- •Вступ до дисципліни
- •Як користуватися посібником
- •Перелік умовних скорочень
- •Дк України – Державне казначейство України
- •Загальна частина
- •Глава 1. Фінансова діяльність держави й місцевого самоврядування
- •§ 1. Поняття фінансів, їх функцій та фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування
- •Принципи, методи та форми фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування
- •Фінансова система України та її складові
- •Органи держави, що здійснюють фінансову діяльність
- •Дайджест
- •Завдання для самоконтролю
- •Підсумковий тест навчального модуля 1.
- •Тестдопуск
- •Методичні вказівки до вивчення модуля 2.
- •Матеріали для вивчення Поняття фінансового права.
- •Предмет і метод фінансового права
- •Система і джерела фінансового права
- •Місце фінансового права в системі права України
- •Дайджест
- •Завдання для самоконтролю
- •Підсумковий тест навчального модуля 2
- •Тестдопуск
- •Методичні вказівки до вивчення модуля 3.
- •Матеріали для вивчення Поняття, особливості та види фінансово-правових норм
- •Структурна будова фінансово-правових норм
- •Поняття, особливості та види фінансово-правових відносин
- •Підстави виникнення, зміни та припинення фінансово-правових відносин
- •Дайджест
- •Завдання для самоконтролю
- •Підсумковий тест навчального модуля
- •Тестдопуск
- •Методичні вказівки до вивчення модуля 4.
- •Матеріали для вивчення Поняття, сутність та призначення фінансового контролю
- •Види фінансового контролю
- •Методи фінансового контролю
- •Органи фінансового контролю та їх повноваження
- •Дайджест
- •Завдання для самоконтролю
- •Підсумковий тест навчального модуля
- •Нормативноправові акти до залікового модуля і
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Факультативна література:
- •Тестдопуск
- •Методичні вказівки до вивчення модуля 1.
- •Матеріали для вивчення Поняття, принципи та функції бюджету і його значення для функціонування держави
- •Поняття бюджетного права України
- •Бюджетно-правові норми та бюджетно-правові відносини
- •Поняття бюджетного устрою України
- •Бюджетна система України, її склад та принципи побудови
- •Зведений бюджет держави
- •Класифікація доходів та видатків бюджету
- •Дефіцит та профіцит бюджету
- •Дайджест
- •Завдання для самоконтролю:
- •Підсумковий тест навчального модуля
- •Тестдопуск
- •Методичні вказівки до вивчення модуля 2.
- •Матеріали для вивчення Поняття, зміст, стадії та учасники бюджетного процесу
- •Порядок складання проекту бюджету
- •Розгляд та затвердження бюджету
- •Виконання бюджету
- •Звіт про виконання бюджету
- •Дайджест
- •Завдання для самоконтролю
- •Підсумковий тест навчального модуля
- •Нормативноправові акти:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Факультативна література:
- •Тестдопуск
- •Методичні вказівки до вивчення модуля 1.
- •Матеріали для вивчення Поняття і система державних доходів
- •Податкова система України
- •Оподаткування юридичних осіб
- •Оподаткування фізичних осіб
- •Спрощена система оподаткування
- •Дайджест
- •Завдання для самоконтролю:
- •Підсумковий тест навчального модуля
- •Тестдопуск
- •Методичні вказівки до вивчення модуля 2.
- •Матеріали для вивчення Поняття та функції державного кредиту
- •Форми державного кредиту
- •Поняття, види та форми державного боргу
- •Дайджест Динаміка державного боргу України
- •Завдання для самоконтролю
- •Підсумковий тест навчального модуля
- •Тестдопуск
- •Методичні вказівки до вивчення модуля 3.
- •Матеріали для вивчення Поняття, роль, значення та функції страхування
- •Основні галузі (форми) та види страхування
- •Поняття та зміст загальнообов’язкового державного соціального страхування
- •Дайджест
- •Завдання для самоконтролю
- •Підсумковий тест навчального модуля
- •Тестдопуск
- •Методичні вказівки до вивчення модуля 4.
- •Матеріали для вивчення Поняття державних видатків
- •Поняття та принципи бюджетного фінансування
- •Кошторисно-бюджетне фінансування
- •Фінансування соціального захисту та соціального забезпечення
- •Фінансування охорони здоров’я та фізичної культури і спорту
- •Фінансування освіти і науки
- •Фінансування органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •Фінансування оборони, правоохоронної діяльності та безпеки держави
- •Дайджест:
- •Питання для самоконтролю:
- •Підсумковий тест навчального модуля
- •Нормативноправові акти:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Факультативна література:
- •Тестдопуск
- •Методичні вказівки до вивчення модуля 1.
- •Матеріали для вивчення Поняття банківської системи України та її елементи
- •Повноваження Національного банку України
- •Грошова система та грошовий обіг в Україні
- •Порядок здійснення готівкових розрахунків
- •Порядок здійснення безготівкових розрахунків
- •Поняття валюти та валютних цінностей
- •Валютне регулювання та валютний контроль
- •Дайджест
- •Завдання для самоконтролю
- •Підсумковий тест навчального модуля
- •Нормативноправові акти:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Факультативна література:
- •Питання до заліку
- •Словник фінансових термінів
Матеріали для вивчення Поняття фінансового права.
Фінансове право як галузь права за своїм змістом належить до публічних галузей права. Фінансове право як галузь права прийнято визначати як систему юридичних норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають в процесі функціонування фінансової системи держави: утворення, розподілу і використання публічних фінансів (грошових фондів держави та місцевого самоврядування), необхідних для здійснення завдань і функцій держави, її органів. Таким чином, фінансове право регулює суспільні відносини у сфері публічної фінансової діяльності і публічних фінансів.
В юридичній літературі представлені різні визначення фінансового права як галузі вітчизняного права. При цьому автори підкреслюють публічний характер цієї галузі, хоча і не в усіх визначення автори прямо вказують на це.
Фінансове право має свій предмет правового регулювання, тобто визначені суспільні відносини, що регулюються нормами даної галузі права. Вказування на ці суспільні відносини містяться в усіх запропонованих авторами визначеннях даної галузі права.
Академік Л.К. Воронова визначає фінансове право як самостійну галузь публічного права, що регулює суспільні відносини в сфері мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів держави з метою забезпечення виконання нею своїх завдань і функцій1.
На думку професора М.П. Кучерявенька, фінансове право становить сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини в сфері формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих грошових фондів держави й територіальних громад2.
Російський дослідник фінансового права професор О.М. Горбунова, фінансове право визначає як сукупність юридичних норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають в процесі фінансової діяльності держави для забезпечення безперебійного здійснення його завдань та функцій в кожний даний період його розвитку3.
Як бачимо з наведених визначень в нормах фінансового права категорично закріплюються вимоги держави у сфері фінансової діяльності. При чому ступінь імперативності норм практично не знижується як на рівні закону, так і нарівні підзаконних актів.
Отже, фінансове право можна визначити як систему правових норм, що регулюють суспільні відносини, що виникають між державою в особі уповноважених нею органів та юридичними і фізичними особами, з приводу формування (мобілізації), розподілу, перерозподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів держави й місцевого самоврядування з метою виконання поставлених перед ними завдань і функцій.
Предмет і метод фінансового права
Із загальної теорії держави і права відомо, що для розмежування галузей права, які в своїй сукупності складають систему права, використовують дві основні ознаки – предмет і метод правового регулювання. За предметом і особливостями методу правового регулювання фінансове право займає в системі права України самостійне місце. Для визначення предмета регулювання і встановлення меж цієї галузі права існують відповідні критерії, головною з яких є та, що фінансове право регулює суспільні відносини, що виникають виключно в процесі фінансової діяльності держави, а норми фінансового права завжди спрямовані на регулювання відносин з приводу виконуваних в процесі фінансової діяльності держави розподільної, контрольної та стимулюючої функцій при розподілі суспільного продукту і національного доходу в грошовій формі.
Отже, важливі особливості відносин, що складають предмет фінансового права, полягають у тому, що вони:
виникають у сфері фінансової діяльності в процесі розподілу і перерозподілу доходу з метою утворення необхідних суспільству фондів споживання і фондів нагромадження;
їх об’єктом завжди є гроші або грошові зобов’язання, що пов’язані з формуванням і використанням грошових фондів;
є результатом фінансової діяльності держави, у зв’язку з необхідністю забезпечення держави фінансовими ресурсами і виконання нею властивих їй функцій;
є результатом надання правової основи фінансово-економічним відносинам, через правову регламентацію поведінки їх суб’єктів;
для них характерною є обов’язкова участь держави в особі уповноваженого нею органа, який здійснює від свого імені та під контролем держави владні повеління іншій стороні відносин;
для них характерною є нерівність сторін, внаслідок їх владного характеру;
їх виникнення, зміна та припинення, безпосередньо пов’язане з нормативними актами, а відтак суб’єкти цих відносин незалежно від їх організаційної форми та власності не мають права встановлювати, змінювати чи припиняти ці правовідносини, що автономно здійснює держава як інститут влади.
