- •7. Принципова схема трс, характеристика її елементів.
- •8. Основні властивості трс
- •9. Поняття туристсько-рекреаційного кластеру
- •10. Поняття рекреаційних ресурсів. Види рекреаційних ресурсів
- •12. Показники оцінки туристсько-рекреаційних ресурсів.
- •13.Характеристика ресурсів країн-лідерів на туристичному ринку
- •14. Туристсько-рекр. Ресурси України
- •15.Регіональні відміни в розвитку туризму в Україні.
- •16.Проблеми туристсько-рекреаційного районування України.
- •18. Основні таксономічні одиниці рекреаційного районування.
- •19.Основні схеми рекреаційного районування України.
- •20.Загальна характеристика туристсько-рекреаційних районів України
- •22.Індустрія туризму: поняття про індустрію туризму як міжгалузевий комплекс із задоволення потреб туриста
- •23.Структура індустрії туризму: організаційно-управлінська, функціонально-галузева, територіально-господарська, її елементи.
- •24.Рівні організації індустрії туризму: глобальний (міжнародний), національний, регіональний, місцевий.
- •26. Туропер і тураген: специфіка діяльності на ринку туристичних послуг
- •28.Класифікація турів.
- •29. Етапи проектування турів та проектна документація.
- •30.Види маршрутів.
- •31. Організаційно-технічне забезпечення турів.
- •32. Туристичні формальності
- •33. Контрактне оформлення операцій по організації турів
- •34, Основні види контрактів у сфері туризму
- •35. Розрахунки ціни туру та формування його ринкової ціни
- •36.Особливості оподаткування діяльності туристичної компанії.
- •37. Фінансові взаєморозрахунки між партнерами при реалізації турів.
- •38.Процес управління туристичним підприємством та його організаційна структура.
- •39. Управлінський аналіз діяльності підприємств туризму.
- •40. Персонал: його класифікація та структура.
- •41. Продуктивність, мотивація та оплата праці.
- •42. Ресурси туристичного підприємства.
- •43.Види діяльності та нормативно-правові засади діяльності туристичних фірм.
- •44. Фінансово-економ результати та ефектив діяльності тур підп-тва.
- •46. Фактори диференціації цін на ринку послуг міжнародного туризму.
- •47. Формування та напрями використання доходу тур під-ва
- •48.Гостинність як система, її структура, класифіка закладів гостинності.
- •49. Пакет послуг-набір послуг, які пропонують туристу.
- •50.Засоби розміщення, їх класифікації
- •51. Стандартизац та сертифікація готелів та готел послуг: підходи, моделі.
- •52.Технологія обслуговування туристів в готелях.
- •53. Форми організації готельного бізнесу.
- •54. Готельні мережі
- •55. Ціноутворення на готельні послуги.
- •56.Показники діяльності готельного підприємства.
- •57.Взаємодія готельного та туристичного бізнесу.
- •58.Маркетинг готельних послуг.
- •59.Сутність менеджменту гостинності, його методи і прийоми.
- •60 Сучасний стан світового готельного бізнесу
- •63.Особливості обслуговування туристів на курортах.
- •64 Підходи до класифікації курортів.
- •65. Географія санаторно-курортних закладів України та їх місткість
- •66. Бальнеологічні, кліматичні та гірськолижні курорти.
- •67. Географія лікування окремих хвороб на курортах України
- •69.Історія формування курортного господарства світу.
- •70.Роль і значення лікувально-оздоровчого туризму для деяких держав світу.
- •71.Особливості організації курортного господарства в них.
- •73.Послуги харчування в туризмі.
- •74.Типи підприємств харчування.
- •75. Сутність, роль та функції ресторанної справи як складової сфери послуг
- •78.Організ вир-ва у ресторанах, оперативне планув та технол документ.
- •79.Призначення, принципи складання та види меню.
- •80. Національні особливості харчування.
- •81.Організ обслугов турис в ресторані, в номерах готелю та у транспорті.
- •82. Менеджмент рестор сфери та основи раціональної організації праці.
- •84. Поняття, ознаки та сутність екскурсії як складової турпродукту.
- •85.Класифікація екскурсій
- •86. Екскурсійні об’єкти
- •87.Структура екскурсій
- •88. Показ і розповідь в екскурсії, їх особливості та співвідношення.
