- •4. Генетичні корені психіки та поведінки. Проблема генетичного та середовищного, біологічного та соціального в детермінації психічного та поведінкового розвитку людини.
- •6. Феноменологія відчуттів: інтроцептивні, екстероцептивні, пропріоцептивні відчуття. Субсенсорні відчуття. Загальні закономірності відчуттів. Синестезія і сенсибілізація органів відчуттів.
- •12. Природа людської свідомості. Виникнення та розвиток свідомості. Культурно-історична та діяльнісна теорії (л.С.Виготський, о.М.Леонтьєв). Змінені стани свідомості.
- •13. Несвідомі психічні процеси: їх фізіологічний та психологічний аналіз.
- •15. Увага, об'єктивація і установка людини. Психологічні теорії уваги: т.Рібо, д.У.Узнадзе. Функції та види уваги. Розвиток уваги (концепція л.С.Виготського).
- •19. Визначення та види уяви. Функції уяви, її розвиток. Уява та типи творчого мислення. Уява та органічні процеси.
- •22. Темперамент. Еволюція уявлень про темперамент (школа і.П.Павлова). Типи темпераментів і властивості. Місце темпераменту у структурі індивідуальних властивостей людини.
- •23. Характер та його місце у структурі особистості. Типологія характерів за е.Кречмером, у.Шелдоном, е.Фромом. Типи акцентуацій характерів за к.Леонгардом, а.Лічко. Формування характеру.
- •24. Здібності та задатки як індивідуально-типологічні відмінності людини (б.Теплов, а.Анастазі, в.Небиліцин) та їх психофізіологічна основа. Розвиток здібностей.
- •26. Психофізіологічні аспекти адаптації організму. Прийоми саморегуляції функціональних станів.
- •27. Фізіологічні механізми та біологічне значення стресу; вегетативні показники стресу. Характеристика стадій стресу; гормони стресу та адаптації; стрес та дистрес.
- •30. Тестування як метод психології. Історія виникнення і використання методу. Види тестів. Процедурні аспекти тестування.
- •31. Спостереження як метод психологічного дослідження. Види спостережень. Вимоги до наукового спостереження.
- •32. Соціальні та етичні аспекти психодіагностики. Основні принципи професійної етики психолога.
- •33. Психодіагностика свідомості і самосвідомості людини. Метод репертуарних решіток
- •34. Характеристика проективних методів вивчення особистості і можливості їх використання.
- •35. Загальна характеристика особистісних опитувальників. Типи тверджень опитувальника. Мономірні та багатофакторні опитувальники.
- •36. Метод аналізу продуктів діяльності. Контент-аналіз як метод вивчення документів.
- •37. Метод семантичного диференціалу: теоретичні засади і сфери застосування.
- •38. Діагностика соціально-психологічної дезадаптації особистості.
- •39. Проблема діагностики комунікативної діяльності
- •40. Методики діагностики міжособистісних стосунків.
- •41. Теоретичні та методичні аспекти вивчення структури інтелекту.
- •42. Психологічна діагностика уваги і пізнавальних процесів.
- •43. Аналіз методик діагностики креативності. Методика Торренса. Психофізіологічні аспекти творчості.
- •44. Проблема вимірювання здібностей, їх кількісної характеристики. Тести як метод діагностики рівня здібностей. Методика Векслера, тест інтелекту Айзенка, методика Равена - можливості їх використання.
- •45. Вимоги до розробників та користувачів психодіагностичних методик.
- •46. Характеристика психодіагностичних підходів (об'єктивний, суб'єктивний, проективний).
- •47. Особливості психодіагностичного обстеження людей різного віку.
- •48. Значення методів статистичного аналізу при плануванні і реалізації психологічних досліджень.
- •49. Завдання описової статистики і статистики висновку.
- •50. Шкали вимірювання і їх значення.
- •51. Поняття про статистичні гіпотези. Види статистичних гіпотез.
- •52. Сексуальні проблеми у світлі клінічної психології.
