні механізми адаптації людини до вимог професії та діяльності в організації.
- •89. Професійна придатність та процес її формування. Принципи визначення професійної придатності.
- •90. Шляхи розвитку трудової діяльності. Працездатність і функційні стани
- •91. Кризи професійного становлення. Професійний стрес.
- •92. Професійний відбір як елемент управління персоналом. Методи оцінки професійного потенціалу суб'єктів праці
- •Етапи пошуку та відбору персоналу
- •93. Проблема стилю діяльності і структурування її простору. Рівні психологічної підтримки суб'єкта праці.
- •94. Професійне самовизначення суб'єкта. Мотивація вибору професії
- •95. Проблеми становлення професійної самосвідомості. Професійна кар'єра.
- •96. Сутність судово- психологічної експертизи, її зміст, види та методика проведення
- •97. Психологічні передумови злочинної поведінки особи, особливості її мотивації.
- •98. Психологічні особливості девіантної та делінквентної поведінки неповнолітніх, мотивація насильницьких та корисливих злочинів.
- •99. Соціально - психологічні основи профілактики правопорушень неповнолітніх.
- •100. Психологічний аналіз злочину та його структура. Психологічні наслідки злочинів.
- •101. Психологічні основи тероризму. Організація злочинних угрупувань
- •102. Процес адаптації злочинної особистості до умов соціальної ізоляції. Сутність процесу перевиховання. Методи впливу на особу засудженого в установах з виконання покарань
- •103. Психологічні основи ресоціалізації засуджених. Завдання; та фактори ресоціалізації. Проблеми адаптації звільнених до умов життя на волі.
- •104. Трьохрівнева класифікація властивостей нервової системи за в.М.Русаловим.
- •105. Загальне уявлення про психопатії та акцентуації характеру, їх динаміка (за а.Лічко та м.Івановим).
- •106. Психологічні типи особистості за к.Юнгом. Інтровертна та екстравертна установки особистості.
42. Психологічна діагностика уваги і пізнавальних процесів.
Увага проявляється в спрямованості та в зосередженості психічної діяльності людини. Завдяки увазі можлива вибіркова активність психічних процесів.
Основні функції уваги – регулююча і контролююча. Залежно від рівнів психічної регуляції, які відзначаються параметрами діючих стимулів, наявністю чи ненаявністю мети та вольових зусиль, вона може бути довільною, мимовільною і післядовільною.
Увага людей відрізняється силою, широтою і динамічністю. До важливих її характеристик належать: вибірковість, стійкість, концентрація, розподіл і переключення.
Діагностика уваги. Як основний методичний, стимульний матеріал для оцінювання стійкості, розподілу і переключення уваги застосовуються кільця Ландольта,
і це зроблено тому, що вони є універсальним засобом, який можна застосовувати для вивчення уваги дітей різного віку, від молодшого до старшого шкільного, а також дорослих людей.
Методика П'єрона-Рузера дає уявлення про темп і якість формування простої навички, засвоєння нового способу дій (заданої програми), допомагає отримати інформацію про обсяг і стійкість довільної уваги, працездатність.
Дослідження переключення уваги – модифікована Ф.Д.Горбовим цифрова таблиця Шульте. На таблиці в 49 квадратах розміщено числа чорного і червоного кольорів у випадкових комбінаціях, які виключають можливість запам'ятовування. Розміри квадратів клітин із цифрами – 5x5 см, а розташовані вони рядами: 7 по горизонталі та 7 по вертикалі. Лінії, які поділяють аркуш на клітини, тонкі, чорного кольору.
Дослід складається із трьох серій, які йдуть одна за одною. У першій серії досліджуваному пропонують одночасно назвати і вказати чорні цифри в зростаючому порядку, в другій – червоні цифри в порядку спадання, а в третій серії він називає і показує червоні та чорні цифри поперемінно, причому чорні, як і в першій серії, називаються в порядку зростання, а червоні – в порядку спадання.
Досліджуваному пропонують сісти зручно за стіл і дають невелику указку.