- •89.Екскурсійний метод пізнання
- •90. Організація підготовки інноваційного екскурсійного продукту.
- •91.Етапи розробки екскурсій
- •92.Контрольний та індивідуальний тексти, технолог картка екскурсії.
- •94.Особл підгот та провед екскур різн темат та для різних категор туристів.
- •95.Професійні якості екскурсовода.
- •96.Історія розвитку екскурсійної справи в Україні.
- •97.Основи правового регулювання екскурсійної діяльності в Україні.
- •98.Правовий статус екскурсовода.
- •99.Організація підприємництва в сфері надання екскурсійних послуг.
- •100.Маркетинг у сфері екскурсійного обслуговування.
- •101. Ціна та ціноутворення в туризмі та екскурсійному обслуговуванні
- •103 Правове регулювання транспортних перевезень туристів
- •109. Основним районом круїзів Провідні морські круїзні території (регіони) світу.
- •110. Перевезення іншими видами транспорту
- •112. Дозвілля і проблеми його ефективного використання
- •113. Місце і роль дозвілля в індустрії туризму
- •115. Типи підприємств сфери дозвілля.
- •119.Маркетинг туризму: зміст, поняття, сутність.
- •120.Види маркетингу.
- •122.Стратегія і менеджмент обслуговування туристів під час туру.
- •123. Просування і збут туру.
- •124. Реклама та pr-технології як маркетинговий інструмент.
- •125. Збутові механізми.
- •126. Середовище ринкової діяльності: зовнішнє та внутрішнє середовище.
- •127.Етапи аналізу маркетингового середовища в туризмі.
- •128.Основні види маркетингових стратегій у туризмі
- •129 Елементи планування маркетингової діяльності
- •130. Планування стратегічної поведінки турпідприємства
- •131. Концепція жцт в т-мі, та м-нгові стратегії на стадіях впровадження, зростання, зрілості та занепаду турпродукту.
- •132 Елементи комунікаційної системи турпідприємства
- •133.Ефективність маркетингових комунікацій в туризмі.
- •134. Сегментація світового ринку туристичних послуг.
- •135. Критерії сегментації світового ринку
- •136. Структура маркетингових досліджень зарубіжних ринків.
- •137. Критерії оцінки зарубіжного ринку.
- •138. Сутність і зміст менеджменту туризму
- •139.Еволюція менеджменту туризму.
- •140. Система управління розвитко туризму та державна туристична політика.
- •142.Основні напрями інноваційного розвитку туризму в Україні(на прикладі будь-якого тур регіону)
- •Фективний менеджмент – управління орієнтоване на клієнта.
103 Правове регулювання транспортних перевезень туристів
Повітряний транспорт регулюється трьома способами: 1) національне регулювання - ліцензування авіаперевізників, що працюють як на внутрішніх, так і на міжнародних маршрутах; 2) міжурядову регулювання - коли регулярні повітряні маршрути грунтуються на угодах між урядами відповідних країн; 3) міжнародне регулювання - коли тарифи на регулярні авіарейси встановлюються (для членів авіаліній) на основі взаємних договорів між що беруть участь авіакомпаніями за посередництва Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA) або третьої особи.Міжнародні авто перевезення здійснюються на основі договорів укладених відповідно до Женевської «Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу» 1973 р. та Протоколу змін до неї. національне регулювання перевезення автомобільним транспортом зд відповідно закону україни «про автомобільний транспорт» 2001 р що визначає загальні положення організації та експлуатації автомобільного транспорту. ж/д транспорт Європейські країни керуються Конвенцією про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), учасниками якої є 33 держави (більшість країн Європи, а також ряд країн Азії і Північної Африки). В СНД – «угода про міжнародний міждержавний тариф» 1995, ряд інших нормативних актів. В УМВС визначаються терміни доставляння вантажів, установлюються провізні платежі на дорогах країн відправлення і призначення за ставкамивнутрішніх тарифів. Міжнародне регулювання відносини у сфері морських перевезень здійснюється відповідно до конвенцій ООН прийнятих в рамках Міжнародної морської організації, зокрема Афінської та Лондонської, а також укладених на їх основі міждержавних угод. Афінська конвенція про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 року та Лондонський протокол до неї 1976 року визначають відповідальність перевізника в разі смерті пасажира, заподіяння йому тілесного ушкодження, втрати або пошкодження багажу тощо. Національне регулювання водних- перевезень в Україні здійснюється відповідно до «Кодексу торговельного мореплавства України» від 1994 року, із змінами внесеними станом на 2006 рік (додаток 18), а також правил, інструкцій та інших нормативних документів щодо перевезення пасажирів, багажу
