- •1. Поняття та місце мПрП
- •2.Предмет мПрП
- •3. Поняття та елементи міжнародних приватноправових відносин.
- •4, Ознаки міжнародних приватно правових відносин
- •5.Поняття та види іноземного елемента:
- •7.Принципи мпп
- •8.Співвідношення міжнародного приватного та публічного права.
- •9.Система міжнародного приватного права.
- •10. Поняття та загальна характеристика джерел мпп.
- •12.Міжнародні договори: поняття та види та загальна характеристика.
- •13.Звичаї в мпп: поняття та види та загальна характеристика.
- •14. Роль арбітражної та судової практики в регулюванні мпп
- •4. Міжнародна торгівельна палата
- •18. Поняття та значення матеріальних і колізійних норм у мпп
- •19. Характеристика міжнародних договорів про правову допомогу.
- •20. Фізичні особи як суб’єкти мпп: поняття, види та загальна характеристика.
- •21. Особистий закон фізичної особи.
- •22. Правовий статус фізичних осіб.
- •23. Правосуб’єктність фізичних осіб у відносинах з іноземним елементом.
- •25. Правовий стату іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •26. Правовий статус юридичних осіб у мпп
- •27. Характеристика теорій юридичної особи.
- •28. Особистий закон юридичної особи
- •23. Заснування та діяльність юридичних осіб на території України. Преставництва та філії іноземних юридичних осіб.
- •24. Держава як учасник міжнародних правових відносин
- •25. Поняття та види теорій імунітету держави.
- •26. Поняття та природа колізійної норми.
- •27.Структура колізійної норми
- •28.Види система колізійних норм.
- •38. Односторонні та двосторонні колізійні норми.
- •39.Прості, складні, абсолютно визначені та відносно визначені колізійні норми.
- •40. Типи колізійних прив’язок.
- •41. Уніфікація колізійних норм.
- •42. Правова природа права власності в мпп.
- •43. Об’єкти права власності іноземців в Україні.
- •44. Колізійні питання права власності мпп.
- •45. Поняття, види та джерела правового регулювання іноземних інвестицій в Україні.
- •46.Форми іноземного інвестування.
- •Державні гарантії захисту іноземних інвестицій.
- •Правовий статус іноземних інвестицій у вільних економічних зонах.
- •41. Поняття. Ознаки, джерела та загальна характеристика зовнішньоекономічної діяльності.
- •42. Принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності.
- •43. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •44. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •45. Зовнішньоекономічний договір (контракт): поняття, ознаки, форма, особливості щодо укладення.
- •1.1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.
- •1.4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).
- •1.6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).
- •1.9. Упаковка та маркування.
- •1.13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.
- •46.Поняття, ознаки та загальна характеристика договору міжнародної купівлі-продажу.
- •47. Форма та зміст договору міжнародної купівлі-продажу.
- •48. Загальна характеристика Віденської конвенції про міжнародний договір купівлі-продажу.
- •49. Сфера дії договору міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією про міжнародний договір купівлі-продажу.
- •50. Укладення договору міжнародної купівлі-продажу (вимоги, що ставляться до оферти та акцепту) за Віденською конвенцією.
- •51. Зміст договору міжнародної купівлі продажу за Віденською конвенцією.
- •52. Засоби правового захисту покупця і продавця за договором міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією
- •53. Розірвання договору міжнародної купівлі продажу за Віденською конвенцією.
- •54. Відповідальність сторін за договором міжнародної купівлі-продажу за Віденсьою конвенцією.
- •55.Форс мажорні обставини та умови, яким вони повинні відповідати за Віденської конвенції.
- •56.Загальна характеристика Правил інкотермс.
- •57. Характристика окремих груп e, f, c, d.
- •58. Характеристика терміна exw – франко завод.
- •59. Характеристика терміна fca – франко перевізник.
- •60. Характеристика терміна fas – франко взовж борту судна.
- •61. Характеристика терміна fob – франко-борт.
- •62. Характеристика терміна cfr – вартість і фрахт.
- •63 Характеристика терміна cif – вартість, страхування і фрахт.
- •64. Характеристика терміна cpt – фрахт/перевезення оплачено до.
- •65. Характеристика терміна daf – поставка до кордону.
