- •Введення
- •Лекція 1 Введення в дисципліну “Охорона праці в галузі” Основні питання теми
- •Основні поняття в області охорони праці
- •2. Системи управління охороною праці на підприємстві (суоп).
- •Лекція 2
- •Тема 2. Шкідливі та небезпечні чиннкики Основні питання
- •Мікроклімат виробничих приміщінь та нормалізація параметрів мікроклімату.
- •2. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •3. Освітлення виробничих приміщень.
- •Вібрація.
- •6. Інфразвук
- •7. Ультразвук
- •8. Іонізуючі випромінювання
- •9. Електромагнітні поля
- •10. Тепло та його дія на організм робітника.
- •10.1. Визначення ступеня опіків
- •10.2 Лікування опіків
- •10.3. Опік дихальних шляхів димом.
- •11. Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •Ураження электричним током, послідовність заходів
- •12. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств
- •Лекція 3 Тема. Потенційно небезпечні об'єкти в зоні розміщення хімічних підприємств Основні питання
- •1. Потенційно небезпечні об'єкти в зоні розміщення хімічних підприємств
- •2. Основні положення безпечної експлуатації трубчастих печей.
- •Інженерно-технічні заходи, що спрямовані на забезпечення безпечного функціонування трубчастих печей.
- •Характеристика найнебезпечніших аварійних ситуацій при експлуатації трубчастих печей.
- •Причини вибухів і пожеж у топковому просторі печей
- •Причини пожеж поза піччю
- •Причини пожеж на продуктопроводі “до” та “після” печі
- •3. Характеристика теплообмінників, які застосовують на об'єктах хімічної промисловості.
- •4. Безпечна експлуатація абсорберів.
- •5. Безпечна експлуатація десорберов
- •6. Газгольдери
- •7. Ректифікаційні колони
- •8. Компресори
- •9. Насоси
- •10. Трубопроводи і арматура
- •11. Аварійне відключення встаткування
- •12. Герметичність нерухливих частин апаратів і трубопроводів.
- •13. Вимоги до сходів і площадок по безпечній експлуатації устаткування.
- •14. Герметичність – умова попередження нещасних випадків, отруєння, аварій
- •15. Випробування устаткувіння на герметичність
- •16. Заходи безпеки при роботі з ручним інструментом
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Лекція 4.
- •Тема 4. Пожаробезопасное технологічне й допоміжне устаткування Основні питання
- •Література
- •1. Основні причини пожеж
- •2. Небезпечні та шкідливі чинники, що пов’язані з пожежами
- •3. Категорі приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Категорія д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.
- •4. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •5. Вимоги пожежної безпеки до технологічного встаткування
- •6. Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
- •6.1. Основні способи припинення горіння
- •7. Основні вогнегасні речовини
- •8. Установки та засоби гасіння пожеж
- •9. Вогнегасники
- •10. Протипожежне водопостачання.
- •Порядок дій у разі пожежі
- •Смолоскипові системи.
- •Аварійні ємності
- •14. Вогнеперепонувачі та запобіжні затвори
- •15. Запобіжні мембрани та клапани
- •15. Автоматична система придушення вибухів
- •Питання для самоперевірки
- •Література Основна література
10. Протипожежне водопостачання.
Для подачі необхідних об'єктів в будь-який період доби для гасіння пожежі у населених пунктах та об'єктах, що знаходяться на їх території необхідно передбачити протипожежне водопостачання, під яким розуміють комплекс інженерно-технічних споруд, призначених для забирання і транспортування води, зберігання її запасів та використання для пожежогасіння. На промислових підприємствах протипожежний водогін, як правило, об'єднується з господарсько-питним чи виробничим водогоном. В окремих випадках дозволяється подавати воду для гасіння пожежі із водоймищ (озера, річки, водосховища), що знаходяться поруч за допомогою насосів. При неможливості, недоступності чи недоцільності отримання води із водогону або водоймищ створюють недоторканий запас води в спеціальних пожежних резервуарах або ємкостях. Кількість води, необхідна для гасіння пожежі, визначається залежно від об'єму будівлі її ступення вогнестійкості та категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Наприклад, для виробничих будівель І та II ступеня вогнестійкості категорій А, Б (вибухопожежонебезпечні) та В (пожежонебезпечна) витрати води на зовнішнє пожежогасіння приймаються при об'ємі будівлі:
до 5 тис. м3 – 10 л/с,
при 5–20 тис. м3 – 15 л/с;
при 20–50 тис. м3 – 20 л/с;
при 50–200 тис. м3 – 30 л/с і т.д.
