77. Планування, підготовка, розв’язування та ве­дення агресивної, війни (ст. 437 кк).

Стаття складається з двох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим та безпосереднім об’єктом злочину є мир – це становище (ситуація), яке характеризується відсутністю ворожнечі, відкритих політичних протиріч між державами, війни і воєнних (збройних) конфліктів.

Об’єктивна сторона злочину характеризується п’ятьма можливими формами (перші чотири з яких передбачено ч. 1, а останню – ч. 2 ст. 437): 1) планування агресивної війни чи воєнного конфлікту; 2) підготовка агресивної війни чи воєнного конфлікту; 3) розв’язування агресивної війни чи воєнного конфлікту; 4) участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій; 5) ведення агре­сивної війни або агресивних воєнних дій.

Агресивна війна і воєнний конфлікт – це види актів агресії, які відрізняються між собою, зокрема, масштабами дій, і передбачають застосування державою чи від її імені збройних сил першою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави або народу (нації). При цьому слід мати на увазі два моменти: по-перше, згідно з міжнародним законодавством війна або воєнні дії можуть бути ква­ліфіковані як агресивні лише Радою Безпеки ООН; по-друге, визначення агресії, що дається у відповідній резолюції ООН, може бути застосоване тільки щодо відповідальності держав, але не персоналій.

Планування агресивної війни чи воєнного конфлікту – це розроблення системи діяльності, яка передбачає порядок, послідо­вність, строки та інші суттєві умови щодо їх підготовки та розв’я­зування (обґрунтування ідеї війни, розробка її політичної концепції, стратегії і тактики мобілізації та початку воєнних дій тощо). Підготовка агресивної війни чи воєнного конфлікту – це дії, пов’язані з попереднім готуванням засобів ведення війни, зосере­дженням збройних сил на певних напрямках, проведенням розві­дувальних заходів, схилення населення до ненависті до народів ін­ших держав та інші дії, спрямовані на усунення можливих пере­шкод для вторгнення збройних сил на територію іншої країни або для іншого акту агресії, створення умов для успішного розв’язуван­ня агресивної війни чи воєнного конфлікту. Розв’язування агресивної війни чи воєнного конфлікту – це знищення останніх ідеологічних, політичних, диплома­тичних та інших перешкод, надання можливостей для розвитку агре­сії (наприклад, пред’явлення ультиматуму іншій державі, різноманітні агресивно-провокаційні дії на кордоні, фактичний початок воєнного конфлікту тощо). Участь у змові, що спрямована на планування, підготовку та роз­в’язування агресивної війни, передбачає наявність попередньої змови двох чи більше осіб про вчинення таких дій. Ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій – це здій­снення будь-якого акту агресії проти іншої держави.

Злочин є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з перелічених вище дій (формальний склад).

Суб’єкт злочину – загальний (фізична осудна особа з 16-річного віку).

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 437 – позбавлення волі на строк від 7 до 12 років; за ч. 2 ст. 437 – позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.