Під час обробки результатів необхідно: 1. Побудувати графік часу, затраченого досліджуваним на виконання трьох серій досліду. 2. Встановити час переключення уваги. Час переключення уваги вираховується як різниця часу між третьою серією і сумою першої та другої серій.
Оскільки швидкість виконання завдань першої та другої серій суттєво впливає на кінцевий показник переключення уваги, то, якщо досліджуваний виконував завдання в першій чи в другій серіях менше, ніж за 33 с, кінцевий показник слід збільшити, піднявши ранг на одиницю чи на дві. Коли ж у першій чи в другій серіях досліджуваний на пошук цифр витрачав більше 60 с, то ранговий знак збільшується на 1 чи на 2, тобто рівень переключення визначається як більш низький.
Аналізуючи результати, важливо простежити специфіку пошуку досліджуваним чисел, особливості виходу із складних ситуацій, коли число з певних причин одразу знайти не вдається. Одні люди відчувають затруднення, якщо шукане число стоїть поряд із тільки-но знайденим, а інші – якщо воно стоїть далеко від нього.
На основі аналізу кількісних показників, графіка часу виконання трьох серій, кількості зроблених помилок, словесного звіту досліджуваного, спостережень експериментатора і протоколіста можна описати характер переключення уваги, враховуючи особливості концентрації.
Серед пізнавальних процесів, окрім уваги, виділяють відчуття і сприймання, пам'ять, мислення і уяву.
Пізнавальну сферу діагностують з використанням тестів (методик):
– «Впізнавання фігур» (діагностування особливостей сприймання і впізнавання у дітей і дорослих);
– «Визначення короткочасної пам'яті» (встановлення обсягу короткочасної зорової пам'яті);
– «Оперативна пам'ять» (дослідження короткочасної пам'яті);
– «Заучування 10 слів» А. Лурії (з'ясування стану пам'яті, уваги, стомлюваності);
– «Відтворення розповіді» (вивчення рівня, обсягу смислової пам'яті, здібності до запам'ятовування текстів);
– «Опосередковане запам'ятовування» (визначення особливостей опосередкованого запам'ятовування, мислення). Методику запропоновали Л. Виготський і А. Лурія, розробив А. Леонтьєв;
– «Піктограма» (дослідження особливостей опосередкованого запам'ятовування і його продуктивності, характеру розумової діяльності, рівня формування понятійного мислення). Розрахована на осіб, не молодших 14 років;
– «Тлумачення приказок» (дослідження рівня мислення, уміння розуміти і оперувати переносним значенням тексту, диференційованості та цілеспрямованості думок, ступеня їх глибини, рівня розвитку мовних процесів). Застосовують при дослідженні підлітків і дорослих;
– «Складні аналогії» (діагностування мислення). Послуговуються цією методикою для з'ясування розуміння складних логічних відношень і виділення абстрактних зв'язків. Призначена вона для підліткового віку і дорослих;
– «Виділення суттєвих ознак» (виявлення особливостей мислення). Використовується для дослідження здатності відрізняти суттєві ознаки предметів або явищ від несуттєвих, другорядних. За характером ознак можна судити про переважання конкретного або абстрактного стилю мислення. Тест придатний для обстеження дітей і дорослих.
Діагностування спеціальних здібностей, а також інтелекту у зрілому віці здійснюють з метою самопізнання та з'ясування відповідності вимогам до певної професії. Загальновідомими і поширеними є тести і методики, що діагностують мислительну діяльність та рівень IQ:
– тест зростаючої складності Равена (оцінювання логічності мислення і невербального інтелекту);
– методика виділення істотних ознак (оцінювання логічного мислення);
– методика виключення понять (дослідження здатності до класифікації й аналізу);
– методика «Прості аналогії» (виявлення характеру логічних зв'язків і відношень між поняттями). Застосовують для обстеження осіб віком від 10 років і старших;
– методика «Складні аналогії» (виявлення того, наскільки досліджуваному доступне розуміння складних логічних відношень і виділення абстрактних зв'язків). Призначена для дослідження підлітків і дорослих;
– методика «Впізнавання фігур» (дослідження процесів сприйняття і пізнання дітей і дорослих).
