42. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 кк).

Стаття складається з двох частин, що містять заборонювальні норми, та примітки. Родовим об’єктом злочину є громадська безпека. Безпосереднім об’єктом злочину є пожежна безпека. Додатковими необхідними безпосередніми об’єктами злочину виступають здоров’я людини або власність. Додатковими факультативними безпосередніми об’єктами злочину є життя, довкілля та інші об’єкти кримінально-правової охорони.

Об’єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 270) містить: 1) діяння у формі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; 2) наслідки у вигляді виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі; 3) причинний зв’язок між указаними діянням і наслідками.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки може полягати як у дії, так і в бездіяльності. Встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки – це положення, які встановлюють норми та правила щодо запобігання виникненню пожежі (містяться в законах, стандартах, інструкціях тощо). Пожежа – це неконтрольоване горіння предметів поза спеціальним вогнищем, що створює безпосередню небезпеку для життя і здоров’я людини, власності, довкілля, нормальної діяльності підприємств, організацій чи установ або заподіює їм шкоду. Шкода здоров’ю людей – це заподіяння внаслідок пожежі хоча б одній особі опіків, травм, які оцінюються як легкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження. Майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в 300 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 270).

Спеціальні питання кваліфікації та призначення покарання за цей злочин, тлумачення окремих термінів і понять, відмежування його від інших злочинів розкриваються в постанові Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 1976 р. № 4 «Про судову практику в справах про знищення державного та колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки».

Злочин є закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків, передбачених ч. 1 ст. 270 (матеріальний склад).

Суб’єкт злочину спеціальний, тобто особа (як службова, так і приватна), на яку покладено обов’язки з дотримання відповідних правил.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережністю щодо наслідків. Саме порушення може бути умисним або необережним.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 270) є спричинення ним: 1) загибелі людей; 2) майнової шкоди в особливо великому розмірі; 3) інших тяжких наслідків.

Загибель людей – це смерть хоча б однієї особи. Майнова шкода вважається заподіяною в особливо великих розмірах, якщо прямі збит­ки становлять суму, яка в 1000 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 270). Інші тяжкі наслідки – це заподіяння хоча б одній особі тяжких тілесних ушкоджень або середньої тяжкості тілесних ушкоджень кільком особам, порушення роботи транспорту, зв’язку тощо.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 270 – штраф від 50 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років; за ч. 2 ст. 270 – позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.