12. Захоплення заручників (ст. 147 кк).

Стаття складається з двох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим об’єктом злочину є воля особи. Безпосереднім об’єк­том злочину є особиста воля, фізична свобода та недоторканність людини. Потерпілим від злочину може бути: 1) заручник (людина, яка захоплена суб’єктом злочину та (або) перебуває під його контролем і життя, здоров’я чи особиста свобода якої є своєрідними гарантіями виконання певних вимог, що висунуті чи можуть бути висунуті до третіх осіб); 2) будь-яка інша людина, яка постраждала під час захоплення або тримання особи як заручника. Вчинення цього злочину щодо неповнолітнього утворює кваліфікований вид злочину (ч. 2 ст. 147 КК).

Об’єктивна сторона злочину виявляється у двох можливих формах: 1) захопленні особи як заручника (це викрадення людини, яке може бути таємним або відкритим, вчиненим шляхом обману або з насильством тощо); 2) триманні особи як заручника (це досягнення та подальше збереження фактичного контролю з боку суб’єкта злочину за людиною).

Закінченим злочин є з моменту, коли свобода особи була фактично обмежена.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 14-річ­ного віку.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою спонукати родичів затриманого, державну або іншу установу, підприємство чи організацію, фізичну або службову особу до вчинення будь-якої дії (наприклад, передати зброю, наркотичні засоби, інші речі, транспортні засоби чи гроші, звільнити якогось заарештованого чи ув’язненого, забезпечити безперешкодний виліт за межі країни тощо) чи утримання від учинення будь-якої дії (наприклад, неприйняття певної особи на ту чи іншу посаду, відмова від укладення угоди тощо).

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 147) є: 1) вчинення його щодо неповнолітнього; 2) вчинення його організованою групою; 3) захоплення або тримання особи як заручника, поєднане з погрозою знищення людей; 4) спричинення ним тяжких наслідків (наприклад, настання смерті, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, спричинення великої матеріальної шкоди, суттєве загострення міждержавних чи міжнаціональних відносин, серйозне порушення діяльності установ, організацій і підприємств тощо).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 147 – позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; за ч. 2 ст. 147 – позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

13. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини (ст. 149 кк).

Стаття складається з трьох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим об’єктом злочину є воля особи. Безпосереднім об’єктом злочину є особиста воля, честь, гідність, фізична свобода та недоторканність людини. Додатковими факультативними безпосередніми об’єктами злочину є здоров’я людини, її статева свобода та недоторканність, трудові та інші права громадян, встановлений порядок перетинання державного кордону України тощо. Потерпілим від злочину є будь-яка особа з 18-річного віку. Вчинення цього злочину щодо неповнолітнього утворює кваліфікований вид злочину (ч. 2 ст. 149 КК).

Об’єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 149) виражається у таких формах: 1) продаж людини; 2) інша оплатна передача людини; 3) здійс­нення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов’язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України.

Продаж людини – це передача людини однією особою (особами) іншій особі (особам) за певну грошову винагороду. Інша оплатна передача людини – це передача людини однією особою (особами) іншій особі (особам) шляхом угоди про міну, найм, заставу тощо. Будь-яка інша незаконна угода щодо людини – це досягнення та част­кова реалізація домовленості між двома чи більше особами про порушення чи обмеження прав і свобод людини, які відповідно до Конституції України та її законодавства не можуть бути порушені чи обмежені.

Злочин є закінченим з моменту продажу (іншої сплатної передачі) людини іншій особі (особам) – у перших двох формах. Злочин у його третій формі є закінченим з моменту фактичного переміщення людини через державний кордон України.

Суб’єкт злочину загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона злочину передбачає прямий умисел і, зазвичай, корисливий мотив та спеціальну мету. Причому така мета може бути первинною (продаж потерпілого, інша оплатна передача його іншій особі або особам) та кінцевою, тобто: а) сексуальна експлуатація людини; б) використання її в порнобізнесі; в) втягнення у злочинну діяльність; г) залучення в боргову кабалу; ґ) усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях; д) використання у збройних конфліктах; е) експлуатація її праці.

Кваліфікуючими ознаками торгівлі людьми (ч. 2 ст. 149) є вчинення цього злочину: 1) щодо неповнолітнього; 2) щодо кількох осіб; 3) повторно; 4) за попередньою змовою групою осіб; 5) із використанням службового становища; 6) особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності.

Особливо кваліфікуючими ознаками торгівлі людьми (ч. 3 ст. 149) визнається вчинення тих самих дій: 1) організованою групою; 2) по­в’язаних з незаконним вивезенням за кордон дітей чи неповерненням їх в Україну; 3) з метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації (передбачає намагання без згоди потерпілого здійснити хірургічне втручання в його організм, пов’язане з пересадкою від донора до реципієнта органів та інших анатомічних матеріалів); 4) з метою насильницького донорства (означає прагнення до взяття крові чи її компонентів у донора без згоди потерпілого та із застосуванням фізичного чи психічного насильства щодо нього); 5) якщо це спричинило тяжкі наслідки (наприклад, настання смерті потерпілої особи або заподіяння їй тяжкого тілесного ушкодження, що потягнуло втрату будь-якого органа або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 149 – позбавлення волі на строк від 3 до 8 років; за ч. 2 ст. 149 – позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна або без такої; за ч. 3 ст. 149 – позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна.