Матеріали для вивчення Поняття державних видатків

Забезпечуючи виконання своїх завдань і функцій, держава розподіляє і використовує фінансові ресурси. При цьому роль держави полягає в тому, що вона надає фінансову підтримку окремим галузям економіки, фінансує соціально-культурні заходи і науку, національну оборону, правоохоронну діяльність, судову систему, систему державних органів управління, які практично втілюють її функції. Фінансові ресурси, що виділяються державою з централізованих і децентралізованих фондів на потреби держави і складають зміст державних видатків.

Державні видатки визначають як врегульовані нормами права суспільні відносини, що виникають з приводу планомірного використання державних фінансових ресурсів з метою матеріального забезпечення процесу розширеного відтворення, утримання соціальної сфери, обороноздатності і державного управління. Як бачимо, у сфері державних видатків виникають правовідносини, що передбачають участь у них відповідних суб’єктів, а саме:

• органи Державного казначейства України, які складають розпис видатків бюджету у відповідності з їх поквартальним розподілом та здійснює постійний контроль за використанням бюджетних асигнувань;

• кредитна установа (банк), в якому відкрито банківський рахунок бюджетній організації або суб’єкту, що отримує бюджетні асигнування;

• розпорядник бюджетних коштів, керівник установи, підприємства, організації, якому надане право розпорядження бюджетними асигнуваннями, переводити їх до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

В системі державних видатків слід знаходити видатки бюджету, а саме кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Ці поняття співвідносяться як родове та видове, адже видатки бюджету, в тому числі місцевих, належать до державних видатків, і цим самим є предметом правового регулювання норм окремого інституту фінансового права “Правове регулювання державних та місцевих витрат”.

Фінансування державних видатків здійснюється коштами: державного і місцевих бюджетів; державних і місцевих цільових фондів; власних фондів підприємств, установ, організацій та ін.

Державні видатки складають в своїй сукупності відповідну систему і класифікують за різними критеріями, а саме:

• за формою власності (територіального рівня):

◦державні;

◦муніципальні (органів місцевого самоврядування).

• за джерелами отримання і використання:

◦централізовані, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету і державних цільових фондів;

◦децентралізовані, що фінансуються за рахунок власних коштів державних і комунальних підприємств.

• за характером участі у суспільному виробництві:

◦основні кошти (для фінансування капітальних вкладень),

◦оборотні кошти (для фінансування поточних витрат);

◦резерви.

• за цільовим призначенням:

◦видатки на заробітну плату;

◦видатки на господарські потреби;

◦видатки на поточний ремонт та ін.

• за функціональним призначенням:

◦видатки на державне управління;

◦видатки на підтримку окремих галузей та суб’єктів господарювання;

◦видатки на соціально-культурну сферу;

◦видатки на освіту й науку;

◦видатки на охорону здоров’я;

◦видатки на обслуговування державного боргу та ін.

Видатки на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, поділяються на:

1) видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені БК України видатки, які не можуть бути передані на виконання АРК та місцевому самоврядуванню;

2) видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути передані до виконання АРК та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

3) видатки на реалізацію прав та обов’язків АРК та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України.

Розмежування видів видатків, визначених вище пунктами 2 і 3 між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

• перша група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів, при цьому видатки цієї групи здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об’єднань;

• друга група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України, при цьому видатки цієї групи здійснюються з бюджетів міст республіканського АРК та міст обласного значення, а також районних бюджетів;

• третя група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України. Видатки цієї групи здійснюються з бюджету АРК та обласних бюджетів.

Варто наголосити, що з бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп. Детальна класифікація видатків бюджету, як головної складової державних видатків нами була дана в модулі 5, тому варто повернутися до згадуваної теми.