§ 6. Акти цивільного стану

як підстави виникнення,

зміни і припинення сімейних

правовідносин

Одним з особливих видів юридичних фактів — підстав ви­никнення, зміни і припинення сімейних правовідносин, є акти цивільного стану.

Згідно з ч. 1 ст. 49 ЦК акти цивільного стану — це події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатко-

вують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом сімейних прав та обов'язків. У ст. 1 Закону "Про органи реєстрації актів громадянського стану" ці акти визначаються як засвідчені державою факти народження, смерті, укладення і розірвання шлюбу, встановлення батьківства, пе­реміни прізвища, імені та по батькові, запису усиновлювачів як батьків дитини.

Таким чином, акти цивільного стану треба розглядати, по-перше, як конкретні життєві обставини (події або дії), що по­роджують, змінюють або припиняють сімейні правовідносини (народження, смерть, укладення шлюбу тощо), і, по-друге, як адміністративні акти реєстрації цих обставин державними орга­нами РАЦСу в установленому законом порядку¹. Реєструючи акти цивільного стану, орган РАЦСу виступає як суб'єкт публіч­ного права, оскільки діє від імені та в інтересах держави. Але водночас, як правило, саме в результаті зазначеної реєстрації фізична особа визнається суб'єктом сімейних і цивільних право­відносин, якщо інше не передбачене чинним законодавством.

Метою реєстрації актів цивільного стану є захист як дер­жавних та суспільних інтересів, так й особистих немайнових і майнових прав громадян. Актові записи цивільного стану є безсумнівними доказами засвідчених ними юридичних фактів. Вони можуть бути спростовані лише у судовому порядку.

Порядок реєстрації актів цивільного стану визначено у Пра­вилах реєстрації актів цивільного стану в Україні.

Відповідно до цих Правил реєстрація актів цивільного стану провадиться у присутності заявника. При цьому подаються до­кументи, які підтверджують факти, що підлягають реєстрації в органах РАЦСу (їх перелік визначається правилами реєстрації відповідних актів цивільного стану), а також пред'являються паспорти або паспортні документи, що посвідчують особу заяв­ників. Особи, які не досягли 16 років, пред'являють свідоцтво про народження та довідку з місця проживання. Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з перекладами на українську мову, засвідченими у встановленому порядку.

Реєстрація актів цивільного стану за заявами іноземців та осіб без громадянства провадиться за законодавством України. Реєстрацію народження, смерті, шлюбу громадян України, які проживають за кордоном, проводять консульські установи і дипломатичні представництва нашої держави. Зазначені установи

¹ Див.: Советское семейное драво. — М., 1982. — С. 56—57.

² Див.: Гражданское право: Учебник. — Ч. 3. — М., 1998. — С 243.

¹ Див.: Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. — К., 2003. — С 12.

91

та представництва приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, виправлень до зареєстрованих в Україні актових записів, а також про їх поновлення або анулю­вання. Документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, вчинених за межами нашої країни за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців та осіб без громадянства, визна­ються дійсними у нашій державі за наявності їх консульської легалізації, якщо інше не передбачене міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Працівники органу РАЦСу не мають права реєструвати акти цивільного стану, а також вносити зміни, доповнення, виправ­лення до актових записів, поновлювати та анулювати такі за­писи щодо себе, другого з подружжя, своїх дітей і близьких родичів. У таких випадках реєстрація може бути проведена ін­шим працівником органу або в іншому органі РАЦСу.

Заявник має бути ознайомлений з даними, внесеними до актового запису, який засвідчується печаткою і підписом керів­ника органу РАЦСу та посадової особи, яка провела реєстрацію акту цивільного стану. Інформація, що міститься в актовому запису, є конфіденційною, має обмежений доступ і не підлягає розголошенню.

Після вчинення актових записів заявникам видаються свідоцт­ва на бланках, виготовлених друкарським способом за єдиним для усієї нашої держави зразком, затвердженим Верховною Радою України. Повторні свідоцтва видаються на таких самих бланках. Основні правила використання зазначених бланків за­кріплені в Інструкції з обліку, зберігання та витрачання бланків свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану в Україні, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 3 берез­ня 2000 р. № 9/5.

Свідоцтво має повністю відповідати актовому запису. На бажання усиновлювача орган РАЦСу на підставі рішення суду видає свідоцтво про усиновлення.

Система органів РАЦСу закріплена у ст. 2 Закону "Про органи реєстрації актів громадянського стану". Згідно з нею її складають відділи РАЦСу Головного управління юстиції Мініс­терства юстиції України в Автономній Республіці Крим, об­ласних, Київського та Севастопольського міських, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управ­лінь юстиції, а також виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.

92

Керівництво відділами РАЦСу здійснюють Міністерство юстиції України, його Головне управління юстиції в Автоном­ній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні, районні у містах, міські (міст обласного зна­чення) управління юстиції.