- •53. Симптомокомплексний підхід у патопсихологічному дослідженні.
- •54. Поняття про психічну патологію та її ознаки.
- •55. Специфічні розлади здібностей дитини до навчання: дислексія, дисграфія, дискалькулія.
- •56. Проблеми та перспективи організації спеціальних форм навчання і виховання дітей із відхиленнями у розвитку та поведінці.
- •57. Клінічні аспекти залежностей.
- •58. Порушення поведінки особистості та основні напрямки корекційної роботи з їх усунення.
- •59. Інтерактивна сторона спілкування. Різновиди взаємодії. Форми поведінки особистості у міжособистісній взаємодії. Взаємодія і міжособистісний вплив. Поняття маніпуляції.
- •60. Поняття соціальної перцепції. Механізми та ефекти міжособистісного сприйняття.
- •61. Комунікативна сторона спілкування. Специфіка міжособистісної комунікації. Комунікативні бар'єри.
- •62. Проблема конфлікту в соціальній психології. Класифікація конфліктів. Деструктивна та конструктивна функції конфліктів Структурні компоненти, стратегії реагування та вирішення конфліктів.
- •63. Основні види, форми та функції спілкування.
- •64. Сутнісні ознаки малої групи. Основні підходи та напрями вивчення малої групи (групова динаміка, соціометрія, психоаналіз, інтеракціоналізм).
- •65.Поняття групової динаміки. Концепції і моделі розвитку малої групи. Психологічні умови і фактори виникнення групи та її функціонування.
- •66. Сутність комунікативної потреби, аналіз її ієрархічної структури та критеріальних показників.
- •67. Проблема групової згуртованості. Лідерство і керівництво в малих групах. Теорії походження лідерства і керівництва. Стилі лідерства і керівництва.
- •68. Сутність міжособистісних стосунків, механізми та рівні їх вияву.Типи міжособистісної сумісності.
- •70. Упередженя як соціально-психологічний феномен. Соціальні, емоційні та когнітивні джерела упереджень. Боротьба з упередженнями.
- •71. Поняття та основні теорії агресії. Ситуативні та диспозиційні детермінанти агресії. Масова культура та агресія.
- •72. Соціально-психологічна сутність натовпу. Підходи до класифікації натовпу. Психологічна характеристика масових способів впливу: зараження, паніка, мода, навіювання, наслідування, мода, чутки.
- •74. Особистість як об'єкт соціальної психології. Поняття соціально- психологічного типу.
- •75. Загальна характеристика процесу соціалізації. Етапи та види соціалізації.
- •76. Статус як соціально-психологічна характеристика особистості . Його детермінація та діагностика.
- •77. Роль як соціально-психологічна характеристика особистості. Рольові моделі та рольова поведінка.
- •78. Предмет та завдання інженерної психології. Основні напрямки наукових досліджень у цій галузі.
- •79. Особливості та класифікація систем „людина-машина". Характеристика показників якості слм.
- •80. Психологічна характеристика діяльності людини-оператора її психофізіологічні основи. Порівняння функціональних характеристик людини й машини.
- •81. Психологічні аспекти проблеми ухвалення рішення в діяльності оператора. Його плануючі та виконавчі дії.
- •82. Інженерно-психологічні основи проектування системи „людина-машина". Загальні інженерно-психологічні вимоги до засобів відображення інформації їх класифікація.
- •83. Організація робочих місць, їх класифікація та планування. Фактори, що впливають на організацію праці. Побудова пультів і пунктів керування. Режим роботи оператора.
- •84. Інженерно-психологічні принципи створення систем „людина-машина".Особливості проектування й моделювання діяльності оператора.
- •85. Інженерно-психологічна оцінка та експлуатація системи „людина-машина". Облік інженерно-психологічних вимог у процесі виробництва.
- •87. Професія як система соціальних відношень. Класифікація професій Трудовий пост і робоче місце.
- •88. Психологічні механізми адаптації людини до вимог професії та діяльності в організації.
- •89. Професійна придатність та процес її формування. Принципи визначення професійної придатності.
- •90. Шляхи розвитку трудової діяльності. Працездатність і функційні стани
- •91. Кризи професійного становлення. Професійний стрес.
- •92. Професійний відбір як елемент управління персоналом. Методи оцінки професійного потенціалу суб'єктів праці
- •Етапи пошуку та відбору персоналу
- •93. Проблема стилю діяльності і структурування її простору. Рівні психологічної підтримки суб'єкта праці.
- •94. Професійне самовизначення суб'єкта. Мотивація вибору професії
- •95. Проблеми становлення професійної самосвідомості. Професійна кар'єра.
- •96. Сутність судово- психологічної експертизи, її зміст, види та методика проведення
- •97. Психологічні передумови злочинної поведінки особи, особливості її мотивації.
- •98. Психологічні особливості девіантної та делінквентної поведінки неповнолітніх, мотивація насильницьких та корисливих злочинів.
- •99. Соціально - психологічні основи профілактики правопорушень неповнолітніх.
- •100. Психологічний аналіз злочину та його структура. Психологічні наслідки злочинів.
- •101. Психологічні основи тероризму. Організація злочинних угрупувань
- •102. Процес адаптації злочинної особистості до умов соціальної ізоляції. Сутність процесу перевиховання. Методи впливу на особу засудженого в установах з виконання покарань
- •103. Психологічні основи ресоціалізації засуджених. Завдання; та фактори ресоціалізації. Проблеми адаптації звільнених до умов життя на волі.
- •104. Трьохрівнева класифікація властивостей нервової системи за в.М.Русаловим.
- •105. Загальне уявлення про психопатії та акцентуації характеру, їх динаміка (за а.Лічко та м.Івановим).
- •106. Психологічні типи особистості за к.Юнгом. Інтровертна та екстравертна установки особистості.
77. Роль як соціально-психологічна характеристика особистості. Рольові моделі та рольова поведінка.
Статус і роль виразно характеризують становище індивіда в системі міжособистісних стосунків. У спільностях, в яких така система стійка, це становище більш-менш стабільне, але може змінюватися залежно від чинників, що впливають на міжособистісні стосунки.
Роль, яка виконується в системі міжособистісних стосунків, має відповідати експектаціям – очікуванням членів спільності, що індивід поводитиметься відповідно до її цінностей і норм.
Роль – певна соціальна, психологічна характеристика особистості, спосіб поведінки людини залежно від її статусу і позиції у групі, суспільстві, в системі міжособистісних, суспільних відносин.
Класифікують соціальні ролі за різними критеріями. Наприклад, беручи за основу ступінь заданості, поділяють їх на конвенціональні (формалізовані – закріплені у суспільстві і визначені позицією індивіда в соціальній взаємодії) та міжособистісні (їх визначають учасники соціальних відносин).
Концепція соціалізації класифікує ролі задані на включення людини в соціальні структури та групи (визначаються народженням, статтю, соціальним походженням індивіда тощо) та досягнуті завдяки особистісним зусиллям (пов'язані з освітою, кар'єрою та ін.).
Особистість протягом свого життя виконує безліч ролей. Постійне виконання однієї чи кількох ролей сприяє їх закріпленню.
Серед великої кількості ролей, що їх засвоює людина, для нормальної соціалізації особистості велике значення мають статеві та гендерні ролі. Ці ролі тісно пов'язані з усвідомленням себе представником певної статі і з нормативами поведінки, характерної для представників цієї статі.
Поняття „гендер” (gender – рід) означає стать як соціальне явище, як усе те соціальне, що утворюється над біологічною статтю (sex).
Гендерна роль – це сукупність суспільних норм і стереотипів поведінки, що визначає приналежність людини тій чи іншій статі.
Процес розвитку гендерних ролей, як соціально зумовлених варіантів статевих ролей та статево-рольової поведінки, відбувається в контексті досить важливого для життя особистості процесу, який називається соціалізація. За більшістю означень, соціалізація особистості – це засвоєння людиною суспільного досвіду, суспільних норм і цінностей.