104. АвіаперевезенняПовітряне перевезення являє собою транспортування пасажирів і багажу, виконувану авіаційними підприємствами на повітряних суднах за встановлену плату, а також наземними транспортними засобами перевізника. Внутрішня повітряне перевезення - повітряне перевезення, при якому пункт відправлення, пункт призначення і всі пункти посадок розташовані на території однієї держави. Міжнародна повітряне перевезення - повітряне перевезення, при якому пункт відправлення і пункт призначення розташовані: відповідно на території двох держав; Регулювання перевезень повітряним транспортом здійснюється відповідно до міжнародного законодавства або з національним законодавством Повітряне перевезення здійснюється на підставі укладення договору перевезення пасажира, вантажу або пошти з перевізником. За договором повітряного перевезення пасажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира повітряного судна в пункт призначення з наданням йому місця на повітряному судні, До перевізних документів відносяться: пасажирський квиток багажна квитанція квитанція платного багажу авіавантажна накладна. Авіаперевезення пасажирів поділяються на чартерні і регулярні.Регулярні відбуваються за встановленими напрямками і розкладом(річним або сезонним),з частотою обумовленою постійним пасажиропотоком Чартерні здійснюються за спец замовленими рейсами поза розкладом. Чартерні авіарейси зазвичай організовують у випадках коли регулярні не справляються з навантаженням Розрізнають денні і нічні рейси. За побудовою маршруту є прямі та стиковані рейси. Складовими транспортних послуг в повітряному перевезенні є сам політ і послуги пов’язані з перельотом-це послуги наземних служб при підготовці рейса(реєстрація пасажирів і багажу,забезпечення очукування рейса,супровід до авіалайнера,охорона). Але часто метою розширення послуг і зручності подорожуючих авіакомпанії консолідуються з наземними і морськими перевізниками і пропонують клієнтам комбіновані види перевезень. Прикладом може бути «флай енд драйв». Тарифи на авіаперевезення можеть бути базові, спеціальні та рекламні.
105. залізничні перевезення Європейські країни керуються Конвенцією про міжн залізн перевезення (КОТІФ), учасниками якої є 33 держави (більшість країн Європи, а також ряд країн Азії і Північної Африки) Між соціалістичними країнами Європи й Азії була укладена багатостороння транспортна конвенція - Угода про міжнародне вантажне сполучення (УМВС) За допомогою проїзних документів відбувається перевезення туристів рейсовими потягами. Бланки та їх структура дещо відрізняється в різних країнах. Загалом, у проїзному документі обов’язково вказується: - назва перевізника - серія та номер проїзного документа - потяг (№ та шифт) - відправлення – дата, час (місццевий) - вагон (№ та тип)- ціна (складається з вартості квитка та плацкарти)–кіл-ть подорожуючих- вид документу (повний/пільговий)- маршрут (станція відправлення – призначення) - № місця пасажира- клас перевезення –1чи2 (окремо місця для сидіння) - прізвище, ініціали пасажира та ідомості про документ, що засвідчує особу- загальна сума сплачена - прибуття – дата, час (Місцевий) Залізничні проїзні документи оформляються на спеціальних бланках. Балнки та їх структура дещо відрізняється в різних країнах. Рейсові потяги – це потяги, що рухаються згідно чітко визначеному розкладу та маршруту. Система потягів регулярного сполучення досить складна. Практично в кожній країні є місцеві, регіональні, а також високошвидкісні потяги. Наприклад, в Італії : Eurocity (фірмові експреси, що