25. Система права Галицько-Волинського князівства кін. Хіі – поч. Хiv ст.

Система права Галичини та Волині ґрунтувалася на досить міцній джерельній базі. Джерелами права слугували:

а) норми звичаєвого права. Насамперед, це кровна помста, ордалії, свідчення в суді, порядок успадкування майна тощо;

б) норми статей "Руської правди", яка поширювалася в усіх трьох редакціях - короткій, розширена (поширена) та скороченій. Її правова спрямованість (захист приватної власності) не змінилася до XV ст. і згодом стала підставою для кодифікації права у Великому князівстві Литовському;

в) князівське законодавство, репрезентоване уставами, угодами та грамотами князів:

Найдавніша - 1134 року - ”Грамота князя Івана Берладника”. Як пам’ятка права, вона регламентувала правове становище окремих іноземних купців при їх приїзді на землі князівства. Наприклад, встановлювались пільги для болгарських купців (звільнялись від сплати мита, коли привозили в Малий Галич товари ”на ізклад”).

”Рукописання” (заповіт) князя Володимира Васильковича (близько 1287 р.) свідчить про існування в період роздробленості права спадщини феодального володіння, а також – про порядок передачі князями права експлуатації феодально-залежного населення своїм спадкоємцям. Дає матеріал для вивчення організації управління селами і містами князівства, вказує на купівлю землі як один із способів набуття феодальних землеволодінь.

“Грамота володимир-волинського князя Мстислава Даниловича” (1289) дає уявлення про розміри і форми феодальних повинностей міського населення на користь державної влади.

Дві грамоти Андрія Юрійовича(1320 р.) про торговельні привілеї купцям.

г) міжнародно-npaвовi акти - декілька угод князів з орденом хрестоносців (1308-1335 pp.);

д) канонічне право церковних уставів Володимира та Ярослава, "Номоканон", "Кормча книга";

е) магдебурзьке правo у вигляді грамот князів на самоврядування містам Санок (1339 р.) та Львів (1356 р.) Хоча норми цього права діяли в Галичині не в повному обсязі і у зміненому вигляді.Грамота останнього галицько-волинського князя Юрія ІІ Болеслава наділяла міщан міста Сянок привілеями, і, зокрема, звільняла їх від податків на 15 років.

Цивільно-npавові норми зазначених джерел передбачали інститут права власності та зобов'язальних дій. Придбане шляхом купівлі рухоме та нерухоме майно можна було продати, подарувати, обміняти і вчинити "як буде воля". Згадані також застава та обмін майна. Поширювалися угоди позики, поклажі (депозиту) цінних речей. Родинне право, як і раніше, передбачало шлюб, опіку та успадкування.

Норми кримінального права збереглися головним чином незмінними з часів єдиної КР. Щоправда з'явилися й нові, зокрема такий вид злочину, як змова проти князя та його влади. Почали застосовувати поряд зі штрафами такі види покарань, як смертна кара, ув'язнення у фортеці, вигнання, конфіскації. Причому не лише до суспільних низів, але і до відомих, багатих і знатних бояр.

Процесуальне право суттєвих змін з часів КР не мало.