Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mizhnarodne_modul (1).docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
225.26 Кб
Скачать

20. Фізичні особи як суб’єкти мпп: поняття, види та загальна характеристика.

Серед суб’єктів міжнародного приватного права значне місце займають фізичні особи – громадяни та іноземці.

Фізичні особи – це люди, які наділені певними правами та обов’язками.

Фізичні особи – суб’єкти МПП це:

  1. іноземці;

  2. особи без громадянства;

  3. біженці;

  4. біпатриди

Згідно ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»:

- іноземець – це особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином іншої держави або держав;

- особа без громадянства – особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином

Правовий статус фізичних осіб – це сукупність всіх належних їм прав, свобод та обов’язків.

Особливістю правового статусу фізичної особи є те, що перебуваючи в іншій державі, вона підпорядковується двом правопорядкам:

  1. своєму закону громадянства чи закону постійного місця проживання, оскільки зберігає правовий зв'язок з державою свого громадянства чи постійного місця проживання;

  2. правопорядку держави перебування

Правовий статус фізичних осіб визначається КУ, ЦК, ЗК, СК, КТМ, міжнародними договорами, Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про правовий статус біженців, Конвенцією про правовий статус осіб без громадянства.

Правовий статус фізичних осіб визначається цивільною правоздатністю та цивільною дієздатністю. Їх обсяг в різних країнах може бути різним.

В МПП діє принцип за яким іноземні громадяни, піддані та ін. категорії фізичних осіб за обсягом правоздатності прирівнюються до громадян тої країни на території якої вони знаходяться. Проте на практиці, обсяг правоздатності таких осіб є меншим ніж обсяг правоздатності громадян певної країни, на території якої знаходиться іноземець.

Цивільна правоздатність фізичної особи

Виникнення і припинення цивільної равоздатності фізичної особи визначається її особистим законом. Іноземці та особи без громадянства мають цивільну правоздатність в Україні нарівні з громадянами України, крім випадків, передбачених законом або міжнародними договорами України

. Цивільна дієздатність фізичної особи

Цивільна дієздатність фізичної особи визначається її особистим законом. Цивільна дієздатність фізичної особи щодо правочинів та зобов'язань, що виникають внаслідок завдання шкоди, може визначатися також правом держави місця вчинення правочинів або виникнення зобов'язань у зв'язку із завданням шкоди, якщо інше не передбачено законом. Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи регулюються особистим законом цієї особи.

21. Особистий закон фізичної особи.

Стаття 16. Особистий закон фізичної особи

Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Якщо фізична особа є громадянином двох або більше держав,її особистим законом вважається право тієї з держав, з якою особа має найбільш тісний зв'язок, зокрема, має місце проживання або займається основною діяльністю.

Особистим законом особи без громадянства вважається право держави, у якій ця особа має місце проживання, а за його відсутності - місце перебування.

. Особистим законом біженця вважається право держави, у якій він має місце перебування.

ОСОБИСТИЙ ЗАКОН ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ — колізійний принцип у міжнародному приватному праві, згідно з яким визначається правопорядок, компетентний регулювати правовідносини, пов'язані з питаннями особистого статусу особи фізичної: її дієздатність, виникнення та припинення правоздатності, визнання безвісно відсутнюю або оголошення померлою, ім'я фіз. особи, питання опіки та піклування. Коліз. питання, що вирішуються шляхом прикріплення до особистого закону, слід відрізняти від матеріальних питань правоздатності, яка надається іноземцям за т. з. національним режимом. За О. з. ф. о. визначаються не права та обов'язки особи, а компетентний закон, який повинен застосовуватися до тієї чи ін. групи питань, пов'язаних з фіз. особами, що беруть участь у приватних (цивільних, сімейних, трудових) правовідносинах, ускладнених іноз. елементом. О. з. ф. о. традиційно визначається за допомогою двох типів коліз. прив'язок: до закону громадянства (lex patria) та до закону місця проживання (lex domicilii) фіз. особи. Встановлення у зак-ві того чи ін. критерію залежить від заг. політики д-ви щодо визначення прав та обов'язків власних гр-н та іноземців. Критерій lex patria запроваджується з метою поширення дії нац. законів на власних гр-н, що перебувають за кордоном. Критерій lex domicilii має за мету підпорядкування законам даної д-ви іноземців, які перебувають на її території. У деяких країнах діє «змішана» система коліз. прив'язок — lex patria та lex domicilii. Застосування коліз. прив'язки lex patria притаманне передусім країнам конт. Європи. В Україні цив. дієздатність іноз. гр-нина визначається за законом країни, гр-нином якої він є (ч. 1 ст. 566і ЦивК). Прив'язка lex domicilii, яка застосовується переважно у країнах англо-амер. сім'ї права, дедалі частіше дістає відображення у зак-ві й ін. країн: держав з федерат, устроєм (Швейцарія) та множинністю прав, систем (Китай). Особистий закон особи без громадянства (апатрида) визначається здебільшого як право країни, в якій особа має пост, місце проживання або звичайне місце перебування; особистий закон біженця — як право країни, в якій він має звичайне місце перебування. За наявності в особи двох і більше громадянств її особистим законом може вважатися право країни, в якій ця особа постійно проживає або з якою вона має тісніший зв'язок.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]