За загальним правилом актовий запис має повно і точно відображати зміст юридичного факту, який реєструється. Так, запис про народження обов'язково має містити відомості про повне ім'я дитини (прізвище, ім'я, по батькові), дату та місце її народження. Однак у житті можливі ситуації, за яких з певних причин ці відомості не відповідають дійсності, на­приклад, неправильно зазначено дату народження. Така по­милка може спричиняти певні негативні наслідки (наприклад, через зазначення пізнішої, ніж справжня, дати народження дитина не зможе стати спадкоємцем батька, який помер до її народження).

З урахуванням зазначеного чинне законодавство передбачає можливість виправлення помилок і внесення змін та доповнень до записів актів цивільного стану в так званому спрощеному (реєстраційному) порядку — у органах РАЦСу. Основні пра­вила вчинення цих дій закріплені у Положенні про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затвердженому наказом Міністерства юсти­ції України від 26 вересня 2002 р. № 86/5.

Це Положення визначає приблизний перелік ситуацій, за яких може мати місце виправлення помилок або внесення змін і доповнень до записів актів цивільного стану. До таких ситуа­цій належать: 1) зміна прізвища, імені, по батькові, місця і часу народження дитини у зв'язку з її усиновленням, а також у разі запису усиновителів батьками такої дитини; 2) зміна прізви­ща одного з подружжя у разі розірвання шлюбу або визнання його недійсним; 3) зміна прізвища дитини; 4) зміна прізвища, імені та по батькові; 5) зміна прізвища та по батькові неповно­літнього у зв'язку зі зміною прізвища та імені батька; 6) зміна прізвища, імені та по батькові, якщо вони записані без враху­вання національних традицій; 7) відсутність у актовому записі відомостей про прізвище, ім'я та по батькові або національ­ність батьків; 8) зазначення у цьому записі неповного ім'я дитини; 9) зміна прізвища, імені та по батькові у зв'язку зі зміною статі тощо.

Заява про внесення змін, доповнень і виправлень до записів актів цивільного стану за затвердженим зразком подається до органу РАЦСу за місцем проживання заявника (відповідно до

93

ст. 53 СК вона може подаватися до органу РАЦСу за місцем реєстрації шлюбу).

У разі виправлення прізвища, імені та по батькові у зв'язку зі зміною статі заява може бути подана до органу РАЦСу за місцезнаходженням закладу охорони здоров'я, який видав висновок про остаточну корекцію статі.

Наведені у заяві факти, а також записи у документах, вірогідність яких викликає сумнів, перевіряються органом РАЦСу шляхом надіслання запитів до відповідних установ та організацій.

На підставі поданих документів і результатів перевірки орган РАЦСу за місцем проживання заявника складає висновок про необхідність внесення змін, доповнень або виправлень до того або іншого актового запису. У разі відмови від вчинення цих дій у висновку мають зазначатися причини прийняття такого рішення.

Розгляд питань, пов'язаних з виправленням, зміною або доповненням актового запису, має завершитися не пізніше дво­місячного строку від дня надходження заяви. У разі виникнення потреби у поновленні втраченого запису перебіг зазначеного строку припиняється.

Законодавство передбачає також судовий порядок виправ­лення записів актів цивільного стану за наявності спору між заінтересованими особами. Суди розглядають такі справи у по­рядку окремого провадження згідно зі статтями 266—270 ЦП К України. У заяві, що подається до суду, обов'язково має зазнача­тися, у чому полягає неправильність актового запису, а також коли і яким органом РАЦСу було відмовлено у його виправленні. Суд розглядає справу у присутності заявника. Вирішення питан­ня на користь заявника після набрання чинності рішенням суду є підставою для виправлення актового запису органом РАЦСу.

Передбачене законодавством і анулювання поновлених чи повторно складених записів актів цивільного стану у разі ви­явлення первинних записів. Основні правила вчинення дій, пов'язаних з зазначеним анулюванням, також закріплені у Поло­женні про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулю­вання актових записів цивільного стану.

Відповідно до цього Положення анулювання поновлених або повторно складених записів актів цивільного стану в разі виявлення первинних записів і за відсутності спору між заінте­ресованими особами здійснюється органами РАЦСу.

Первинний запис анулюється на підставі рішення суду, за винятком випадків, коли шлюб було розірвано у зв'язку з визнанням у встановленому законом порядку одного з под-

94

ружжя безвісно відсутнім. У разі скасування рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім і поновлення шлюбу запис про розірвання шлюбу анулюється органом РАЦСу, в якому він знаходиться.

Актовий запис може бути анульований при надходженні до органу РАЦСу копії відповідного рішення суду і за заявою заінтересованих осіб, а поновлений чи повторно складений за­пис — також з ініціативи органу РАЦСу, який виявив первин­ний запис.

Про анулювання актового запису сповіщаються особи, за заявою яких було зареєстровано той або інший акт цивільного стану.

Сімейний кодекс передбачає особливості реєстрації окремих актів цивільного стану, які буде розглянуто у відповідних роз­ділах підручника.