- •1. Поняття та місце мПрП
- •2.Предмет мПрП
- •3. Поняття та елементи міжнародних приватноправових відносин.
- •4, Ознаки міжнародних приватно правових відносин
- •5.Поняття та види іноземного елемента:
- •7.Принципи мпп
- •8.Співвідношення міжнародного приватного та публічного права.
- •9.Система міжнародного приватного права.
- •10. Поняття та загальна характеристика джерел мпп.
- •12.Міжнародні договори: поняття та види та загальна характеристика.
- •13.Звичаї в мпп: поняття та види та загальна характеристика.
- •14. Роль арбітражної та судової практики в регулюванні мпп
- •4. Міжнародна торгівельна палата
- •18. Поняття та значення матеріальних і колізійних норм у мпп
- •19. Характеристика міжнародних договорів про правову допомогу.
- •20. Фізичні особи як суб’єкти мпп: поняття, види та загальна характеристика.
- •21. Особистий закон фізичної особи.
- •22. Правовий статус фізичних осіб.
- •23. Правосуб’єктність фізичних осіб у відносинах з іноземним елементом.
- •25. Правовий стату іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •26. Правовий статус юридичних осіб у мпп
- •27. Характеристика теорій юридичної особи.
- •28. Особистий закон юридичної особи
- •23. Заснування та діяльність юридичних осіб на території України. Преставництва та філії іноземних юридичних осіб.
- •24. Держава як учасник міжнародних правових відносин
- •25. Поняття та види теорій імунітету держави.
- •26. Поняття та природа колізійної норми.
- •27.Структура колізійної норми
- •28.Види система колізійних норм.
- •38. Односторонні та двосторонні колізійні норми.
- •39.Прості, складні, абсолютно визначені та відносно визначені колізійні норми.
- •40. Типи колізійних прив’язок.
- •41. Уніфікація колізійних норм.
- •42. Правова природа права власності в мпп.
- •43. Об’єкти права власності іноземців в Україні.
- •44. Колізійні питання права власності мпп.
- •45. Поняття, види та джерела правового регулювання іноземних інвестицій в Україні.
- •46.Форми іноземного інвестування.
- •Державні гарантії захисту іноземних інвестицій.
- •Правовий статус іноземних інвестицій у вільних економічних зонах.
- •41. Поняття. Ознаки, джерела та загальна характеристика зовнішньоекономічної діяльності.
- •42. Принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності.
- •43. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •44. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •45. Зовнішньоекономічний договір (контракт): поняття, ознаки, форма, особливості щодо укладення.
- •1.1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.
- •1.4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).
- •1.6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).
- •1.9. Упаковка та маркування.
- •1.13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.
- •46.Поняття, ознаки та загальна характеристика договору міжнародної купівлі-продажу.
- •47. Форма та зміст договору міжнародної купівлі-продажу.
- •48. Загальна характеристика Віденської конвенції про міжнародний договір купівлі-продажу.
- •49. Сфера дії договору міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією про міжнародний договір купівлі-продажу.
- •50. Укладення договору міжнародної купівлі-продажу (вимоги, що ставляться до оферти та акцепту) за Віденською конвенцією.
- •51. Зміст договору міжнародної купівлі продажу за Віденською конвенцією.
- •52. Засоби правового захисту покупця і продавця за договором міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією
- •53. Розірвання договору міжнародної купівлі продажу за Віденською конвенцією.
- •54. Відповідальність сторін за договором міжнародної купівлі-продажу за Віденсьою конвенцією.
- •55.Форс мажорні обставини та умови, яким вони повинні відповідати за Віденської конвенції.
- •56.Загальна характеристика Правил інкотермс.
- •57. Характристика окремих груп e, f, c, d.
- •58. Характеристика терміна exw – франко завод.
- •59. Характеристика терміна fca – франко перевізник.
- •60. Характеристика терміна fas – франко взовж борту судна.
- •61. Характеристика терміна fob – франко-борт.
- •62. Характеристика терміна cfr – вартість і фрахт.
- •63 Характеристика терміна cif – вартість, страхування і фрахт.
- •64. Характеристика терміна cpt – фрахт/перевезення оплачено до.
- •65. Характеристика терміна daf – поставка до кордону.
- •66. Характеристика терміна ddp – поставка зі сплатою мита.
- •67. Характеристика терміна daf – поставка до кордону
20. Фізичні особи як суб’єкти мпп: поняття, види та загальна характеристика.
Серед суб’єктів міжнародного приватного права значне місце займають фізичні особи – громадяни та іноземці.
Фізичні особи – це люди, які наділені певними правами та обов’язками.
