50. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюджен­ня порнографічних предметів (ст. 301 кк).

Стаття складається з трьох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим об’єктом злочину є суспільна моральність (система етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов’язок, совість, справедливість). Безпосереднім об’єктом злочину є моральні засади суспільства у сфері статевих відносин та розповсюдження інформації про статеве життя. Предметом злочину є твори, предмети або інші зображення порнографічного характеру (в ст. 301 вони скорочено визначені як порнографічні предмети). Порнографією є вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти (ст. 1 Закону України “Про захист суспільної моралі” від 20 листопада 2003 р.). Згідно з ч. 1 ст. 2 цього Закону виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв.

Об’єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 301) полягає в таких діях щодо порнографічних предметів: 1) ввезення в Україну; 2) виготовлення; 3) перевезення; 4) інше переміщення; 5) збут; 6) розповсюдження; 7) примушування до участі в їх створенні.

Ввезення в Україну – це дії, в ході яких зазначені вище предмети переміщуються через державний або митний кордон на територію Укра­їни. Виготовлення включає як авторство (створення заново чи внесення змін у вже існуючий твір), так і відтворення, розмножен­ня таких творів – друкування, зняття копій, монтаж. Перевезення чи інше перемі­щення – це зміна місця знаходження порнографічних предметів, доставляння їх з одного місця в інше транспортними засобами, шляхом здавання для пересилання поштою, кур’єрським зв’язком, перенесення пішки. Збут – це оплатна передача іншій особі, включаючи продаж, обмін, як плату за виконану роботу чи надані послуги. Розповсю­дження – це безоплатна передача порнографічних предметів іншим особам, включаючи дару­вання, передачу у спадок, надання в тимчасове користування. Примушування до участі у створенні порнографічних предметів – це вплив на інших осіб шляхом застосування фізичного або психічного впливу з метою доби­тися того, щоб вони виступили авторами (заново написали книгу, сценарій, внесли відповідні зміни до існуючих), іншим чином взяли участь у створенні твору (виступили акторами, режисерами, операторами фільму тощо).

Злочин є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з передбачених у диспозиції ст. 301 дій (формальний склад).

Суб’єкт злочину загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Відповідальність за збут неповно­літнім чи розповсюдження серед них порнографічних предметів (ч. 2 ст. 301), несуть особи, які досягли повноліття.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною та метою збуту чи розповсюдження творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру. Така мета має місце, коли вказані предмети призначені для оплатної або безоплатної передачі іншим осо­бам Для примушування до участі у створенні вказаних творів вка­зана мета не є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 301) мають місце у разі, якщо 1) пред­метом злочину була кіно- та відеопродукція, комп’ютерні програми порнографічного характеру; 2) твори, предмети або інші зображення порнографічного характеру збуто неповнолітнім чи розповсюджено серед них.

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 3 ст. 301) є винення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб (див. ст. 28); 3) примушуванням неповнолітніх до участі у ство­ренні творів, зображень або кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру.

Кіно- та відеопродукція, комп’ютерні програми порнографічного характеру – це кіноплівки, відеоплівки, комп’ютерні дискети та цифрові носії інформації, на яких містяться цілі фільми чи їхні окремі фрагменти фільмів відповідного змісту і призначення, або ж порнографічні відеоігри.

Під примушуванням неповнолітнього до участі у створенні творів, зображень або кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру розуміються будь-які умисні дії, поєднані із застосуванням фізичного (побої, тілесні ушкодження, катування тощо) чи психічного впливу (погрози застосувати насильство, знищити майно, розголосити певні відомості тощо) і спрямовані на те, щоб особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку, виступила автором (співавтором) відповідного твору або взяла участь у його створенні як актор, режисер, оператор тощо (п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 р. № 2 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність»).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 301 – штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років, з конфіскацією порнографічних предметів та засобів їх виготовлення і розповсюдження; за ч. 2 ст. 301 – штраф від 100 до 300 неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на той са­мий строк, з конфіскацією порнографічної кіно- та відео­продукції, засобів й виготовлення і демонстрування; за ч. 3 ст. 301 – позбавлення волі на строк від 3 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією порнографічних предметів, кіно- та відео­продукції, комп’ютерних програм, засобів їх виготовлен­ня, розповсюдження і демонстрування.