1.1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.

1.2. Преамбула У преамбулі визначається, повне найменування сторін - учасників зовнішньоекономічної операції під якими вони офіційно зареєстровані, з зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів ("Продавець", "Покупець", "Замовник", "Поставник" тощо) та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (контракту) (статут підприємства, установчий договір тощо).

1.3. Предмет договору (контракту) У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому, із зазначенням точного найменування, марки, сорта або кінцевого результату роботи, що виконується.

1.4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).

1.5. Базисні умови поставки товарів (прийому-здачі виконаних робіт або послуг).У цьому розділі, вказується вид транспорту та базисні умови поставки (у відповідності з "Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів" у редакції 1990 року), які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій товару).

1.6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).

1.7. Умови платежів.Цей розділ визначає спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань.

1.8. Умови здачі (приймання) товару (робіт, послуг).У цьому розділі визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаро супровідних документів.

1.9. Упаковка та маркування.

1.10. Форс-мажорні обставини.Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) може бути не виконано сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше).

1.11. Санкції та рекламації.Цей розділ встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань.

1.12. Арбітраж.У цьому розділі визначаються умови та порядок арбітражного вирішення спорів щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви арбітражного суду або чітких критеріїв визначення арбітражного суду будь-якою із сторін у залежності від предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватись цим судом, та правил процедури арбітражу.

1.13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

За домовленістю сторін в договорі (контракті) можуть визначатись додаткові умови:

страхування,

гарантії якості,

умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників,

визначення норм навантаження (розвантаження),

умови передачі технічної документації на товар,

збереження торгових марок…

46.Поняття, ознаки та загальна характеристика договору міжнародної купівлі-продажу.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Тільки дві особливості, які притаманні договору міжнародної купівлі – продажу (контракту), що відрізняють його від договору внутрішньої купівлі – продажу:

1) сторони контракту – особи, які мають комерційні підприємства в різних державах;

2) предмет договору купівлі – продажу переміщається через державний кордон.

Але ці особливості не вносять яких – небудь змін, шодо кваліфікації договірних відносин, тому може бути зроблено висновок, що договір міжднародної купівлі – продажу (контракт) є такий самий договір купівлі – продажу, який згідно національного законодавства України й інших держав визнається самостійним інститутом договірного права, опосередковуюший операції з продажу и купівлі товарів. Розглядаючи співвідношення поняття договору міжднародної купів-лі – продажу товарів з загальним (родовим) поняттям договору купівлі – про¬дажу, І. В. Єлісєєв відмічає договір міжднародної купівлі – продажу є різновидом купівлі – продажу загалом, однак його неможна розглядати в якості однопорядкового з іншими угодами, які регулюються § 1 - 6 глави 54 ЦК. Договір міжнародної купівлі – продажу товарів (контракт) – консенсуальний, тому що зобовязання виникає з моментк досягнення сторонами згоди; оплатний, тому що покупець зобовязаний задовільнити інтерес продавця шляхом сплати певної грошової суми за товара; двосторонній, тому що кожна сторона не тільки має права, але й несе зустрічні зобовязання перед контрагентом. З урахуванням загального визначення договору купівлі – продажу, закріпленого в п. 1 ст. 655 ЦК України, може бути сформульовано наступне визначення: за договором міжнародної купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати товар, рухомий крізь державний кордон, у власність другій стороні (покупцеві), комерційне підприємство якого знаходиться на території іншої держави, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.Дане визначення, як представляється, відповідає укладеному в вітчизняній та зарубіжній літературі й міжнародній правозастосовній практиці розумінню договору міжнародної купівлі – продажу.

+ дивитися попереднє питання