Фізичні особи – суб’єкти МПП це:
іноземці;
особи без громадянства;
біженці;
біпатриди
Згідно ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»:
- іноземець – це особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином іншої держави або держав;
- особа без громадянства – особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином
Правовий статус фізичних осіб – це сукупність всіх належних їм прав, свобод та обов’язків.
Особливістю правового статусу фізичної особи є те, що перебуваючи в іншій державі, вона підпорядковується двом правопорядкам:
своєму закону громадянства чи закону постійного місця проживання, оскільки зберігає правовий зв'язок з державою свого громадянства чи постійного місця проживання;
правопорядку держави перебування
Правовий статус фізичних осіб визначається КУ, ЦК, ЗК, СК, КТМ, міжнародними договорами, Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про правовий статус біженців, Конвенцією про правовий статус осіб без громадянства.
Правовий статус фізичних осіб визначається цивільною правоздатністю та цивільною дієздатністю. Їх обсяг в різних країнах може бути різним.
В МПП діє принцип за яким іноземні громадяни, піддані та ін. категорії фізичних осіб за обсягом правоздатності прирівнюються до громадян тої країни на території якої вони знаходяться. Проте на практиці, обсяг правоздатності таких осіб є меншим ніж обсяг правоздатності громадян певної країни, на території якої знаходиться іноземець.
Цивільна правоздатність фізичної особи
Виникнення і припинення цивільної равоздатності фізичної особи визначається її особистим законом. Іноземці та особи без громадянства мають цивільну правоздатність в Україні нарівні з громадянами України, крім випадків, передбачених законом або міжнародними договорами України
. Цивільна дієздатність фізичної особи
Цивільна дієздатність фізичної особи визначається її особистим законом. Цивільна дієздатність фізичної особи щодо правочинів та зобов'язань, що виникають внаслідок завдання шкоди, може визначатися також правом держави місця вчинення правочинів або виникнення зобов'язань у зв'язку із завданням шкоди, якщо інше не передбачено законом. Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи регулюються особистим законом цієї особи.
21. Особистий закон фізичної особи.
Стаття 16. Особистий закон фізичної особи
Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
Якщо фізична особа є громадянином двох або більше держав,її особистим законом вважається право тієї з держав, з якою особа має найбільш тісний зв'язок, зокрема, має місце проживання або займається основною діяльністю.
Особистим законом особи без громадянства вважається право держави, у якій ця особа має місце проживання, а за його відсутності - місце перебування.
. Особистим законом біженця вважається право держави, у якій він має місце перебування.
ОСОБИСТИЙ ЗАКОН ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ — колізійний принцип у міжнародному приватному праві, згідно з яким визначається правопорядок, компетентний регулювати правовідносини, пов'язані з питаннями особистого статусу особи фізичної: її дієздатність, виникнення та припинення правоздатності, визнання безвісно відсутнюю або оголошення померлою, ім'я фіз. особи, питання опіки та піклування. Коліз. питання, що вирішуються шляхом прикріплення до особистого закону, слід відрізняти від матеріальних питань правоздатності, яка надається іноземцям за т. з. національним режимом. За О. з. ф. о. визначаються не права та обов'язки особи, а компетентний закон, який повинен застосовуватися до тієї чи ін. групи питань, пов'язаних з фіз. особами, що беруть участь у приватних (цивільних, сімейних, трудових) правовідносинах, ускладнених іноз. елементом. О. з. ф. о. традиційно визначається за допомогою двох типів коліз. прив'язок: до закону громадянства (lex patria) та до закону місця проживання (lex domicilii) фіз. особи. Встановлення у зак-ві того чи ін. критерію залежить від заг. політики д-ви щодо визначення прав та обов'язків власних гр-н та іноземців. Критерій lex patria запроваджується з метою поширення дії нац. законів на власних гр-н, що перебувають за кордоном. Критерій lex domicilii має за мету підпорядкування законам даної д-ви іноземців, які перебувають на її території. У деяких країнах діє «змішана» система коліз. прив'язок — lex patria та lex domicilii. Застосування коліз. прив'язки lex patria притаманне передусім країнам конт. Європи. В Україні цив. дієздатність іноз. гр-нина визначається за законом країни, гр-нином якої він є (ч. 1 ст. 566і ЦивК). Прив'язка lex domicilii, яка застосовується переважно у країнах англо-амер. сім'ї права, дедалі частіше дістає відображення у зак-ві й ін. країн: держав з федерат, устроєм (Швейцарія) та множинністю прав, систем (Китай). Особистий закон особи без громадянства (апатрида) визначається здебільшого як право країни, в якій особа має пост, місце проживання або звичайне місце перебування; особистий закон біженця — як право країни, в якій він має звичайне місце перебування. За наявності в особи двох і більше громадянств її особистим законом може вважатися право країни, в якій ця особа постійно проживає або з якою вона має тісніший зв'язок.