33. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ст. 212 кк).

Стаття складається з чотирьох частин (перші три є заборонювальними нормами, а четверта – заохочувальною) та примітки. Родовим об’єктом злочину є сфера господарської діяльності. Безпосереднім об’єктом злочину є встановлений законодавством порядок державного регулювання оподаткування юридичних і фізичних осіб та формування прибуткової частини державного бюджету. Предмет цього злочину становлять: податки, збори, інші обов’язкові платежі, що входять у систему оподаткування і введені в установленому законом порядку, тобто це – обов’язкові внески до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, які здійснюються платниками у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування (наприклад, податок на додану вартість, акцизний збір, державне мито, плата за землю тощо).

2. Об’єктивна сторона злочину передбачає три обов’язкові ознаки: 1) діяння – ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’яз­кових платежів, що входять до системи оподаткування; 2) наслідки – у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах (ч. 1 ст. 212), у великих розмірах (ч. 2 ст. 212) або в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 212); 3) причинний зв’язок між діянням і наслідками.

Способи ухилення можуть бути різними (наприклад, відмова сплатити податок; внесення до податкових декларацій, розрахунків завідомо помилкових відомостей про доходи і видатки; приховування або заниження об’єкта оподаткування тощо).

Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які в 1000 та більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під великим розміром – суми, які в 3000 та більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під особливо великим розміром – суми, які в 5000 та більше разів перевищують той самий мінімум (примітка до ст. 212).

Спеціальні питання кваліфікації та призначення покарання за цей злочин, тлумачення окремих термінів і понять, відмежування його від інших злочинів розкриваються в постанові Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 р. № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів».

Злочин є закінченим з моменту ненадходження зазначених сум до бюджету чи цільового фонду (матеріальний склад).

3. Суб’єкт злочину спеціальний:

1) службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форми власності;

2) особа, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; 3) будь-яка інша особа, котра зобов’язана сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 212) є:

1) вчинення його за попередньою змовою групою осіб;

2) фактичне ненадходження коштів у великих розмірах.

6. Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 3 ст. 212) є:

1) вчинення його особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів;

2) фактичне ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

7. Частина 4 ст. 212 передбачає заохочувальну норму, відповідно до якої звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені ч. 1 та 2 цієї статті, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Суб’єкти господарської діяльності зобов’язані вести облік усіх здійснюваних ними видів такої діяльності, відображати їх у відповідній податковій звітності і сплачувати з них установлені законом податки, збори, інші обов’язкові платежі незалежно від того, чи передбачено ту або іншу діяльність їхніми установчими документами (статутом, установчим договором). Тому службові особи таких суб’єктів, а також громадяни-підприємці підлягають кримінальній відповідальності за ухилення від сплати обов’язкових пла­тежів із доходів як від легальної, так і від незаконної діяльності, відповідальність за яку передбачена , наприклад, статтями 202–204 КК. За наявності визначених законодавством підстав їхні дії необхідно кваліфікувати за ст. 212 й тими статтями цього Кодексу, якими передбачено відповідальність за ці злочини (див. абз. 3 п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 р. № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів»).

За сукупністю злочинів, відповідальність за які передбачена статтями 212 та 201 КК, потрібно кваліфікувати і контрабанду, якщо метою незаконного переміщення товарів було ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, необхідної при їх переміщенні через митний кордон України в установленому законом порядку.

8. Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 212 – штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років; за ч. 2 ст. 212 – штраф від 500 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років; за ч. 3 ст. 212 – позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років із конфіскацією майна.