49. Хуліганство (ст. 296 кк).

Стаття складається з чотирьох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим та безпосереднім об’єктом злочину є громадський порядок. Додат­ковими факультативними безпосередніми об’єктами злочину виступають здоров’я особи, авторитет органів державної влади та об’єд­нань громадян, власність, громадська безпека тощо.

Об’єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 296) характеризується діями, що грубо порушують громадський порядок і супроводжуються особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Грубе порушення громадського порядку – це заподіяння йому істот­ної шкоди, що створює значні труднощі впорядкованому функціонуванню суспільних відносин (наприклад, порушення спокою людей у нічний час, особливо непристойні рухи тіла перед обуреною цим публікою, осквернення громадських та інших місць роботи, відпочинку або побуту людей тощо). Особлива зухвалість – це грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалося, наприклад, насильством із заподіянням тілесних ушкоджень або знущанням над особою, яке тривалий час і вперто не припинялось, або було пов’язане зі знищенням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства громадського транспорту тощо. Винятковий цинізм – це хуліганські дії, що супроводжувалися демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності, знущанням над хворими, старими, особами, які перебувають у безпорадному стані тощо. При цьому публічність і громадське місце не є обов’язковими ознаками хуліганства.

Погроза знищення майна, погроза вбивством, нанесення особі побоїв, умисних легких тілесних ушкоджень, будучи складовою частиною хуліганства, кваліфікуються тільки за ч. 1 ст. 296. Однак вчинення під час хуліганства більш тяжких злочинів кваліфікується за сукуп­ністю з хуліганством.

Спеціальні питання кваліфікації та призначення покарання за даний злочин, тлумачення окремих термінів і понять, відмежування його від інших злочинів розкриваються в постанові Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 р. № 3 «Про судову практику в справах про хуліганство».

Злочин є закінченим з моменту вчинення дій, передбачених у диспозиції ст. 296 (формальний склад).

Суб’єкт злочину – фізична, осудна особа, яка досягла 14-річ­ного віку.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і мотивом явної неповаги до суспільства.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 296) є вчинення його групою осіб.

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) вчинення його особою, раніше судимою за хуліганство; 2) хуліганство, пов’язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов’язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. 3 ст. 296); 3) вчинення його із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого пред­мета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296).

Опір виражається в активній протидії представникові влади чи представникові громадськості, які виконують свій службовий або громадський обов’язок щодо охорони громадського порядку, або громадянинові, який присікає хуліганські дії. Додаткова кваліфікація дій винного у вчиненні хуліганства з цією кваліфікуючою ознакою ще й за ч. 1 ст. 342 не потребується. В інших випадках дії винного мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів.

Під застосуванням зброї, ножа чи іншого предмета, спеціально пристосованого для завдання тілесних ушкоджень, слід розуміти таке умисне використання їх уражаючих властивостей, за якого потерпілому завдаються тілесні ушкодження чи виникає реальна загроза їх заподіяння. Вогнепальною зброєю є предмети фабричного чи кустарного виробництва, призначені для ураження за допомоги снаряду, що приводиться до руху енергією порохових газів. Це – автомати, карабіни, малокаліберні гвинтівки, револьвери, пістолети, обрізи та ін. Холодною зброєю є предмети, призначені для заподіяння тілесних ушкоджень завдяки використанню мускульної сили: штики, кортики, ножі (фінські, мисливські), кастети, стилети та ін. Іншими предметами, спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень, необхідно визнавати такі, які були прилаштовані для вказаної мети раніше або під час учинення хуліганських дій (наприклад, відбиттям горловини від пляшки, відриванням стовпчика огорожі тощо), а також предмети, які хоча й не піддавалися попередній обробці, але були спеціально підготовлені винним для цієї ж мети. З урахуванням здобутих доказів такими предметами можуть бути визнані навіть предмети домашнього вжитку, зокрема молотки, кухонні ножі, ножиці, якщо встановлено, що винний озброївся ними заздалегідь для застосування при вчиненні хуліганських дій.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 296 – штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 5 років; за ч. 2 ст. 296 – обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 4 років; за ч. 3 ст. 296 – позбавлення волі на строк від 2 до 5 років; за ч. 4 ст. 296 – позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.