Матеріали для вивчення Поняття, сутність та призначення фінансового контролю

Фінансовий контроль є важливою функцією держави, що забезпечує умови нормального функціонування фінансової системи. Контроль є також важливою складовою фінансової діяльності держави, оскільки формування, розподіл та використання грошових ресурсів країни не може проводитися безконтрольно.

Існування фінансового контролю об’єктивно обумовлено наявністю контрольної функції, притаманної фінансам. Будучи інструментом формування і використання грошових доходів і фондів, вони об’єктивно відображають хід розподільчого процесу. Названа функція проявляється в контролі за розподілом валового внутрішнього продукту по відповідних фондах і використанням їх за цільовим призначенням.

В умовах переходу до ринкових відносин фінансовий контроль спрямований на забезпечення динамічного розвитку суспільного і приватного виробництва. Він охоплює виробничу і невиробничу сфери, націлений на підвищення економічного стимулювання, раціональне і бережне використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і природних багатств, скорочення невиробничих витрат, припинення марнотратства, безгосподарності.

Фінансовий контроль – це контроль за фінансовою і господарською діяльністю господарюючих суб’єктів, що не виключає, а передбачає необхідність здійснення інших видів контролю. Він охоплює комплекс тих господарських відносин, від яких залежать розміри фондів грошових коштів й ефективність їх використання. При цьому, об’єкт фінансового контролю не обмежується перевіркою тільки грошових коштів. Ним є використання матеріальних, трудових, природних та інших ресурсів держави, оскільки в сучасних умовах процес виробництва та розподілу опосереднений грошовими відносинами.

Зміст фінансового контролю визначається фінансовою діяльністю держави. При цьому фінансова діяльність не тільки повинна відповідати закону, але й бути доцільною. Основний зміст фінансового контролю у відносинах, що регулюються фінансовим правом України, полягає у:

• перевірці виконання фінансових зобов’язань юридичними і фізичними особами перед державою та органами місцевого самоврядування;

• перевірці правильності використання державними та комунальними підприємствами, установами й організаціями грошових ресурсів, що знаходяться у їх господарюванні чи оперативному управлінні (бюджетних та власних коштів, банківських позичок, позабюджетних та інших коштів);

• перевірці дотримання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків та зберігання грошових коштів підприємствами, установами й організаціями усіх форм власності;

• виявленні внутрішніх резервів виробництва – можливостей підвищення рентабельності господарства, зростанню продуктивності праці, більш економічного та ефективного використання матеріальних та грошових коштів;

• заходах щодо попередження та усунення порушень фінансової дисципліни.

Поняття фінансового контролю нерозривно пов’язано з поняттям фінансової дисципліни, яке допомагає визначити його функції та розкриває багатоаспектність цього поняття. Завдяки реалізації завдань фінансового контролю, що складають його зміст, зміцнюється фінансова дисципліна, яка, у свою чергу, виражає одну із сторін законності.

Фінансова дисципліна – це обов’язковий для всіх суб’єктів господарювання порядок здійснення фінансової діяльності, чітке дотримання встановлених приписів та порядку мобілізації, використання та розподілу грошових фондів держави, суб’єктів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. До вимог фінансової дисципліни належить також неухильне дотримання законності при виконанні бюджету, кошторисів, фінансових планів тощо. Вимоги фінансової дисципліни поширюються не тільки на підприємства, організації, установи, громадян, але й на державні органи влади місцевого самоврядування, їх посадових осіб.

На сьогоднішньому етапі економічного розвитку країни значення фінансового контролю цілком зрозуміле. Фінансовий контроль відіграє роль фактора подальшого розвитку ринкових відносин. Як влучно зауважив професор Є.Б. Кубко, “держава покликана здійснювати управління цим процесом і орієнтувати практику у відповідне, зафіксоване законом русло, упорядкувати і легалізувати форми і види організацій, які виробляють товари і послуги на ринок, сприяючи тим самим зміцненню ринку і ринкових відносин в країні”¹. Завдяки йому закріплюється самостійність підприємницької діяльності, забороняється втручання з боку держави у внутрішньогосподарську сферу відповідних підприємств, установ, приватних осіб.

З другого боку розпочатий процес приватизації, створення комерційних структур, підвищення підприємницької діяльності громадян і відсутність чіткого законодавства породжують такі негативні явища, як корупція, мафіозні угруповання, різного роду зловживання. За таких умов сфера фінансового контролю, природно, розширюється, він виступає засобом забезпечення законності і фінансової дисципліни, запобігання правопорушенням. За його допомогою виявляються правопорушення і притягаються до відповідальності винні особи. Ефективність фінансового контролю припускає необхідність глибокого економічного аналізу фінансово-господарської діяльності, розробки контролюючими органами пропозицій щодо поліпшення якості роботи підконтрольних організацій.

Таким чином, фінансовий контроль – це законодавчо врегульована діяльність уповноважених органів держави та місцевого самоврядування й недержавних організацій, спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності при формуванні (мобілізації), розподілі та використанні грошових фондів і пов’язаних з цим матеріальних цінностей держави та місцевого самоврядування, задля найефективнішого соціально-економічного розвитку суспільства