Глава 18

АЛІМЕНТНІ ПРАВОВІДНОСИНИ МІЖ ІНШИМИ ЧЛЕНАМИ СІМ'Ї ТА РОДИЧАМИ

§ 1. Аліментні зобов'язання баби, діда, прабаби, прадіда, внуків і правнуків

Сімейне законодавство України покладає обов'язки, пов'язані з утриманням конкретних осіб, не тільки на батьків, повноліт­ніх дітей, дружину, чоловіка (у тому числі колишніх), а й на інших членів сім'ї та родичів, до яких належать баба і дід,

311

прабаба та прадід, внуки і правнуки, брати та сестри, мачуха й вітчим, пасинки і падчерки, фактичні вихователі та вихованці.

Наведений перелік є вичерпним. Водночас треба зазначити, що належність до нього визначається не тільки кровноспорід-неним зв'язком, а й міркуваннями морального характеру. Адже йдеться про осіб, яких далеко не завжди пов'язувало й пов'язує спільне проживання. Це члени так званої великої сім'ї, яких об'єднують не тільки почуття, а й передбачені законом права та обов'язки¹.

Обов'язок утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх ді­тей, як правило, покладається на їх батьків. Лише у тому разі, коли у таких дітей немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, виникає потреба у залученні до сплати аліментів інших членів сім'ї та родичів (наприклад, у разі смерті, безвісної відсутності, непрацездатності батьків).

Правові норми гл. 22 СК покладають обов'язок утримувати малолітню, неповнолітню дитину у зазначених вище випадках на її бабу й діда, повнолітніх братів і сестер, мачуху та вітчима, фактичного вихователя. Водночас ці норми передбачають обо­пільність прав та обов'язків, пов'язаних з утриманням інших членів сім'ї та родичів. Тому в гл. 22 СК йдеться і про обов'язок внуків і правнуків утримувати своїх бабу, діда, прабабу, прадіда, обов'язок падчерки і пасинка утримувати мачуху, вітчима, обов'язок вихованця утримувати свого фактичного вихователя.

Особливість розглядуваних аліментних зобов'язань полягає в тому, що вони можуть виникати лише у разі відсутності осіб, зобов'язаних виконувати їх, насамперед батьків і повнолітніх дітей.

Отже, аліментні зобов'язання інших членів сім'ї та родичів мають додатковий (субсидіарний) характер, тобто вони виника­ють лише тоді, коли виключається можливість виникнення основних аліментних зобов'язань (зобов'язань першої черги).

Підставами для виникнення таких зобов'язань можуть бути: 1) родинні зв'язки між платником та одержувачем аліментів (дід, баба — внуки; брати, сестри); 2) відносини свояцтва (ма­чуха, вітчим, падчерка, пасинок); 3) фактичне утримання і ви­ховання неповнолітніх дітей сторонніми особами². Аліментні права й обов'язки інших членів сім'ї та родичів визначають зміст аліментних зобов'язань другої і третьої черг.

¹ Див.: Нечаева A.M. Семейное право: Курс лекций. — М., 1998. — С. 259.

² Див.: Сімейне право України. — К., 2002. — С 279.

312

До аліментних зобов'язань другої черги належать зобов'язан­ня щодо взаємного утримання баби й діда, прабаби та прадіда, внуків і правнуків, братів і сестер, а до зобов'язань третьої черги — зобов'язання щодо взаємного утримання мачухи і віт­чима, падчерки та пасинка, фактичних вихователів і вихованців.

Відповідно до ст. 265 СК баба, дід зобов'язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає ма­тері, батька або якщо батьки з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, а баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу.

Аліментні правовідносини виникають між внуками і бабою, дідом як по батьківській, так і по материнській лінії. У разі пред'явлення позову суд вирішує, з кого з них і в якому роз­мірі стягувати аліменти, виходячи з урахування матеріального становища і сімейного стану сторін, їх участі у вихованні ді­тей, наданні їм допомоги та інших істотних обставин. Рішення про стягнення аліментів з баби, діда суд постановляє після того, як встановить, що одержання утримання на дитину від її батьків неможливе, а баба, дід мають достатні кошти для на­дання їй матеріальної допомоги. Водночас суд має ретельно перевіряти матеріальне становище баби, діда, оскільки покла­дення на них додаткових обов'язків, пов'язаних з утриманням внуків, не повинно істотно позначатись на їх матеріальному становищі.

Отже, аліментні зобов'язання баби, діда виникають, якщо: 1) їх малолітні, неповнолітні внуки не мають батьків або якщо батьки з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання; 2) баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу.

Як вже зазначалося, права та обов'язки, пов'язані з утри­манням інших членів сім'ї та родичів, є обопільними. Тому згідно зі ст. 266 СК повнолітні внуки, правнуки зобов'язані утримувати непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги, у тому разі, якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або якщо ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу. Цей обов'язок внуків і прав­нуків за своїм характером є додатковим (субсидіарним).

Поважними причинами, через які чоловік, дружина, повно­літні діти не можуть надавати належного утримання бабі, діду, прабабі, прадіду, можуть бути визнані непрацездатність зазна­чених осіб за віком або за станом здоров'я чи ситуація, коли їх заробітна плата, пенсія, доходи від використання належного їм

313

майна, інші доходи не забезпечують цим особам встановленого законом прожиткового мінімуму. У разі виникнення спору суд має перевіряти поважність зазначених причин.

Обов'язок повнолітніх внуків, правнуків утримувати непраце­здатних бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги, закон не ставить у залежність від того, проживали вони разом з тими, хто потребує їх допомоги, чи ні, або від того, чи одержували внуки, правнуки якусь матеріальну допо­могу від баби, діда, прабаби, прадіда. Обов'язковою умовою виконання повнолітніми внуками, правнуками зазначеного обов'язку є наявність у них реальної можливості надавати мате­ріальну допомогу.

Надання утримання бабі, діду, прабабі, прадіду не може бути покладено на повнолітніх внуків, правнуків, якщо судом буде встановлено, що у них немає можливості робити це (наприк­лад, у разі непрацездатності внуків, правнуків за станом здо­ров'я або якщо їх заробітна плата, пенсія, доходи від викорис­тання належного їм майна, інші доходи не забезпечують цим особам прожиткового мінімуму, встановленого законом, тощо).