§ 7. Припинення права на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина

Частина 1 ст. 85 СК передбачає, що право дружини на ут­римання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини припиняється при припиненні вагітності, народженні дитини

Д ив.: Антокольская М.В. Семейное право. — М., 1999. — С 226.

мертвою або передачі її на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини.

Стягнення аліментів з чоловіка на утримання дружини під час її вагітності та у разі проживання з нею дитини має суто цільове призначення — турботу про здоров'я вагітної дружини і матері, яка годує (жінка у період вагітності та годування дитини, як вже зазначалося, потребує додаткових витрат), а також про здоров'я дитини до досягнення нею трьох років, а у випадку, передбаченому ч. З ст. 84 СК, — шести років. Ця турбота лягає на плечі обох батьків.

Таким чином, для виникнення у чоловіка аліментного обов'язку в силу підстав, передбачених ст. 84 СК, необхідні такі юридичні факти: 1) вагітність дружини від чоловіка (за наявності зареєстрованого шлюбу цей факт вважається незапе­речним — статті 122 і 133 СК); 2) виховання дружиною спільної дитини до досягнення нею трьох років, а у випадку, передба­ченому ч. З ст. 84 СК, — шести років; 3) наявність у чоловіка достатніх коштів для надання дружині — матері спільної дитини матеріальної допомоги.

Зазначені юридичні факти утворюють юридичний склад, необхідний для виникнення у вагітної дружини або у дружини, з якою проживає дитина, права на одержання аліментів від чоловіка. Тому при припиненні існування хоча б одного з зазна­чених фактів або встановленні його відсутності право на аліменти припиняється.

Отже, підставами припинення права дружини на одержання аліментів від чоловіка є: 1) припинення вагітності; 2) народ­ження дитини мертвою; 3) передача дитини на виховання іншій особі; 4) смерть дитини; 5) виключення за рішенням суду відо­мостей про чоловіка як батька дитини з актового запису про її народження. Відсутність у дружини у зазначених випадках права на аліменти має бути визнана рішенням суду, яке приймається у разі пред'явлення негативного позову про визнання при­пинення цього права. Право пред'явлення такого позову має чоловік. Крім того, право дружини — матері дитини на одер­жання аліментів від чоловіка — батька дитини припиняється, якщо доведено, що у нього немає для цього достатніх коштів. Водночас якщо дружина є непрацездатною та потребує мате­ріальної допомоги, а чоловік може надавати їй таку допомогу, вона має право на одержання від нього аліментів на загальних підставах, передбачених статтями 75 і 76 СК.

Як вже зазначалося, для виникнення у батька дитини права на одержання аліментів від дружини — матері дитини, необ-

191

хідний юридичний склад, що охоплює певні юридичні факти. Зокрема, треба, щоб дитина проживала з чоловіком, який є її батьком, до досягнення нею трьох років, а у випадку, передба­ченому ч. 2 ст. 86 СК, — шести років, щоб дружина була матір'ю дитини і щоб вона могла надавати матеріальну допо­могу. Якщо хоча б один з наведених фактів припиняє своє існування або якщо буде встановлена його відсутність, право чоловіка на аліменти припиняється.

Підставами припинення права чоловіка на аліменти є: 1) передача дитини на виховання іншій особі; 2) смерть дити­ни; 3) виключення за рішенням суду відомостей про дружину як матір дитини з актового запису про її народження. Припи­нення у цих випадках зазначеного права чоловіка має бути визнане рішенням суду, винесеним у разі пред'явлення дружи­ною відповідного негативного позову. Крім того, право чоло­віка на аліменти припиняється, якщо доведено, що у дружини немає коштів, необхідних для надання йому матеріальної до­помоги.

Згідно з ч. 1 ст. 9 СК сімейні відносини можуть регулюва­тися за домовленістю (договором) сторін, якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів України та моральним засадам суспільства. Відповідно до цього положення ст. 89 С К встановлює, що подружжя, а також особи, шлюб між якими розірвано, мають право укласти договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання од­норазової грошової виплати. Договір має бути нотаріально посвідчений і підлягає державній реєстрації.

Якщо згідно з договором право на утримання припиняється у зв'язку з одержанням одноразової грошової виплати, обумов­лена грошова сума має бути внесена на депозитний рахунок нотаріальної контори на ім'я того з подружжя, хто має право на аліменти, до посвідчення договору.

Однією з характерних рис сім'ї, як вже зазначалося, є взаємна моральна й матеріальна підтримка її членами одне одного. Части­на 1 ст. 75 СК встановлює, що дружина і чоловік повинні матеріально підтримувати одне одного, а відповідно до ст. 90 СК вони взаємно зобов'язані брати участь у витратах, пов'яза­них із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.

Уявляється, що якщо один із подружжя відмовиться від участі у витратах, пов'язаних із хворобою чи каліцтвом другого з подружжя, його поведінка має визнаватися протиправною. Якщо ж така поведінка має систематичний характер, її треба

192

визнавати негідною. У такому разі зазначена особа не повинна мати права на одержання аліментів від другого з подружжя.