Поняття бюджетного устрою України

Для кожної держави є властивим мати свою бюджетну систему, яка побудована на принципах, що забезпечують можливість держави мати власний (державний) бюджет та місцеві бюджети кожній адміністративно-територіальній одиниці та територіальним громадам і їх об’єднанням. Бюджетний устрій будь-якої країни визначається її державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом.

Бюджетний устрій – це законодавчо визначена організація бюджетної системи, принципи її побудови, розмежування доходів і видатків між державним і місцевими бюджетами, а також повноваження органів законодавчої та виконавчої влади держави, органів місцевого самоврядування у сфері бюджету.

Беручи до уваги, що Україна є унітарною державою, в якій визнається і гарантується місцеве самоврядування, відтак наявність місцевих бюджетів є обов’язковою. Для України є характерною дворівнева будова бюджетної системи, яка включає в себе:

• Державний бюджет України;

• місцеві бюджети (бюджет АРК, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування (бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань).

Бюджетна система України, її склад та принципи побудови

Бюджетна система представляє собою засновану на економічних відносинах і юридичних нормах сукупність бюджетів усіх рівнів. Бюджетна система України, у відповідності з п. 5. ст. 2 БК України – це сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

У ст. 5 БК України дана структура бюджетної системи України, яка складається із бюджетів двох рівнів: перший рівень – державний бюджет; другий рівень – місцеві бюджети (бюджет АРК, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування (бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань). При цьому важливо зауважити, що Державний бюджет України розробляється і затверджується у формі закону, а місцеві бюджети – у формі правових актів представницьких органів місцевого самоврядування.

Як бачимо зміст вищезазначеної норми містить начебто два синонімічні поняття “місцеві бюджети” і “бюджети місцевого самоврядування”. Однак, норми БК України наголошують на відмінності цих понять, оскільки місцевими бюджетами визнаються бюджет АРК, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Тоді як бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань.

Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах:

• єдності бюджетної системи України, що забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

• збалансованості – повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;

• самостійності – Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними, що забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади АРК та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом ВР АРК та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети. Окрім цього, держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів влади АРК та органів місцевого самоврядування, як і навпаки;

• повноти – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування;

• обґрунтованості – бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

• ефективності – при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

• субсидіарності – розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен грунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

• цільового використання бюджетних коштів – бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;

• принцип справедливості і неупередженості – бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

• публічності та прозорості – Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно ВР України, ВР АРК та відповідними радами;

• принцип відповідальності учасників бюджетного процесу – кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу. Так, відповідно до ст. 121 БК України особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.