Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.KL_OTO.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
5.7 Mб
Скачать
  1. Вібрація.

Під вібрацією розуміють коливання твердого тіла. Вібрації виникають при роботі машин та механізмів, які мають неврівноважені і незбалансовані частини, що обертаються чи здійснюють зворотно-поступальний рух. До такого устаткування належать оброблювальні верстати, штампувальні машини та молоти, перфоратори, електроприводи, насосні установки, компресори, механізований інструмент та інш. Оцінюють вібрацію за формулою:

Lv = 20 lgV / Vo , (δБ)

Де V – абсолютне значення віброшвидкості, м/с,

Vo – опорне значення віброшвидкості, м/с.

За способом передачі вібрація поділяється на загальну та локалізовану. Локальна передається через руки працюючих при контакті з ручним інструментом, органами керування машинами та обладнанням, деталями, які обробляються. Загальна вібрація на тіло людини, яка сидить або стоїть переважно через опорні поверхні – сидіння, підлогу.

При дії вібрації на організм людини спостерігаються:

  • зміни в діяльності серцевої та нервової систем,

  • спазм судин,

  • зміни у суглобах, що призводить до обмеження їх рухомості.

При нетривалій дії вібрації правційник передчасно втомлюється, при цьому його продуктивність праці знижується. Тривала дія вібрації може спричинити професійне захворювання – вібраційну хворобу. Під час розвитку цієї хвороби з’являється оніміння, відчуття повзання мурашок, біль у суглобах тощо. Слід зазначити, що ефективне лікування вібраційної хвороби можливе лише на ранній стадії її розвитку. Особливо небезпечна вібрація робочих місць з частотою, яка є резонансною з частотою коливання окремих органів чи частин тіла людини, що може привести до їх механічного пошкодження. Для більшості внутрішніх органів людини частота власних коливань становить 6 – 12 Гц. Ступінь та характер впливу вібрації на організм людини залежить не лише від напрямку її дії. Тому вібрація поділяється залежно від осей ортогональної системи координат Х,Y,Z, вздовж яких вона діє. Особливо чутливий організм людини до вертикальної загальної вібрації (вздовж осі Z), коли коливання передаються від ніг до голови.

Дія вібрації на організм залежить від таких її характеристик: інтенсивності, спектрального складу, тривалості впливу, напрямку дії.

Заходи та засоби захисту від вібрації за організаційною ознакою поділяються на колективні та індивідуальні. До колективних заходів та засобів відносяться:

  • зниження вібрації в джерелі її виникнення;

  • зменшення параметрів вібрації на шляху її поширення від джерела;

  • організаційно-технічні заходи.

Зменшення вібрації досягається:

  • статичним та динамічним зрівноваженням механізмів та об’єктів, що обертаються;

  • при проектуванні устаткування важливо передбачити недопущення резонансних режимів його роботи;

  • використанням дистанційного керування, автоматичного контролю та сигналізації;

  • застосуванням захисного огородження;

  • вібродемпфіруванням – використання матеріалів з великим внутрішнім тертям (пластмаси, сплави марганцю та міді, магнієві сплави і т.п. або покриття поверхні шаром пружно-в’язких матеріалів, які збільшують внутрішнє тертя в коливній системі (покриття гумою, мастикою на основі полімерів, мащення вузлів та з’єднань):

  • застосуванням віброгасників маятникового, пружинного, камерного і плаваючого типів;

  • використанням віброізоляторів, амортизаторів.

Засоби індивідуального захиступідрозділяються для рук (рукавички, рукавиці, прокладки); для ніг (спеціальне взуття, підметки, коврики, наколінники); для тіла (нагрудники, пояси, спеціальні костюми).

5. Шум

В умовах науково-технічного прогресу шум став одним із суттєвих несприятливих чинників. Шум буває механічного походження, аеродинамічного, гідродинамічного, електромагнітного. Вплив шуму на працівника: послаблює увагу, посилює розвиток втоми, сповільнює реакцію на небезпеку. Внаслідок цього знижується працездатність, підвищується втомленність та зростає імовірність нещасних випадків. Дія шуму може спричинити нервові, серцево-судинні захворювання, виразкову хворобу, порушення обмінних процесів, органів слуху. Професійне захворювання – туговухість, основним симптомом якого є поступовпоступова втрата слуху, перш за все в області високих частот з наступним поширенням на більш низькі частоти. Шум впливає на різні відділи головного мозгу.

Виділяють два порогивих значення звукового тиску (р) та інтенсивності звуку (I): порог чутності та порог больового відчуття. При частоті звуку 1000 Гц, яка прийнята базовою в акустиці, порог чутності має наступні значення: ро = 2•10-5 Па, Iо = 10-12 Вт/м2. Звуковий тиск рб = 20 Па та інтенсивність звуку Iб = 1 Вт/м2, при яких починають виникати больові відчуття в органі слуху людини називаються порогом больового відчуття.

Одиниця рівня звуку – бел, який визначається за формулою:

L = 10 lg(I/I0) = 20 ig (p/p0); (δБ)

Інтервал від порога чутності (Lо = 0 δБ) до порогу больового відчуття становить Lб = 120 δБ (децибел). Наближені сили звуку від деяких джерел, що його генерують наведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1. Рівень шуму для деяких джерел.