Перелічені особливості дають змогу виділити з великого кола існуючих грошових відносин ті, котрі за своїм характером є фінансовими.
Відтак, предметом фінансового права – є суспільні фінансові (бюджетні, податкові, розрахунково-кредитні, валютні, фінансово-контрольні) відносини, що виникають в процесі формування, розподілу і використання грошових коштів державою й органами місцевого самоврядуванням при реалізації поставлених перед ними завдань та функцій. До предмету фінансового права входять суспільні відносини, що виникають в процесі побудови структури фінансової системи, розподілу повноважень органами держави і місцевим самоврядуванням, відносини щодо регулювання всієї фінансової діяльності.
Метод тієї чи іншої галузі права залежить від характеру суспільних відносин, котрі вона (галузь) регулює, від правового статусу суб’єктів цих відносин. Виходячи з цього, можна констатувати обумовленість методу фінансового права особливостями фінансових правовідносин.
Фінансове право за методом правового регулювання, на перший погляд, співпадає з адміністративним правом, адже той же метод владних приписів, нерівність суб’єктів правовідносин та ін. Однак варто наголосити, що адміністративне право не регулює фінансові відносини, адже їх специфіка визначає необхідність застосування фінансово-правового методу. Більша частина таких розпоряджень виходить від фінансово-кредитних органів влади. У нормах фінансового права жорстко закріплюються вимоги держави у сфері фінансів.
У загальновизначеному розумінні в системі права метод визначається як система способів, засобів та прийомів правового впливу на свідомість і поведінку людей, діяльність організацій, установ та підприємств. Методи застосовуються не ізольовано один від іншого, а поєднанні, комплексно, інакше не стане можливим забезпечити ефективність правового впливу. Більше того, застосування методів повинно відбуватися не епізодично, а систематично, постійно, в процесі цілеспрямованої діяльності.
Метод фінансового права базується на способах приписів (зобов’язань), дозволів і заборон, що дає підстави визнавати його як владно-вартісний метод, який характеризується:
наявністю державно-владних приписів;
юридичною нерівністю сторін у фінансових відносинах;
відсутністю можливості домовленості сторін;
вартісний механізм впливу на суб’єктів-учасників фінансових відносин.
Використання державними органами того чи іншого методу визначається, тим з якими суб’єктами держава вступає у відносин, а також конкретними умовами збору і розподілу грошових коштів. Відповідно трьом сторонам фінансової діяльності методи її здійснення прийнято також ділити на три групи:
методи формування (мобілізації) грошових коштів. У відносинах держави з державними і недержавними підприємствами, установами й організаціями та громадянами використовується в основному податковий метод, при якому частина доходів, прибутку названі суб’єкти в обов’язковому порядку, в установлені законом термін і розмірах перераховують до бюджетів. До цієї групи методів відносять також такі методи як: добровільні внески грошових коштів (придбання облігацій, лотерейних білетів та ін.); мита, які на відміну від податків справляються, як правило, за відповідні послуги, що їх отримує юридична чи фізична особа (за нотаріальне посвідчення документів тощо); страхування майна, відповідальності, особисте страхування, що дає змогу залучені в такий спосіб кошти використати в грошовому обігу; внески до спеціальних фондів – соціального страхування, на випадок безробіття, пенсійний фонд сплачуються юридичними і фізичними особами і використовуються на виплату пенсій та різних допомог;
методи розподілу грошових коштів. Такими є: фінансування – як планова, цільова, безповоротна та безоплатна виплата державних грошових коштів з бюджетів; кредитування – також планова, цільова, але платна і поворотна видача коштів у вигляді банківських позик;
методи використання грошових коштів. Розрізняють використання грошових коштів безготівковими коштами і готівкою.
Водночас основним методом фінансового права є – державно-владні приписи, які стосуються порядку і розмірів платежів до державної бюджетної системи, фондів, цільового використання державних грошових коштів та ін.
Наразі все більшого значення стали набувати й інші методи: рекомендації, погодження та ін. Ці методи застосовуються в процесі регулювання суспільних відносин, що виникають між органами державної виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, зокрема при вирішенні питань у сфері оподаткування.