Відповідно до СНиП 2.0402-84, при розрахунках недоторканого пожежного об'єму води в резервуарах тривалість гасіння пожежі повинна прийматись 3 год., а для будівель І і II ступеня вогнестійкості з негорючими несівними конструкціями з виробництвом категорії Г і Д – 2 год.
Протипожежні водогони залежно від місця прокладання поділяються на зовнішні та внутрішні, а за тиском у них – на водогони низького та високого тиску (рис. 10.1).
Рис. 10.1. Загальні схеми подачі води від зовнішнього протипожежного водогону високого (а) та низького (б) тиску: 1 – гідрант; 2 – пожежна колонка; 3 – рукавна лінія; 4 – пожежний ствол; 5 – пожежний автомобіль.
На зовнішніх протипожежних водогонах встановлюються гідранти (спеціальні пожежні крани) підземного чи наземного (для південних регіонів країни) виконання (рис. 10.2).
Рис. 10.2. Схема зовнішнього протипожежного водогону підприємства: 1 – міський водогін; 2 – запасні резервуари води; З – насосна станція; 4 – гідранти; 5 – будівлі
Як правило, в населених пунктах і на території підприємств встановлюють підземні гідранти, які не замерзають зимою і не заваджають руху транспорту та людей.
Пожежні гідранти розташовують вздовж автомобільних доріг на відстані 150–200 м один від одного, не ближче 5 м від зовнішніх стін будівель і не далі 2,5 ж від краю проїжджої частини дороги. Для швидкого знаходження гідрантів у темний період доби чи зимову пору року біля місць їх розташування встановлюють відповідні покажчики (згідно ГОСТ 12.4.009-83) або роблять написи «ПГ» з відповідними цифровими позначеннями на стінах будівель червоною чи флуарисцентною фарбою.
Для гасіння пожеж водою всередині будівель в них встановлюють внутрішні пожежні крани (рис. 10.3), які знаходяться у вбудованих або навісних шафках червоного кольору з написом «ПК» – на дверцятах.
Рис. 10.3. Внутрішній пожежний кран 1 – вентиль; 2 – важіль для полегшення відкривання вентиля; З – пожежний рукав; 4 – ствол пожежний ручний; 5 – пульт дистанційного запуску насоса-підвищувача тиску
Пожежні крани розміщують на висоті 135см від рівня підлоги біля входів, у коридорах, вестибюлях, проходах та всередині приміщень на видних та легкодоступних місцях. їх взаємне розташування має бути таким, щоб гарантувати зрошення кожної точки захищуваного приміщення (рис. 10.4). При цьому повинна вигримуватись вимога стосовно дотикання компактних частин струменів від двох суміжних пожежних кранів у найвіддаленішій і найвищій точці приміщення, що обслуговується цими кранами. Така точка називається диктуючою (д. т.).
Кількість струменів від пожежних кранів у будівлі визначається відповідно до чинних будівельних норм (СНиП 2.04.01-85).
Рис. 10.4. Розміщення пожежних кранів та план зрошення приміщення, в якому вони встановлені: а – план зрошення приміщення двома пожежними кранами; б – схема зрошення диктуючої точки приміщення: 1 – пожежні крани; 2 – струмені води; 3 – стеля; 4 – підлога.