Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.KL_OTO.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
5.7 Mб
Скачать

2. Системи управління охороною праці на підприємстві (суоп).

Система управління охороною праці (СУОП) - цільова підсистема в системі керування підприємством будь-якої галузі промисловості.

Основними завданнями системи є:

  • навчання працюючої безпеки праці й пропаганда охорони праці;

  • забезпечення безпеки виробничого встаткування;

  • забезпечення безпеки виробничих процесів;

  • забезпечення безпеки будинків і споруджень;

  • нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

  • забезпечення працюючими засобами індивідуального захисту;

  • забезпечення оптимальних режимів праці й відпочинку працюючих;

  • санітарно – побутове обслуговування працюючих;

  • професійний відбір працюючих по спеціальностях.

Управління охороною праці на підприємстві в цілому – покладено на керівника або головного інженера в цехах, на виробничих ділянках і в службах – на керівників відповідних служб і підрозділів.

Лекція 2

Тема 2. Шкідливі та небезпечні чиннкики Основні питання

  1. Мікроклімат виробничих приміщінь та нормалізація параметрів мікроклімату.

  2. Забруднення повітря виробничих приміщень

  3. Освітлення виробничих приміщень.

  4. Вибрация.

  5. Шум.

  6. Ультразвук.

  7. Инфразвук

  8. Іонізуючі випромінювання.

  9. Електромагнітні поля.

  10. Тепло та його дія на організм робітника.

  11. Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

  12. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств.

  1. Мікроклімат виробничих приміщінь та нормалізація параметрів мікроклімату.

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях. Ці

50

умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури поверхонь, що оточують людину та інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінення.

Нормативними документами, що регламентують параметри мікроклимату виробничих приміщень є ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88.

Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.

До основних заходів та засобів, які використовуються на виробництві відносяться:

  • удосконалення технологічних процесів та устаткування,

  • раціональне розміщення технологічного устаткування,

  • автоматизація та дистанційне керування технологічними процесами,

  • раціональна вентиляція, опалення та конденціонування повітря,

  • раціоналізація режимів праці та відпочинку,

  • застосування теплоізоляції устаткування та захист екранами,

  • використання засобів індивідуального захисту.

2. Забруднення повітря виробничих приміщень

Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні мереорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря. Шкідлива речовина – це речовина,що контактуючи з організмом людини, може викликати захворювання чи відхилення у стані здоров’я як під час впливу речовини, так і вподальний період теперішньго та наступних поколінь.

В санітарно-гігієнічній практиці прийнято поділяти шкідливі речовини на хімічні речовини та промисловий пил.

Хімічні речовини (шкідливі та небезпечні) відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 за характером впливу на організм людини поділяються на:

  • загальнотоксичні, що викликають отруєння всьго організму (ртуть, оксид вуглецю, толуол, анілін та інш.),

  • подразнювальні, що викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок (хлор, аміак, сірководень, озон та інш),

  • сенсибілізуючі, що діють як алергени (альдегіди, розчини та лаки на основі нітросполук та інш.),

  • канцерогени, що викликають ракові захворювання (ароматичні вуглеводні, аміносполуки, азбест та інш.)

  • мутагенні, що викликають зміни спадкової інформації (свинець,радіоактивні речовини, формальдегід та інш.),

  • такі, що впливають на репродуктивну (відтворення потомства) функцію (бензол, свинець, марганець, никотин та інш.).

Слід зазначити, що існують й інші різнови класифікацій шкідливих речовин:

  • за переважною дією на певні органи чи системи людини (серцеві, кишково-шлункові, печінкові, ниркові і т.д.),

  • за основною шкідливою дією (задушдиві, наркотичні, подразнювальні і т. д.),

  • за тривалістю дії (летальні, тимчасові, короткочасні) та інш.

Під гранично доступною концентрацією (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони розуміють таку максимальну концентрацію шкідливої речовини, яка при щоденній роботі протягом 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) не призводить до зниження працездатності і захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не створює несприятливооого впливу на здоров’я нащадків.

За величиною ГДК у повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяюьтся на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):

  • 1-й – речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон

  • 2-й – речовини високонебезпечні, ГДК 0,1 – 1,0 мг/м3 (кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги та інш.),

  • 3-й – речовини помірно небезпечні, ГДК 1,0 – 10,0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий та інш.),

  • 4-й – речовини малонебезпечні, ГДК більше 10 мг/м3 (аміак, ацетон, гас та інш.).

При вмісті в повітрі кількох речовин односпрямованої дії необхідно дотримуватись наступної умови:

С1/ГДК1 + С2/ГДК2 + С3/ГДК3 + …+ Сп/ГДКп = 1

Де – С12,, С3,…Сп – фактичні концентрації шкідливих речовин у повітрі;

– ГДК1, ГДК2, ГДК3, … ГДКп – гранично-допустимі концентрації

відповідних шкідливих речовин.

При одночасному вмісті в повітрі кількох шкідливих речовин, що не мають односпрямованої дії, ГДК залишаються такими, як і при їх ізольоваій дії.

Для контролю концентрації шкідливих речовин у повітряній зоні використовують наступні методи:

  • експрес – метод, який грунтується на явищі колориметрії і дозволяє швидко та з достатньою точністю визначити концентрацію шкідливої речовони безпосередньо у робочій зоні (газоаналізатори УГ – 2, ГХ – 4, СТХ – 17, ФОН – 1 та інш.),

  • лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря у робочій зоні і проведення аналізу в умовах лабораторії.

  • метод неперервної автоматичної регістрації з використання газоаналізаторів та газосигналізаторів ( ВКГ – 3М на хлор, “Сирена – 2” на аміак, “Фотон” на сірководень, стаціонарні широкого спектра: ЩИТ – 2, СПА – 1, СТХ – 18).

Запиленність повітря можна визначати вагомим, електроіндуційним, фотометричним та іншими методами.

Періодичність контролю визначається класом небезпечності шкідливих речовин, їх кількістю тощо.

До загальних заходів та засобів попередження збруднення повітряного середовища та захисту працюючих належать:

  • вилучення шкідливих речовин у технологічних процесах, заміна шкідливих речовин менш шкідливими;

  • удосконалення технологічних процесів та устаткування;

  • автоматизація та дистанційне керування технологічними процесами;

  • герметизація виробничого устаткування, робота технологічного устаткування під розрядженням, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укрить;

  • нормальне фунціонування систем опалення, загальнообмінної вентиляції, кондиціонування повітря, очистка викидів у атмосферу

  • попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюють у шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання правил особистої гігієни;

  • контроль за вмістом шкідливих речовин у повітряній зоні;

  • використання засобів індивідуального захисту.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]