Фінансування органів законодавчої, виконавчої та судової влади

Набуття Україною незалежності вимагало побудови власної ефективної системи державного управління, адекватної новим політичним і соціально-економічним умовам.

Видатки на державне управління включають витрати на:

• функціонування законодавчої влади (апарату Верховної Ради України, апарату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, забезпечення діяльності народних депутатів, апарату Рахункової палати, інші видатки);

• функціонування виконавчої влади (апарату Кабінету Міністрів України, апарату Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та її місцевих органів, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування);

• утримання Президента України та його апарату;

• утримання фінансових та фіскальних органів (Державної податкової адміністрації України, місцевих державних податкових органів, Головного контрольно-ревізійного управління України, Головного управління Державного казначейства України, місцевих органів Головного управління Державного казначейства України, Митної служби України, на створення державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів, витрати на комп’ютеризацію Держказначейства та інших фінансових органів, витрати на виготовлення марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби);

• загальне планування і статистичні служби (проведення статистичних досліджень і переписів, введення записів щодо сімейних бюджетів);

• інші видатки на загальнодержавне управління (виготовлення орденів, медалей, документів до них; виготовлення та перевезення національної валюти, придбання обладнання для виготовлення цінних паперів і монет; виробництво бланків цінних паперів і документів суворого обліку; утримання Пробірної палати України, утримання центру правових реформ і законопоректних робіт; утримання Фонду сприяння становленню місцевого та регіонального самоврядування; видатки на паспортизацію населення України; видатки на запровадження нового податкового і бюджетного законодавства);

• утримання судової влади (Конституційного Суду України, Верховного Суду України, обласних судів, районних (міських) судів, Вищого господарського суду, господарських судів, військових судів).

На державне управління спрямовують кошти бюджетів усіх рівнів.

Із Державного бюджету України фінансують видатки на функціонування законодавчої, виконавчої і судової влади, утримання Президента України та його апарату, фінансових і фіскальних органів, загальне планування і статистичні служби. З республіканського бюджету АР Крим утримуються її органи влади і управління. З обласних, районних і бюджетів самоврядування здійснюються видатки на утримання відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування.

Фінансування оборони, правоохоронної діяльності та безпеки держави

Кожна країна, отримавши статус незалежного суб’єкта міжнародного права ставить за мету вирішити питання оборони своєї території, задля самозбереження та саморозвитку суспільства, використовуючи при цьому всі існуючі засоби.

Фінансування потреб національної оборони держави здійснюється виключно за рахунок Державного бюджету України в обсягах, розмір яких визначається щорічно Законом України “Про Державний бюджет України”, які забезпечують належне виконання завдань оборони, але не менше трьох відсотків від запланованого обсягу валового внутрішнього продукту.

Оборонні видатки – це грошові витрати на підготовку оборони держави, що включають утримання Збройних сил, розвиток оборонної промисловості, воєнні дослідження, а також видатки на ліквідацію їхніх наслідків.

Оборонні видатки класифікують на такі групи:

• прямі, що охоплюють витрати оборонних міністерств та відомств і складають основну частку оборонних видатків (витрати на утримання і навчання особового складу Збройних сил, придбання, утримання та експлуатацію озброєння, воєнної техніки та майна, видатки на цивільну оборону, воєнну допомогу іноземним державам та ін.), та включають в себе:

◦поточні видатки, включають в себе витрати, пов’язані з підтримкою на належному рівні бойового стану Збройних сил (грошове утримання військовослужбовців та заробітна плата вільнонайманого персоналу, витрати на медичне обслуговування, витрати на ремонт воєнної техніки та ін.);

◦капітальні видатки, включають в себе витрати на матеріально-технічне переоснащення Збройних сил та розвиток оборонної інфраструктури (купівля озброєння та воєнної техніки, військове будівництво та ін.);

• побічні, що охоплюють витрати, пов’язані з утриманням Збройних сил, гонкою озброєнь, ліквідацією наслідків війн (пенсії та допомога ветеранам війни, інвалідам, сім’ям загиблих, витрати на утилізацію боєприпасів (зокрема, в Новобогданівці Запорізької обл.);

• приховані, такі що за своїм характером та значимістю належать до оборонних видатків, але проходять за кошторисами цивільних міністерств та відомств.

Фінансування видатків на оборону, передбачених Державним бюджетом України, здійснюється через Державне казначейство України, для в його територіальних відділеннях відкриваються особові та реєстраційні рахунки.

Фінансування видатків на правоохоронну діяльність та гарантування безпеки держави зумовлене природою і функціями держави, необхідністю захисту її внутрішніх і зовнішніх інтересів.

Склад видатків на правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави включає в себе:

• видатки на утримання ОВС: матеріально-технічне забезпечення спеціальних підрозділів з боротьби із організованою злочинністю; підрозділів органів внутрішніх справ; підрозділів державно-патрульної служби та дорожнього нагляду; інспекції у справах неповнолітніх; приймальників-розподільників для неповнолітніх; спеціальних приймальників-розподільників;

• видатки на внутрішні війська: поточне утримання внутрішніх військ МВС України;

• видатки на утримання прокуратури: Генеральної прокуратури України; місцевих органів прокуратури;

• видатки на кримінально-виправні системи: установи і підприємства України з виконання покарань;

• видатки на Прикордонні війська України: утримання Прикордонних військ України; комплексну програму розбудови державного кордону України;

• видатки на Службу безпеки України: поточне утримання Служби безпеки України і антитерористичного центру Служби безпеки України; матеріально-технічне забезпечення спеціальних підрозділів із боротьби з організованою злочинністю;

• видатки на пожежну охорону: державну пожежну охорону; професійну пожежну охорону;

• видатки на утримання Головного управління урядового зв’язку;

• видатки на утримання інших правоохоронних органів: управлінь державної охорони; спеціалізованих монтажно-експлуатаційних підрозділів;

• видатки на утримання розвідувальних органів;

• витрати пов’язані із зміцненням правопорядку за рахунок реалізації конфіскованого митними органами майна, товарів та інших предметів, конфіскованих правоохоронними органами й іншими уповноваженими органами, а також конфіскованої валюти та ін.

Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, які спрямовуються на правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави, здійснюють Верховна Рада України, Кабінет міністрів України, Міністерство фінансів України.