- •4) Основні риси античного правау
- •5. Риси давньосхідного скіфського права
- •6. Давньоруського звичаєвого права
- •12) Володіння Не було чіткого визначення права власності в нашому розумінні. Норми цивільного права(інститути) поділялися на:
- •19)Види злочинів «Руська правда» визнавала такі види злочинів:
- •22. Судовий процес називався тяжба. Суд був 3 стороною у спорі, наглядав за судовими діями та встановлював вирок після змагань. Судовий процес у кр мав яскраво виражений змагальний
- •25. Система права Галицько-Волинського князівства кін. Хіі – поч. Хiv ст.
- •26. Поняття та види українського звичаєвого права хіv – XVI століть
- •29. Уставні земські грамоти українських земель Великого князівства Литовського хіv – XVI ст., причини їх ухвалення та загальний зміст
- •30.Поняття речового права литовсько-руської доби
- •31. Види зобов’язань в литовсько-руському праві
- •36. Спадкування за законом (звичаєм) та заповітом в литовсько-руському праві.
- •37.Права та обов’язки опікунів в литовсько-руському праві
- •38. Поняття злочину в литовсько-руському праві
- •39. Категорії та види злочинів у литовсько-руському праві
- •46. Характеристика розвитку права на українських землях у складі Польського королівства 1434-1569 років
- •47. Розвиток права на українських землях Речі Посполитої др. Пол. XVI- сер. XVII століть
- •48.Поняття козацького звичаєвого права
- •49.Види звичаєвого права гетьманської доби
- •56. Нормативні акти церковного права XVII-XVIII століть
- •62. Поняття особистих та реальних сервітутів в українському праві другої половини 17 - 18 ст.
- •64. Зміни в українському спадковому праві другої половини 17-18 ст.
- •65. Поняття опіки та піклування в українському праві другої половини 17-18 ст.
- •66. Поняття злочину в українському кримінальному праві другої половини 17-18 ст.
- •71. Компетенція великокняжого суду Русі кінця іх-початку хiv ст.
- •72. Церковна юстиція в Україні кінця X- XVIII ст.
- •73. Центральні судові органи Литовсько-Руської держави XIV-XVI
- •75. Статутні суди вкл
- •76. Судоустрій в українських землях Польського королівства др.Пол. 15-сер. 16ст
- •79. Центральні суди Гетьманщини др.Пол. 17-18 ст., їх компетенція
- •80. Місцеві судові органи Гетьманщини др. Пол. 17 -18 ст. Та їх компетенція
- •81. Міський суд в українських містах з магдебурзьким правом
- •83. «Руська правда»: списки, зміст, історичне значення
- •84. Систематизація литовсько-руського права XIV-XVI ст.
- •85. Судебник Казимира 29 лютого 1468 року
- •86. Уставна земська грамота Київської землі 1507 року
- •2 Важливих види політичних злочинів – верховна і земська зрада. Державні злочинці підлягали смертній карі, поєднаній з конфіскацією майна.
- •87. «Устава на волоки» 1 квітня 1557 року
79. Центральні суди Гетьманщини др.Пол. 17-18 ст., їх компетенція
До центральних судів Гетьманщини належали : суд гетьмана, Генеральний суд, Генеральна військова канцелярія.Генеральний суд. Генеральний суд у своєму складі мав двох генеральних суддів, кількох членів генеральної старшини та кількох бунчукових товаришів. Як суд першої інстанції, він відав справами членів генеральної старшини, полковників та бунчукових товаришів. Як суд другої інстанції - вирішував справи з апеляцій на вироки полкових канцелярій. До його компетенції належали земельні спори, які вирішувалися призначеними із членів суду комісарами з виїздом на місце спору.
● Генеральна військова канцелярія. Генеральна військова канцелярія від XVIII ст. мала повноваження розглядати апеляції на вироки та рішення Генерального суду (доти не мала жодних судових повноважень). У суді Генеральної військової канцелярії брали участь гетьман (формально рідко виступав у ролі судді, хоча траплялися випадки, коли втручався в окремі справи, милував засуджених) і призначені ним члени тільки генеральної старшини (найчастіше - генеральні обозний та осавули). Генеральна військова канцелярія остаточно розв'язувала справи з апеляцій на вироки Генерального суду. У виняткових випадках можна було оскаржити вироки Генеральної канцелярії апеляцією до російського царя.
● Суд гетьмана. Мав необмежену компетенцію . Міг розглянути будь-яку справу нижчих судів. Вирок не підлягав оскарженню. У XVIII ст. компетенція гетьмана, як найвищого судді, часто обмежувалася російським урядом
80. Місцеві судові органи Гетьманщини др. Пол. 17 -18 ст. Та їх компетенція
До місцевих судових органів Гетьманщини належали : сільські козацькі суди, сотенні суди, полкові суди.
● Сільські козацькі суди. Сільські суди мали компетенцію судити дрібні цивільні й кримінальні справи, що виникали серед сільського населення (селяни та козаки, не приписані до якоїсь сотні). До складу сільського суду входили представники козаків - сільський отаман і кілька козаків - та представники селян - сільський війт і кілька селян. Названі представники сільського населення становили таким чином змішану судову колегію.
● Сотенні суди. Сотенні суди були в кожній сотні. Як суди першої інстанції, вони вирішували справи, що виникали між сотенною старшиною або між козаками даної сотні. Як суди другої інстанції, сотенні суди вирішували справи з апеляції на вироки селянських судів у спорах між козаками. Апеляційною інстанцією для сотенних судів були полкові суди. До судової колегії сотенного суду входили: сотник, міський отаман, міський писар, сотенний осавул та хорунжий. Суд розглядав цивільні й тяжкі кримінальні справи, а також ті, в яких однією зі сторін виступали представники сільської старшини.
● Полкові суди. Суд очолював полковник, у його засіданні брали участь полковий суддя, представники полкової та значкової старшини.Як суд першої інстанції, полковий суд розглядав цивільні й кримінальні справи членів полкової старшини, сотників полкових сотень і значкових товаришів полку. Як друга інстанція - вирішував справи з апеляцій на вироки сотенних судів .Провадили судочинство у кримінальних справах, за які передбачалася смертна кара.