Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mizhnarodne_modul (1).docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
225.26 Кб
Скачать

26. Поняття та природа колізійної норми.

Колізійна норма – це норма, яка визначає, право якої держави повинно бути застосоване до даних правовідносин, ускладнених іноземним елементом.Колізійна норма не відсилає до конкретної правової норми в іноземному праві, вона лише визначає певний правопорядок, до якого необхідно звернутись. Конкретну норму вже потім потрібно відшукати в іноземному праві.Виникнення колізії означає конфлікт між системами права в цілому. Для вирішення конфлікту сторони зобов’язані застосовувати колізійну норму, оскільки вона була спеціально для цього створена.

«Колізія» — слово, яке походить від латинського соПізіо, що означає «зіткнення». Колізія права полягає у різниці змісту приватноправових законів країни суду та тієї держа­ви, до якої належить іноземний елемент в даних правовідно­синах. Іншими словами, правова колізія зумовлена двома причинами: наявністю іноземного елементу в приватнопра­вових відносинах і різним змістом права різних держав, з якими ці відносини пов’язані.

Таким чином, перед судом виникає проблема вибору за­кону, яка вирішується з допомогою колізійної норми.

Однак колізійна норма сама по собі не дає відповіді на запитання про те, які права і обов’язки сторін виникають з даних правовідносин, вона лише вказує правовий закон, який можна застосувати до даних правовідносин. Саме в цьому полягає її особливість. Необхідно враховувати ще й те, що у випадку правовідносин з участю іноземного елемен­ту колізують не окремі норми різних держав, а їхні правові системи. В іншому випадку норма відривається від право­порядку, до якого вона належить; «ця норма «інкорпоруєть­ся» правовою системою держави, чий суд розглядає справу, і отримує тлумачення в аспекті сторонньої їй системи пра­ва. Таким чином, застосовується не «жива» норма права будь-якої держави, а норма, що по суті ніде не діє. Адже норма права, що відокремлена від складу правової системи, до якої вона належить, мертва і в будь-якому випадку знач­ною мірою втрачає свій зміст»

Правові системи окремих держав можуть колізувати у питаннях, які пов’язанні з колізіями як матеріального пра­ва (його вибору, кваліфікації, тлумачення), так і процесу­ального права (тобто, право якої держави повинно застосо­вуватися до процесуальних відносин, пов’язаних з розгля­дом справ з участю іноземного елементу та виконанням судових рішень, у тому числі держави, правозастосовчий орган якої компетентний розглядати справи такого роду).

Таким чином, основний зміст міжнародного приватного пра­ва зводиться до колізійної проблеми та її вирішення. Тому колізійні норми, з допомогою яких головним чином вирішуєть­ся ця проблема, є центральним інститутом цієї правової галузі.

Колізійна норма — це норма, яка визначає, право якої держави повинно бути застосоване до даних правовідносин, «ускладнених» іноземним елементом.

Для міжнародного приватного права значення мають не будь-які колізії, а тільки такі, що виникають між іноземними правовими системами (міжнародні колізії). Внутрішні (міжоб­ласні) колізії, наприклад, такі, що виникають в одній правовій системі між різними її правовими джерелами чи галузями, не входять до сфери міжнародного приватного права. Вони регу­люються правовими джерелами тієї держави, де й виникли. Іноді важко кваліфікувати колізію як міжнародну чи внутріш­ню, як, приміром, колізію між правом Англії та Гонконгу. Наслідки кваліфікації часто можуть не збігатися за змістом, оскільки використовуються різні колізійні правила.

Водночас, як показала правозастосовна практика, у деяких правових системах застосування того чи іншого колізійного правила до різних видів колізій не має значення. Так, аме­риканські юристи використовують одні принципи для вирі­шення як міжнародних, так і міжобласних (міжштатних) ко­лізій, хоча правові системи американських штатів не вважаю­ться одна стосовно одної гетерогенними. Такий підхід частко­во обумовлений тим, що колізійне право США почало розви-ватися саме з огляду на необхідність вирішення внутрішніх колізій між законами штатів. Ситуація залишається такою й досі. Правники США стверджують, що в системі американ­ського права колізійні проблеми розглядаються, насамперед, як міжнародні. Такий погляд покладено в основу одного з неофіційних джерел колізійного права США — Другого Зводу колізійного права 1971 р.

Практика правотворчості та правозастосування свідчить і про те, що за певних умов один вид колізій може переходити в інший. Так, міжобласні (міжреспубліканські) колізії можуть набувати статусу міжнародних. У цьому випадку доводиться вирішувати питання, яким колізійним нормам слід надати перевагу за такої зміни. В іноземній правовій доктрині вислов­лювалась думка про те, що немає необхідності розмежову­вати види колізій (І.-К. Кан-Фройд, Бар, Л. Раапе, Нуссбаум, М. Вольф та ін.). Навряд чи така позиція є правильною. Адже поділ колізій на міжнародні, міжгалузеві і т. д. часто потребує різного правового вирішення.

Колізія права як явище породжується двома чинниками: наявністю іноземного елемента у цивільно-правових відносинах і різним змістом цивільного права у різних державах, з якими пов'язані відповідні пра­вові відносини. Колізійні норми — це правила вибору права. Подолання колізії — основне завдання міжнародного приватного права.

Ще й нині у ряді країн світу міжнародне приватне право за традицією називають "колізійним правом" або "міжнародним колізійним правом".

Очевидно, така назва занадто вузька, бо не враховує другої опори міжна­родного приватного права — матеріально-правових норм. Колізійне пра­во — складова міжнародного приватного права, тобто перше поняття вужче за друге.

Матеріально-правові норми регулюють правовідносини з іноземним елементом безпосередньо. Ці норми уніфікуються через укладення від­повідних міжнародних угод (конвенцій, договорів тощо).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]