Гендерно-рольова соціалізація – засвоєння людиною гендерних ролей, суспільних очікувань до цих ролей, а також гендерний розвиток особистості, тобто формування психологічних характеристик, що відповідають гендерним ролям.
одною з основних складових соціалізації людини є засвоєння нею соціальних ролей. По-перше, в соціальних ролях закріплені норми і правила соціальної поведінки у вигляді рольових експектацій, тобто нормативних вимог до виконання соціальних ролей. По-друге, рольова поведінка – це найважливіший вид соціальної поведінки, а соціальні ролі – це засіб включення особистості в групу, в соціум, форма соціальної адаптації і особистісного самовираження одночасно.
Особливості рольової соціалізації полягають не лише в засвоєнні суспільних очікувань до соціальних ролей, а й рольовий розвиток особистості, тобто формування психологічних ролей, як соціальних, так і особистісних, міжособистісних, характерних, життєвих тощо.
Серед великої кількості ролей, що їх засвоює людина, для нормальної соціалізації особистості велике значення мають статеві та гендерні ролі. Ці ролі тісно пов'язані з усвідомленням себе представником певної статі і з нормативами поведінки, характерної для представників цієї статі. Статеві та гендерні ролі тісно пов'язані зі статевою та гендерною ідентичністю особистості.
Ідентичність – це одна з найістотніших характеристик людини, без якої вона не може існувати як свідома автономна особистість. Ідентичність – це збереження і підтримка особистістю власної цілісності, тотожності, нерозривності історії свого життя, а також стійкий образ „Я”, усвідомлення у собі певних особистісних якостей, індивідуально-типологічних особливостей, рис характеру, способів поведінки, які визнаються своїми, достовірними.
Статеворольова ідентифікація – це ціннісне ототожнення себе із представниками певної статі, характерними для них способами поведінки та виконання соціальних ролей. Соціостатеві приписи та нормативи поведінки інтеріоризуються суб'єктом діяльності у процесі онтогенезу, набуваючи суб'єктивного осмислення, переживання статевої ролі, яке проявляється в єдності поведінки і самосвідомості. Статеворольова ідентифікація формується поступово в процесі статеворольової соціалізації. Вирішальним етапом її формування є підлітковий вік, у цей період відбувається її остаточне формування.
Виконуючи ті чи інші соціальні ролі в суспільстві, одні з них індивід має можливість вибирати вільно (роль матері, батька), інші йому дано незалежно від його волі і бажання (роль жінки, чоловіка, національність, раса). Із соціальною роллю, як правило, пов'язують певні права та обов'язки індивіда, ступінь реалізації яких залежить не тільки від змісту рольових вимог, а й від можливостей і якості його самого. Між різноманітними соціальними ролями, що їх виконує індивід, можуть виникати внутрішні або міжрольові конфлікти.
Для вивчення сукупності соціальних ролей, які виконує в суспільстві особистість, використовують два основних поняття:
- спосіб життя як відображення соціального в індивідуальному;
- стиль життя як відображення індивідуального в соціальному.
В процесі соціалізації у людини формується певна життєва модель: система стійких значущих стосунків, поведінкові стереотипи, ієрархія звичних видів діяльності. Життєва модель обов'язково включає репертуар психологічних ролей. Ролі як функціональні одиниці соціальної поведінки людини (Шибутани Т., 1969) є одними з основних соціальних функцій особистості, вони є втіленням мети соціально значущої діяльності та поведінки людини, отже дуже тісно пов'язані з смислом життя. Психологічна роль неможлива без уявлення людини про себе як про суб'єкта ролі, а отже система ролей має істотне значення у формуванні "Я"- концепції особистості.
Типи психологічних ролей: психосоматичні, психічні, соціальні, трансцендентні (Лейтц Г., 1994). За нашими даними, під час переживання життєвої кризи можуть бути різною мірою задіяні всі вказані види психологічних ролей.