- •66. Характеристика терміна ddp – поставка зі сплатою мита.
- •67. Характеристика терміна daf – поставка до кордону
40. Типи колізійних прив’язок.
Формули прикріплення є результатом узагальнення найпоширеніших двосторонніх колізійних прив’язок і визначення їх основних видів, які прийнято називати полатині. Розглянемо найбільш відомі формули прикріплення.
1. Особистий закон фізичної особи (lex personalis), згідно з ним визначаються правовий статус фізичної особи, її право та дієздатність, а також особисті та інші права. Різновидами особистого закону фізичної особи є:
а) закон громадянства (lex patriae, lex nationalis) — означає застосування права тієї держави, громадянином якої є дана особа;
б) закон місця проживання (lex domicilii) — означає застосування права тієї держави, де відповідна особа постійно чи переважно проживає.
2. Закон «національності» юридичної особи (lex societatis) — використовується при вирішенні колізій законів, пов’язаних з правовим положенням іноземної юридичної особи. Дана формула прикріплення передбачає застосування права тієї держави, якій належить юридична особа.
3. Закон місця знаходження речі (lex rei sitae) — означає застосування права тієї держави, на території якої знаходиться річ, і застосовується щодо права власності та інших речових прав, а також у сфері спадкування. Згідно з п. 2 ст. 45 Мінської конвенції 1993 року, «право спадкування нерухомого майна визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно». Ця ж формула прикріплення використовується при визначенні права власності на нерухоме майно (п. 1 ст. 38 Мінської конвенції 1993 року та ст. 41 Кишинівської конвенції 2002 року).
4. Закон, обраний особою, яка здійснила правочин (lex voluntatis), — являє собою застосування права тієї держави, яку оберуть самі сторони. Дана формула прикріплення, яка ще має назву «автономія волі», прийнята в більшості країн. Як національне колізійне право, так і міжнародні договори виходять з того, що при вирішенні всіх колізійних питань у сфері договірних зобов’язань вирішальною є воля сторін.
5. Закон місця здіснення акту (lex loci actus) — означає застосування права тієї держави, на території якої був здійснений акт. Приватноправовий акт — це широке поняття, що охоплює різні приватноправові дії. Існує кілька варіантів закону місця здійснення акту, що зустрічаються найчастіше:
а) закон місця укладення договору (lex loci contractus) означає застосування права держави, на території якої було укладено договір, та застосовується у сфері зобов’язального права. Відносно даної прив’язки існує проблема визначення місця здійснення договору, якщо він укладений між сторонами шляхом листування.
б) закон місця виконання договору (lex loci solutionis) — означає застосування права тієї держави, на території якої зобов’язання, що випливають з договору, підлягають виконанню;
в) закон місця укладення шлюбу (lex loci celebrationis) — застосовується в законодавстві деяких країн, що регулює сімейні відносини, і означає застосування права тієї держави, на території якої укладений шлюб;
г) закон місця заподіяння шкоди (lex loci delicti commissi) — означає застосування права тієї держави, на території якої була заподіяна шкода, і застосовується для регулювання деліктних зобов’язань
6. Закон країни продавця (lex venditoris) — означає застосування права тієї держави, на території якої заснована, має місце проживання або основне місце діяльності сторона-продавець. Закон країни продавця застосовується в дослівному його розумінні — до договору купівлі-продажу, а також в широкому розумінні — до інших приватноправових договорів.
7. Закон найбільш тісного зв’язку (proper law) — означає застосування права тієї держави, з якою правовідносини найбільш тісно пов’язані, й застосовується як в зобов’язальному праві, так і у сфері деліктів, шлюбно-сімейних, спадкових, трудових відносин.
8. Закон суду, який вирішує спір (lex fori), — означає застосування права тієї держави, суд якої розглядає справу з участю іноземного елементу (суд застосовує своє національне право). Загальноприйнятою сферою застосування закону суду є міжнародний цивільний процес.
9. Закон місця роботи (lex loci laboris) — означає застосування права країни, на території якої здійснюється трудова діяльність, і застосовується у сфері міжнародних трудових відносин (основним винятком з даного правила є форма трудового договору).
10. Закон прапору (lex flagi) — означає застосування права тієї країни, під прапором якої ходить судно, і застосовується у сфері торговельного мореплавства.