Джерело шуму

Рівень шуму, δБ

Джерело шуму

Рівень шуму, δБ

1. Шелестіння листя

10

7. Шум при роботі верстатів-автоматів

80

2. Тікання кишенькового

годинника на відстанні 1 м

20

8. Гучник крик на відстанні 1 м

90

3. Шепіт на відстанні 1 м

30

9. Концерт рок-ансамблю

100 – 110

4. Спокійна розмова на відстанні 1 м

50

10. Шум при роботі відбійного молотка

110

5. Шум автомобіля

60

11. Літак на старті

120

6. Вуличний шум міста

70

12. Ракета на старті

140 і більше

Сприйняття звуку залежить не тільки від кількісних характеристик (звукового тиску та інтенсивності), але й від його “якості”(частоти). Тому рівень сили шуму та гучність – це різні поняття. Рівень гучності визначається

шляхом порівняння зі звуком частотою 1000 Гц, для якого рівень сили звуку в децибелах прийнято за рівень гучності у фонах. Наприклад, при прирівні сили звуку 50 δБ і частоті 1000 Гц рівень гучності також рівний 50 фон (δБА).

Щум до 50 δБА не викликає шкідливого впливу на людину в процесі її трудової діяльності. Шум з рівнем 50 – 60 δБА може викликати психологічний вплив (погіршення розумової діяльності, послаблення уваги, швидкості реакції). При рівні шуму 65 – 90 δБА можливий фізіологічний вплив: учащається пульс, підвищується тиск крові, судини звужуються, що погіршує постачання органів кров’ю. Дія шуму з рівнем 95 δБА і вище може призвести до функціональних порушень. При рівні шуму 120 δБА і вище можливий навідь розрив барабанної перетинки.

Нормування шуму проводиться за двома методами:

  • нормування за граничним спектром шуму,

  • нормування рівня звуку в δБА.

Перший метод нормування є основним для постійних шумів в δБ. Рівні звукового тиску нормуються в октавних смугах частот – діапазон частот, у яких верхня гранична частота вдвічі більше за нижню границну частоту, кожний спектр має свій індекс. Нормування шуму за рівнем звуку в δБА засновано за шкалою шумоміра марки ШМ – 1, вимірювача шуму та вібрації ВШВ – 003.

Допустимі рівні звукового тиску при середньогеометричній частоті 1000 Гц та та рівні шуму на робочих місчях, у виробничих приміщеннях і на території підприємства регламентуються державними санітарними нормами ДСН 3.3.6.037-99, витяг з яких наведено в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2. Допустимі норми шуму.

№ п/п

Робоче місце

Рівні звукового тиску, δБ

Рівні шуму, δБА

1.

Робоче міце в приміщеннях дирекції, проектно-конструкторських бюро, в лабораторіях для теоретичних робіт і обробки даних, а також для програмістів, операторів ЕОМ (ПЕОМ)

45

50

2.

Робочі місця в приміщеннях цехового керівного апарату, контор, лабораторій

55

60

3.

Робочі місця в приміщеннях диспетчерської служби, друкарьких бюро, у кімнатах майстерів, у залах обробки інформацій на ЕОМ без дисплея

60

65

4.

Робочі місця за пультами керування без мовного зв’язку за телефоном, в лабораторіях з шумним устаткуванням

70

75

5.

Виконання усіх видів робіт (за винятком тих, що перераховані вище і їм подібних) на постійних робочих місцях і на території підприємств

75

80

Заходи та засоби захисту від шуму.

Засоби колективного захисту від шуму подібно до віброзахисту поділяються за такими напрямками:

  • зменшення шуму в самому джерелі;

  • зменшення шуму на шляху його поширення;

  • організаційно-технічні заходи;

  • лікувально-профілактичні заходи.

В таблиці 5.3. наведено показники єфективності деяких заходів щодо зменшення шуму у самому джерелі.

Організаційно-технічні засоби передбачають:

  • застосування малошумних технологічних процесів та устаткування,

  • оснащення шумного устаткування засобами дистанційного керування,

  • дотримання правил технічної експлуатації, проведення планово попереджувальних оглядів та ремонтів.

До заходів лікувально –профілактичних належать

  • попередній та періодичний медичні огляди,

  • використання раціональних режимів праці та відпочинку для працівників шумних ділянок та цехів,

  • допуск до шумних робіт з 18 років тощо.

Таблиця 5.3. Показники єфективності деяких заходів щодо зменшення

шуму у самому джерелі.

№ п/п

Захади щодо зменшення шуму

Значення рівня шуму, δБА

1.

Заміна прямозубих шестерень шевронними

5

2.

Усунення погрішностей у зубчатому зацепленні

5 – 10

3.

Заміна зубчатої передачі на клиноремінну

10 – 15

4.

Заміна металевої шестерні на капронову, текстолітову

10 – 12

5.

Заміна металевого корпуса на пластмасовий

8 – 12

6.

Усунення перекосу внутрішнього кільця підшипника

8 – 10

7.

Мащення деталей, що труться

5 – 12

Засоби та заходи колективного захисту, що зменшують шум на шляху його поширення підрозділяються на архитектурно-планувальні та акустичні. До архитектурно-планових заходів та засобів відносяться:

  • раціональне розміщення будівель та споруд на території підприємства,

  • раціональне розміщення технологічного устатуквання,

  • раціональне акустичне розміщення зон і режиму руху транспортних засобів та потоків,

  • раціональне розміщення робочих місць,

  • створення шумозахисних зон.

До акустичних заходів та засобів відносяться:

  • засоби звукоізоляції (багатошарові звукоізоляційні перегородки з повітряними прошарками, звукоізоляційні кожухи, звукоізоляційні кабіни з пультом керування та оглядовими вікнами, акустичні екрани),

  • засоби звукопоглинання (облицювання та раціональне розміження устаткування тазвукопоглиначив)

  • засоби віброізоляції,

  • засоби демпферування, глушники шуму.

До засобів індивідуального захисту належать: навушники, протошумові вкладки, шумозаглушувальні шоломи тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]