10. Трубопроводи і арматура

Трубопроводи призначені для транспортування стисненого повітря, води, пари, різних газів та рідин. Для швидкого визначення вмісту трубопроводів, а відтак і дотримання працівниками відповідних вимог беспеки при наближенні до них, встановлено десять груп речовин і відповідне розпознаввальне пофарбування трубопроводів, якими вони транспотртуються:

• перша група – вода (колір зелений,

• друга група – пара ( колір червоний),

• третя група – повітря (колір синій),

• четверта і п’ята групи – горючі та негорючі гази, включаючи скраплені (колір жовтий),

• шоста група – кислоти (колір оранжевий),

• сьома група – луги(колір фіолетовий),

• восьма і дев’та групи – горючі та негорючі рідини (колір коричневий),

• нульова група – інші речовини (колір сірий).

Для того,щоб виділити вид небезпеки на трубопроводи наносять сигнальні кольорові кільця:

• червоні – для легкозаймистих, вибухонебезпечних і вогненебезпечних речовин;

• жовті – для шкідливих і небезпечних речовин (отруйні, токсичні, радіоактивні);

• зелені – для безпечних і нейтральних речовин.

Прокладення трубопроводів на території підприємства може бути підземним (у каналах та безканальне), наземним (на опорах) та надземним (на естакадах, колонах, стінах будівель тощо). При можливості доцільно здійснювати наземне та надземне прокладання трубопроводів, оскільки тоді легко здійснювати огляд та перевірку їх стану. Окрім того, термін використання таких трубопроводів у 2 – 3 рази більший ніж у наземних.

Трубопроводи повинні бути укладені з деяким ухилом до дренажних пристроїв для видалення конденсату, мати штуцера для продування інертним газом. При необхідності їх термоизолируют. Трубопроводи (особливо для газу) випробовують на міцність гідравлічним способом. Якщо при гідравлічних випробуваннях тиск у трубопроводів не впав, а на зварних швах, фланцевих з’єднаннях, корпусах запобіжних пристроїв не виявлено тріщин, розривів, витікань, то результат випробівання вважається задовільним.

На багатьої підприємствах і побуті широко використовується природний газ. Газопровід вважається об’єктом підвищеної небезпеки. Як правило, причиною аварій, вибухів, пожеж – є витік газу. Для швидкого виявлення витоку газу до нього добавляють одорант – речовину з сильтним запахом (наприклад етилмеркаптан). Для запобігання виникнення наведених струменів , що можуть причинити вибузи та пожежі, газопроводи обов’язково заземляють.

Трубопроводи, виготовляються із суцільнолитих труб зі звареними з'єднаннями. Фланцеві з'єднання роблять тільки в місцях, що забезпечують зручність монтажу й ремонту.

При цьому фланцеві з'єднання трубопроводів, по яких транспортують небезпечні хімічні продукти, не слід розташовувати над проходами, постійними робочими місцями й над електроустановками. Для запобігання опіків кислотами, лугами фланцеві з'єднання закривають захисними кожухами.

Пара, як і стиснене повітря, іноді надходить у виробничий цех під тиском більшим, ніж вимагають умови роботи й допускає міцність установленої апаратури. Щоб запобігти розривам трубопроводів і апаратів, знижують високий тиск пари, газу та стислого повітря, використовуючи для цього редукційні клапани .

Пара входить у клапан через канал і давить на поршень та золотник. Оскільки площі, що сприймають тиск пари або повітря, рівні, поршень і золотник урівноважуються. Ця рівновага може бути порушено натягом пружини, що посаджена на гвинт маховика. При натягу пружини пара або повітря можуть проникнути в простір над золотником. Пара буде надходити на золотник, а отже, і в лінію зниженого тиску, доти, поки тиск пари на золотник не зрівноважить тиск пружини на поршень. Після цього золотник опуститься, і припиниться доступ пари в лінію зниженого тиску, що викличе падіння тиску в цій лінії. Золотник знову підніметься під дією пружини.

Регулюючи ступінь натягу пружини, можна одержати в лінії за золотником пар необхідного тиску.

Відрегульований робочий тиск може підвищитися, якщо перед редукційним клапаном за будь яких причинами тиск зросте. Щоб підтримувати постійний низький тиск у межах припустимого, на лінії за редукційним вентилем установлюють запобіжний клапан, відрегульований на скорочений рух. Клапан установлюють так, щоб напрямок стрілки на його корпусі збігався з напрямком плину пари або повітря.

На трубопроводах, що з’єднує насоси з ємностями, і на лініях конденсату для забезпечення пропуску рідини по трубопроводу тільки в одному напрямку встановлюють зворотні клапани.

У такий спосіб всі ділянки трубопроводів:

• які зв’язані з апаратами, у яких може підвищитися тиск внаслідок нагрівання або хімічних реакцій,

• на яких можливе збільшенням обсягу продукту,

щоб уникнути розривів не повинно бути запірних пристосувань, які розташовані перед запобіжними клапанами. Іноді необхідно встановлення вентилів і засувок (наприклад, для періодичного відключення та чищення одного із двох виносних кип’ятильників ректифікаційної колони, що працює з осмоляющимися продуктами), щоб відключаюти ділянки постачання окремими запобіжними клапанами або автоматичними пристроями, а також щоб виключити можливість нагрівання та підвищення тиску.

Викид в атмосферу продуктів через запобіжні клапани, здійснюється через “хвостовий” конденсатор, адсорбер або скрубер для вловлювання небезпечних продуктів. При цьому встановлювати запірні пристосування, як до запобіжних клапанів, так і після них не допускається.