використовують для міжнародних рейсів), Inter City (для внутрішнього і міжнародного сполучення), Expresso (вн. і міжн. Повідомлення), Locale (місцевого сполучення). Diretto (прямі потяги). В Німеччині окрім високошвидкісних експресів ICE та ICT, що забезпечують міжнар так далекі внутр перевезення, також існують нічні потяги Основні види і загальна х-ка залізничних турівДва основних вида:групові подорожі з використанням частини місць у графікових (регулярних) потягахподорожі у спеціалізованих тур-екскурсійних потягахСтандартні залізничні тури умовно поділяють на три самостійні категорії:1) одноденні тури (починаються вранці і закінчуються ввечері; потяги формуються з вагоні-ресторанів, за столиками яких розташовані туристи; пропонуються виступи акторів, спеціальна програма)2) нетривалі (2-3 доби): потяги формуються з купейних вагонів і пасажири проживають в окремих купе; харчуються у вагонах-ресторанах; днем туристи зайняті екскурсійною програмою)3) багатоденні (більше 5 діб): графік руху дуже різноманітний.До складових вартості проїзного документа вкл квиток, плацкарта, податок на додану вартість, страховий збір, плата за продаж проїзного документу, плата за користування комплексу постільних речей. На тур потяги оформлюються індивідуальні та групові квитки, у вартість яких включаються:♦ «плацкарта» — право на спальне місце;♦ право перевезення багажу; ♦ страховка; ♦ комісійний збір за послуги попереднього продажу квитків;♦ збір за доставку квитків (при необхідності); ♦ місцеві збори. туристські потяги - орендовані рухомі склади, що призначаються поза регулярним розкладом, і використовуються для організації подорожі за спеціально сформованим маршрутом і визначеним графіком руху, з використанням спальних місць як бази розміщення на маршруті, а вагони-ресторани – як бази харчування туристів.
106. Автобусні подорожі можуть бути організовані на власних автобусах, що належать туристським фірмам,але їх утримання вимагає великих витрат, а також на орендованих автобусах, що належать незалежним автотранспортним підприємствам Міністерства транспорту. Як правило,туристичні фірми працюють із орендованими автобусами. З такими АТП туристська фірма містить спеціальний договір на оренду автобуса під туристські перевезення. В даний час, в Україні існує велика к-ть автотранспортних компаній, що здійснюють регулярне або човникове міжнародне сполучення з країнами Європи, з якими тур фірма може укласти спеціальний договір на оренду автобуса під туристські перевезення (Контракт про перевезення)При цьому, туристичні перевезення розглядаються як нерегулярні(чартерні) і маятникові перевезення пасажирів з заздалегідь визначеними маршрутами з туристичною метою.Перевезення можуть здійснюватися на основні довгострокового Договору на перевезення туристів та Договору разового перевезення.При укладанні договору вказується:- протягом якого часу перевізник надає замовнику послуги (загальну кількість автобусо-годин) - визначаються обов’язки перевізника та замовника - перевізник складає схему маршруту, розклад руху, узгоджує його з відповідними органами, за необхідності оформлює паспорт маршруту, шляховий лист пасажиру - перевізник зобов’язаний забезпечити належний технічний та санітарний стан автобусу
Технічний стан автобусів та вантажопасажирських автомобілів,які працюють на маршрутах,повинен відповідати вимогам Правил дорожнього руху та інструкціям заводів-виготовлювачів. медичними аптечками,знаками аварійної зупинки. Вимоги: зручний салон з 44 місцями для пасажирів обладнання крісел, як у туристичних автобусах, відкидними міні-столиками і пдіставкою для ніг,сервіс-блоки зверху для регулювання кондиціонування та додаткове освітлення можливість регулювання крісел Пасажир має право провозити 2 місця багажу у багажному відділені автобусу та ручну поклажі вагою не більше 5 кг у салоні автобуса. Кожне місце багажу за розмірами не повинно перевищувати 200 см ( в сумі 3-х вимірювань) і за вагою не перевищувати 25 кг. Паспорт маршруту – реєстраційний документ, що містить умови і режим руху автобусів на маршруті.
