Зведений бюджет держави

Детально розглядаючи приведені нами види бюджетів, не можна не зупинитися на таких поняттях, як зведений бюджет, зведений бюджет України і зведений бюджет адміністративно-територіальної одиниці України.

Бюджетний кодекс України (ст. 6), зведений бюджет визначає як сукупність показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави.

У свою чергу зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету АРК та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.

Зведений бюджет АРК включає показники бюджету АРК, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського значення.

Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області.

Зведений бюджет району включає показники районних бюджетів, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району.

Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. У разі, коли місту або району у місті адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району в місті включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл.

Класифікація доходів та видатків бюджету

Вітчизняний законодавець доходи бюджету визначає як усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти). Аналіз статті 9 БК України свідчить, що доходи бюджетів формуються у відповідності з податковим та бюджетним законодавством України.

Саме тому доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

• податкові надходження – передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі;

• неподаткові надходження – доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження від штрафів та фінансових санкцій; інші неподаткові надходження;

• доходи від операцій з капіталом – надходження від продажу основного капіталу, землі та нематеріальних активів, від продажу майна, що перебуває в комунальній власності, від реалізації державних запасів товарів та ін.;

• трансферти – кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Вітчизняні дослідники фінансового права доходи бюджетів поділяють також на:

• закріплені доходи – надходження, що повністю або частково закріплюються за певним бюджетом безстроково чи на довгостроковій основі та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;

• власні доходи – надходження від тих джерел, які перебувають у власності територіальних громад або які не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;

• регулюючі доходи – надходження до бюджетів, які визначаються щорічно в акті про бюджет як відсоткові відрахування від загальнодержавних податків і зборів, а також як міжбюджетні трансферти.

Доходи бюджетів також класифікують й за такою низкою ознак:

• за соціально-економічним характером:

◦доходи від суб’єктів господарювання незалежно від форми власності;

◦кошти, що надходять від населення.

• за методом вилучення коштів і юридичною формою:

◦кошти, внесення яких відбувається добровільно (гранти, дарунки, пожертви);

◦кошти, що стягуються в обов’язковому порядку (податки, збори, платежі).

• за умовою зарахування до відповідних бюджетів:

◦власні доходи;

◦закріплені доходи;

◦регульовані доходи¹.

Видатки бюджету за БК України – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

У статті 10 БК України дано класифікацію видатків бюджету, які класифікуються за рядом ознак:

• функціями, з виконанням яких пов’язані видатки (функціональна класифікація видатків). При цьому функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації:

◦розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, АРК чи місцевого самоврядування (наприклад, розділ функціональної класифікації – освіта (0900);

◦підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, АРК чи місцевого самоврядування (підрозділ – вища освіта (0900), групи – вищі навчальні заклади І та ІІ рівнів акредитації (0941), вищі навчальні заклади ІІІ та ІV рівнів акредитації (0942),

• економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків). За цією класифікацією видатки бюджету поділяються на:

◦поточні, – забезпечують фінансування поточної діяльності підприємства, установи чи організації (оплата праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, оплата послуг, видатки на відрядження, представницькі видатки, оплата комунальних послуг і енергоносіїв та ін.;

◦капітальні – платежі на придбання капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, землі, нематеріальних активів або невідплатні платежі, що передаються отримувачам для придбання таких активів, компенсації втрат, пов’язаних з руйнуванням або пошкодженням основних фондів;

◦кредитування за вирахуванням погашення – це платежі всіх рівнів, у результаті яких у них виникають фінансові вимоги до інших економічних одиниць, що передбачають обов’язкове повернення коштів.

• ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків). Відомча класифікація видатків бюджету, при цьому, визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів. Завданнями відомчої класифікації є оптимізація кількості головних розпорядників бюджетних коштів, поліпшення бюджетного планування та побудова чіткої, організаційно досконалої системи державного управління;

• бюджетними програмами (програмна класифікація видатків). При цьому, програмна класифікація застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом. Планування видатків із застосуванням цього методу передбачає розробку, аналіз і добір програм на стадії стратегічного планування, при цьому кожна програма має чітку мету реалізації, завдання, терміни й етапи фінансування.