- •Введення
- •Лекція 1 Введення в дисципліну “Охорона праці в галузі” Основні питання теми
- •Основні поняття в області охорони праці
- •2. Системи управління охороною праці на підприємстві (суоп).
- •Лекція 2
- •Тема 2. Шкідливі та небезпечні чиннкики Основні питання
- •Мікроклімат виробничих приміщінь та нормалізація параметрів мікроклімату.
- •2. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •3. Освітлення виробничих приміщень.
- •Вібрація.
- •6. Інфразвук
- •7. Ультразвук
- •8. Іонізуючі випромінювання
- •9. Електромагнітні поля
- •10. Тепло та його дія на організм робітника.
- •10.1. Визначення ступеня опіків
- •10.2 Лікування опіків
- •10.3. Опік дихальних шляхів димом.
- •11. Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •Ураження электричним током, послідовність заходів
- •12. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств
- •Лекція 3 Тема. Потенційно небезпечні об'єкти в зоні розміщення хімічних підприємств Основні питання
- •1. Потенційно небезпечні об'єкти в зоні розміщення хімічних підприємств
- •2. Основні положення безпечної експлуатації трубчастих печей.
- •Інженерно-технічні заходи, що спрямовані на забезпечення безпечного функціонування трубчастих печей.
- •Характеристика найнебезпечніших аварійних ситуацій при експлуатації трубчастих печей.
- •Причини вибухів і пожеж у топковому просторі печей
- •Причини пожеж поза піччю
- •Причини пожеж на продуктопроводі “до” та “після” печі
- •3. Характеристика теплообмінників, які застосовують на об'єктах хімічної промисловості.
- •4. Безпечна експлуатація абсорберів.
- •5. Безпечна експлуатація десорберов
- •6. Газгольдери
- •7. Ректифікаційні колони
- •8. Компресори
- •9. Насоси
- •10. Трубопроводи і арматура
- •11. Аварійне відключення встаткування
- •12. Герметичність нерухливих частин апаратів і трубопроводів.
- •13. Вимоги до сходів і площадок по безпечній експлуатації устаткування.
- •14. Герметичність – умова попередження нещасних випадків, отруєння, аварій
- •15. Випробування устаткувіння на герметичність
- •16. Заходи безпеки при роботі з ручним інструментом
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Лекція 4.
- •Тема 4. Пожаробезопасное технологічне й допоміжне устаткування Основні питання
- •Література
- •1. Основні причини пожеж
- •2. Небезпечні та шкідливі чинники, що пов’язані з пожежами
- •3. Категорі приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Категорія д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.
- •4. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •5. Вимоги пожежної безпеки до технологічного встаткування
- •6. Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
- •6.1. Основні способи припинення горіння
- •7. Основні вогнегасні речовини
- •8. Установки та засоби гасіння пожеж
- •9. Вогнегасники
- •10. Протипожежне водопостачання.
- •Порядок дій у разі пожежі
- •Смолоскипові системи.
- •Аварійні ємності
- •14. Вогнеперепонувачі та запобіжні затвори
- •15. Запобіжні мембрани та клапани
- •15. Автоматична система придушення вибухів
- •Питання для самоперевірки
- •Література Основна література
Причини пожеж на продуктопроводі “до” та “після” печі
Ушкодження трубопроводів, що підводять або відводять продукт із печі, утворюються внаслідок різного роду динамічних чинників і температурних деформацій. Особливого впливу одержують стінки труб, що відводить, нагріті до високої температури.
Відсутність компенсаторів або порушення теплоізоляції може привести до появи більших температурних напруг.
Витік рідини спостерігається також при ушкодженні прокладок у фланцевих з’єднаннях (роз’їдання, вижим) або подовженні нагрітих кріпильних болтів.
Вихід рідини або її пар при несправності лінії, що відводить нагріту рідину, часто супроводжується самозапалюванням її.
3. Характеристика теплообмінників, які застосовують на об'єктах хімічної промисловості.
Теплообмінні апарати – одині із основних видів технологічного устаткування, вони складають 30 – 40% від усього хімічного устаткування. Теплообмінники використовують як самостійні апарати, а також як частини різного устаткування (реакційних апаратів, випарних пристроїв, ректифікаційних колон).
