Органи держави, що здійснюють фінансову діяльність

Особливістю фінансової діяльності є те, що її здійснюють практично всі органи державної влади залежно від їх компетенції, встановленої чинним законодавством України. Їх (органи) можна поділити на дві групи:

• органи загальної компетенції, які здійснюють реалізацію своїх повноважень у сфері фінансової діяльності, паралельно зі своїми типовими повноваженнями, які є для них основними або ж єдиними. Серед них:

◦ Верховна Рада України, якій відповідно до Конституції України належить затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням. Більше того, виключно законами України встановлюються: Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;

◦ Президент України, як глава держави у відповідності з Конституцією та законами України забезпечує у сфері фінансів узгоджене функціонування і взаємодію органів державної влади, визначає основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики держави, складовою яких є і фінансова політика держави. Президент подає на затвердження ВР України кандидатуру Голови Національного банку та призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України, шляхом прийняття відповідного Указу;

◦ Кабінет Міністрів України, реалізує свої повноваження у сфері фінансової політики, що визначені Конституцією та законами України, актами Президента. Конституційні норми зобов’язують вищий орган в системі органів виконавчої влади забезпечити проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; розробляти проект закону про Державний бюджет України і забезпечити виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подати Верховній Раді України звіт про його виконання; здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи та ін. Усі ці функції Уряду не є вичерпними, а лише доповнюють ряд його функцій, в тому числі пов’язаними з управлінням фінансами держави. Місцеві органи виконавчої влади (місцеві державні адміністрації), органи місцевого самоврядування виконують на відповідній території функції у сфері фінансів відповідно до своєї компетенції, закріпленої Законами України “Про місцеві державні адміністрації” та “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Задля здійснення фінансової діяльності, як основної функції, державою створені спеціальні органи державного управління:

• Міністерство фінансів України, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю, випуску та проведення лотерей, розроблення та виробництва голографічних захисних елементів. Мінфін організовує у межах своїх повноважень виконання актів фінансового законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та вносить їх в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України.

Основними завданнями Мінфіну є: забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю та здійснення контролю за її проведенням Державною податковою адміністрацією, Держмитслужбою, ГоловКРУ та Державним казначейством; забезпечення концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку України; здійснення заходів з підвищення ефективності управління державними фінансами; проведення разом з іншими органами виконавчої влади аналізу фінансово-економічного становища держави, перспектив її подальшого розвитку; підготовка проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; розроблення в установленому порядку проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, прогнозних показників зведеного бюджету України, організація роботи, пов'язаної із складенням та виконанням Державного бюджету України, координація діяльності учасників бюджетного процесу; забезпечення здійснення державних запозичень, надання державних гарантій, погашення та обслуговування державного боргу; реалізація державної політики у сфері випуску та проведення лотерей; реалізація державної політики у сфері розроблення та виробництва голографічних захисних елементів, здійснення державного контролю і координація діяльності державних органів у цій сфері та ін ін;

• Державна податкова служба, яка включає в себе Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах. У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (податкова міліція). Органи державної податкової служби України координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав.

Законодавець основними завданнями органів державної податкової служби визначив:

◦ здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством;

◦ внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

◦ прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

◦ формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків-юридичних осіб;

◦ запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

• Державне казначейство України, (далі ‑ Казначейство) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України і йому підпорядковується. Казначейство є учасником системи електронних платежів Національного банку. Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мінфіну та Положенням «Про Державне казначейство України», що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. Законодавством України, Державному казначейству надані широкі повноваження щодо реалізації своїх як організаційних, так і контрольних функцій: 1) забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; в межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання державного та місцевих бюджетів; 2) управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються; 3) визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку і строків подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів;

• Рахункова палата, є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Завданнями Рахункової палати є: організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням; здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів; контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля; контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України; контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках та ін.;

• Національний банк України, є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, та законами України. Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. На виконання своєї основної функції НБУ сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, – цінової стабільності. Свої функції і повноваження НБУ здійснює незалежно від інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.