107. Перевезення туристів водним транспортом включає:морські перевезення і круїзи; річкові подорожі і круїзи;подорожі на поромах, катамаранах, яхтах; морські і річкові прогулянки (екскурсії) та ін. види водних подорожей. Переваги водних туристських подорожей:> високий рівень комфорту;> значний обсяг одночасного пасажирозавантажсння;> можливість реалізації різних видів і цілей туризму (пізнавальний, бізнес, учбовий та ін.);> можливість повноцінного відпочинку; > повний комплекс життєзабезпечення.Недоліки:> невисока швидкість руху; > обмежена мобільність;> синдром «замкнутого простору»;> схильність до «морської хвороби» частини людей;> в ряді випадків високі тарифи та ін.Організацією морських і річкових подорожей та круїзів займаються спеціалізовані туристичні компанії і бюро, більшість з яких створюється при пароплавствах або комерційних судноплавних компаніях.Морські подорожі. Найбільш поширений вид водних подорожей — круїзи.Поняття круїз охоплює організацію морських і річкових подорожей з відвіданням портових міст кількох країн. Круїзи використовуються для спеціалізованих бізнес-шкіл, семінарів, конференцій, шоу-програм. Серед ділових людей користуються попитом круїзні конгрес-тури, учбові тури, інтенсив- програмні мовні тури. Для їх організації на теплоходах обладнуються конференц-зали з повним наборомтехнічних засобів і оргтехніки. Річкові подорожі завдяки наявності берегового обзору більш інформативні, до того ж є можливість значної кількості стоянок.Річкові подорожі включають:♦ перевезення регулярними рейсами; ♦ перевезення чартерними рейсами;♦ перевезення швидкісними та експресними лініями;♦ поромні переправи;♦ прогулянкові та екскурсійні рейси;♦ перевезення самодіяльних туристів;♦ короткострокові (1-3 дні) та тривалі (25-30 днів) круїзи;♦ спеціальні круїзи (конгрес, бізнес, учбові та ін.);♦ використання плаваючих засобів у формі «плавучих готелів» та ін. Міжнародні подорожі водними шляхами здійснюються к рамках міждержавних угод, Лфіпської «Конвенції про перевезення морем пасажирів і багажу», а також Міжнародної «Конвенції про охорону людського життя на морі» (1974 p., Лондон) і Міжнародної «Конвенції про уніфікацію деяких правил при перевезенні морем пасажирів та їх багажу» (Брюссель, 1967 p.). Подорожі внутрішніми водними артеріями регламентуються Водним кодексом України і Статутом внутрішнього водного транспорту. Субринок водних (морських, річкових, озерних), як і інші види пасажирських перевезень, поділяється на регулярні міжнародні лінійні і внутрішні каботажні перевезення. Морські, річкові й озерні круїзи також користуються великим попитом в іноземних туристів. За кордоном діє велика кількість туркомпаній, що спеціалізуються тільки на організації водних подорожей.
108. Типологія круїзів та круїзних маршрутів Типологія круїзів відповідно їх ролі як окремих сегментів туристичного ринку світу здійснена Міжнародною асоціацією операторів круїзних ліній СЬІА. Вона передбачає виділення 5 базових типів круїзів:
сучасні (класичні) круїзи; круїзи преміум-класу;круїзи люкс-класу;ексклюзивні круїзи;особливі (тематичні) круїзи.Названі типи відрізняються насамперед круїзною програмою, тобто рівнем сервісу, спектром розважальних програм, тривалістю тощо, а значить і рівнем цін. Круїзні компанії, як правило, спеціалізуються на організації круїзів того чи іншого типу і, таким чином, займають свій сегмент ринку. До того ж, потужні компанії, що виставляють на ринок найбільш дорогі круїзи, пропонують їх у більшій кількості круїзних регіонів. В той час, як у решти компаній географічна різноманітність круїзів значно менша, або вони взагалі здійснюють подорожі лише в межах одного регіону.
Типи круїзних маршрутів.
За принципами організації круїзні маршрути поділяють на :
кільцеві - маршрути у визначеному басейні, наприклад, Середземного моря, із заходом у 8-12 портів різних прибережних країн і популярних морських курортів;маршрути типу «open jaw» - наприклад, навколо Європи, тощо, коли туристи прямують в один кінець маршруту;
короткочасні виходи в море на 2-3 дня без заходу в інші порти. Це так звані «рейси у нікуди». Часто такі рейси використовуються для організації ігорного бізнесу – на вихідні
тривалі маршрути і кругосвітні подорожі тривалістю до на півроку;
прибережні морські екскурсії і прогулянкові рейси - кілька денні маршрути без заходу в порти або з заходом в 1-2 порти з метою відвідування пам'яток.