По призначенню їх розрізняють:
теплообмінники,
холодильники,
підігрателі,
конденсатори.
По способі передачі тепла вони діляться на поверхневі теплообмінники й теплообмінники змішання.
Що стосується апаратів змішання, що мають обмежене застосування, то вони являють собою апарати, у яких теплообмін відбувається при змішанні середовищ, у результаті чого встановлюється деяка загальна температура. До таких апаратів ставляться зрошувані водою конденсатори пар, скрубери, тарілчасті барометричні конденсатори вакуумних колон і ін.
Найпоширеніши поверхневі теплообмінники, теплообмін у яктх здійснюється через поверхні поділяючих середовищ тавиключающих їхнє змішання. Передача тепла супроводжується зміною температури середовищ, середня різниця яких є рушійною силою процесу передачі тепла та називається температурним напором.
Більшість теплообмінних апаратів (до 70%) працює при тисках до 1 Мпа (10 кг/см2) і температурі не вище 200°С, в окремих випадках тиск у них може становити 150 МПа і більше, а температура від –200 до 16000С. Багато теплообмінників працюють із досить агресивними середовищами.
При визначенні конструкції теплообмінника та виборі напрямку руху середовищ ураховують наступне:
середовище з високим тиском повинно направлятися по трубах, а з низьким – по мыжтрубному просторі для того, щоб корпус теплообмінника перебував під меншим тиском;
забруднені середовища повинні направлятися з тієї сторони поверхні теплообмінника, яка легше піддається очищенню. У кожухотрубном теплообміннику очищають трубний простір;
рух середовищ по можливості повинен бути противоточним;
доцільно, щоб напрямок руху середовищ збігався з напрямком природної циркуляції;
охолоджуючу воду, у випадку вільного її зливу, потрібно подавати через нижній штуцер, щоб весь перетин апарата був заповнений водою.
З огляду на ці й інші технологічні вимоги, іноді суперечливі, визначають оптимальну конструкцію кожухотрубного теплообмінника.
У кожухотрубних теплообмінників, що становлять близько 80% від загального числа теплообмінних апаратів, однією з основних умов безпеки експлуатації є компенсація температурних напруг, яка здійснюється різноманітними прийомами, а саме:
конструкцією трубного пучка,
на кожусі або на трубному пучку встановлюють гнучкі компенсатори різного виду.
Інша небезпека при експлуатації теплообмінників – утворення накипу на стінках трубного пучка, а також забивання труб відкладеннями та брудом. Для полегшення очищення в конструкції теплообмінника передбачають зручний доступ до труб з обох кінців. Для цього кришки теплообмінника роблять такими, що легко знімаються.
Останнім часом у промисловості застосовують апарати повітряного охолодження.
Апарати повітряного охолодження мають ряд істотних переваг перед іншими теплообмінниками:
вони зручні в експлуатації,
очищення та ремонт їх менш трудомісткі,
зовнішня поверхня, омивана повітрям, практично не забруднюється й не корродирует.
експлуатація апаратів повітряного охолодження більше безпечна, тому що навіть при раптовому відключенні вентилятора, що нагнітає повітря в дифузор, знімання тепла в межах 25 – 30 % від нормального забезпечить природна конвекція. Цього цілком достатньо для безаварійної зупинки технологічної встанови.
Ремонт апаратів повітряного охолодження особливих складностей не представляє. Секції поміняють за допомогою автокранів. Трудомісткий процес зміни вентиляторів і електродвигунів. Щоб зняти їх з фундаментів, над ними встановлюють стаціонарні траверзи з вантажною кареткою, за якої підвішують талі. Із-під апарата вентилятор і двигун витягають на колісному візку.
Щоб забезпечити безпеку обслуговуючого персоналу та запобігти ушкодженню труб (особливо оребрених) твердими частками, що можуть з’явитися в потоці повітря, що нагнітається, потрібно стежити за цілісністю запобіжної сітки й при необхідності заміняти її новою.
Недоліком системи є шум, вироблений вентиляторами.
Міри безпеки при експлуатації інших теплообмінників установлюються згідно їхнім конструктивним особливостям і експлуатаційним умовам відповідно до технічної документації.